Екс-продавці турів до Чорнобиля запустили сервіс психологічної допомоги. Він вже лікує душі десятків айтішників і не тільки

Рівно рік тому 23-річний студент University College London Олександр Бондарєв опинився в повній самоті. У зв’язку з навчанням, він переїхав до Праги, повністю нове місто без знайомих. «У цей момент в Чехії був введений повний локдаун, університет перейшов на дистанційне навчання, а студентські товариства закрилися, тому поговорити хоча б з кимось наживо виявилося неможливим», — розповідає він. Пандемія, карантинні обмеження, локдаун в чужій країні і відсутність близьких людей поруч призвели до того, що хлопець почав впадати в депресію. 

Залишити коментар
Екс-продавці турів до Чорнобиля запустили сервіс психологічної допомоги. Він вже лікує душі десятків айтішників і не тільки

Рівно рік тому 23-річний студент University College London Олександр Бондарєв опинився в повній самоті. У зв’язку з навчанням, він переїхав до Праги, повністю нове місто без знайомих. «У цей момент в Чехії був введений повний локдаун, університет перейшов на дистанційне навчання, а студентські товариства закрилися, тому поговорити хоча б з кимось наживо виявилося неможливим», — розповідає він. Пандемія, карантинні обмеження, локдаун в чужій країні і відсутність близьких людей поруч призвели до того, що хлопець почав впадати в депресію. 

«Я став шукати сервіси психотерапії, щоб просто поговорити, задовольнити свою нереалізовану під час онлайн-навчання потребу в спілкуванні», — розповідає він. Відшукати бажаний сервіс і потрібного фахівця Олександр не зміг. Тоді він вирішив поділитися своєю бідою з друзями. «Я подзвонив колишнім однокласникам, з якими давно не спілкувалися, і розповів про свою проблему — що не можу знайти хорошого психотерапевта. А оскільки вони працюють в IT, у нас відразу піднялася тема створення стартапу», — згадує Олександр. 

Сьогодні ідея Олександра реалізована в проєкті рleso — платформі з десятками психотерапевтів, які надають допомогу сотням українців, і при цьому непогано заробляють.

dev.ua поспілкувався з засновниками проєкту і розповідає, як стартап працює.

Кризис смыслов тревожность самооценка прокрастинация. С какими проблемами айтишники обращаются к психотерапевтам
Криза смислів, тривожність, самооцінка, прокрастинація. З якими проблемами айтішники звертаються до психотерапевтів
По темі
Криза смислів, тривожність, самооцінка, прокрастинація. З якими проблемами айтішники звертаються до психотерапевтів

Втекти від самотності

Втекти від самотності у Олександра між онлайн-лекціями не вийшло. Довіри знайдені фахівці й сервіси по їх пошуку не вселяли. Колись він студентом вивчав political science and economics  і вирішив створити проєкт, який задовольнить його потребу в спілкуванні.

Таку ідею Бондарєв за 15 секунд продав своєму другові Іллі Косвіну, який разом з Олександром свого часу займався організацією екскурсійних турів до Чорнобиля для іноземців, але пандемія поставила бізнес на паузу. Ілля вивчав Electronic Engineering в University of Southampton, і тепер в проєкті відповідає за маркетинг. «Саша розповів, що не зміг знайти свого фахівця. І до нас прийшло осяяння, що похід до психотерапевта — справа досить інтимна, до цього ставляться зазвичай дуже серйозно. Тому потрібно зробити щось дійсно корисне і важливе», — розповідає Ілля. У січні 2021 року хлопці зареєстрували ТОВ «Плесо». 

«Плесо — це тиха водна гладь, стан душевного спокою», — пояснює неймінг Олександр.

Потім партнери знайшли медичного психолога Анну Ліссову, яка стала третьою в команді кофаундерів. Анна особисто тестує і підбирає фахівців для платформи. «Без її участі стартап не був би можливим, оскільки вона приносить моральний і етичний компас, а також забезпечує експертизу в області», — говорить Олександр.

До команди приєдналися ще два співзасновники — однокласники Бондарєва data scientist Олексій Якубенко та full stack developer Віталій Марченко, які відповідають за розробку продукту. Також в команді працюють кілька людей по маркетинговій частині та один розробник. 

Два факапи

Попри наявність експертизи, віри у свій продукт і ентузіазм, зробити гідний продукт у стартаперів вийшло не відразу, а лише з третьої спроби. Спочатку проєкт виявився не найвдалішим щодо продажу  послуг психотерапевтів, розповідає Олександр. 

«Ми набрали штат психотерапевтів, запустили сайт, але конверсія продажів і відвідувань була занадто низькою. Значить, десь в системі була помилка», — міркує Олександр. Він зізнається, що схожі сервіси-маркетплейси фахівців з психотерапії — вже працювали, зокрема, проєкт holdyou, doc.ua та інші.

Друга спроба була невдалою тому, що сервіс не розв’язував проблеми клієнтів — алгоритм був занадто узагальненим.

«Ми пробрейнстормили, і вирішили, що потрібно відштовхуватися від проблеми, з якою приходить людина, і виходячи з цього, підбирати йому фахівця. Ми написали алгоритм, протестували його за допомогою анкетування та визначення симптомів. Але незабаром зрозуміли, що біль людей часто не відповідає висновку нашого алгоритму», — розповідає Олександр. Тоді команда pleso на три місяці зупинила рекламу і вдарилася в доопрацювання сервісу.

Запустили оновлену платформу в серпні поточного року. І зараз алгоритми сервісу максимально детально вивчають клієнта і дають рекомендації з декількох фахівців на вибір. 

Як працює pleso

Сервіс дозволяє користувачеві за допомогою декількох десятків питань вибрати те, що його реально турбує. Причому кожен критерій має шкалу від 0 до 3. Виходячи з результатів, користувачам пропонується на вибір кілька фахівців, які спеціалізуються саме на його проблемі. Цей список відправляється на мейл, а також забронювати час консультації можна відразу ж на сайті.   

Зараз на платформі задіяно вже 30 фахівців. Відбір тут досить жорсткий — щоб потрапити на платформу, психотерапевт обов’язково повинен мати академічну профільну освіту, а також підтвердження того, що він постійно розвивається — сертифікати, дипломи про підвищення кваліфікації, проходження курсів.

«З 160 заявок, отриманих за два місяці, ми відібрали тільки 30 фахівців», — розкриває статистику Анна.

При цьому досвід роботи фахівця повинен бути не менше трьох років. У деяких з них за два місяці більше десятка унікальних клієнтів і до 40 сесій на платформі, яка працює тільки два місяці.

Кожного з них клієнтам презентують у форматі вебінарів і коротких відеовізитівок. «Таким чином клієнт бачить психотерапевта в максимально наближеному до сеансу середовищі, він може познайомитися з фахівцем ще до того, як витратив гроші, до першого сеансу», — розповідає Ілля. 

Найпоширеніші проблеми, з якими звертаються до фахівців сервісу — емоційне вигоряння, проблеми з самооцінкою, стрес, втрата мотивації, каже Анна Ліссова.  

Тисячі доларів без інвесторів

У проєкт команда кофаудерів інвестувала близько $10 000 власних коштів. «У нас вкладаються чотири людини: я, Ілля й айтішники Олексій та Віталій, — розповідає Олександр і додає, що ця сума не враховує витрати на розробку продукту. — Якби розробники отримували зарплати, сума б вийшла десь утричі більшою».

При цьому на маркетинг йде близько третина всіх витрат, і вони постійно зростають, оскільки ми активізуємо просування і рекламу. При цьому кофаундери працюють без зарплати.

За неповні три місяці роботи стартап отримав 325 000 грн виторгу ($12 300). 

До слова, вартість консультації у фахівців pleso має дві варіації — більш бюджетний варіант обійдеться в 670 грн, дорожчий — 980 грн.

«Відмінність тільки в досвідченості психотерапевтів і їх пропускній здатності. Фахівець сам обирає для себе фінальну ціну», — говорить Олександр.

Під час оплати клієнтом сеансу pleso автоматично забирає з суми, що надійшла, близько 20% комісії. 

У вересні, як тільки сервіс був перезапущений з нинішнім функціоналом, клієнти здійснили 41 платне бронювання. «У вересні ми сильно виросли — 178 покупок. У жовтні (станом на 27 жовтня) отримали понад 250 покупок», — каже Олександр. Зайого словами, майже половина клієнтів до фахівців повертаються. «Це означає, що ми дійсно задовольняємо запити клієнтів в частині підбору фахівців», — говорить він.  

Основний канал просування послуг, за словами Іллі, — блогери і таргет в соцмережах. «Таргетуємо на прогресивну молодь. 80% клієнтів — дівчата 20-30 років у великих містах, і, що не може не радувати, більшість з них вперше спілкуються з терапевтом», — розповідає Ілля. 

«Ми намагаємося пояснити, що психолог — це ОК. що можна піти до психолога не тільки для вирішення якоїсь конкретної проблеми, а просто, щоб поліпшити своє самопочуття навіть у дрібницях», — додає Олександр.

Стартап поки не залучав інвестицій, але активно дивиться в бік портфельних і венчурних інвесторів. «Ми тільки починаємо придивлятися до інвестицій. Основна наша мета — не продатися занадто рано за занадто дешево. Ми дивимося на венчурні фонди, але не в найближчий місяць-два, у нас поки вистачає своїх грошей для розвитку, сподіваємося, що отримаємо гроші від USF. Зараз ми готуємося до пітчу і боротьби за грант у $25 000», — говорить Олександр.

Команда має намір залучати українського інвестора, який вже працював з інтернаціональними компаніями.

«Головне — не застопоритися на локальному ринку. Алгоритм запуску нашого сервісу в Польщі, Німеччині, будь-якій іншій країні буде таким же, як і в Україні, — зрозумілим», — говорить він.

Правда, зізнається Олександр, зараз хлопці використовують зовнішню систему бронювання користувачами сеансів, від якої у майбутньому планують відмовитися, і вже почали писати свою. «Зараз людині, на жаль, доводиться двічі вводити свої дані — при вході в систему і при бронюванні. Якщо ми це зробимо, у нас кількість замовлень зросте автоматично. Зараз цей бар'єр значно знижує конверсію в покупку», — говорить Олександр. 

Mental health несется. Украинский стартап на 500 тыс. психотерапевтов
Mental health мчить. Український стартап на 500 тис. психотерапевтів
По темі
Mental health мчить. Український стартап на 500 тис. психотерапевтів

Що далі

Для того, щоб засновники pleso перестали вкладати власні гроші в проєкт, потрібно мінімум 400 продажів на місяць. Але прибутковість і окупність —  поки що не мета для засновників: «У найближчі кілька років, роки три мінімум, ми будемо працювати в нуль, будемо реінвестувати в маркетинг».

Стартапери очікують, що в грудні відвідуваність платформи зросте до 500-600 сесій без істотного підвищення маркетингового бюджету. Але зупинятися на цьому не збираються.

«Ми будемо щасливі і самодостатні, коли досягнемо показника в 10 000-15 000 сесій на місяць в Україні. Тут є для цього потенціал, і ми станемо дуже успішною компанією», — говорить Ілля.

Також, за його словами, проєкт розглядає корпоративний ринок — надання послуг психологічної допомоги компаніям.

Олександр же бачить pleso виключно глобальною компанією. «Ми знаємо, що наше нинішнє рішення може задовольнити попит закордонних ринків, де ще не сильні гіганти світової індустрії — BetterHelp або TalkSpace. На ринку психотерапії дуже важлива локальна адаптація, тому американським „єдинорогам“ складно виходити на неангломовні ринки в силу особливостей практики психотерапії на ринку США, а ми спочатку будуємо продукт, який зможемо оперативно адаптувати під потреби безлічі ринків», — говорить він.

Своєю основною перевагою стартапери називають data-driven. «Це майбутнє на ринку психотерапії, і ми продовжуємо розвивати це рішення, адже воно дозволить підвищити ймовірність підбору психотерапевта, з яким у тебе трапиться match і ти будеш в впевнений у тому, що твій психотерапевт реально розбирається в твоїй темі», — запевняє Ілля.

Засновники pleso сподіваються, що незабаром вийдуть за рамки «сеанс з психологом в Zoom». «Це великий ринок, але амбіції у нас — більше. Ми знаємо, що майбутнє нашої компанії — поступова еволюція в бік загального mental health care. Це і робота з психотерапевтами, і турбота про себе в інші  способи», — підсумовує Бондарєв.

Воркейшн-психология. Чем полезен и вреден гибридный формат работы айтишников
Воркейшн-психологія. Чим корисний і шкідливий гібридний формат роботи айтішників
По темі
Воркейшн-психологія. Чим корисний і шкідливий гібридний формат роботи айтішників
«Мама сказала что я могу больше зарабатывать». 25 курьезных мини-историй от IT-рекрутеров
«Мама сказала, що я можу більше заробляти». 25 курйозних міні-історій від IT-рекрутерів
По темі
«Мама сказала, що я можу більше заробляти». 25 курйозних міні-історій від IT-рекрутерів
Домашняя работа. Почему айтишники не возвращаются в офисы и как это сказывается на их эффективности
Домашня робота. Чому айтішники не повертаються в офіси, і як це позначається на їх ефективності
По темі
Домашня робота. Чому айтішники не повертаються в офіси, та як це позначається на іхній ефективності

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал — dev.ua: IT України.

Читайте також

«Терапія показала мені мене». Історії айтішників, які знайшли віддушину в психотерапії
«Терапія показала мені мене». Історії айтішників, які знайшли віддушину в психотерапії
«Терапія показала мені мене». Історії айтішників, які знайшли віддушину в психотерапії
Ментальне здоров’я — особлива тема для українських айтішників, які часто працюють на самоті й замкнуті у просторі зі своїм комп’ютером. У деяких компаніях вже прийшли до того, щоб запросити штатного психолога або психотерапевта. Частина роботодавців дає співробітникам можливість звернутися до фахівця з лікування душ в рамках страхової програми, або запрошують терапевта кілька разів на місяць, коли у співробітників виникає необхідність поговорити. При цьому безліч айтішників ходять до терапевта приватно, щоб знайти душевну рівновагу і навчитися досягати більш значущих результатів.  dev.ua запитав співробітників IT-компаній, з якою метою вони ходять до терапевтів. Розкрити карти погодилися одиниці — багато хто був готовий розповідати про це тільки анонімно. Ми знайшли чотирьох героїв, які, працюючи в диджитальному світі, відкрили для себе терапію й ні крапельки про це не шкодують. Ось їхні історії.
Mental Health в IT з Олексієм Крапивкою. Чому у айтішників виникають проблеми з комунікацією, і як їх подолати
Mental Health в IT з Олексієм Крапивкою. Чому у айтішників виникають проблеми з комунікацією, і як їх подолати
Mental Health в IT з Олексієм Крапивкою. Чому у айтішників виникають проблеми з комунікацією, і як їх подолати
Ми живемо в умовах, де є постійний стресовий фон з безліччю справ і обов’язків. У всіх дуже багато справ і варіантів їх виконання. І коли людина постійно в стресовому полі, ризики того, що вона впаде в якісь психічні проблеми, досить високі. Йдеться про розлад сну, розлад харчування, розлад поведінки. І це невід'ємна частина нашого способу життя. dev.ua продовжує серію матеріалів про ментальне здоров’я в IT. Про проблеми, з якими стикаються айтішники найчастіше, розповідає лікар-психіатр, психотерапевт Олексій Крапивка. Сьогодні — про складнощі в комунікаціях айтішників із зовнішнім світом.
Криза сенсів, тривожність, самооцінка, прокрастинація. З якими проблемами айтішники звертаються до психотерапевтів
Криза сенсів, тривожність, самооцінка, прокрастинація. З якими проблемами айтішники звертаються до психотерапевтів
Криза сенсів, тривожність, самооцінка, прокрастинація. З якими проблемами айтішники звертаються до психотерапевтів
Айтішники люблять повторювати, що вони інтроверти. Ще частіше таку характиристику кодерам дають рекрутери і HR-фахівці. В реальності ж, як і в будь-який інший галузі, тут безліч й інтровертів, й екстравертів, і вони часто потребують допомоги фахівців, які вміють відновлювати чужі думки і психіку. В Україні є фахівці, серед клієнтів яких превалюють айтішники. Хтось, правда, не виділяє IT-фахівців в окрему групу, називаючи їх перш за все людьми. Комусь же очевидні відмінності психологічного стану людей, які більшість часу проводять в «мовчазній бесіді» з комп’ютером від тих, хто веде активне соціальне життя. dev.ua поспілкувався з фахівцями і з’ясував, з якими проблемами звертаються до психологів айтішники, і як їм допомагають.  
Воркейшн-психологія. Чим корисний і шкідливий гібридний формат роботи айтішників
Воркейшн-психологія. Чим корисний і шкідливий гібридний формат роботи айтішників
Воркейшн-психологія. Чим корисний і шкідливий гібридний формат роботи айтішників
Редакція dev.ua продовжує цикл матеріалів про феномен воркейшену ― змішаного формату роботи та відпочинку, до якого наразі активно вдаються айтішники та представники креативної індустрії.  Про те, як воркейшн сприймають роботодавці, ми писали тут. Дев’ять історій бувалих воркейшерів про такий формат роботи ― тут.  Наразі розбираємось у феномені поєднання роботи й відпочинку із психологами. Чи корисний воркейшн та які має ризики? Чи може такий формат роботи замінити повноцінну відпустку та чи підвищує гібридний формат продуктивність? 

Обговорення

Коментарів поки немає.