Штучний інтелект сприяв появі нової професії в IT. Досвідчені розробники перекваліфіковуються у vibe code cleanup specialists. Явище масове. До чого це призведе?
Штучний інтелект сприяв появі нової професії в IT. Досвідчені розробники перекваліфіковуються у vibe code cleanup specialists. Явище масове. До чого це призведе?
«Нещодавно я давав інтерв’ю про вайб кодування, поточний стан та його майбутнє. Одна річ, яку я не міг передбачити як наслідок неправильного використання інструментів штучного інтелекту, — це те, що з’явиться нова роль/посада під назвою „спеціаліст з очищення вайб коду“. І так, зараз це стало реальністю. Кожен, хто займається вайб кодуванням, повинен оволодіти реверс-інжинірингом, тестуванням та верифікацією результатів. В іншому випадку компаніям довелося б витрачати гроші на таких додаткових спеціалістів. Отже, вся історія „недосвідчений вайб програміст + підписка на інструменти штучного інтелекту + фахівець з очищення вайб коду“ має хороші шанси стати економічно неефективними порівняно з очікуваннями…», — зазначає Олег Богуславський, Senior Director of Technology у SQUAD.
У LinkedIn вже можна знайти чимало людей, які вказують у себе роль «Vibe Code Cleanup Specialist». Це означає, що ШІ змінює те, як айтівці пишуть код, і чищення коду стає окремою роботою. До речі, серед клінерів є чимало українців.
Тим часмо фахівці з інших країн бурхливо обговорюють цей тренд.
Фердоусул Хак (A. S. Md. Ferdousul Haque), Senior Solution Architect зазначає, що ключовий момент тут у тому, що немає жодного чекліста чи to-do списку, за яким розробка йде крок за кроком. Він наводить приклад: «Я попросив покращити свій GitHub-профіль через gemini-cli. Інструмент згенерував непоганий результат, але допустив помилку: у URL після https він поставив крапку. Через це зображення не відображалося, і довелося виправляти вручну».
Хак описав найпоширеніші помилки, як може згенерувати vibe coding.
З його досвіду, vibe coding здатен створювати код, у якому є:
Синтаксичні помилки — неправильна структура коду, яка не компілюється або не запускається.
Логічні помилки — код запускається, але видає неправильний результат або не враховує важливі випадки.
«Галюциновані» бібліотеки чи API — посилання на неіснуючі пакети, методи чи параметри.
Нісенітниці або сміттєві значення — випадкові константи, підставні дані чи вигадані значення.
«ШІ може генерувати код швидко, але далеко не завжди цей код чистий, масштабований чи безпечний. Тут і з’являється „vibe cleanup“ — завдання перетворити сирий, хаотичний скелет від ШІ на готовий до продакшену продукт», — пише Solution Architecture Віоред Міреа. на його думку, сліпа довіра до ШІ-коду призводить до кількох проблем. Серед них: крихкий код (швидкі хаки без структури), ризики безпеки (хардкодені секрети чи некоректна обробка персональних даних), ненадійні тести (вигадані кроки або помилкова логіка), відсутність відповідальності (розробники копіюють код, який самі до кінця не розуміють).
Міреа вважає, що для уникнення цих ризиків треба створювати запобіжники. «Додавати тести й валідацію, щоб виявляти помилкову логіку, робити перевірки безпеки на ранніх етапах (автентифікація, секрети, обробка PII), забезпечувати аудит і можливість відкату, сприймати AI-промпти й контексти як версіоновані артефакти, чітко визначати відповідальність: завжди має бути хтось, хто відповідає за результат», — конкретизує він.
Фахівець ражить не використовувати ШІ для того, щоб віддати йому роботу, яку маєте зробити самі. К"раще сприймайте його як колаборатора — партнера, який допомагає писати швидше й краще. Але пам’ятайте: ви власник фінального результату. Cleanup, валідацію й відповідальність не можна віддати на аутсорс», — вважає Міреа.
Своєю чергою Cloud & Gen AI Enterprise Architect Abhinav A. зазначає, що по суті ШІ і вайбкодери створили «цілий ринок вакансій для людей, які чистять наслідки після тих, хто просить ChatGPT „зроби мені e-commerce сайт“, а потім дивується, чому платіжна система думає, що вона тостер». «Ці cleanup-спеціалісти — як супергерої-двірники у світі програмування. Поки всі розважаються зі своїм AI-асистентом, хтось має пояснити, чому контактна форма надсилає листи на Марс», — зазначає він.
Економіка цього процесу, на його думку. просто смішна. Компанії намагаються зекономити, дозволяючи всім «вайбово кодити» проєкти, а потім змушені платити вдвічі більше за людину, яка взагалі здатна розібрати цей хаос. «Це як найняти найдешевшого механіка, щоб він полагодив машину, а потім дивуватись, чому кермо опинилося у багажнику. Але ж перший хлопець принаймні був дуже ентузіастичним!», — пояснює фахівець.
