Військова агресія росії проти України стала причиною багатьох злочинів. Загинули люди, зруйновані будинки, дороги, мости й інфраструктура. А також — знищено бізнес і торгові точки, зруйновано заводи, підприємства та житло людей.
Військова агресія росії проти України стала причиною багатьох злочинів. Загинули люди, зруйновані будинки, дороги, мости й інфраструктура. А також — знищено бізнес і торгові точки, зруйновано заводи, підприємства та житло людей.
Процедура отримання відшкодування за зруйноване майно та/або пошкоджене під час цього повномасштабного вторгнення все ще не визначена, а ті норми, які є на сьогодні — недостатні для того, щоб забезпечити швидке й ефективне відшкодування шкоди.
Механізм фіксації руйнувань і пошкоджень, який дасть змогу потім претендувати на відшкодування, наразі теж не є сталим. Однак одне є точно зрозумілим: зараз найголовніше приділити максимальну увагу фіксації руйнувань і пошкоджень. Як правильно це зробити та на що звертати увагу — розповідає Людмила Куса, адвокат Gracers.
На сьогодні громадянам і бізнесу варто керуватися як загальними положеннями, що містяться в Цивільному кодексі України (Глава 82), так і профільною Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (надалі — Постанова № 326), якою затверджено порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф.
Спочатку треба визначитися з переліком знищеного, пошкодженого чи викраденого майна внаслідок військової агресії.
Надалі — оцінити розмір і вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна, а також розмір упущеної вигоди суб’єктами підприємницької діяльності. Після — розпочати збирання документів.
Доказами можуть бути:
Збір доказів є важливим етапом оцінки пошкодженого/втраченого майна, адже за відсутності доказів, що підтверджують факт наявності майна у особи, або ж факт перебування цього майна в будинку, що був знищений унаслідок потрапляння ракети, очікувати на відшкодування шкоди буде проблематично.
Водночас заявникам потрібно розуміти, що за відсутності доказів, які підтверджують наявність в особи майна, чи факт його перебування в районі активних бойових дій, заяви будуть братися під сумнів.
Своєю чергою відповідний прагматизм є виправданим, адже як реагувати компетентному органу, якщо особа заявляє про те, що в її квартирі, яка була в знищеному російськими військами будинку, була побутова техніка на 1 млн грн, і вона вся знищена. Подібних випадків вистачатиме.
Звертаємо увагу, що подібний підхід щодо надання значної кількості доказів для підтвердження наявності знищених чи пошкоджених речей передбачений чинним цивільним законодавством. Натомість Постановою № 326 передбачено, що визначення шкоди та збитків буде здійснюється відповідно до методик, що на сьогодні розробляються Мінекономіки та Фондом державного майна за погодженням із Мінреінтеграції.
Зараз органи державної влади наголошують на тому, що потерпілим надзвичайно важливо подати заяву про те, що їхнє майно зазнало пошкоджень через широкомасштабну війну саме через «Дію» або ЦНАП.
Щоб отримати компенсацію, необхідно виконувати ті вимоги щодо порядку подання заяв і кількості документів, які передбачені законодавством на момент, коли подаєте заяву.
Для уникнення прикрих випадків, коли заява загубиться десь, рекомендуємо просити, щоб на копії заяви, яку ви подаєте, ставили вхідний номер, або, якщо заяву подаєте через «Дію» — робити скрін повідомлення про те, що вашу заяву прийнято.
Щодо порядку, механізму та методики, як органи місцевого самоврядування та правоохоронні органи повинні були би збирати відповідні докази, відповіді надає згадана Постанова № 326, однак передбачені там методики наразі в стадії розроблення.
Отже, варто керуватися тими механізмами та повноваженнями оранів державноїх влади і місцевого самоврядування, які були до початку широкомасштабної війни.
Незважаючи на те, що різноманітні комісії, у тому числі й міжнародні, фіксують в Україні факти грубого порушення норм міжнародного гумінітарного права та правил ведення війни, успішність отримання подальших компенсацій залежить від активності власника пошкодженого або ж знищеного майна.
Першочергово необхідно зафіксувати пошкоджене майно на фото- та/або відеознімання.
У разі виникнення пожежі або руйнування будинку необхідно викликати працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій, скласти відповідний акт із зазначенням причини пошкодження майна й отримати його копію.
У випадку руйнування житла необхідно звернутися до місцевої райдержадміністрації із заявою про складання акта обстеження житла. Для складання акта також важливо зібрати максимально точну інформацію про дату й обставини пошкодження майна. Це можна дізнатися з новин, у яких прописують приблизний час і різновид обстрілу. Також можна спробувати зв’язатися з особами, які залишися у вашому регіоні та можуть знати більш точну інформацію.
Не зайвим буде звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів із наданням вищеперелічених доказів руйнування/пошкодження майна та обов’язково отримати витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За результатами отриманих доказів важливим кроком є проведення експертної оцінки збитків, завданих майну фізичної особи чи підприємства.
Положення Цивільного кодексу України передбачають можливість відшкодування завданої шкоди внаслідок протиправних дій третіх осіб фактично щодо будь-якого майна. Натомість спеціально прийнята Постанова № 326 має обмежувальний характер.
Так, представники бізнесу можуть включати та розраховувати на відшкодування майнових та економічних втрат, до яких належить:
Натомість, згідно з даною Постановою осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, можуть розраховувати на відшкодування втрат житлового фонду, об’єктів незавершеного будівництва житлової нерухомості, дачних і садових будинків, фактичні витрати, здійснені для їхнього відновлення, зокрема:
Як уже було вказано, Постанова № 326 не містить серед переліку втрат фізичних осіб майна, яке відмінне від житлової нерухомості, зокрема автомобілів, побутової техніки тощо. Сподіваюсь, що відповідна прогалина буде усунута вже найближчим часом.
У відповідності до законопроєкту 7198 від 24.03.2022 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф» планується, що експерти й оцінювачі будуть входити до складу комісій із розгляду питань щодо надання компенсацій̈. Так, можна зробити висновок, що держава планує взяти на себе проведення експертиз.
Але таку експертизу на встановлення збитків можна замовити й самому.
У разі звернення до правоохоронних органів норми КПК України, зобов’язують останніх провести таку експертизу в межах кримінального провадження (ст. 242 КПК України). Порядок компенсацій до повномасштабного вторгнення був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 947 від 18.12.2013 року. Зміни до цієї постанови вносилися в 2020 році.
Відповідно до зазначеного порядку, створено комісії, що ухвалювали рішення щодо надання грошової компенсації.
Розмір грошової компенсації постраждалим визначався за показниками опосередкованої вартості спорудження житла в регіонах України відповідно до місцеперебування житла, не більш як 300 000 грн за один об’єкт зруйнованого житла.
У разі часткового відновлення житла, яке було зруйноване, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим, за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, сума компенсації відповідно зменшувалася.
На практиці цей документ не майже не працював. У період із 2013 до 2019 років мало хто з постраждалих отримав компенсації.
Судовий порядок на етапі першої та другої інстанцій був теж без результатів для постраждалих. Причина — відсутність механізму виплати компенсації. Лише Верховний суд «ішов назустріч» і присуджував компенсації. Але тут з’являлися інші проблеми — невиконання такого рішення через відсутність грошей у держави.
Очевидно, що відшкодування завданої шкоди майну як фізичних осіб, так і підприємств, унаслідок військової агресії росії переважно буде відбуватися з репарцій, контрибуцій та іншого виду компенсацій, що будуть стягнуті з росії як країни-агресора.
З огляду на це, постраждалим від війни особам, що намагатимуться отримати компенсації, загалом, варто врахувати міжнародний досвід та успішність задоволення даного роду вимог із країни-агресора.
За останні понад 30 років поодиноким позитивним прецедентом у цій цій сфері стала імплементація рішення Ради безпеки ООН щодо репарацій Іраку на користь Кувейту після військового вторгнення в 1990–1991 роках.
Так, у квітні 1991 року Рада безпеки ООН ухвалила резолюцію № 687, згідно з якою Ірак було зобов’язаний фінансово відшкодувати Кувейту завдані збитки через військову агресію в Перській затоці.
Для контролю за виконання резолюції була створена Компенсаційна комісія ООН, яка обробила понад 2,7 млн вимог від фізичних і юридичних осіб Кувейту на загальну суму $352,5 млрд. До 2005 року кількість вимог, які підлягали задоволенню, зменшилася до 1,5 млн, а вартість відшкодування — до $52,4 млрд. Тоді Компенсаційна комісія фокусувалася на задоволенні вимог постраждалих фізичних осіб і не завжди йшла назустріч вимогам урядових і корпоративних структур.
Кошти, за рахунок яких відбувалися відшкодування, бралися зі спеціально створеного Компенсаційного фонд ООН, до якого частково надходили відсотки від експортного виторгу іракської нафти та нафтопродуктів.
На початку роботи фонду до нього відраховувалися 30% експортного виторгу з подальшим зменшенням середнього. Уже у 2017 році відсоток вилучень надходжень від експорту становив 3%, у 2018 — 0,5%, у 2019 — 1,5%, у 2020 — знову 3%.
Остання вимога з тих, що була відібрана комісією, була задоволена лише в січні 2022 року.
Очевидним є той факт, що вже зараз органи виконавчої влади загалом, а також Мін’юст зокрема, провинні напрацьовувати законодавчу базу та пропонувати юридичні механізми, що давали змогу би реалізовувати майно резидентів російської федерації, які підтримали збройну агресію проти України. Аналогічні механізми необхідно також впроваджувати в інших країнах, які заморозили значну кількість активів резидентів росії, зокрема олігархів.
Однак виникає запитання, яка подальша доля цих активів? Чи буде їх реалізовано, а отримані від продажу кошти будуть передані Україні для подальших виплат потерпілим від війни? Відповідей на ці запитання наразі немає, лише припущення та теорії.
Зважаючи на це, саме Міністерство юстиції України разом із МЗС України повинно допомогти міжнародним партнерам прийняти необхідні зміни до свого законодавства, яке б давало змогу реалізовувати арештовані активи росії або ж її резедетнів із можливістю подальшої реалізації цих активів і подальшого використання отриманих коштів для виплати компенсацій постраждалим від війни в Україні.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі може розглядати злочини геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини (до яких відноситься пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури) та злочини агресії (стаття 5 Римського статуту МКС).
Водночас ні Україна, ні росія не ратифікували Римський статут Міжнародного кримінального суду, а отже, розслідування злочинів агресії в Україні не підпадають під юрисдикцію МКС.
Своєю чергою Україна раніше своїми заявами визнала юрисдикцію суду, а після 24 лютого 2022 року приблизно 42 держав-учасниць Римського Статуту звернулися до МКС щодо розслідування злочинів в Україні.
З огляду на це, 2 березня 2022 року Гаазький трибунал в особі Прокурора МКС Каріма Хана ухвалив рішення про початок повноцінного розслідування воєнних злочинів, актів геноциду та злочинів проти людяності на території України.
Відповідно до ст. 75 Римського статут МКС суд встановлює принципи щодо відшкодування збитків потерпілим. Суд може визначити у своєму рішенні масштаби та розмір будь-якої шкоди, збитків, заподіяних потерпілим.
Так, наразі маємо як мінімум теоретичне підґрунтя для відшкодування завданих збитків. Водночас залишається без відповіді запитання, рішення якого саме органа змусить російську федерацію відшкодувати завдану шкоду.
Порада № 1 — використати всі можливі способи, які так чи інакше допоможуть отримати хоч якісь кошти. Це можуть бути виплати від держави Україна, виплати від міжнародних урядових і неурядових організацій, звернення до суду, звернення до міжнародних судових інстанцій тощо.
Порада № 2 — належним чином усе зафіксуйте та своєчасно подайте заявки на компенсацію пропущених витрат. Так, війна є форс-мажором, однак сума компенсацій не буде необмеженою, і перші, хто подадуть заявки на її отримання, мають більші шанси на компенсацію. Обов’язково залучіть комісії для оцінки вартості пошкодженого майна, адже наявність оцінки є одним із найважливіших доказів.
Порада № 3 — подавайте позов про відшкодування завданої шкоди, де відповідачем виступає російська федерація. У ряді рішень за травень-червень 2022 року Верховний Суд визначив, що росія не має судового імунітету в цих категоріях справи та є відповідальною особою за завдану шкоду.
