У грудні 2022 року Міністерство оборони України уклало угоду на 807 млн грн на 55 БПАК HAWK (безпілотний авіаційний комплекс). З них 650 млн грн авансу.
Але до дедлайну в середині серпня були готові лише 4 комплекси, з яких випробування пройшов лише 1. Це з’ясували журналісти проєкту Bihus.Info.
У грудні 2022 року Міністерство оборони України уклало угоду на 807 млн грн на 55 БПАК HAWK (безпілотний авіаційний комплекс). З них 650 млн грн авансу.
Але до дедлайну в середині серпня були готові лише 4 комплекси, з яких випробування пройшов лише 1. Це з’ясували журналісти проєкту Bihus.Info.
Виконати замовлення мала фірма ТОВ «Українські авіаційні системи», якою володіє дружина екснардепа Борислава Розенблата, йдеться у відео розслідувачів. Виробник стверджував, що перебуває на ринку з 2018 року і має налагоджене серійне виробництво HAWK.
Перший дзвіночок пролунав за місяць до дедлайну, на навчаннях операторів БПАК HAWK. Тоді дрони погано злітали, постійно завалювались і їх доводилося швидко садити. Також вони демонстрували погану картинку. На навчаннях був присутній сам Розенблат, який переконував, що до завершення навчань і здачі замовлення всі недоліки усунуть.
Проте цього не сталося, і в середині серпня, замість 55 HAWK були готові лише 4. А під час тестових польотів проблеми виникли в 3 з них.
Перший злетів, але потім втратив картинку. Розенблат зробив припущення, що він перегрівся після години на сонці й запропонував запустити його вдруге. Дрон полетів, але при приземленні отримав відламані крила й тріщину на носі. Не впорався з тестовим польотом і другий безпілотник, пройти його зміг лише третій. Четвертий БПАК HAWK також не злетів.
Комісія від Міноборони приймати БпЛА відмовилась. Стало очевидно, що про серійне виробництво, яке необхідне міністерству, немає й мови.
Допуск до експлуатації в ЗСУ HAWK було надано ще у 2017 році тодішнім міністром оборони Степаном Полтораком. Визначальні випробування HAWK проходив ще у 2016 році. Випробування були визнані вдалими, але вже тоді було відомо, що з дев’яти спроб успішними виявилися лише сім.
Потім розвідувальні безпілотники HAWK застрягли в бюрократичному пеклі та судових тяганинах, щодо зміни комплектації та прострочених термінах постачання. Аж поки у справи не втрутилося повномасштабне вторгнення росіян.
Через термінову потребу у БпЛА, ТОВ «УАС» передало українській армії комплекси, які давно лежали на складах. У Міноборони підтвердили, що безпілотники потрапили до ЗСУ і що негативних відгуків на них від військових не надходило. Саме цим у Міністерстві пояснили підписання нового контракта з фірмою Розенблата — таким було замовлення від Генштабу.
У Міноборони повідомили, що у новий контракт укладався на постачання таких же HAWK, що й раніше, але із покращеними характеристиками: зі збільшеними дальністю, часом польоту та камерою. Але, як зрештою виявилося, сотні мільйонів гривень пішли на практично інші БпЛА з неперевіреними компонентами.
За словами Олександра Лієва, ексочільник Департаменту, який підписував той контракт із ТОВ «УАС», він був впевнений, що купує ті самі HAWK, що й у попередній партії. Він вважав, що всі відповідні служби до моменту підписання перевірили юридичну, фінансову та технічну складові контракту.
Розенблат у серпні заявляв, що скоро буде готова партія з 30 комплексів, решта надійде в наступні кілька місяців. У Міноборони погодились посунути дедлайн на жовтень.
Однак цього може не статися через арешт рахунків ТОВ «УАС» у кримінальній справі, яку розслідує ДБР. Правоохоронці підозрюють, що керівництво компанії у змові з чиновниками Міноборони намагалися заволодіти коштами на контракті із завищеними цінами.
