Нейробіологи пояснили механізм прокрастинації, експериментуючи на мавпах. Що заважає людям переходити до справ, а не страждати фігнею
Під час експериментів на мавпах нейробіологи отримали змогу розшифровувати механізм прокрастинації і пояснити, чому люди відкладають певні завдання на потім.
Під час експериментів на мавпах нейробіологи отримали змогу розшифровувати механізм прокрастинації і пояснити, чому люди відкладають певні завдання на потім.
Згідно з нещодавнім науковим дослідженням, яке цитує видання Wired, мозок уникає неприємних завдань, навіть якщо вони обіцяють винагороду.
Експеримент дав змогу оцінити, як винагорода впливає на готовність виконати дію
Причину, через яку ви вирішуєте відкласти важливі домашні чи робочі справи та витрачати час на перегляд соціальних мереж або інше безрезультатне проводження часу, можна пояснити роботою одного з нейронних ланцюгів мозку.
Так, нещодавні дослідження виявили окремий нейронний зв’язок, що відповідає за затримку початку дій, пов’язаних з неприємними переживаннями, навіть коли ці дії пропонують чітку винагороду після їх завершення.
Дослідження, яке очолив нейробіолог із Кіотського університету Кен-Ічі Амеморі, мало на меті проаналізувати механізми мозку, які знижують мотивацію до дії, коли завдання пов’язане зі стресом, покаранням або дискомфортом.
Учені провели експеримент із макаками, яких навчили виконувати різні завдання з прийняття рішень. На першому етапі експерименту тваринам обмежили доступ до води, і вони могли активувати один із двох важелів, які давали їм доступ до різної кількості рідини. Водночас один варіант пропонував меншу винагороду, а інший — більшу.
Цей експеримент дав змогу оцінити, як винагорода впливає на готовність виконати дію.
На наступному етапі хід експерименту включав неприємний для тварин момент: мавпам пропонували на вибір випити помірну кількість води без негативних наслідків для себе або випити більшу кількість води за умови отримання прямого струменя повітря в морду. Хоча винагорода за другий варіант була вищою, цей вибір супроводжувався дискомфортом.
«Як і очікували дослідники, мотивація макак виконати завдання та отримати доступ до води значно зменшилася після введення неприємного стимулу. Така поведінка дозволила їм виявити ланцюг мозку, який діє як гальмо мотивації перед наслідком очікуваних несприятливих ситуацій», — пише видання.
Зокрема, з’ясувалося, що в цьому випадку активується зв’язок між вентральним стріатумом та вентральною блідою кулею — двома структурами, що входять до складу базальних гангліїв. Саме вони відомі своєю роллю в регуляції систем задоволення, мотивації та винагороди.
Нейронний аналіз показав, що коли мозок передбачає неприємну подію або потенційне покарання, то активується вентральний стріатум. Він надсилає гальмівний сигнал до вентрального блідого мозку, який зазвичай відповідає за намір виконати дію. Іншими словами, це повідомлення зменшує імпульс до дії, коли завдання пов’язане з негативним досвідом.
Щоб з’ясувати конкретну роль цього зв’язку, дослідники використали хемогенетичний метод: шляхом введення спеціалізованого препарату тимчасово порушувався зв’язок між двома ділянками мозку. Завдяки цьому мавпи відновлювали мотивацію виконувати завдання — навіть у тих тестах, які передбачали видування повітря їм в морду.
Цей результат свідчить про те, що ланцюг не регулює мотивацію загалом, а радше специфічно активується для її придушення, коли очікується дискомфорт. У цьому сенсі апатія до неприємних завдань, здається, розвивається поступово, оскільки посилюється комунікація між цими двома ділянками мозку.
Важлива захисна функція
Окрім пояснення, чому люди схильні несвідомо чинити опір початку домашніх справ або незручних зобов’язань, ці висновки також мають важливе значення для розуміння таких розладів, як депресія чи шизофренія.
Однак Амеморі наголошує, що цей ланцюг виконує важливу захисну функцію. «Перевантаження дуже небезпечне. Цей ланцюг захищає нас від вигорання», — сказав він у коментарях, опублікованих журналом Nature.
Тому вчений застерігає, що до будь-якої спроби зовнішньої модифікації цього нейронного механізму слід підходити обережно. На його думку, необхідні подальші дослідження, щоб уникнути втручання в природні захисні процеси мозку.
Репост новин змушує нас вважати себе розумнішими, але це не так. З лідерами думок теж працює, показує нове дослідження
Обмін новинними статтями з друзями та підписниками в соціальних мережах спонукає людей думати, що вони знають про теми цих статей більше, ніж вони знають насправді. І це працює з активними користувачами Facebook, що ставить під сумнів обізнаність ваших улюблених лідерів думок. Про це свідчить дослідження вчених з Техаського університету в Остіні. До речі, обов’язково покажіть цю статтю своїм друзям і репостніть у соцмережах.
Вайбкодинг проти блекаутів. 10+ нових та корисних додатків і віджетів, які українські айтівці створили на випадок відключень світла
За умов, коли українці звикають жити від одного циклу зарядки Ecoflow до іншого, адже світло з’являється у їхніх оселях лише на кілька годин на добу, айтівці масово направляють свою творчу енергію на створення додатків та віджетів, що можуть бути корисними при блекаутах. Добре, що є хоча би ця енергія — її генерацію росіяни “вибити” не здатні.
Між ІТ, театром і війною. Як Product Manager Jooble вийшов з ІТ і став військовим перекладачем на закордонних навчаннях української армії
Project/Product Manager Руслан Бокач — родом з Чернігова, але з 2023 року разом з дружиною та сином-школярем проживає в Норвегії. Він кілька разів дуже стрімко міняв кар’єрний шлях — спочатку, ще в університеті пов’язавши своє життя з творчістю і будучи співзасновником доволі відомого театру тіней “Верба”, в розпалі пандемії коронавірусу увійшов в ІТ, почавши працювати як Project Manager. А минулого року пішов з посади Product Manager у компанії Jooble, аби стати перекладачем для українських військових, що проходять навчання за кордоном.