Колишня програмістка Марина Пилипченко три роки тому емігрувала до Канади через повномасштабне вторгнення, і нині жаліється, що не може знайти гідну роботу — працює прибиральницею.
Колишня програмістка Марина Пилипченко три роки тому емігрувала до Канади через повномасштабне вторгнення, і нині жаліється, що не може знайти гідну роботу — працює прибиральницею.
«Я в Канаді вже три роки. І, чесно кажучи, я ненавиджу своє життя тут. До війни в Україні я працювала програмістом. За три міс до війни знайшла класну роботу, мені вона дуже подобалась. А потім війна, окупація і переїзд. Я втратила свою роботу. Так образливо, тому що я три місяці активно шукала, і тут війна. Я переїхала в Канаду, трохи працювала програмістом, але роботодавець наполіг на переїзді, тому мене звільнили. Наразі я працюю прибиральницею вже 1,5 року. Відчуваю себе like a shit», — розповіла вона.
Фахівчиня поділилась, що отримує мінімальну зарплату. «Вистачає лише на оплату рахунків та їжу. За мінімальну я працюю, як раб. Приходжу додому — нема навіть часу на відпочинок. Знайти роботу — майже неможливо. Може, вже ніколи не буду працювати програмістом. Я ненавиджу свою роботу. Інколи я плачу від безсилля на своїй роботі. Стільки часу витратила на навчання, щоб працювати прибиральницею. Це капець. Не знаю чи хочу тут залишатися. Може, краще додому повернутися. Тому що важко. Я навіть не знаю, чи побачу своїх батьків. Я не вірю, що зможу знайти кращу роботу. Напевно, це була помилка, що приїхала до Канади», — зазначила фахівчиня.
Користувачі соцмережі жваво реагують на допис айтівиці.
«Не вірю в те, що кваліфікований програміст із нормальною англійською не може знайти роботу в Канаді. Якийсь нонсенс. Щось тут не так. Або програміст 1С, або джуніор без досвіду. Інших варіантів не бачу», — пише користувач з ніком tout_comprendre8 на ім’я Андрій.
Геннадій Самолюк, що використовує нік bald.from.lviv, розповів, що його «колега жив і процвітав у Ванкувері задовго до війни, працюючи програмістом». «Купив собі квартиру. А два місяці тому втратив роботу через ШІ. Життя вимагає постійного адаптування. Я думаю, що робота програміста — це вже минуле на жаль», — вважає він.
«Мій знайомий програміст із Харкова також помучився в Канаді і, врешті, переїхав до Польщі — задоволений як слон. Не мучся та їдь до Східної Європи, тобі нема чого втрачати», — радить nazarij.jpg.
«А ви звідки релокувалися? Я тому й залишаюсь в Україні, тому що в мене тут хороша робота, дотична до ІТ, і попри небезпеку, я розумію, що мені адаптуватися за кордоном буде важко, знайти таку роботу, аби мати комфортний рівень життя, як удома. Може, спробуйте пошукати проєкти на фрилансі. Або завжди можна повернутися в Україну в безпечні регіони, Франківськ, Львів», — радить користувачка Лілія Рожнів.
