27 грудня 2023 року Кабінет Міністрів ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року, яка серед всього іншого передбачає перегляд «доцільності існування проєктів зі створення бізнес-стимулів коштом пільг для податку на прибуток підприємств». Наразі в Україні лише два таких режими: індустріальні парки та «Дія.City».
27 грудня 2023 року Кабінет Міністрів ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року, яка серед всього іншого передбачає перегляд «доцільності існування проєктів зі створення бізнес-стимулів коштом пільг для податку на прибуток підприємств». Наразі в Україні лише два таких режими: індустріальні парки та «Дія.City».
У стратегії прямо вказано, що уряд воліє утриматися від запровадження вузькоспрямованих та дорогих податкових пільг.
Натомість у документі описана можлива альтернатива — визначити перелік критично важливих активів (наприклад, машини та обладнання), до яких можуть застосовуватися правила миттєвої амортизації, йдеться у великому матеріалі Forbes.
Перших резидентів податковий спецрежим «Дія.City» для IT почав приймати 8 лютого 2022 року, за два тижні до повномасштабного вторгнення. За 2 роки великої війни він зібрав понад 800 компаній-резидентів, де працює близько 62 000 айтівців.
Поки урядовці планують лише спостерігати за динамікою. «Ми маємо бути послідовними: якщо вже ввели певні податкові режими, треба дати їм час реалізуватися. Але це не значить, що ми не будемо впроваджувати заходи, прописані в стратегії», — сказав міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю Forbes у грудні.
У середньостроковій перспективі «Дія.City» не скасовуватимуть і значних змін не планують, додав голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Він зазначив, що позитив від існування режиму є, хоча й не такий, «як хотілось би». «Якщо говорити про 5000 суб’єктів, що працюють на цьому ринку, 700 резидентів „Дія.City“ — це не так багато», — пояснив Гетманцев.
Однак дашборд Tech Ecosystem від спілки Techosystem наводить іншу оцінку кількості ІТ-компаній в Україні — 2212 станом на кінець грудня.
За три квартали 2023-го резиденти «Дія.City» сплатили до держбюджету 5,9 млрд грн податків, йдеться у відповіді податкової на запит Forbes. Це на 2 млрд грн більше, ніж за повний 2022-й.
Однак спецрежим ще не наздогнав цифру загальних податків від IT-бізнесу в Україні (11,9 млрд лише у першому півріччі 2023-го, за даними дослідження ІТ Research Ukraine).
Однією з головних переваг правового та податкового простору для IT-компаній була гарантія від держави про незмінність умов протягом 25 років, кажуть IT-підприємці, з якими поговорив Forbes.
Наприклад, для GlobalLogic це стало одним з ключових мотивів приєднатися до «Дія.City», розповіла операційна директорка компанії Анна Щербакова.
Скасування режиму стане негативним сигналом та свідчитиме про зміну курсу держави з підтримки розвитку технологічного сектору, каже голова EPAM у Центральній та Східній Європі Юрій Антонюк.
«Будь-які зміни правил гри можуть стати руйнівним каталізатором непередбачуваних наслідків як для галузі, так і для економіки в цілому», — додає CEO та співзасновник Sigma Software Валерій Красовський.
Бізнесу сьогодні найбільше заважають дві речі — «маски‑шоу», тобто свавілля з боку правоохоронних органів, та валютний контроль, який робить непривабливими іноземні інвестиції в Україну, раніше зазначав засновник Ajax Systems Олександр Конотопський.
Заступника міністра цифрової трансформації Олександр Борняков сумнівається, що ці питання можна вирішити під час війни. Він робить ставку на консолідацію під дахом «Дія.City». «До кінця 2024 року 50 найбільших IT‑компаній стануть резидентами», — прогнозує він.
У Мінцифри говорять, що будуть захищати «Дія.City». «Це приклад того, як має функціонувати економіка: прозоро та ефективно. Якщо загроза буде, ми відстоюватимемо сприятливі умови для технологічного бізнесу», — зазначили в пресслужбі міністерства.
