«Нашими першими сусідами були безхатьки». Як власники «Планети Кіно» створили IT-компанію і що з цього вийшло

«У нас був зоопарк проєктів і підрядників, який вимагав якоїсь  систематизації». Такими словами співзасновник мережі кінотеатрів «Планета Кіно» Дмитро Деркач починає свою розповідь про IT-компанію IWIS, яку він створив з партнерами Андрієм Шпигом, Євгеном Медведським і Крістіаном Бояром чотири роки тому.

«Нашими першими сусідами були безхатьки». Як власники «Планети Кіно» створили IT-компанію і що з цього вийшло

«У нас був зоопарк проєктів і підрядників, який вимагав якоїсь  систематизації». Такими словами співзасновник мережі кінотеатрів «Планета Кіно» Дмитро Деркач починає свою розповідь про IT-компанію IWIS, яку він створив з партнерами Андрієм Шпигом, Євгеном Медведським і Крістіаном Бояром чотири роки тому.

Про те, що Деркач — співвласник IT-компанії,  відомо небагатьом. Публічно про цей бізнес він став говорити зовсім недавно, оскільки, визнається підприємець, не міг позбутися думки, що IWIS — всього лише експеримент.

Але, якщо поритися в реєстрах, то видно, що оборот компанії за 2020 рік склав 22,4 млн грн (у 2019-м 17,8 млн грн), чистий прибуток ТОВ «Айвіс Україна» у 2020 році перевалила за мільйон, а в 2019 му році становив 860,4 тиc. грн. Тому експеримент вдався. Всі чотири партнери в проєкті рівноправні — у кожного по 25% компанії (хоча спочатку вони були розділені непропорційно — у Євгена та Крістіана по 20%, у Дмитра та Андрія — по 30%).

На фото — Дмитро Деркач, Крістіан Бояр, Євген Медведський, Андрій Шпиг. Колаж — dev.ua

dev.ua зустрівся з Дмитром і Євгеном, щоб розпитати про те, навіщо вони увійшли в IT і чим збираються дивувати світ.

Складне кіношне IT

Почнемо з передісторії. Дмитро і «Планета Кіно» з’явилися один в одного у 2012 році, через шість років після заснування мережі. Заснував цей бізнес його друг і син партнера по бізнесу батька Дмитра Андрій Шпиг з партнером Наталією Байдан (батько Дмитра Олександр Деркач та батько Андрія Федір Шпиг разом заснували Банк Аваль, клініку «Оберіг», компанію «Молочний альянс» та ін.).

«Андрій був єдиним інвестором і у 2012 році шукав інвесторів для розширення бізнесу. Він звернувся до мого батька, а вже батько запропонував мені увійти в управління «Планетою», — розповідає Дмитро.

Так у 2012 році Дмитро викупив 50% бізнесу в Андрія Шпига і став співвласником «Планети Кіно».

Коли Дмитро прийшов до компанії, у «Планети Кіно» вже був величезний запит на IT-складову і безліч розробок, IT-систем, складна інфраструктура. При цьому різними проєктами займалися різні підрядники, частково IT-потреби закривалися внутрішніми силами компанії. «Партнер розробляв софт для продажу квитків, попкорну в барах, на нашому боці були фронтенд сайту, мобільний додаток і CRM-система», — розповідає він.

Сайт розробляла і підтримувала до 2013 року студія Артемія Лебедєва, і за кожним доопрацюванням або оновленням доводилося звертатися до його кодерів. За онлайн-продаж квитків і тікетінговий софт платили іншому підряднику. Третій підрядник робив додаток, а CRM і програму лояльності обслуговувала четверта компанія.

«Весь цей зоопарк між собою конектився дуже погано — дані постійно губилися, щось вилітало. Ми це не контролювали й не могли управляти», — зізнається Дмитро.

В IT-команді «Планети Кіно» на той час був один системний адміністратор і діджитал-маркетолог, який працював і за SMM, і за таргетолога, і за продакт-менеджера. І Шпиг з Деркачем вирішили збирати свою IT-команду.

Без дрес-коду

Євген Медведський згадує, що на співбесіду в «Планету Кіно» його відправив колишній керівник. Тоді Євген працював у структурі корпорації УкрАвто IT-керівником. Але він усе ж таки вирішив подивитися, що можуть запропонувати в кінотеатрі.

«Я побачив Діму та Андрія і зрозумів, що мені більше не потрібно буде дотримуватися дрес-коду і бути затиснутим в рамках корпорації. Це був один з вирішальних факторів, щоб я погодився змінити роботу», — зізнається він.

Потім у «Планету Кіно» Євген запросив досвідченого devops-фахівця Крістіана, з яким його пов’язували колишні місця роботи. «Спочатку він не хотів йти, але врешті-решт ми його переманили, і він настільки поринув у процес, що найчастіше йшов з роботи о 21.00 замість 18.00», — розповідає Медведський.

Завдань для нових співробітників у компанії було безліч. Трансформувати IT-інфраструктуру почали з хардверних частини — мереж і заліза. «У нас не було єдиної мережі, все було на кустарних рішеннях. Ми купили старі промислові рішення, інвестували в IT на той момент $50 000, і стали потроху будувати систему, замінюючи локальні сервери у кожному кінотеатрі», — згадує Дмитро.

Наступним кроком великої трансформації стало написання своїми силами CRM — це рішення дозволило заощадити на використанні Microsoft Dynamics CRM, який на той момент було дуже дорого підтримувати й кастомізувати. «Але це виявилося верхівкою айсбергу, яка тягнула за собою перебудову всієї мережі», — говорить Євген.

Він по крупицях і в міру виявлення проблем збирав команду майбутньої IT-компанії. «Це були в основному project managers, IT-аналітики, які могли скласти технічне завдання, управляти проєктами й управляти підрядниками», — говорить він. Розробників у «Планеті Кіно» не було до 2015 року.

У підсумку за п’ять років роботи в мережі кінотеатрів з’явився власний тікентінговий софт, новий сайт, оновлений мобільний додаток, ВПК для замовлення їжі, сканери квитків, а також наскрізна для мережі бонусна система в рамках програми лояльності та інструмент для генерації промокодом. Всі ці рішення, за словами Деркача, допомагали економити гроші. А одне з них — мобільні сканери для квитків — в «Планеті Кіно» з’явилися раніше за всіх на ринку, а не тільки серед конкурентів.

«На той момент існувало рішення для промислових сканерів, але потрібно, щоб вони були мобільні, недорогі. Тоді на ринку їх не було в принципі, й нам довелося самим все розробляти», — ділиться Дмитро.

Євген уточнює, що квитки друкувалися на бланках суворої звітності, і вони були не дешевими — 1,2 грн за штуку. «Ми, по ідеї Андрія і Діми, почали друкувати квитки на термопринтері, а щоб їх верифікувати, вирішили використовувати технологію, яку Андрій якось побачив у США», — розповідає він. Це були спеціальні накладки на iPod. Але пристрій спочатку обробляв кожен штрихкод 15-20 секунд, що призводило до черг і незадоволених клієнтів. Цю проблему дуже швидко усунули, але виникла ще одна — співробітники кінотеатрів не хотіли навчатися, боялися зіпсувати пристрій. Але всі ці складнощі вдалося побороти та реалізувати все задумане.

Як з’явився IWIS

До 2017 року в IT-департаменті вже працювало 17 осіб. Але Євген втрачав інтерес до подій. «Якось на шашликах у 2017 році я розговорився з одним колегою про те, що мені не вистачає драйву, динаміки. Я збирався йти, прийшов до Діми з Андрієм і чесно розповів про це. Але виявилося, що потрібно будувати проєктний офіс, і я пообіцяв, що за пів року зроблю і піду», — згадує Медведський.

Шпиг і Деркач, не бажаючи відпускати фахівця, запропонували йому створити свою компанію.

«Ми вирішили, що буде правильно створити окрему IT-компанію і віддати їй підтримку всього, що у нас є. Водночас ця компанія могла б брати зовнішні замовлення», — згадує Дмитро.

Євген пішов думати. «Я згадав, що про свою справу раніше ми говорили з Крісом. І запропонував зробити його четвертим партнером. Хлопці погодилися», — розповідає Медведський. Так четверо партнерів і створили IWIS, першими сусідами по офісу якої стали… люди без певного місця проживання.

Річ у тому, що перший офіс IT-компанії розташувався у квартирі на вул. Б.Хмельницького. Але на сходовій клітці перед нею постійно ночували безпритульні. «Ми не могли зрозуміти, як вони туди залазять. І пішли на хитрість, щоб це з’ясувати. Ми запропонували грошей за те, щоб нам показали, як вони туди залазять. Виявилося, потаємний хід був у решітці, крізь яку — я б ніколи не подумав! — може пролізти людина», — розповідає Євген. Проліт решітки заварили, а бездомний, заробивши свої гроші, більше не повертався.

До слова, назва компанії, за словами Медведського, розшифровується як Inspiring work incredible solution. Спочатку «Планета Кіно» була основним клієнтом компанії. Зараз же, за словами Євгена, її частка навряд чи досягає 1%, а частка всіх дружніх бізнесів засновників мережі становить в портфелі IWIS близько 5%.

Не тільки досягнення

Навіть в уже системному і налагодженому IT-бізнесі трапляються і провали. І часто вони — через несправність технологічних процесів. «Планета Кіно», яка і стала причиною виникнення окремого IT-бізнесу у Деркача та Шпига — не виняток. За словами Дмитра Деркача, найбільший факап в мережі трапився якраз з появою своєї розробки. «Люди в компанії ніколи не розуміють, чому всі айтішні запити обробляються повільно. У нас було багато різних варіантів, як цю проблему зменшити. Женя постійно шукав рішення», — розповідає він.

Спочатку всі завдання ставили Шпиг і Деркач — вони апріорі вважалися пріоритетними, але іншим завданням просто не було місця. А з розвитком великих проєктів почали надходити точкові запитання від співробітників різних відділів, і почалися конфлікти. «Женя запропонував рішення — щотижневі збори, на які прийшли співробітники й самі голосували за пріоритизацію завдань для розробки. На дошці писалися всі завдання, які записували зацікавлені співробітники, а потім за них голосували. Пояснити всім, що це лімітований ресурс, який коштує багато грошей, було вкрай важко», — згадує Деркач. Така демократія дуже допомогла, і зараз за цим же принципом працює внутрішній саппорт «Планети Кіно».

Ще один приклад — міжнародний факап з області IT ще до створення IWIS.

«З сайтом, який робила нам Студія Артемія Лебедєва, були проблеми, і ми вирішили його переробити. Але щоб це реалізувати, потрібно було або переписати весь код іншою мовою, або йти до них і просити, щоб переписували вони», — згадує Дмитро.

Це був 2013 рік, і поставлена ​​задача так і не була виконана — Лебедєв вигнав за підтримку Майдану хлопців, з якими безпосередньо працювала «Планета Кіно». «Лебедєв особисто назвав Сашу Солонько і Гліба Петрова бандерівцями. Хлопці створили свою компанію — Mad Cats, і ми стали їх першим клієнтом, але в підсумку сайт так і не запустили. Права на всі попередні розробки залишилися у студії Лебедєва. З Mad Cats ми успішно зробили наш ребрендинг. А лебедевці з Москви нам пропонували закінчити проєкт. Ми відмовилися», — говорить Деркач. Але сайт після цього успішно оновили й запустили з іншим підрядником.

Історій з провалами, зізнається Дмитро, не перелічити. Наприклад, прийнявши рішення про переведення системи централізованих продажів квитків на нову платформу, одне з міст довелося підключати буквально на ходу. Це рішення було свідомим, хоча і дуже ризикованим, щоб не відкладати запуск системи для всієї мережі на тиждень. «В ніч з неділі на понеділок нова система у львівських кінотеатрах просто не працювала. Нам потрібно було практично поміняти на ходу колесо автобусу, який їде гірською дорогою, передбачивши всі нюанси, але на додачу до всього у нас був окремий кейс — Львів. А все тому, що майже у всіх кінотеатрах вже були в основному моделі касових апаратів нового покоління, для яких ми зробили драйвер. А у Львові досі діяла модель касових апаратів попереднього покоління, і під неї потрібен був окремий драйвер. Але ми швидко з усім впоралися», — розповідає Євген.

Ось ще історія з мобільним додатком, який «запороли» підрядники з відмінними рекомендаціями. Дмитро за порадою друзів і колег вибрав підрядника, затвердив його без тендера. Але в підсумку розробка виявилася непридатною до використання.

«Пів року ми спілкувалися, багато сил і грошей вклали в проєкт. Але врешті-решт прототип виявився просто кошмарним. Я написав сторінок 50 зауважень до додатка, хоча міг сказати відразу, що додаток — повне гівно. Ми тоді посварилися, заплатили тільки за початковий етап», — говорить він.

Оновити аппку «Планета Кіно» змогла лише через 1,5 року за допомогою інших підрядників — компанія Spiilka і Youshido — вже через відкритий тендер.

Що таке IWIS сьогодні

Сьогодні IT-компанія Деркача, Шпига, Медведського і Бояра — близько 55 осіб, з яких половина — розробка. У компанії, за словами Євгена, кілька напрямків діяльності; експертиза автоматизації BAS, вебдодатки, data science, розробка мобільних додатків, UX-дизайн, сильний проєктний офіс.

«У нас дуже багато світчерів — людей, які в минулому могли не займатися IT. Зараз ми шукаємо близько 10 фахівців, але розширення у нас є двох типів — і під конкретний проєкт, і просто в штат під майбутні завдання. При цьому серед потенційних співробітників можуть бути не тільки олди та сеньйори, але і джуни, які тут ростуть», — говорить Медведський.

Частка споріднених, пов’язаних із засновниками, бізнесів в портфелі IWIS — близько 5%. І, розповідає Євген, клієнти в компанію приходять в основному за рекомендаціями.

«У цьому році ми зважилися на експеримент і запустили рекламу в мобільних додатках. Але жодної угоди за отриманими лідам в результаті не було», — зізнається він.

Серед клієнтів IWIS — GoodWine, BAT, Скарбниця, а також стартапи з-за кордону і консалтери з «великої четвірки». «За останні кілька років збільшилася кількість клієнтів з рітейлу, яким ми допомагаємо автоматизувати бізнес. Ми працюємо зі стартапами, наприклад перевіряли ідею ізраїльських розробників. Також були клієнти з Італії», — ділиться Євген.

За його словами, IWIS через п’ять років має стати системною структурованою компанією з офісами в Європі, наприклад, в Мілані та Берліні. «Необов’язкова велика кількість співробітників, як я думав кілька років тому. Ми не монстр, але ми впізнавані, і про нас розповідають по сарафанному радіо. Ми — дружна команда, ком’юніті. Ми працюємо за рекомендацією як IT-бутік, це не  супермаркет. Нам критично важливо, щоб проєкти були цікаві. Ми не будуємо компанію на продаж, ми робимо компанію для себе», — говорить співвласник IWIS.

Медведський запевняє, що компанія не працює з російськими компаніями.

«У нас була ситуація, коли ми відмовилися від співпраці з мережею кінотеатрів з РФ, тому що це проти наших правил», — говорить він.

А Дмитро Деркач бачить себе в IWIS інвестором. Глобальна мета підприємців — створити компанію-гривневого мільярдера. «Хочеться створити стабільну, самостійну, прибуткову компанію, з хорошою репутацією, з високою задоволеністю клієнтів», — говорить він.

Айтішник з Харкова створив фінансовий сервіс з оборотом в 15 млрд. Наступний крок - Азія
Айтішник з Харкова створив фінансовий сервіс з оборотом в 1,5 млрд. Наступний крок — Азія
По темi
Айтішник з Харкова створив фінансовий сервіс з оборотом в 1,5 млрд. Наступний крок — Азія
Як син власника МХП Іван Косюк будує власну IT-імперію. Майже історія успіху не без розчарувань
Як син власника МХП Іван Косюк будує власну IT-імперію. Майже історія успіху не без розчарувань
По темi
Як син власника МХП Іван Косюк будує власну IT-імперію. Майже історія успіху не без розчарувань
Черняк плаче. ІТшник за рік створив онлайн-супермаркет з гіпермаржею
Черняк плаче. ІТшник за рік створив онлайн-супермаркет з гіпермаржею
По темi
Черняк плаче. ІТшник за рік створив онлайн-супермаркет з гіпермаржею
Ілля Кенігштейн в трьох частинах. Історія засновника Creative States
Ілля Кенігштейн в трьох частинах. Історія засновника Creative States
По темi
Ілля Кенігштейн в трьох частинах. Історія засновника Creative States

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Читайте також

"Написав код для соцмережі і вирішив втекти з IT". Історія дипломованого програміста, який розчарувався у професії
"Написав код для соцмережі і вирішив втекти з IT". Історія дипломованого програміста, який розчарувався у професії
Олександр Федотов 15 років тому писав програми, розробляв соціальні мережі. Але вирішив не пов’язувати своє життя з кодами, натомість вирішив за краще зайнятися маркетингом у консалтинговому агентстві «Ольшанський і Партнери» — компанії, яка є співорганізатором найбільшо]їIT-конференції Східної Європи iForum. Ось його історія.
Вони втекли в IT з різних професій. 7 історій: від гіда, геолога-підривника, фізика-ядерщика, лікаря, лінгвіста й археолога
Вони втекли в IT з різних професій. 7 історій: від гіда, геолога-підривника, фізика-ядерщика, лікаря, лінгвіста й археолога
Вони втекли в IT з різних професій. 7 історій: від гіда, геолога-підривника, фізика-ядерщика, лікаря, лінгвіста й археолога
Увійти в IT — можливість, яка сьогодні дана буквально кожному бажаючому. Ми вже писали про студентів, які потрапили у сферу IT буквально зі шкільної лави, і про дорослих співробітників IT-компаній, які працюють в галузі по чверті століття. Однак чимало цікавих історій про людей, які відмовлялися на користь IT від професій, які отримували потом і кров’ю упродовж багатьох років. У сфері інформаційних технологій працюють колишні лікарі, геологи, гіди… dev.ua розповідає їхні історії.
В Україні запустилась нова продуктова IT-компанія
В Україні запустилась нова продуктова IT-компанія
В Україні запустилась нова продуктова IT-компанія
Датацентри, 5G та цифровий хаб. Як Зеленський трансформуватиме Україну
Датацентри, 5G та цифровий хаб. Як Зеленський трансформуватиме Україну
Датацентри, 5G та цифровий хаб. Як Зеленський трансформуватиме Україну