Україна може скасувати заборону на експорт дронів для українських компаній, бо немає коштів, щоб викупити надлишок їхньої продукції. Це може принести до $20 млрд і дозволить виробникам отримати гроші на БплА для Сил Оборони.
Україна може скасувати заборону на експорт дронів для українських компаній, бо немає коштів, щоб викупити надлишок їхньої продукції. Це може принести до $20 млрд і дозволить виробникам отримати гроші на БплА для Сил Оборони.
Про це пише Financial Times з посиланням на українських чиновників та учасників індустрії. В матеріалі стверджується, що ЗСУ «відчайдушно потребують більшої кількості безпілотників для повітряного спостереження, прикриття та дальнього радіуса дії».
Але з огляду на обмеженість державних ресурсів для оплати військових постачань, компанії-виробники безпілотників шукають можливості продати надлишки своєї продукції за кордон і отримати дохід, необхідний для виробництва більшої кількості дронів для армії.
За словами голови підкомітету з питань регіонального економічного співробітництва і торгівлі Комітету з питань економічного розвитку Олександра Маріковського, експорт безпілотників може принести Україні до $20 млрд, «якраз тих грошей, яких нам не вистачає».
Після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році в Україну, Київ заборонив експорт товарів військового призначення, щоб забезпечити ЗСУ всім необхідним. Але наразі Україні бракує, щоб закупити всі безпілотники, які здатні виробляти українські компанії, не кажучи про інвестиції в подальші дослідження і розробки. Тому дозвіл компаніям експортувати надлишкову продукцію розглядається як спосіб залучення інвесторів.
Зазначається, що тим часом росіяни нарощують виробництво дронів і учасники української промисловості вже оцінюють перевагу рф в бойових безпілотниках в 5-10 до 1.
«Українські війська «відчувають колосальну нестачу безпілотників. Держава не має коштів, щоб їх купувати», — заявив Дмитро Хасапов, голова Ukrspecsystems, одного з найбільших виробників БпЛА. За його словами компанія не отримує достатньої кількості державних замовлень для своїх виробничих потужностей.
Державний бюджет України на озброєння цього року становить лише $6 млрд, близько третини з яких припадає на дрони. Це набагато менше, ніж замовлень, необхідних для задоволення потреб фронту.
Для українських виробників єдиними клієнтами є держава та фонди, які збирають приватне фінансування для армії. Це означає, що компанії часто стикаються з короткостроковими або відкладеними контрактами й не мають довгострокових гарантій, щоб купувати та тестувати дорогі компоненти, говорить Маріковський.
Ukrspecsystems — одна з небагатьох українських компаній-виробників безпілотників, які нещодавно почали виробляти свою продукцію в Польщі, намагаючись обійти заборону на експорт. Вона передала ліцензії на виробництво своїх розвідувальних безпілотників польській компанії ALS Systems.
У липні засновник та CEO компанії Skyeton, яка виробляє розвідувальні комплекси ACS‐3 (Raybird‐3), Олександр Степура розповів про запуск виробництва у Словаччині. В нього вже інвестували $3,5 млн. «Створили на випадок, якщо в Україні по нас прилетить», — сказав Степура.
Маріковський зазначив, що ця тенденція викликає занепокоєння в Україні, оскільки може призвести до відтоку мізків та зменшення податкових надходжень, що є ще однією причиною для перегляду заборони. Він попередив, що без відновлення експорту ціна на безпілотники українського виробництва, ймовірно, зросте.
Виробники дронів сподіваються, що зняття заборони на експорт спонукатиме західних партнерів виділити їм допомогу. Кілька партнерів пообіцяли виділити гроші на закупівлю безпілотників для української армії місцевого виробництва, але ці програми поки що перебувають на початкових етапах.
«Після війни буде великий експортний потенціал. Саме тут ми можемо допомогти», — вважає Ден Германсен, CEO данської компанії MyDefenc, яка займається розробкою технологій протидії безпілотникам. Нещодавно вона відкрила свій підрозділ в Україні.
Раніше президент об’єднання «Технологічні сили України» Вадим Юник заявив, що Україні потрібен «контрольований експорт, адже не на все, що продукують виробники, є потреба в української армії».
«Експорт дасть додаткові можливості для досліджень, розширення асортименту», — вважає він. На думку Юника, «держава боїться спекуляцій на цьому», щоб іноземні партнери не звинуватили Україну у тому, що вона просить зброю за кордоном, а сама експортує її.
До цього керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут в інтерв’ю YouTube-каналу Pressing розповів про перенесення виробничих потужностей за кордон із боку деяких виробників БПЛА. На його думку, так відбулося через неможливість подібних продажів з України. Тому якщо не відкрити експорт, відсоток таких компаній буде збільшуватися.
