Хостинг для будь-яких потреб — VPS від 135 гривень на місяць 👉
Марія БровінськаРобота
11 грудня 2023, 08:10
2023-12-11
«Якщо глянути на IT, то воно в Україні так і не зародилося». Український дизайнер, що довго не може знайти роботу і підпрацьовує барменом, охарактеризував IT-ринок. Думка одного айтівця
User Interface Designer Максим Кондратьєв, який нині святкує своє 30-річчя, довгий час перебуває у пошуку роботи. Саме він є активним постачальником контенту для рубрики #всратівакансії, яку веде dev.ua. Хлопець підбив підсумки останніх років у свій ювілей та охарактеризував сучасну IT-галузь. Далі — його пряма мова.
User Interface Designer Максим Кондратьєв, який нині святкує своє 30-річчя, довгий час перебуває у пошуку роботи. Саме він є активним постачальником контенту для рубрики #всратівакансії, яку веде dev.ua. Хлопець підбив підсумки останніх років у свій ювілей та охарактеризував сучасну IT-галузь. Далі — його пряма мова.
Сьогодні мені 30 років. Останні роки запам’яталися як пекло. Раніше часто мріяв про друзів, як в рекламі Coca-Cola, дивився у вікна квартир, де все своє, затишне, без виймання. Де стоїть великий монітор на робочому столі і люди із затишком і котиком працюють. Зараз вже ні про що не мрію. Будь-яка лампочка перегорає. Ці роки наблизили мене до ранньої середньорічної кризи, яка у різних чоловіків проходить по-різному: комусь непомітно, а мені — навпаки, переоцінка цінностей, людей, ситуацій.
Друзі — не друзі, політики незмінні навіть під час жорстокої війни. Наприклад, вираз «друзі пізнаються в біді» для мене нічого не означав допоки не опинився на самому дні, і допомогли ті, від кого не очікував, і відвернулися ті, котрі були з дитинства.
Робота. За часи війни в Україні насправді колапс, а безробіття тільки зростає, і не тільки в IT. А якщо і глянути на IT, то воно в Україні так і не зародилося, навіть на росії є компанії з екосистемами як «Мейл», «Яндекс», «Сбер». Компанії націлені на внутрішній ринок і наймають своїх людей і вільно спілкуються своєю мовою. У нас 100500 типу міжнародних компаній, а по факту посередники, котрі, умовно, купують проєкт на upwork за $2000, а продають за $800 українцю, причому вимагатимуть одночасно декілька посад і ще advance English.
Уже неможливо скористатися українською в команді, бо вона інтернаціональна: Африка, Індія, Казахстан, Україна. А поза IT лишилися тисячі дешевих робіт, де вимагають наддосвіду. Багато людей не були готові до цього, тому Україною панує мафія 100500 різних казино (реклама їх всюди: транспорт, борди — наче це норма), ставки на спорт.
Подивіться, що популярно в боксах поповнення рахунку. Шахраї та злодії в гемблінгу, політиці, на вулиці. Йде національний занепад, як не крути, всі ми, хто не вчепився зубами у великі компанії, вимушені грати в голодні ігри. 70% зарплати віддавати за квартиру, 20% на борги, і то не вся сума, щоб хоча б 10% лишити на проїзд та дешеві макарони.
Кольори та атмосфера бляклі, наче книга «Смертельні реліквії». Я підпрацьовую барменом і бачу, як офіціанти між собою б’ються за столи, чайові та доїдають за гостями — інакше не вижити. Водночас політики, мабуть, вже знають аналітику, що війна програна, тому й у відкриту крадуть гроші як в останній раз. Війна тримається лише на людях. Нащо вкладати їм гроші у дрони, якщо можна відкрито перекласти умовну бруківку та відремонтувати те, що не потребує ремонту, за шалені мільйони. Моя думка непопулярна, але з такими політиками ні перемоги, ні світлого майбутнього. З не популярного: я не хочу вступати в ЄС. Членство зовсім не означає розвиток, скоріше за все, навпаки, приймати необдумані несумісні закони, котрі витискають останні краплі з народу. Сподівався, що війна змінить щось, але ніт, це навпаки розв’язала руки хто при владі.
Чоловіки відчувають себе, наче порушили закон, де з країни не виїдеш, та з дому страшно вийти, бо набризкають перцівкою в очі, скрутять руки і викрадуть, або невдало знайдеш в спортзал, або в магазин. Страх. 90%, якщо на більше, що не повернешся додому або матимеш статус «зниклий безслідно», бо пострадянські командири не жаліють власних людей. Це все як додатковий рівень в тій голодній грі.
По факту, живеш собі, щастя не маєш, весь світ бачиш із вікна, працюєш, щоб вижити. Мріяти не дають, всюди нечесні люди так і хочуть на**ати тебе. Це називається «вийшов з айті-бульбашки у світ простих професій, і як тут живуть».
Тепер я розумію, чому українці ходять з пустими очима, вони живуть на грані всього та без надій. Якщо ти не зрозумів цей пост та вважаєш це ниттям, то що ж, я радий що у тебе все добре. Просто я вже ні на що не сподіваюсь. З днем народження мене, проведу я його наодинці.
У коментарях до допису Максима айтівці вітають Максима з ювілеєм та здебільшого поділяють його думки. Окрім цього, дають цінні поради для успішного працевлаштування: зокрема, радять покращити англійську.
#Всратівакансії. ТОП-5 пропозицій про роботу, над якими глузують айтішники
Кількість вакансій в IT з початком війни скоротилася, та шедеврів серед них не поменшало. dev.ua зазвичай попросить дизайнерку Анну Лазурко, яка регулярно публікує у своєму LinkedIn вакансії з дивними та кострубатими описами та вимогами, робити добірку з таких «шедеврів». Ось тут можна почитати першу, другу та третю таку добірку.
Цьоготижнева добірка створена dev.ua за допомогою добре відомого у LinkedIn хештегу #всратівакансії. Насолоджуйтеся!
Мануал для джуна. Що треба знати початківцю, аби влаштуватися маркетологом в IT-компанію: 30 запитань і поради від досвідченого фахівця
Джунів, які шукають роботу, проходять купу співбесід та отримують відмови замість оферів, під час війни побільшало. А все тому, що до співбесід необхідно ретельно готуватися. dev.ua розпочинає серію матеріалів про те, що треба знати джунам для проходження співбесіди та отримання омріяного оферу від першого роботодавця. Маркетинг спеціаліст IT-компанії Universe Катерина Скрипка розповіла, що треба знати та як вдало пройти співбесіду в IT-компанію маркетологам-початківцям.
«Я вигоріла настільки, що вже не могла дивитися на комп'ютер». Історія QA-інженерки про великі гроші, безглузді купівлі, вигорання та дауншифтинг
Хмельничанка Олена Шеліна ― айтішниця, яка настільки вигоріла на роботі, що вирішила покинути IT-сферу та докорінно змінити своє життя. За 9 років роботи в IT дівчина пройшла всі ступені кар’єрного зростання, змінила кілька компаній і навіть напрямів. Та прокинувшись одного ранку, вирішила, що більше не зможе виконувати свою роботу якісно. Дівчина переїхала в село, завела господарство та повністю змінила професію. Розповідаємо її історію.
«Навряд чи можна вірити фідбекам компаній». Тестове в IT: робити чи не робити? Відповідають айтішники
Дизайнерка Анна Лазурко поскаржилася в LinkedIn, що жодна компанія, у яку вона робила тестове, не надала фідбек за її проханням чи без нього. «Отримали, ігнорили на тиждень-два, а потім „рухаємося з іншим кандидатом“. Це взагалі єдина фраза, якою мені відмовляють. Як зрозуміти, що ти робиш щось не так і не те, коли нема жодного фідбеку?», — запитала розчарована спеціалістка.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
Своїх проектів насправді вистачає, від мети до дії. А те що дуже багато людей на аутсорсі теж можна зрозуміти, там одразу високі компенсації і власні проекти стають нецікаві. І в автора мабуть не дуже склалось з англійською, раз в нього така ситуація з роботою. Тому пораджу підтягнути мову і знайти хорошу вакансію в аутсорсі, якщо власні проекти не зайшли.
Я хочу прокоментувати але окремо людину і його позицію. Як людині, можливо треба іти до психолога/психіатра і говорити про свої єкзистенціальні кризи, чи може навіть пити таблетки. Про позицію. Жесть який нитик сраний, йму б і без війни не було б роботи. По перше якщо ти живеш як лайно без нічого, можна піти в зсу і отримати роботу, зарплату, одяг і їжу. І якщо ти такий нитик, то яка різниця коли померти зараз чи через ще 30 років такого ж ниття(це до того що зсу це все таки ризик). Про продукти, приватбанк, монобанк, заказюа, уклон і ще десятки сервісів, які нічим не гірше росіянських, а ще макпав, грамарлі і ще купа міжнародних сервісів, аналогів яким в рашці взагалі немає. В рашці просто більший ринок, і тупо більше нафтогрошей і все, ніхера вони не роблять краще в ойті.
Та він здається такого не казав, але факт залишається фактом, чому стартова зарплата якогось там зварювальника 16 тисяч гривень в місяць а жуніор спеціаліста який має знати англійську краще корінного британця - 8000 гривень і то в кращому випадку?
Черговий "вITішник", якому на курсах сказали, що через 3 місяці навчання "як перетягнути кнопку у Figma" можна заробляти від 500 долларів. А насправді треба роки, щоб досягнути хоч чогось і вийти на ЗП. А він наслухався історій про "Senior у 25 із зп 8к" і думав, що так усюди. Треба працювати, вчитись, овертаймити, і врешті решт зайти свою компанію далеко навіть не на 2к. І так, англійська це норма, локальна мова нікому не потрібна. P.S. До психолога треба прям от вже.
Регіональна а точніше українська мова хіба що нікому не потрібна, в адекватних країнах де не похуй на внутрішній ринок їхня національна мова ну дууууже важлива
Вибачте на слові, але їбашити треба всюди, не тільки в ІТ. ІТ в нас є, а от звичайна інженерія якраз таки стагнує...
Anyway, не дивлячись що я шукав роботу по спеціальності, я таки знайшов її за два роки.
Хм, а може ІТ це не твоє? Нащо обмежувати себе ІТ?
А як вихід з ситуації можу порекомендувати автору або змінити сферу, або їбашити та підівчитись. Або й далі бути барменом та покращувати себе там, не бачу нічого в цьому поганого, бо хороший бармен на вагу золота...
Дочитавши цей опус, я відкрив шухляду, яку я планував відкрити лише тоді, коли вже не буде ніякої надії. Серед пустоти та пилу, що ліг товстим шаром на павутину з померлим від голоду павуками, лежить мотузка та мило.
Мені потрібне мило, щоб вимити очі після того, що я зараз прочитав.
Біль у очах пройде, а от осад залишиться. Не очікував тут таку всратувакансію прочитати.
Стану на захист автора статті, а то тут багато псевдо спеціалістів розвелося яких особистість підтвердити проблематично. В більшості він правий, ІТ в Україні як і будь який інший сектор економіки знаходився і знаходиться в жахливому стані, і ТАК на російському ринку ситуація була набагато краща допоки не почалась повномасштабна війна. Якщо мене хтось назве українофобом то ви будете не праві, бо я як мінімум не кажу що англійська ван лав а регіональна мова це сміття не потрібне, і не потрібно виправдовуватись кількістю населення чи ше чимось. Чуваки, ВВП України до 2022 було нижче чим в деяких слаборозвинених африканських країнах, не кажучи про європейські країни які мають населення менше України і які мали умови для розвитку схожі з Україною. Одного тільки "їбашити", як тут люблять деякі "спеціалісти" висловлюватись, замало, потрібні ще вакансії яких катастрофічно мало і країна, якою б вона не була впершу чергу намагається розвивати внутрішній ринок для ефективнішого розвитку. Проблема України в тому що навіть ІТ в більшості працює на закордон і це ФАКТ, ми стали дешевшими навіть вже за індусів. Тому більшість тверджень автора статті про проблеми пошуку роботу, космічні вимоги це абсолютна правда і факт. Ні вивчення англійської ні "їбашення" не мають сенсу допоки не буде велика пропозиція для роботи. Індія зробила акцент розвитку на високотехнологічний сектор в якому себе як риба у воді відчувають англомовні жителі Індії, але проблема їх в тому що англомовних там меншість, а абсолютна більшість виживає як може, бо країні стало вигідніше експортувати теж свої ресурси і послуги замість того щоби розвивати внутрішній ринок. Тому дорогі недо айтівці, заваліть свої п*****и якщо не розумієте хоча б базових законів економіки і ситуації в Україні і не потрібно наїзжати на людину яка типу нитик але по факту сказала правду.
Своїх проектів насправді вистачає, від мети до дії. А те що дуже багато людей на аутсорсі теж можна зрозуміти, там одразу високі компенсації і власні проекти стають нецікаві. І в автора мабуть не дуже склалось з англійською, раз в нього така ситуація з роботою. Тому пораджу підтягнути мову і знайти хорошу вакансію в аутсорсі, якщо власні проекти не зайшли.
Я хочу прокоментувати але окремо людину і його позицію. Як людині, можливо треба іти до психолога/психіатра і говорити про свої єкзистенціальні кризи, чи може навіть пити таблетки. Про позицію. Жесть який нитик сраний, йму б і без війни не було б роботи. По перше якщо ти живеш як лайно без нічого, можна піти в зсу і отримати роботу, зарплату, одяг і їжу. І якщо ти такий нитик, то яка різниця коли померти зараз чи через ще 30 років такого ж ниття(це до того що зсу це все таки ризик). Про продукти, приватбанк, монобанк, заказюа, уклон і ще десятки сервісів, які нічим не гірше росіянських, а ще макпав, грамарлі і ще купа міжнародних сервісів, аналогів яким в рашці взагалі немає. В рашці просто більший ринок, і тупо більше нафтогрошей і все, ніхера вони не роблять краще в ойті.
Та він здається такого не казав, але факт залишається фактом, чому стартова зарплата якогось там зварювальника 16 тисяч гривень в місяць а жуніор спеціаліста який має знати англійську краще корінного британця - 8000 гривень і то в кращому випадку?
Твоя наївність мене дивує, може ти ще віриш що російська армія ніхуя не вміє воювати і військові там нічо не роблять, тільки котенят нянчять?
Черговий "вITішник", якому на курсах сказали, що через 3 місяці навчання "як перетягнути кнопку у Figma" можна заробляти від 500 долларів. А насправді треба роки, щоб досягнути хоч чогось і вийти на ЗП. А він наслухався історій про "Senior у 25 із зп 8к" і думав, що так усюди. Треба працювати, вчитись, овертаймити, і врешті решт зайти свою компанію далеко навіть не на 2к. І так, англійська це норма, локальна мова нікому не потрібна. P.S. До психолога треба прям от вже.
Регіональна а точніше українська мова хіба що нікому не потрібна, в адекватних країнах де не похуй на внутрішній ринок їхня національна мова ну дууууже важлива
Ох і кал стаття)
Страшно?
Вибачте на слові, але їбашити треба всюди, не тільки в ІТ. ІТ в нас є, а от звичайна інженерія якраз таки стагнує...
Anyway, не дивлячись що я шукав роботу по спеціальності, я таки знайшов її за два роки.
Хм, а може ІТ це не твоє? Нащо обмежувати себе ІТ?
А як вихід з ситуації можу порекомендувати автору або змінити сферу, або їбашити та підівчитись. Або й далі бути барменом та покращувати себе там, не бачу нічого в цьому поганого, бо хороший бармен на вагу золота...
Те що воно є не означає що його багато
Дочитавши цей опус, я відкрив шухляду, яку я планував відкрити лише тоді, коли вже не буде ніякої надії. Серед пустоти та пилу, що ліг товстим шаром на павутину з померлим від голоду павуками, лежить мотузка та мило.
Мені потрібне мило, щоб вимити очі після того, що я зараз прочитав.
Біль у очах пройде, а от осад залишиться. Не очікував тут таку всратувакансію прочитати.
Стану на захист автора статті, а то тут багато псевдо спеціалістів розвелося яких особистість підтвердити проблематично. В більшості він правий, ІТ в Україні як і будь який інший сектор економіки знаходився і знаходиться в жахливому стані, і ТАК на російському ринку ситуація була набагато краща допоки не почалась повномасштабна війна. Якщо мене хтось назве українофобом то ви будете не праві, бо я як мінімум не кажу що англійська ван лав а регіональна мова це сміття не потрібне, і не потрібно виправдовуватись кількістю населення чи ше чимось. Чуваки, ВВП України до 2022 було нижче чим в деяких слаборозвинених африканських країнах, не кажучи про європейські країни які мають населення менше України і які мали умови для розвитку схожі з Україною. Одного тільки "їбашити", як тут люблять деякі "спеціалісти" висловлюватись, замало, потрібні ще вакансії яких катастрофічно мало і країна, якою б вона не була впершу чергу намагається розвивати внутрішній ринок для ефективнішого розвитку. Проблема України в тому що навіть ІТ в більшості працює на закордон і це ФАКТ, ми стали дешевшими навіть вже за індусів. Тому більшість тверджень автора статті про проблеми пошуку роботу, космічні вимоги це абсолютна правда і факт. Ні вивчення англійської ні "їбашення" не мають сенсу допоки не буде велика пропозиція для роботи. Індія зробила акцент розвитку на високотехнологічний сектор в якому себе як риба у воді відчувають англомовні жителі Індії, але проблема їх в тому що англомовних там меншість, а абсолютна більшість виживає як може, бо країні стало вигідніше експортувати теж свої ресурси і послуги замість того щоби розвивати внутрішній ринок. Тому дорогі недо айтівці, заваліть свої п*****и якщо не розумієте хоча б базових законів економіки і ситуації в Україні і не потрібно наїзжати на людину яка типу нитик але по факту сказала правду.
Розбилися рожеві окуляри склом в середину це називається... Всратий нитік!