російські військові змогли збільшити дальність, на якій оператор може керувати ударними дронами та отримувати з них відео, приблизно до 150–175 км. Ще торік можливості таких систем були приблизно вдвічі меншими.
російські військові змогли збільшити дальність, на якій оператор може керувати ударними дронами та отримувати з них відео, приблизно до 150–175 км. Ще торік можливості таких систем були приблизно вдвічі меншими.
Про це йдеться в дослідженні київського аналітичного центру KI Insights, яке опублікувало британське оборонне видання Calibre Defence.
Це робиться за допомогою mesh-мереж. У них сигнал не обов’язково має йти напряму від оператора до дрона. Наземні станції, ретранслятори та самі БпЛА можуть передавати його один одному ланцюжком, таким чином поступово збільшуючи дальність зв’язку. Завдяки цьому оператор може зберігати зв’язок із дроном навіть тоді, коли той перебуває далеко від найближчої наземної станції.
KI Insights наводить приклад 17-го липня, коли підрозділ «Варяг» керував «Геранню» під час удару по газоконденсатному підприємству біля Селещини на Полтавщині. За оцінкою аналітиків, у цей момент дрон перебував приблизно за 125 км від території, яку контролює росія.
До того ж,на початку 2026-го року росіяни почали оснащувати модифіковані «Молнія-2Р» mesh-модемами, камерами та бортовими комп’ютерами. У такій конфігурації «Молнія» може приймати сигнал від інших дронів і передавати його далі. Тобто вона перетворюється на літаючий ретранслятор між наземною станцією та безпілотником, який залетів значно глибше в український тил.
Звичайна «Молнія», за оцінкою авторів дослідження, коштує близько $800–1200, а версія з mesh-зв’язком — уже приблизно $4000–5000. Але це все одно дозволяє використовувати відносно дешеві БпЛА як додаткові вузли мережі замість значно дорожчих розвідувальних апаратів.
Утім, mesh-мережі мають слабке місце — відео. Чим далі знаходиться дрон і чим більше проміжних вузлів проходить сигнал, тим більшою може ставати затримка. Тож така схема гірше підходить для дуже точного ручного наведення на швидкі рухомі цілі.
Але для ударів по стаціонарних об'єктах це не настільки критично. Саме тому аналітики пов’язують розвиток таких мереж із російськими атаками на залізничну, паливну, енергетичну та іншу логістичну інфраструктуру в українському тилу.
Раніше dev.ua писав, що після обмеження Starlink Сергій Бескрестнов (Флеш) попереджав, що росіяни можуть активніше повернутися саме до mesh-модемів для керування ударними БпЛА.
