Після теракту у Львові 22 лютого, коли завербовані через Telegram українці підірвали два вибухові пристрої в середмісті, питання блокування месенджера знову потрапило в порядок денний. Про обмеження говорили Буданов, Верещук і міністр внутрішніх справ Клименко. Але блокування не буде — принаймні найближчим часом. Чому — далі.
Після теракту у Львові 22 лютого, коли завербовані через Telegram українці підірвали два вибухові пристрої в середмісті, питання блокування месенджера знову потрапило в порядок денний. Про обмеження говорили Буданов, Верещук і міністр внутрішніх справ Клименко. Але блокування не буде — принаймні найближчим часом. Чому — далі.
81% українців використовують Telegram для спілкування, 72% — читають там новини. Водночас, за даними розвідувальної групи «Кремлеграм», у месенджері — окрім секретних чатів — повідомлення не шифруються. Ім’я, номер телефону, контакти, геолокація, вміст особистих повідомлень — усе це зберігається на серверах і доступне менеджерам платформи.
Власність Telegram непрозора. Частина серверів була розташована в росії щонайменше до 2020 року. У 2021-му компанія розмістила облігації на біржі в Санкт-Петербурзі — головними інвесторами стали Фонд прямих інвестицій уряду рф, ВТБ-капітал і структури, пов’язані з олігархом Михайлом Фрідманом. П’ятирічна програма цих інвестицій діє до вересня 2026 року.
Telegram має вбудовані проксі для обходу блокувань, пише «Українська правда». Увімкнути їх може будь-який звичайний користувач — без технічних знань. Тобто навіть якщо Україна обмежить трафік, ефект буде мінімальним, а витрати — значними.
Щоб заблокувати Telegram реально, потрібно встановити так звані «чорні ящики» — обладнання для глибинного аналізу даних, яке має доступ до вмісту пакетів, що передаються користувачами. Саме завдяки таким пристроям росія змогла заблокувати Meta і YouTube. «Такі дії не відповідають демократичним практикам — і Україна не планує цього робити», — каже нардеп Микита Потураєв.
Чому це ще й політична проблема
Є три окремі причини, чому Офіс президента уникає швидкого рішення, зазначають автори УП.
Перша — команда Зеленського вклала значний ресурс у розкрутку власних Telegram-каналів ще з часів виборчої кампанії.
Друга — президент переконаний, що блокування «ВКонтакте» та «Однокласники» рішенням РНБО свого часу вдарило по рейтингу Порошенка.
Третя — юридична: серед інвесторів Telegram є арабські та американські фонди. Навіть якщо за ними стоять люди, пов’язані з кремлем, через непрозору структуру власності накласти санкції на компанію, яка частково належить союзним країнам, — ризикована дипломатична гра.
За словами голови комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, «Telegram досі не обмежений, бо політичний комфорт став важливішим за безпеку».
«На сьогодні в Україні немає реальної політичної готовності до санкцій Telegram. Популярність месенджера стала його захистом. Влада роками вкладала ресурси в розвиток своїх сіток і не хоче знищувати власні канали комунікацій. Політики бояться втратити зручний інструмент і нехтують питанням нацбезпеки. Дуже дивне і небезпечне рішення під час війни. Чи є технічні можливості для накладання санкцій на соцмережу? Досвід „Вконтактє“ з „Однокласниками“ показує, що є. Тоді їх обмежили через механізм санкцій РНБО (адже це повністю російський продукт), із ТГ буде явно складніше», — зазначає Юрчишин.
Головна проблема, на його думку, — непрозора власність. «Попри красиві вивіски офісів у Європі та Дубаї, факти говорять про інше: частина серверів Telegram фізично перебувала на росії щонайменше до 2020 року. Значну частину IP-адрес менеджерить зі США такий собі Владімір Веденєєв. Це колишній власник GlobalNet LLC — компанії, яку тісно пов’язують із ФСБ РФ. Тобто ми маємо структуру, яка де-факто інтегрована в російське середовище спецслужб, хоча де-юре намагається виглядати глобальною. Довести це в судах непросто, тим паче, коли ніхто не хоче цього робити», — повідомив політик у Facebook.
Верховна Рада працює над законопроєктами про регулювання цифрових платформ — від Княжицького і Потураєва. Обидва передбачають, що всі платформи мають мати юридичну особу або представництво в Україні й комунікувати з урядом. Недотримання — підстава для блокування.
Telegram — чи не єдина велика соціальна мережа, яка досі не має жодного представника в Україні і не комунікує з офіційним Києвом. Більшість інших платформ такого представника вже мають.
Тобто логіка така: якщо закон ухвалять, Telegram рано чи пізно порушить його вимоги — і тоді з’являться формальні підстави для санкцій. За найоптимістичнішим сценарієм голосування може відбутися до кінця 2026 року.
Поки закону немає — Telegram працює без будь-якого регулювання в Україні. Усі ваші дані, дані ваших контактів — навіть тих, хто не має акаунту — потенційно можуть бути доступні структурам, пов’язаним із країною-агресором, переконують кіберфахівці.
«Найбільша помилка — думати, що якщо мене не чіпають, за мною не слідкують. Позиція „я не цікавий“ — це підігравання ворогу», — каже український фахівець із кібербезпеки, який побажав залишитися анонімним.
