Уявіть: ви летите над Атлантикою, а ваш продукт ще «сирий», а через 48 годин у вас презентація перед ключовим клієнтом. Що робити?
Уявіть: ви летите над Атлантикою, а ваш продукт ще «сирий», а через 48 годин у вас презентація перед ключовим клієнтом. Що робити?
Марк Раддок, підприємець-резидент у GALLOS Technologies, вирішив у цій ситуації не панікувати, а підключити до роботи свою команду… AI-агентів.
За шість годин польоту його Claude Code swarm згенерував понад 50 React-компонентів, набір API для інтеграцій і повноцінну адмінку. Це те, на що людській команді пішло б щонайменше 18 днів роботи. І це був не прототип, а повноцінна основа продакшн-застосунку: з документацією, тестами, безпекою, CI/CD-процесами й навіть Docker-конфігами.
«Я більше ніколи не буду будувати компанію по-старому, обіцяю», — сказав Раддок після цього експерименту.
Цей кейс — лише один із прикладів. Улітку 2025 року сталося те, що можна назвати стрибком у розвитку AI для розробки ПЗ. Те, що ще рік тому здавалося футуризмом, сьогодні вже реальність.
Парадигма vibe coding — «написати код за відчуттями» через підказки AI — відходить у минуле. На зміну їй приходить agentic swarm coding — робота рою агентів, де кожен має власну роль і разом вони будують софт, який реально можна запускати у продакшн.
Якщо спростити: це коли замість одного AI, який «намагається робити все», завдання виконує команда спеціалізованих агентів.
«Планувальник» розбиває задачу на кроки.
«Кодери» пишуть код.
«Критик» перевіряє якість і безпеку.
Це працює як людська команда розробки — тільки набагато швидше.
Вал Берковічі, Chief AI Officer компанії WEKA, пояснює: «Vibe coding — це вже історія. Сьогодні swarm coding дозволяє створювати MVP і навіть готові додатки в кілька разів швидше, ніж будь-яка команда інженерів».
Сприяли розвиткові нового формату кодингу кілька чинників.
По-перше, на сьогодні ми вже маємо потужніші моделі. У 2025 році вийшли нові версії GPT-5, Claude 4.1 і Grok 4. Вони побили рекорди на SWE-bench — бенчмарку, який тестує здатність AI розв’язувати реальні задачі з GitHub. GPT-5 досяг 74,9% успішності, тоді як ще торік найкращим результатом було 58,4%.
По-друге — агентні архітектури. Тепер swarm-агенти:
переплановують свої дії, якщо виникає помилка;
можуть самостійно обирати кращу модель для задачі (наприклад, Claude — для планування, GPT-5 — для коду, Grok — для швидких ітерацій);
працюють автономно по кілька годин, не гублячись у довгих процесах.
По-третє — нова роль розробника — agentic engineer. Людина тут уже не просто «підказує AI», а керує процесом: задає рамки, створює агентів із різними «персонами» (наприклад, аудитор із 15-річним досвідом у кібербезпеці), контролює перевірки й інтегрує все у справжній dev-процес.
Найважливіше, як пише VentureBeat, swarm-агенти тепер будують не лише прототипи, а готові для запуску продукти.
Розробники вже отримують:
Kubernetes-ready сервіси;
CI/CD та DevOps-процеси;
аудит безпеки й комплаєнс-документацію;
enterprise-автентифікацію.
Тобто усе те, що відрізняє «швидкий демопроєкт» від серйозного софту для бізнесу.
Проте працюють агенти все ще не ідеально. Зокрема, swarm може видати геніальне рішення або відверте «сміття», перевірка коду займає більше часу, ніж його генерація, а досвідчені розробники хочуть контролювати процес, а не віддавати його повністю AI.
Тому swarm — це не заміна програмістів, а радше множник продуктивності для тих, хто знає, що робить.
І ключовий висновок впливу ШІ на розробку такий: якщо раніше перевага компанії була в самому коді, то тепер — у швидкості реалізації і правильній постановці задач.
Марк Раддок підсумовує: «Сьогоднішня перевага бізнесу — не у володінні кодом, а в унікальному баченні проблеми та здатності неймовірно швидко створити рішення». Літо 2025 року, за його словами, увійде в історію як момент, коли почалися нові перегони у створенні софту. І виграють у ній ті, хто навчиться найефективніше керувати штучним інтелектом.
