В Україні знову вимикають світло. Чого чекати далі: 10 питань про стан енергетики, прийдешню зиму та варіанти покращення ситуації з дефіцитом електроенергії

Через атаки та напади росіян Україна втратила близько 9 ГВт виробництва електроенергії в Україні. Як повідомляють у FT, це половина електроенергії, якої потребує Україна взимку, й еквівалент піковому споживанню електроенергії в Португалії, країні з населенням понад 10 млн. Директорка з комунікацій НЕК «Укренерго» Марія Цатурян у розмові з dev.ua зазначила, що основний удар росіяни зосереджували на теплових і гідроелектростанціях, відповідно, ці 9 ГВт або пошкоджені, або знищені.

Голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький в інтервʼю для «Суспільного» повідомив, що очікується збільшене навантаження на енергосистему на наступний тиждень саме в робочі дні з понеділка до п’ятниці.

На цьому тижні, а саме з 19 до 23 серпня, планується відключення, одна-дві черги, залежно від температури повітря і, відповідно, зростання споживання, підкреслив науковий оглядач Дмитро Бунецький. Він припустив, що такі відключення відбудуться у пікові години, орієнтовно, це може бути із 16:00 до 22:00. Адже, як пояснює Дмитро, до 15:00–16:00 світить сонце й активно працюють сонячні електростанції (СЕС). 

«Мається на увазі саме робочий тиждень, бо у вихідні споживання традиційно знижується — не працюють офіси, деякі виробництва тощо», — акцентував він.

Це підтверджує відповідними словами Володимир Кудрицький.

Унаслідок ударів росіян спричинений дефіцит електроенергії, особливо той, що ми відчуваємо цього тижня, повідомили в «Укренерго».

Глобально генерація електроенергії в Україні наразі недостатня. Це підтверджує і Дмитро Бунецький. 

«На жаль, після весняних атак росіян, коли Україна втратила 9 ГВт генерувальних потужностей, пройшло недостатньо часу, щоб відновитися до рівня, коли ми не будемо відчувати дефіцит», — говорить експерт.

Як підкреслив Володимир Кудрицький, наявний дефіцит, на жаль, не можна перекрити ні збільшенням виробництва, наприклад, на гідроелектростанціях, ні додатковими обсягами аварійної допомоги з Європи.

Також, за словами Бунецького, різниця в споживаній потужності у спекотні дні липня та потім після прохолоди, що настала, складає близько 2 ГВт. 

Починаючи з лютого 2204 року, як акцентував Кудрицький, українські енергетичні обʼєкти постійно знаходяться під ризиком ураження чи то дронів, чи ракетних атак з боку росії. Основний удар, як зазначила для dev.ua Марія Цатурян, вони зосереджували на теплових та гідроелектростанціях, і значних руйнувань зазнали великі масштабні об'єкти, це об'єкти і Укренерго, і електростанції.

Енергетики постійно працюють над відновленням обʼєктів енергетичної інфраструктури, попри те, що атаки не припиняються ні на день. 

«За кілька місяців, напевно, дуже важко відновити до повного робочого стану те, що будувалося роками, а іноді десятиліттями», — зазначила Марія Цатурян.

Проте, за словами Кудрицького, на щастя, ні до яких мережевих обмежень ці обстріли не призводять, і «Укренерго» здатні своєю магістральною мережею транспортувати необхідні українським споживачам обсяги електроенергії в будь-який регіон країни. 

«Основна проблема, звичайно, полягає в тому, що виробництво електроенергії не таке велике, як нам би хотілося, це ті самі 9 ГВт», — підкреслив він.

Відповідаючи на це питання, Дмитро Бунецький сказав, що все залежить від енергетики. 

Зараз працюють усі українські електростанції, у тому числі й відновлювальні джерела енергії. Це, за словами Марії Цатурян, переважно сонячні й вітрові електростанції, а також гідроелектростанції. 

Фахівчиня «Укренерго» сказала, що не може повідомити відсоток енергобалансу, бо ця інформація є закритою для коментування й публікування під час воєнного стану.

«Але можу сказати, що ми дуже сильно відчуваємо присутність, зокрема, сонячних електростанцій у день і години доби, особливо в сонячні літні дні, що компенсують нестачу теплової генерації, яку ворог пошкодив ракетами або дронами», — пояснює Марія Цатурян. 

За її словами, взимку, коли сонця буде обʼєктивно менше, а вітру буде більше, і більше будуть працювати вітрові електростанції, які, безумовно, теж дуже потрібні в нашій енергосистемі. 

Споживання електроенергії дуже залежить від температурних коливань у навколишньому середовищі й слідом за поверненням спеки продовжує зростати.  За даними «Укренерго», у понеділок, 19 серпня, станом на 9:30, рівень споживання був на 2,5% вищий, ніж у попередній робочий день — п’ятницю, 16 серпня. У неділю ввечері, 18 серпня, був зафіксований максимум споживання, який склав на 3,3% більше, ніж попередньої неділі, 11 серпня.

Як повідомила Марія Цатурян, до відключень призводить збільшене споживання електроенергії, коли зростає температура, і її середній показник становить вище 30 градусів Цельсія. «Удень й у вечірні години, коли через високу сонячну активність усе нагрівається, люди активно використовують кондиціонери й охолоджувальні пристрої, відповідно, споживання зросте на 10–12% у порівнянні з минулим тижнем», — зазначила вона.

Крім того, представниця «Укренерго» додала, що, за прогнозами, синоптиків очікується, що наступного тижня спека піде на спад, відповідно, це мінімізує можливість відключень. «Якщо, звісно, не буде нових ракетних і дронових ударів по енергетичних об'єктах», — підкреслила вона. 

Це не питання світлового дня, а питання дефіциту, вважає Дмитро Бунецький. За його словами, дефіцит на піках (особливо ввечері) однаково відчутний.

Марія Цатурян говорить, що довжина світового дня впливає не на ймовірність відключень, а на рівень споживання. «Безумовно, коли в нас темніє раніше й іще й холодно на вулиці, люди більше використовують електрики, ніж, наприклад, о 18:00 в літній день, коли ще можна не вмикати освітлення. Але в спекотний день, зрозуміло, що споживання теж буде високим, бо за день все нагрілося. Узимку о 18:00 вже темно, холодно, тому люди використовують електроприлади й освітлення для споживання, тому, безумовно, споживання зростає», — підкреслила вона.

«Нижче нуля», — вважає Дмитро Бунецький. 

За словами пані Марії, вересень і жовтень, поки ще не так холодно, але вже не спекотно, маємо пройти без відключень. «Зима, зрозуміло, у нас буде з дефіцитом потужності. Про те, яким він буде, які будуть відключення, говорити поки зарано», — зазначила вона.

Дмитро Бунецький вважає, що наявність централізованого теплопостачання та гарячої води дасть можливість витрачати менше електроенергії на обігрів приміщень.

Базовий прогноз, на який орієнтується Дмитро Бунецький, — плюс-мінус рівень липня 2024 року.

Пані Марія утрималась від будь-яких прогнозів, зважаючи, на те, що незрозуміло, з яким складом обладнання енергосистеми Україна увійде в зиму. За її словами, це залежить від двох чинників:

• Успішності атак ворога й успішності сил оборони їх відбивати.
• І швидкості відновлення українських електростанцій.

Експерти сходяться на думці, що полегшити наявну та прогнозовану ситуацію з дефіцитом електроенергії зможуть допоміжні джерела її генерації, як збудовані, так й імпортовані з Європи. 

Як нагадала пані Марія, Україна провела аукціон на надання допоміжних послуг енергосистемі, фактично купила перші 100 МВт швидкого резерву, які були придбані на аукціоні з довгострокового надання допоміжних послуг, повідомляють в «Укренерго».

«Це не тільки дасть нам через рік необхідні резерви в системі, а й просто малює будівництво нової розподіленої генерації, балансувальної, яку ми дуже чекаємо», — пояснює Марія Цатурян.

Як повідомив Володимир Кудрицький, «Укренерго» в суботу в екстреному режимі провело спеціальний аукціон для того, щоб закупити частину електроенергії, яка буде використана для покриття втрат у мережах із Європи. За його словами, це збільшить імпорт електроенергії в Україну. Особливо важливо пам’ятати про ухвалене урядом рішення, що ті підприємства й бізнеси, які імпортують 80% обсягу електрики від свого споживання, заброньовані від відключень, також згадала Марія Цатурян. За її словами, цим можна користуватися. Нагадаємо, імпорт електроенергії в Україну здійснюють 5 країн, серед яких: Румунія, Словаччина, Польща, Угорщина та Молдова.

«Зараз такі можливості, які надає „Укренерго“, це 1700 МВт, використовуються вони не на 100%, тому ми хотіли подати певний приклад, і сподіваюсь, що інші компанії, як приватні, так і державні, розуміючи високу ймовірність дефіциту на наступному тижні, також скористаються можливістю імпорту й трошки допоможуть енергосистемі, імпортувавши більше енергоресурсу з Європи», — підкреслив голова правління НЕК «Укренерго». 

Ну і, безумовно, наступний чинник покращення ситуації — це відновлення того обладнання на електростанціях, яке зазнало пошкодження. 

Окрему пропозицію щодо стабілізації ситуації в енергосистемі вніс Дмитро Бунецький. За його словами, досить непогана ідея на цю зиму домовитися з Польщею про завантаження їхніх теплових станцій. «Однак це важко, бо потрібно буде довести ЄС, що потрібно спалювати вугілля, що суперечить зеленому курсу Європи. Утім, план достатньо реалістичний — він передбачає завантаження наявного перетину потужностями польських ТЕС за фіксованою ціною й може працювати як аварійна допомога від системного оператора Польщі системному оператору України», — зазначив науковий оглядач.