КАІ та AxxonSoft запустили першу в Україні лабораторію ШІ-безпеки вартістю понад 5 млн гривень

Олександр Курінний, генеральний директор AxxonSoft Ukraine, який закінчив КАІ з відзнакою у 2007 році, розповів dev.ua, що станом на сьогодні загальна інвестиція в проєкт становить понад п’ять мільйонів гривень. «Якщо локально побудувати подібну інфраструктуру, це інвестиція понад 100 000 євро», — зазначив Курінний.

Лабораторія являє собою комплексну систему, що включає:

• Нейроаналітичні мережі на базі штучного інтелекту;

• Біометричні системи ідентифікації з розпізнаванням облич;

• Системи розпізнавання автомобільних номерів з ідентифікацією кольору, марок і моделей;

• Інтелектуальний пошук в архіві за подіями та критеріями;

• Виявлення нестандартної поведінки людини й осіб зі зброєю;

• Системи виявлення пожеж та інших надзвичайних ситуацій.

Програмне забезпечення AxxonSoft Ukraine є основою системи безпеки, яка інтегрує всі сучасні підсистеми — охоронну, пожежну сигналізацію, контроль доступу, охорону периметра тощо. У лабораторії представлені модулі, що не лише об’єднують систему в єдине ціле, а й інтелектуально обробляють будь-які дані. Штучний інтелект аналізує події, класифікуючи об’єкти (наприклад, відрізняє гілочку дерев від людини чи автомобіля), оцінює поведінку, траєкторію і швидкість руху. Уся інформація зберігається захищено, і в режимі реального часу система реагує виключно на тривожні події.

«Завдяки всім цим чинникам, будь-який студент навчиться швидко не просто опановувати дані, а знаходити та вводити будь-яку інформацію, як слідчий. Основна задача — це оперативний інтелектуальний пошук за лічені секунди», — пояснив генеральний директор AxxonSoft Ukraine.

AxxonSoft використовує комбінацію власних розробок і кращих світових рішень. «Ми використовуємо власні розробки штучного інтелекту, які запатентовані, а також інтегруємо найкращі математики світу», — розповів Курінний. 

Серед партнерів компанії — провідні світові розробники: українська математика від компанії «Віт», американська Roadly, угорська Carmen для розпізнавання автомобільних номерів, німецька Cognitec для розпізнавання облич.

Освітня програма 

Андрій Фесенко, декан Факультету комп’ютерних наук і технологій КАІ, розповів про структуру навчання.

Програма розрахована на вісім лекційних і вісім лабораторних занять по дві академічні години кожне. За семестр можна навчити 75 студентів (5 груп по 15 осіб), що означає 150 фахівців на рік.

Після проведення лабораторних і практичних занять отриману інформацію студенти мають обробити відповідно до завдань викладача і знайти необхідні дані. Це імітує реальну роботу інженера або компанії, яка приходить на об’єкт, аналізує інфраструктуру, створює мережу та інформаційну систему, а потім надає замовнику саме ту інформацію, що його цікавить, включно з контролем і фіксацією інцидентів та їх подальшим впровадженням.

На запитання щодо викладацького складу Олександр Курінний відповів, що навчання студентів буде використовувати підхід «симбіозу». За його словами, викладатимуть як працівники їхньої компанії (лектори, лаборанти, архітектори-практики), так і представники інституту. Метою такого підходу є досягнення взаємозамінності та синхронного поєднання теоретичних знань із реальними практичними кейсами.

Курінний зазначив, що компанія отримує багато замовлень від ринку, які не встигає обробляти. Ці замовлення, наприклад, стосуються навчання нейронних мереж для ідентифікації об'єктів — від колісних пар до вмісту вагонів (металобрухт, пісок, щебінь). Виконання таких завдань вимагає значних людських і часових ресурсів.

Він також висловив надію, що з часом університет зможе надавати їм «легкі технології для навчання», які вони зможуть інтегрувати у свою систему. Це дозволило б виконувати замовлення на платній основі, що було б вигідним для замовників, компанії, а також для студентів і науковців, які братимуть участь у цих розробках.

Як працює лабораторія 

Журналісту dev.ua вдалося побачити як система AxxonSoft працює на практиці. Коли людина потрапляє в зону спостереження камер програмне забезпечення системи відеоспостереження забезпечує налаштування зон безпеки — периметру, віртуальних ліній, підрахунку відвідувачів тощо. Відмінність від простих детекторів руху полягає в тому, що система розпізнає тип об’єкта (людина, предмет, машина) і на базі логіки подій або відхиляє тривожні сигнали, або передає їх на панель сповіщень. Оператор реагує лише на оброблені штучним інтелектом тривожні події, які система фільтрує з точністю до 98%.

Програмне забезпечення здатне відстежувати нетипові ситуації, наприклад, людину зі зброєю чи підозрілу поведінку, сигналізуючи оператору про потенційну загрозу. Система також може розпізнати обличчя на камерах з малою роздільною здатністю і передає всі дані на панель подій з інформацією про камеру, зафіксоване обличчя та його характеристики, що дає змогу працювати в умовах, близьких до реальних.

Під час демонстрації були три камери: одна — в режимі реального часу, друга транслює запис з минулої виставки, третя — відео з метро. Попри те, що два записи не є в прямому ефірі, система обробляє їх «на льоту», що дозволяє аналізувати будь-які відеоархіви.

 

 

 

Основна функція системи — чотирифакторна ідентифікація обличчя:

1. Детекція обличчя — пошук серед рухомих об’єктів і фіксація зображення;

2. Ідентифікація — аналіз векторів обличчя з визначенням статі, віку, емоцій, наявності окулярів, бороди, маски тощо;

3. Верифікація — порівняння із базою даних (співробітники, клієнти) з показником схожості понад 85%, що дає високий ступінь впевненості;

   • Обличчя зі списку дозволених («White List») використовується, наприклад, для двофакторної авторизації доступу на підприємство.

   • Обличчя зі списку заборонених («Black List») миттєво сигналізує про присутність небажаної особи.

4. Пошук за зображенням — можливість подати фотографію або скріншот (наприклад, з бази МВС) і отримати інформацію, чи перебувала ця людина на об’єкті за заданий період (до трьох місяців). Аналіз охоплює камери на вході, виході та оглядові камери, що відстежують траєкторію руху.

Так, система забезпечує високотехнологічний моніторинг із глибоким аналізом поведінкових та ідентифікаційних характеристик у реальному часі та з архівних даних.

Інфраструктура лабораторії

Система не обмежується однією аудиторією — вона інтегрована з усією інфраструктурою університету та має доступ до міжнародних ресурсів. Це камери університету, камери міста, які дозволені для публічного використання, а також камери з України. Курінний пояснив, що в AxxonSoft Ukraine також у нас є хмарні технології по всьому світу, які студенти зможуть використовувати на практиці.

Лабораторія дозволяє студентам у Києві під'єднатися до камери, наприклад, у Сіднеї, і вивчати практики застосування аналітики в різних країнах світу.

Рішення AxxonSoft Ukraine вже працює на реальних об'єктах, таких як ТРЦ, ArcelorMittal, «Укртелеком», «Нова Пошта» та інші.

«Це все наші стратегічні партнери, що користуються нашими рішеннями й постійно їх удосконалюють для своїх бізнес-процесів», — зауважив Курінний.

Майбутні співпраці

Університет планує стати тестовим майданчиком для нових технологій. «Ми дуже сподіваємося, що з часом університет зможе нам надавати технології для того, щоб ми їх інтегрували в систему на платній основі — для замовника, для нас плюс і для студентів чи науковців».

Лабораторія відкрита не лише для студентів КАІ, але й для партнерів і замовників AxxonSoft. «У нас є домовленість, що наші партнери та замовники теж тут можуть навчатися. Курси підвищення кваліфікації — це must have. Раз в рік точно їх потрібно проходити, тому що технології не стоять на місці».

Фесенко підкреслив доступність програми: «Тут можуть навчатися студенти з факультету комп’ютерних наук, аерокосмічного факультету, факультету електроніки та телекомунікацій. Ми не відкидаємо можливість для студентів гуманітарних факультетів, якщо хтось має здібності».

Ця лабораторія стала яскравим прикладом успішної співпраці між освітою та бізнесом, що демонструє, як випускники можуть повернутися до своїх університетів не просто з досвідом, а з конкретними інноваціями, що підвищують рівень вітчизняної освіти до світових стандартів.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

Київська політехніка запускає центр майбутнього. Як працює сучасний центр протезування й адитивних технологій: репортаж dev.ua

По темi

Київська політехніка запускає центр майбутнього. Як працює сучасний центр протезування й адитивних технологій: репортаж dev.ua

«Я маю відстрочку завдяки школі». Відверта розмова з айтівцем Pingle Studio, який викладає інформатику у харківській школі, — про математику, болі української освіти, ШІ в навчанні й поєднання педагогіки та роботи в IT 

По темi

«Я маю відстрочку завдяки школі». Відверта розмова з айтівцем Pingle Studio, який викладає інформатику у харківській школі, — про математику, болі української освіти, ШІ в навчанні й поєднання педагогіки та роботи в IT

«Хочу, щоб технології приносили користь, а не лише розважали й „присипляли“ увагу дітей». Вчитель інформатики з Полтавщини розробляє дитячі освітні застосунки для вивчення абетки, творів з Кобзаря та математики

По темi

«Хочу, щоб технології приносили користь, а не лише розважали й „присипляли“ увагу дітей». Вчитель інформатики з Полтавщини розробляє дитячі освітні застосунки для вивчення абетки, творів з Кобзаря та математики