🚀 Trustee Plus - ваш криптогаманець з вбудованою платіжною карткою тут 👉
Марія БровінськаВійна
19 березня 2022, 12:12
2022-03-19
«Мамо, війна почалася, треба виїздити». 5 історій айтішників Sigma Software, яких війна застала в Харкові, Києві та Франківську
Війна застала всіх зненацька. І, попри можливість працювати з будь-якого куточку світу, багато айтішників продовжували залишатис в Україні навіть коли загроза війни ставала все більшою. Є й такі, хто попри пропозиції роботодавців релокуватися у західні регіони чи, наприклад, до інших країн, відмовлявся від такої опції і залишався вдома. Хтось у Києві, хтось — у Харкові, хтось — у Херсоні.
dev.ua зібрав 5 історій співробітників однієї з найбільших IT-компаній України Sigma Software про те, як зустріли війну вони. Публікуємо одкровення без фото та прізвищ, піклуючись про безпеку героїв.
Війна застала всіх зненацька. І, попри можливість працювати з будь-якого куточку світу, багато айтішників продовжували залишатис в Україні навіть коли загроза війни ставала все більшою. Є й такі, хто попри пропозиції роботодавців релокуватися у західні регіони чи, наприклад, до інших країн, відмовлявся від такої опції і залишався вдома. Хтось у Києві, хтось — у Харкові, хтось — у Херсоні.
dev.ua зібрав 5 історій співробітників однієї з найбільших IT-компаній України Sigma Software про те, як зустріли війну вони. Публікуємо одкровення без фото та прізвищ, піклуючись про безпеку героїв.
Історія 1. «Цілу ніч ми провели в укритті в метро»
Мене звати Кирило. У 2014 році через війну я покинув рідне місто Костянтинівку на Донеччині, і наступні роки жив у Харкові.
Вранці, 24 лютого, моя колега подзвонила мені. Вона сказала, що почалася війна. В той момент я не чув звуки вибухів, ймовірно, вони ще були на околиці міста. Ранок був сонячний, я вирішив піти на каву, як і кожного дня. Ось тоді я зрозумів всю серйозність ситуації. Люди хвилювалися, навколо відчувалася напруга та паніка…
Напередодні ми планували провести цей вечір з колегами за вечерею. А по суті ми зустрілися, щоб обговорити можливі шляхи виїзду з обстріляного Харкова.
Три машини були готові відправитись в дорогу, але через повітряну тривогу ми перенесли поїздку на наступний день. Цілу ніч ми провели в укритті в метро.
Наступного дня ми вирушили разом на захід України. Для нашої оперативної комунікації я створив чат в Telegram, де ми ділилися інформацією про дорогу, наявність палива на АЗС та інші нагальні питання. В той час багато людей залишалися в місті, і ми зрозуміли, що спілкування та взаємодопомога в цьому чаті спонукали багатьох залишити місто чимшвидше.
Першу ніч нашої подорожі ми провели в Кропивницькому. Пізніше нас прихистила колега з Тернополя. В місті лунали перші сирени, тож нам потрібно було рухатися далі до Львова. Нас тепло зустріли в офісі Sigma Software та пригостили домашньою їжею.
Більше того, наш колега залишив ключі від квартири, де ми безкоштовно розмістилися компанією з 8 людей та собаки.
Поїздка була нелегкою, але багато колег залишились в Харкові, їм потрібна була допомога. Першого дня ми закупили гуманітарну допомогу та ліки, а наступного ранку поїхали назад до Харкова. Під обстрілами ми заїхали в рідне місто за ретельно продуманим маршрутом. Ми доставляли їжу та ліки місцевим жителям та волонтерам.
Також ми підготували вільні місця в машинах для колег, котрі були готові виїхати з міста. Ми практично не спали, бачили згорілі машини та зруйновані АЗС. Нам дуже допомогли наші військові, які підказали безпечну дорогу та стежки.
Я не надто емоційна людина. Однак наразі я маю щире бажання і можливість допомагати людям. Зараз ми у Львові та все ще збираємо гуманітарну допомогу, ліки, відправляємо їх потягами до Києва та Харкова.
Ми втекли від війни з колегами Sigma Software, і ми все ще тут разом. Протягом поїздки наші співробітників підтримували нас, координували. Ми — команда, і останні тижні нас ще сильніше загартували та об’єднали.
Історія 2. «Моя родина пробула в Харкові майже тиждень»
Мене звати Марія, я з Харкова. Мій ранок 24 лютого розпочався досить рано. Я захворіла та не могла спати через кашель. Я встала з ліжка, щоб прийняти ліки. На годиннику було пів на шосту ранку, я нічого не чула, лише побачила, як на вулицях скупчується багато людей. Однак я не надала цьому особливої уваги. Згодом я не змогла заснути знову, тому увімкнула сповіщення на своєму мобільному та відкрила ноутбук, щоб попрацювати… І тоді я дізналась…
Моя родина пробула в Харкові майже тиждень.
В перший день ми намагалися спуститися в метро, проте залишатися там довго було дуже важко, особливо з дитиною. Тож ми вирішили ховатися в коридорі нашої квартири.
Я повернулася на роботу в понеділок, тоді я і моя родина ще не планували виїжджати з міста. Все змінилося, коли почалися серйозні обстріли та авіаудари. Наступного дня сумнівів вже не було: ми мали виїхати. Це було важке рішення, і страшне. Мої колеги, які евакуювалися раніше, підтримали мене своїми історіями та досвідом. Я вписала свою сім’ю до наступного списку евакуації від Sigma Software. Ми виїхали 2 березня.
Я хотіла б подякувати компанії за те, що були поруч зі мною та моїми близькими в цей момент. Без такої підтримки ми, ймовірно, не змогли б втекти від війни. Мій постійний зростаючий страх пройшов, я відчула впевненість у тому, що нас чекає попереду. Я знала, що все організовано: автобус, найбільш безпечна дорога, 5 днів проживання в готелі у Львові з харчуванням (повністю оплачено компанією Sigma Software), також подальше проживання в комплексі відпочинку на цілий місяць разом з робочими місцями та технічною підтримкою. Весь час компанія була з нами: повідомляла про події, ділилася добрими новинами, надсилала корисні поради тощо. Будучи замкненим у своїй квартирі чи укритті, так важливо мати зв’язок, відчувати турботу та підтримку.
Історія 3. «Мамо, війна почалася, треба виїздити»
Я — Софія, донедавна я жила в Харкові. Зранку, 24 лютого, я прокинулася від звуків обстрілів. Пам’ятаю, як сказала мамі, яка жила зі мною та сином: «Мамо, війна почалася, треба виїздити».
Проте легше сказати, ніж зробити. Я не розуміла, як ми можемо це здійснити без автомобіля, ще й в такій ситуації. Все було, як в тумані.
За щасливим збігом обставин, ми змогли виїхати з міста того ж ранку разом із сім’єю моєї сестри та залишитися з ними ненадовго в новому місці.
Вже за тиждень нам довелося рухатися далі й на автобусі ми поїхали до Дніпра. Ми прибули пізно ввечері під час комендантської години та ночували в готелі неподалік. На той момент стрес та нервове напруження вже встигли вплинути на мій стан. Я ледве могла думати, не пам’ятала жодної інформації про поведінку в такій ситуації, хоча насправді вона в мене була, адже я була частиною команди, що відповідає за евакуацію колег. Згодом я почала відчувати провину за те, що не виконувала свою роботу.
Повністю розгублена, я зателефонувала моєму тімдліду. Вона змогла мене заспокоїти та переконала, що всі мої задачі будуть виконуватися іншими колегами, доки я не буду готова повернутися до роботи. Тоді я зв’язалася з керівником офісу Sigma Software у Дніпрі, і вона додала мені ще більше впевненості. Вже наступного дня завдяки допомозі моїх чудових колег у мене було все необхідне: квартира для проживання (безоплатно!), місце для роботи та підтримка компанії.
Зараз я у Львові. Коли був евакуаційний автобус Sigma Software з Дніпра, я приєдналася до своїх 32-х колег, які також були змушені покинути свої домівки.
І цього разу мені стало набагато легше: я знала, що компанія подбає про мене та мою родину. Я дуже вдячна всім, хто зробив все можливе, щоб перевезти мене та мою родину у безпечне місце, надати житло, зберегти мою роботу, надати підтримку.
Історія 4. «Я вирішила поїхати з України за два дні до початку війни»
Мене звати Катя, я з Херсона. Останні п’ять років я живу в Києві. Моя історія може здатися не такою драматичною, як розповіді моїх колег, яким довелося тікати з-під обстрілів. Проте глибоко всередині війна залишає однакові шрами на кожному з нас.
Я вирішила поїхати з України за два дні до початку війни. 22 лютого разом із сім'єю я вилетіла до Тбілісі. Ми не знали, скільки днів чи тижнів нам доведеться там провести.
Зранку, 24 лютого, я зрозуміла, що вчинила правильно, переконавши своїх рідних виїхати.
Протягом перших днів ми відчували себе в безпеці, але недовго. Грузинський народ продемонстрував сильну підтримку Україні, зібравшись на масові протести проти російської агресії. Власне через це там також не було безпечно, тому ми поїхали до Болгарії.
Із першого дня я приєдналася до команди волонтерів Sigma Software, щоб допомогти своїм колегам евакуюватись із зони бойових дій. Це був для мене своєрідний порятунок від важких думок та переживань. Я знала, що маю допомагати іншим, оскільки я вже в безпеці, в той час як життя моїх колег під загрозою.
Команда, до якої я приєдналася, займалась пошуком тимчасового житла для людей, які евакуювались з Харкова, Києва, Дніпра та інших міст. Ми організували гарячу лінію, яка працювала 24/7. Четверо моїх колег були доступні телефоном в будь-який час дня і ночі. На пошуки житла на 1-2 доби одночасно була задіяна команда з 10 осіб. Моїм завданням була координація роботи команди та її взаємодії з людьми.
Всього за тиждень нам вдалося знайти проживання для 800 колег з сім’ями та домашніми улюбленцями: це близько 120 котів, собак, хом’яків та інших тваринок.
Незважаючи на те, що зараз мені болить за свою країну, я також повна гордості за своїх співробітників, які об’єднали всі зусилля та зробили дійсно неможливе, щоб допомогати та підтримувати один одного.
Історія 5. «Перший день я була у відчаї, читала новини»
Я Настя, живу в Києві. 24 лютого мій день почався з повідомлення від Sigma Software. Подробиць я не пам’ятаю, там було щось про вибухи, пошук безпечного місця та очікування подальших вказівок від компанії. Якби не це повідомлення, мабуть, я спала б далі, не знаючи, що почалася війна. Того дня я була у відрядженні в Івано-Франківську. Одна зміна одягу та якась косметика — це все, що в мене було з собою, оскільки я вже мала повертатися до Києва. На жаль, я досі не можу цього зробити.
Перший день я була у відчаї, читала новини. Проте я розуміла, що маю залишитися в Україні і допомагати тим, хто цього потребує.
Таких людей тисячі, будь-які зусилля не будуть марним. Чоловіки з моєї родини пішли захищати країну, тому я не могла залишатися осторонь і зголосилася допомогти своїм колегам, які потрапили в біду. Я отримувала сотні дзвінків, координувала процес евакуації, шукала житло, ліки, відповідала на дуже багато різних питань та потреб.
Команда Sigma Software — це команда неймовірних людей, які щодня робили неможливі речі. Це й була суть командної роботи, щирої дружби та турботи про людей. Присягаюсь, я була готова обіймати всіх, хоча ледве й знала деяких колег. Особливо, коли ми змогли зібрати і передати до Харкова машину з медикаментами, деяких з яких навіть не було в Україні.
«У нас вже понад 20 співробітників служать у ЗСУ або ТрО. Ми виплачуємо їм дохід і зберігаємо робоче місце». Що про мобілізацію айтішників думають в компаніх N-iX
Читайте головні IT-новини країни в нашому телеграмі
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Імовірно, 7 таких транспортних засобів прибудуть до України до кінця цього року, вони призначені для евакуації поранених. Інші очікуються у 2023 році — їх будуть використовувати для очищення доріг. Нагадуємо, що це за зброя і що вона вміє.
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.
Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.
(Текст від 26 липня)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
