Пластик тривожно впливає не лише на навколишнє середовище, а й на людське здоров’я — найдрібніші шматочки тепер пов’язані зі змінами в білках мозку, які стосуються певних типів деменції, включно з хворобою Паркінсона.
Пластик тривожно впливає не лише на навколишнє середовище, а й на людське здоров’я — найдрібніші шматочки тепер пов’язані зі змінами в білках мозку, які стосуються певних типів деменції, включно з хворобою Паркінсона.
Про це йдеться в дослідженні вчених з Університету Дьюка в США, які вивчали взаємозв’язок між нанопластиком, отриманим з полістиролу, і білком альфа-синуклеїном.
Накопичення аберантних форм цього білка раніше спостерігалося в мозку людей з хворобою Паркінсона.
«Хворобу Паркінсона називають найбільш швидкозростаючим неврологічним розладом у світі. Численні дані свідчать про те, що фактори навколишнього середовища можуть відігравати важливу роль у розвитку хвороби Паркінсона, але такі фактори здебільшого не були ідентифіковані», — говорить нейробіолог і старший автор дослідження Ендрю Вест з Університету Дьюка.
У трьох різних типах експериментів — у розчинах, на клітинах, вирощених у лабораторії, і на мишах, генетично модифікованих для розвитку стану, схожого на хворобу Паркінсона, — присутність пластику привертала увагу до незвично великих згустків альфа-синуклеїну.
Особливий інтерес викликали тісні хімічні зв’язки, що утворюються між наночастинками полістиролу і білком альфа-синуклеїном, особливо в клітинних лізосомах, де відбувається утилізація відходів.
Це свідчить про те, що пластик заважає природному процесу очищення в нейронах, що знову ж таки вказує на хворобу Паркінсона та подібні до неї захворювання.
Відзначається, що це все ще ранні висновки, і жодних тестів на людях поки не проводилося. Взаємозв’язок між нанопластиком і альфа-синуклеїном ще не з’ясований, так само як і зв’язок між скупченням альфа-синуклеїну і деменцією.
Альфа-синуклеїн відіграє важливу роль у підтримці здоров’я нейронів мозку — проблеми починаються лише тоді, коли він деформується або неправильно складається. Однак визначити, чи є це причиною або симптомом таких захворювань, як хвороба Паркінсона, досить складно.
Це дослідження показує, що нанопластики впливають на рівень білка. Наступним кроком має стати більш детальне вивчення цього питання, а для цього можуть знадобитися нові технології, які краще відстежуватимуть рівень пластику та його хімічну взаємодію на найдрібніших рівнях.
Раніше вчені з’ясували, що більшість людей вже має мікроскопічні частинки пластику в крові. Дослідження того, як це впливає на здоров’я, стане ключовим напрямком у найближчі роки.
