24 квітня та 12 травня 2022 року російські ракети розбомбили Кременчуцьку Теплоелектроцентраль (ТЕЦ), що в Полтавській області. Понад 200 000 населення міста можуть опинитися без тепла вже цього опалювального сезону. Поки місцева влада розмірковує над розв’язанням проблеми, айтішник Михайло Кашуба та інженер Костянтин Ісаєв мають план як її усунути.
24 квітня та 12 травня 2022 року російські ракети розбомбили Кременчуцьку Теплоелектроцентраль (ТЕЦ), що в Полтавській області. Понад 200 000 населення міста можуть опинитися без тепла вже цього опалювального сезону. Поки місцева влада розмірковує над розв’язанням проблеми, айтішник Михайло Кашуба та інженер Костянтин Ісаєв мають план як її усунути.
Михайлу Кашубі 25 років. Він народився в Херсоні, але з 4-х років проживав в Кременчуці. Хлопець закінчив місцевий коледж та переїхав на навчання до Словаччини. Там знайшов першу роботу.
«З 2018 року повноцінно ввійшов в IT. Сьогодні я — системний адміністратор аутсорс-компанії Click Solutions, працюю з мережами інфраструктури малого та середнього бізнесу США».
Через коронакризу хлопець був змушений покинути Словаччину. В якийсь момент його просто поставили перед фактом, що в країні багато місцевих безробітних. Михайло додає, що за 1,5 року до скорочення почав думати над тим, аби повернутися до України. Пандемія посприяла цьому процесу.
Костянтин Ісаєв народився в Кременчуці й до 17 років проживав в цьому місті. Навчатися поїхав до Харкова. Спеціальність — інженер рухомого складу залізниць.
Хлопець зацікавився тим, що його шкільний товариш Михайло навчається в Словаччині. Назбиравши грошей, Костянтин вступив до того самого університету, що і друг, на інженерну автомобільну спеціальність.
«Провчившись у Словаччині 2 роки, я захотів переїхати до Праги. Там знайшов спеціальність інженера-конструктора з будування промислових котлів».
Костянтин прожив у Чехії рік. Почав сумувати за Україною, оскільки батьки, рідня та друзі залишились там. Хлопець звільнився з роботи та повернувся до Кременчука. Він точно не знав, чим займатиметься, оскільки попередня робота забирала багато енергії. Спочатку вивчав маркетинг, а згодом взявся за вивчення мови програмування Python.
«Друг написав, що вони шукають людину в команду. Так я вже півтора року працюю Solution Engineer у sales-департаменті компанії Customertimes».
Це міжнародна консалтингова ІТ-компанія зі штаб-квартирою у Нью-Йорку, яка є партнером Salesforce та спеціалізується на розробці та впровадженні сучасних технологічних рішень для трансформації бізнесу, пояснив Костянтин.
Михайло згадує момент, як одного разу його родина хотіла зробити собі в Кременчуці автономне опалення.
«Опалюватися від міської мережі було дорого і не зовсім зручно регулювати температуру. Було 26-28℃, потрібно завжди провітрювати взимку», — розповів хлопець.
В під’їзді було 10 квартир, сусіди також згодилися на автономне опалення. Фірм, які погодилися виконати проєкт, знайшли з десяток. Але, з точки зору документації, зробити власне автономне опалення виявилося складним завданням.
«Чисто папірець з рішенням коштував утричі дорожче, ніж установка обладнання», — каже айтішник.
Протягом десятків років система не змінювалася, додає Михайло. На жаль наприкінці квітня та в травні сталися «прильоти» по місцевій ТЕЦ, яка забезпечувала теплом весь лівий берег міста.
«По суті ТЕЦ „зрівняли з землею“, відновлювати вже немає чого», — говорить Михайло.
Ця подія наштовхнула двох друзів на створення власної громадської організації, яка б займалася проблемами опалення міста, поширюючи ідеї автономного опалення.
Так з’явилася ГО «Теплий Кременчук», в яку поки що входять лише Михайло та Костянтин. Хлопці зв’язалися з запорізькою компанією «Екологічні Системи», яка спеціалізується на подібних проблемах.
«Там відповіли, що електрокотли не витримають наявні мережі. І що потрібно переробляти систему опалення в квартирах, змінюючи схему роботи радіаторів. Але є така інноваційна штука, як тепловий насос», — каже Михайло.
Хлопець чув про них, коли жив в Словаччині: знайомий зводив приватний будинок і отримував від держави дотації на такий вид опалення. Двоє «технарів» почали глибше вивчати питання.
Виникли дві ідеї, які можна запропонувати мешканцям міста. Перша — встановлення обладнання на під’їзд/будинок через ОСББ (Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку — ред.). ОСББ може приймати рішення незалежно від міської ради. Другий варіант — встановлення обладнання на квартал, це до 20 будинків.
«Подібні проєкти вже реалізовані в Західній Європі. Наприклад, у Женеві, Швейцарія, встановлене обладнання на даху будинку», — наводить приклад Михайло.
Айтішник наводить «плюси» опалення через теплові помпи. Перший — децентралізація: замість одного джерела тепла отримуємо десятки.
«Якщо ракета, не дай Бог, прилетить в ТЕЦ взимку, то буде дуже важко. Люди не виживуть, якщо не будуть підготовлені».
Друга перевага — відмова від тепломагістралі — найширшої труби, яку дорого обслуговувати, і яка є найкритичнішою точкою системи, каже Михайло. Зі встановленням теплових помп хлопці пропонують використання квартальної інфраструктури міста, яка, на їхню думку, знаходиться в кращому стані, ніж центральна.
«Третя перевага — відмова від використання природного газу, що сьогодні для України є критично важливим», — додає Костянтин.
За зимове опалення 3-кімнатної квартири в Кременчуці хлопець стабільно платить 2 500 гривень/місяць.
«Теплова помпа працює за принципом кондиціонера. Вона „витягує“ тепло з повітря, води чи грунту. Всередині нього спеціальна речовина — холодоагент, який під сильним тиском починає виробляти тепло», — розповідає Михайло.
Так з’являється четверта перевага — екологічність та урбанізація. Хлопці зв’язалися з Європейською організацією теплових помп. Там вже сформували робочу групу, яка буде допомагати українцям в реалізації проєкту.
«Це можливість відмови від нафти, газу і вугілля. Використовуються лише електрика і повітря. Жодних викидів, що забруднюють повітря», — додає Костянтин.
На сьогодні Михайло та Костянтин запропонували свій варіант міській владі. Ще з 2010-х років існує готовий проєкт на 115 сторінок, створений компанією «Екологічні Системи», з якою раніше консультувалися хлопці. Його потрібно адаптувати під сучасні параметри, але він цілком робочий, кажуть в «Теплому Кременчуці».
Хлопці, як ГО, доносять проблему до людей. А компанії, які братимуть участь в проєкті, відповідатимуть за технічну складову.
«У міської влади є власний проєкт з газовими котлами за 2,3 млрд грн. Груба розрахункова вартість нашого рішення на 800 будинків з 3 під’їздами і 9 поверхами, складає до 1 млрд грн», — каже Костянтин.
Це лише зараз здається, що прийшло літо і до опалювального сезону ще довго. Проте рішення потрібно приймати негайно, кажуть в ГО «Теплий Кременчук».
«Жителі Кременчука можуть платити удвічі менше за обігрівання завдяки тепловим помпам. Ми зараз говоримо про нинішні тарифи», — кажуть Михайло і Костянтин.
Газовий котел для генерації тепла використовує 100% енергії газу. В той час як теплова помпа використовує 25% електроенергії, а інші 75% — бере з повітря, пояснює Михайло. Тому, по суті, доводиться оплачувати лише 25% енергії, яка була «закачана» в теплоносій.
«Так, обслуговування теплопомпи складніше, ніж газового котла, і за неї потрібно також платити. Але все одно виходить дешевше, ніж з газом», — додає Михайло.
А якщо сюди додати постачання електроенергії за допомогою сонячних батарей, як це роблять на Заході, то виходитиме ще дешевше. В Україні поки що не звикли з користю використовувати дахи, кажуть хлопці.
Якщо поставити теплопомпу на дах будинку, а решту площі закрити сонячними панелями, споживач платитиме виключно за обслуговування технології. Не буде різниці скільки тепла ти споживаєш, важливими стануть лише сервісне обслуговування, пояснює Михайло. По суті, це просто абонплата.
З побутової точки зору, коли працює теплова помпа, у людини біля батареї з’являється регулятор тепла. І вона регулює його як вважає за потрібне. Варіантів управління теплом на ринку безліч, аж до регулювання за допомогою смартфона.
«Теплова помпа використовує менше електроенергії, ніж електричний котел. Першій достатньо 1 кВт, для другого варіанту потрібно 4 кВт для генерування однакової кількості тепла», — каже Костянтин.
Хлопці пояснюють, що електрокотли потребують як перероблення радіаторної мережі, так і створюють додаткове навантаження на електричну мережу.
Кошти на проєкт Михайло та Костянтин планують шукати у приватних інвесторів, Європейського інвестиційного банку, який має подібні цільові програми, європейських екологічних програм та Фонду відновлення України.
«Ми — громадська організація, а отже — неприбуткові. Головне завдання — це звести разом потрібних людей і залучити бізнес до цього проєкту», — каже Костянтин.
Міська влада Кременчука знає про рішення ГО «Теплий Кременчук» і на сьогодні розглядає їхню пропозицію поряд з іншими. Тому хлопці більше розраховують на роботу з ОСББ, які мають автономію в прийнятті рішень.
«Люди часто просто „кладуть“ на використання теплоенергії. Актуальними залишаються стандарти з 70-х років. В них прописано, що приток свіжого повітря має відбуватися через щілини у вікнах», — каже Михайло.
Але і встановлення пластикових вікон паралізує роботу системи вентиляції. Це тягне за собою великі втрати енергії в будинку, тому що нециркулююче повітря зігріти набагато важче, ніж циркулююче. Якщо воно нециркулююче, то «гониться» висока температура до батарей, пояснив Михайло.
Сьогодні хлопці спілкуються з жителями міста через соцмережі. Кажуть, що люди поступово цікавляться їхньою ініціативою. Також вони збирають пул компаній для безпосередньої роботи над рішенням. Це — проєктанти, постачальники обладнання, сервісні компанії тощо. Разом з ними працюють над створенням проєктного документа, який може врятувати Кременчук від холодної зими.
Тепловой насос вырабатывает низкотемпературный теплоноситель, поэтому для обогрева помещений используют либо тёплые полы, обеспечивающие большую площадь передачи тепла, либо фанкойл, дающий поток воздуха. Обогреть помещение с помощью обычных радиаторов, теплоноситель в которых будет всего 30 градусов - невозможно, слишком маленькая площадь. О теплонасосах, генерирующих высокотемпературный теплоноситель, я не слышал.