Останніми днями російська окупаційна армія почала застосовувати невеликі фанерні БпЛА «Молнія» з бойовою частиною проти Харкова. Раніше вони використовувалися здебільшого як приманки для української ППО, але тепер несуть смертельну небезпеку для харків’ян, які говорять, що вони не здіймають повітряних тривог.
Останніми днями російська окупаційна армія почала застосовувати невеликі фанерні БпЛА «Молнія» з бойовою частиною проти Харкова. Раніше вони використовувалися здебільшого як приманки для української ППО, але тепер несуть смертельну небезпеку для харків’ян, які говорять, що вони не здіймають повітряних тривог.
Як повідомляє «Суспільне», армія рф використала дрони «Молнія-1» 12 листопада для атаки по Слобідському та Салтівському районах Харкова. Від ударів постраждали три жінки віком від 55 до 70 років; російські дрони також пошкодили вікна у чотирьох багатоповерхівках, два автомобілі та електроопору.
«Це доволі примітивний за конструкцією і доволі дешевий боєприпас, на борту він може нести від трьох до п’яти кілограмів вибухівки. Порівняно з тим же „Шахедом“, де 50 кг вибухової речовини, він є набагато менш потужним, але він в рази дешевший, ніж „Шахед“, і може завдавати ураження саме вибухом, розльотом уламків», — розповів речник Харківської облпрокуратури Дмитро Чубенко.
За його словами, це «дуже примітивний дрон», який був створений в останні кілька років з картону, фанери та пластику. Начальник слідчого управління нацполіції Харківщини Сергій Болвінов повідомив, що використання «Молнії» з боєприпасом фіксується вперше.
«Ми фіксували, що такі БпЛА раніше залітали в Харківську область та Харків, однак вони були без бойової частини. Ворог використовував їх, на наш погляд, щоб ввести в оману протиповітряну оборону, тому, що вони були без бойової частини. Або пристрілювалися», — сказав він.
Ці дрони можуть літати на відстань до 40 км і мають дві модифікації. «Молнія-2» з двома двигунами, «Молнія-1» — з одним двигуном.
На думку Чубенка, росія почала використовувати такі дешеві дрони, бо їй дедалі важче продовжувати війну проти України.
«Ворог, не маючи можливости фінансово і технічно продовжувати цю війну, маючи незначні, десь невеличкі, а подекуди й негативні результати своїх наступальних дій, переходять на тероризування місцевого населення», — вважає речник облпрокуратури.
Він додав, що обстріли з невеликих БпЛА не несуть ніяких військових результатів, і «від своєї безпорадности на полі бою» росіяни завдають удари чим тільки можуть. «З якоїсь фанери роблять БпЛА і просто б’ють по середмістю, по околицях, по спальних районах, не маючи можливостей досягти військових цілей», — зазначив Дмитро Чубенко.
Харків’яни також звертають на таку небезпечну рису атак «Молніями», що вони можуть завдавати удари по місту до того, як про їхнє наближення попередить повітряна тривога.
Думаю зовсім скоро ми побачимо антидронові сітки на ринках, зупинках, а може і маршрутки з ребом.
— Павло А* (@PashaXVI) November 13, 2024
в Харкові почали хуярити дронами «молнія», на які навіть тривоги нема, бо не помітні порівняно із шахедами, в Херсоні взагалі fpv полювання щодня. Всім поєбать, головне не ескалювати. Уявляю якби наші пиздували дронами цивільних русаків десь на прикордонні, вже б санкції наклали
— kraft (@everydaykraft) November 13, 2024
Очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов пояснив, чому «Молнію-1» не фіксує система повітряної тривоги. За його словами, ці дрони працюють на електротязі й не мають такого двигуна, теплову сигнатуру якого могли б вловити Повітряні сили ЗСУ. Він додав, що українські військові працюють над розв’язанням цієї проблеми.
💬 Очільник ХОВА пояснює, чому харківська ППО не бачить російські БПЛА «Молнія-1», якими окупанти почали тероризувати місто з 12 листопада pic.twitter.com/2CFaFEbf3r
— Червона Калина (@SvetlanaValent8) November 13, 2024
Як розповіли dev.ua в український моніторинговій групі monitor, яка займається відстеженням російської авіації (з фокусом на стратегічну), наразі відбувається збір інформації про ці дрони.
«Все що можу сказати зараз, що це невеликі FPV-дрони з невеликою БЧ. Для виявлення силами ППО вони досить проблематичні. Швидше за все найбільш ефективним способом боротьби з ними буде глушення частот оператора дрона засобами РЕБ», — повідомив представник групи в коментарі dev.ua.
Нагадаємо, що раніше Сили Оборони отримали «картонні» дрони від австралійської компанії Sypaq. Схожими БпЛА, але українського виробництва, ЗСУ минулого року атакували аеродром в Курську в рамках операції «Картоном по губах». Тоді вдалося пошкодити 4 літаки СУ-30, 1 МіГ-29 і 1 ЗРК С-300.
