UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Марія БровінськаІсторії
27 вересня 2025, 09:00
2025-09-27
«Я звільнився з американської компанії заради українського miltech-проєкту». Історія випускника КПІ, що врятував американський healthtech-стартап від краху, створив мініконкурента Netflix, а нині готує ШІ-систему захисту від російських FPV
34-річний киянин Олег Поліщук — CIO українського ШІ-стартапу у сфері miltech, який створює продукт для відстеження та збиття FPV-дронів. Він активно інтегрувався в американську IT-спільноту, й, окрім комерційної діяльності, багато часу присвячує науці. У його IT-доробку — кілька успішних стартап-проєктів у сфері HealthTech і media, а наразі він сконцентрувався на miltech-стартапі, заради розвитку якого навіть звільнився з посади Head of engineering в американській компанії, яку вивів із кризи кілька років тому. Олег має понад 10 наукових публікацій і досвід роботи в мультинаціональних командах. Він — поліглот, володіє чотирма мовами, тому вміє відкрити будь-які двері. dev.ua поспілкувався із CIO з-за океану й дізнався чимало стартап-інсайдів, які будуть корисними кожному стартаперу.
34-річний киянин Олег Поліщук — CIO українського ШІ-стартапу у сфері miltech, який створює продукт для відстеження та збиття FPV-дронів. Він активно інтегрувався в американську IT-спільноту, й, окрім комерційної діяльності, багато часу присвячує науці. У його IT-доробку — кілька успішних стартап-проєктів у сфері HealthTech і media, а наразі він сконцентрувався на miltech-стартапі, заради розвитку якого навіть звільнився з посади Head of engineering в американській компанії, яку вивів із кризи кілька років тому. Олег має понад 10 наукових публікацій і досвід роботи в мультинаціональних командах. Він — поліглот, володіє чотирма мовами, тому вміє відкрити будь-які двері. dev.ua поспілкувався із CIO з-за океану й дізнався чимало стартап-інсайдів, які будуть корисними кожному стартаперу.
«Хотів стати банкіром»
«У дитинстві, як свідчить мій шкільний твір із першого класу, я хотів стати банкіром», — із посмішкою розповідає Олег. Утім, дитяча мрія не збулася — хлопець вступив до КПІ, а згодом за програмою подвійного диплома також здобув магістра AI у французькому університеті м. Ле Ман. Наразі він не жалкує про те, що дитяча мрія так і залишилася мрією, бо нинішня діяльність приносить суспільству чимало користі, а Олегові — сатисфакцій.
Свою кар’єру він починав як Java-розробник у сервісних компаніях на кшталт DataArt та CGI. Згодом, у 2007–2012 роках, працював техлідом у стартапі, де керував командою з трьох розробників. «Тоді я зрозумів, що мені ближче не просто кодити індивідуально, а будувати архітектуру систем, керувати командами та інтегрувати технології для розв’язання бізнес-проблем. Це дало відчуття більшого впливу — від ідеї до продукту, як у моїх проєктах з AI та хмарними платформами», — ділиться Олег.
Американський трек
Від французьких друзів Олег почув, що повномасштабне вторгнення — дуже реалістичний сценарій. Від початку великої війни, уже бувши за кордоном, Олег активно допомагав війську, доєднавшись до волонтерських ініціатив. «Після початку повномасштабки я активно займався волонтерською діяльністю, заснував із друзями дві благодійні організації. По всій Європі ми збирали корисні речі для армії (запчастини для дронів, бронежилети, медицину, спальники), для цивільних (продукти гігієни, їжа) та для тварин (їжа, клітки), знаходили транспорт, перевозили все в Україну. На зворотному шляху забирали людей (зокрема, з Ірпеня та Бучі) і тварин, яких господарі залишили, доставляючи їх у безпечне місце», — розповідає Поліщук.
Коли ж волонтерство затихло, люди перестали донатити, передавали мало речей, а шахраї активізувалися, з’явилося багато махінацій із волонтеркою.
Калейдоскоп стартапів
Поліщук — досвідчений стартапер, і, здається, знає про європейську та американську культуру все. У його кар’єрі сталося кілька healthtech та медіапроєктів. Перший — Family Doctor (2007–2012) — інноваційне рішення для медичної діагностики з hardware-software комплексом. «Сайт недавно закрито, доля невідома, але недавно помер головний співзасновник», — розповідає Олег.
Другий проєкт, до створення якого долучився українець, — OKAST.tv (2015–2021). Це хмарна платформа для VOD/FAST/livestream з аналітикою та мультиекранним доступом. «Мікроконкурент Netflix. Компанія активна, її викупила франко-китайська компанія FlameFy з 2017 року, і нині проєкт має понад 30 000 користувачів», — розповідає Олег.
Solid Alarm Clock — ще один проєкт Олега, який встановили понад 100 000 юзерів. Це будильник із функцією вимкнення сигналу через вирішення головоломки або фото рукомийника — як свідчення того, що користувач дійсно прокинувся та встав із ліжка.
З-поміж іншого в його доробку — робота над платформою для гравців у теніс Atletude.com, за яку команда отримала нагороду у 2019 році. Також Олег із командою створював Smog-free app з електронним портсигаром, щоб допомогти курцям позбутися згубної звички. Утім, через війну проєкт довелося згорнути.
Але українці не опустили руки й наразі, створивши команду українців у США, розробили додаток QuitQly, що також допомагатиме курцям кинути палити. Він невдовзі буде доступним в AppStore.
Volta Health — ще один стартап зі сфери health-tech, з яким Олег працював у 2023–2024 роках. Він вважає цей американський досвід одним із найуспішніших. «Коли мене покликали на роботу як Lead Engineer у компанії Volta Health, стартап дуже погано себе почував. Імовірно, попередній керівник удавав, що працює над частиною продукту, яку пообіцяли інвесторам випустити через місяць. А за місяць до терміну виявилося, що взагалі нічого не готово, його звільнили й усі напрацювання він забрав із собою, нічого не залишивши», — переказує Олег передісторію свого найму. Тоді CEO компанії відчайдушно поклався на українця, без надії сподіваючись на диво.
«Я узявся до роботи, познайомився з командою — тоді було всього двоє джуніор-розробників у команді (американець і китаянка). Вивчив фронт робіт, розбив усе на детальні маленькі задачі, запланував усі задачі за спринтами із запасом на час тестування, визначив, що нам бракує розробників, терміново провів співбесіди, знайшов дуже талановитого девелопера на фриланс на час розробки цієї частини продукту, піднапряг усю команду, паралельно навчаючи джунів і створюючи робочі процеси, правила, дисципліну, заохочення», — розповідає Олег.
Працювати команді довелося день і ніч, не покладаючи рук. Нарешті команді під керівництвом Поліщука вдалося випустити продукт із мінімальною кількістю багів, безпекою й автоматичним масштабуванням на випадок збільшення навантаження трафіку.
«За місяць ми зробили те, що попередники не змогли зробити за рік. Після цього успіху мені змінили контракт, у якому призначили мене Head of engineering компанії», — без зайвої скромності каже Олег.
Компанія почала стрімко розвиватися, до команди долучилися ще чотири девелопери — двоє українців, пакистанець і китаєць, згодом з’явилися CIO та Head of Product. «Тому можу додати цей досвід до своєї скарбнички успіхів, адже, здається, я врятував компанію від краху», — усміхаючись, каже Поліщук.
Звільнився заради допомоги Україні
Маючи високу посаду в американській компанії, Олег отримав запрошення від фаундерів українського Miltech-продукту із захисту від FPV-дронів під кодовою назвою Doron (назву компанії не розголошуємо з міркувань безпеки). «Компанія мала засоби ураження, але бракувало системи наведення на ціль, що становить 50% успіху», — розповідає стартапер. Проблема з FPV-дронами, каже Поліщук, у тому, що вони дуже швидкі — у середньому 30 метрів на секунду, маленькі — 20–30 см в обхваті, мають непередбачувану траєкторію та їх треба збивати на відстані до 1 км.
«Спочатку, як і іншим, мені здалося, що це нереальне завдання — прицільно збивати такі маленькі швидкі об'єкти на великій відстані. Це тобі не летюче крило типу „Шахед“, який досить великий і летить по прямій траєкторії. Але для мене це був виклик, я ж вірю, що немає нічого неможливого», — розповідає українець.
Саме заради створення такого помічного для українських військових продукту Олег звільнився з американської роботи, втративши неабиякий дохід. «Ми почали робити все крок за кроком, модуль за модулем, і вже через пів року роботи вимальовувалася система, яка має дуже солідну точність. Зараз, через рік після початку розробки, ми можемо наводитися на летючі цілі на дуже великих відстанях, FPV-дрони наш продукт відстежує з такою малою похибкою, що можна навіть збити „ефпівішку“, що хаотично рухається на повній швидкості на відстані 1 км», — каже Олег.
Він додає: таких систем є дуже мало у світі. «Можна навіть наводитися на птахів і на екрані крупним планом бачити, як вони гарно літають», — розповідає айтівець.
Технологічні рішення
Для програми наведення використовується комп’ютерний зір з алгоритмами YOLO для швидкого виявлення об’єктів, пропріетарний алгоритм трекінгу, нейронні мережі та reinforcement learning для обробки даних та ухвалення рішень у реальному часі з затримкою до 2 мс. Python із бібліотеками OpenCV, PyTorch забезпечує розробку алгоритмів, а GPU і RT Linux гарантують високу швидкість обробки.
Зараз Олег обіймає посаду CIO в українській miltech-компанії та очолює відділ наведення. «Команда росте й маємо успішні результати. Розуміємо, що на американському ринку, як і в інших країнах, є велика проблема захисту від дронів. Ця тема важлива для національних інтересів Америки, тож, оскільки є попит і наразі я перебуваю тут, планую розвиватися в цьому напрямі також і на американському ринку», — розповідає він.
У подальших планах айтівця — довести продукт поточної української компанії до успішних результатів на полі бою та нашої перемоги, а потім створювати ще щось корисне — можливо, miltech, entertainment або sporttech із фокусом на суспільний вплив.
AI-стартап-знавець
З огляду на кількість запущених стартапів, Олег — експерт у розвиткові стартап культури в різних країнах. За його словами, спільне в стартап- і tech-культурі України, Франції та США — це пристрасть до інновацій, гнучкість і фокус на швидкому прототипуванні. «У всіх країнах ключовими є нетворкінг та адаптація до змін», — каже він.
Утім, є й чимало відмінностей. Наприклад, каже айтівець, в Україні — складно із закупівлями через війну. Також вкрай важко знайти спеціалістів, бо багато ховаються від мобілізації й не хочуть переміщатися містом. «Але ті, кого знаходимо, дуже працьовиті, готові працювати навіть ночами», — каже він.
Особливість Франції з досвіду Олега — структурований підхід, з акцентом на регуляції, корпоративність, work-life balance й державну підтримку. У США — гіпершвидкий темп, ризик-орієнтованість, масовий доступ до венчурного капіталу й культура «fail fast». Там, каже фахівець, відчувається більший тиском на зростання.
Попри різницю в підходах, загалом для успіху стартапу критична правильна бізнес-модель, переконує айтівець.
«Просто сильної технології замало. Технологія — фундамент, але без стійкої моделі (монетизація, ринок, клієнти) навіть найкращий продукт не виживе. У моїх проєктах, як-от OKAST чи поточна компанія, успіх через баланс: інноваційна tech із чітким value proposition», — каже Олег.
Помилки стартаперів, яких не варто робити
Олег каже, що стартапери без досвіду часто припускаються помилок на початку співпраці з командою. «Молоді стартапери часто ігнорують market validation — будують без фідбеку; недооцінюють фінанси: витрачають швидко, не маючи достатнього запасу; не структурують команду на ранніх стадіях; фокусуються на tech, ігноруючи маркетинг. А ще — не домовляються про долі й обов’язки на старті, що веде до конфліктів», розповідає він.
Він має й свою формулу взаємодії з командами: «Управління командою на п’ять людей — це пряма комунікація, якщо не remote, або Agile/Scrum, якщо remote, плюс здатність вирішувати конфлікти, якщо вони виникають. Для команди 50+ — структуровані процеси, делегація, HR, фокус на культурі. Відмінність: малі — креатив, швидкість і гнучкість, великі — стабільність».
Завдяки цим підходам у Volta Health, OKAST і поточній компанії Олегові вдавалося прискорювати процеси, налагоджувати командну роботу, ефективно наймати людей, і, як наслідок, стабільно масштабувати проєкт, зберігаючи здорову атмосферу в команді.
Ще один секрет успіху стартапу, на думку Олега, — участь у хакатонах, конкурсах та акселераторах. «Перемога у конкурсі „24h du code“ (перше місце, Франція, 2014) та Monaco Startup Weekend (перше місце, 2017) навчила мене бачити інновації як швидкий командний процес. Ці події підкреслили важливість тестування ідей за лічені години, створення MVP і роботи в команді з фідбеком, що вплинуло на мої підходи в стартапах», — розповідає він.
Також фахівець радить звернути увагу на Indie Hacking — це підхід до розробки, коли одна людина або невелика команда створює та розвиває продукт із мінімальними ресурсами, зосереджуючись на швидкому запуску, монетизації та прямій взаємодії з користувачами.
«Замовники й PM жартували, щоб я не поспішала та трохи розслабилася». Як розробниця зі Львова будує AI-Healthcare систему в США: інтерв’ю з українкою, яка підкорила глобальне IT
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі.
Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року.
