На нещодавньому круглому столі, присвяченому мові ворожнечі і дискримінації в ЗМІ, голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк заявила, що Нацрада разом з Міністерством цифрової трансформації працює над питанням регулювання Telegram, який використовується для поширення російських наративів. А що зроблено вже по факту і які майбутні дії Нацради?
На нещодавньому круглому столі, присвяченому мові ворожнечі і дискримінації в ЗМІ, голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк заявила, що Нацрада разом з Міністерством цифрової трансформації працює над питанням регулювання Telegram, який використовується для поширення російських наративів. А що зроблено вже по факту і які майбутні дії Нацради?
«Я ніде не казала, що Національна Рада збирається заборонити Telegram чи заблокувати його. Можливо, так трактують мої слова саме ті, хто і зловживає його основною проблемою — анонімністю», — Ольга Герасим’юк.
Згідно з законом «Про медіа», держава має право зв’язуватися з платформами з пропозицією про співпрацю. Так, наприклад, Нацрада може звернутися в Youtube чи Facebook щодо шкідливого або дискримінаційного контенту, які реагують і часом адміністрація ресурсу такий контент видаляє. Twitter теж реагував на такі звернення — дзвонили неофіційно. А як щодо Telegram?
«Ми написали Telegram лист у серпні з приводу звернення до нас одного зі споживачів контенту, а другий лист відправили з проханням про співпрацю з платформою. Там була єдина електронна адреса, на яку ми це відправляли, і ніхто відтоді ніяк не реагує», — розповіла Ольга Герасим’юк в інтерв’ю виданню «Главком».
Ольга Герасим’юк розповіла про випадок приклад з Бразилією, де дійшла справа до суду щодо одного такого шкідливого контенту у Telegram. І була поставлена вимога перед Telegram, що, якщо вони не будуть реагувати та виходити на діалог, суд може розглянути питання про блокування. І після цього нібито Дуров чи хтось з його команди звернулися до президента країни, і таким чином це питання розв’язалося. Тому голова Нацради схиляється до напрямку виходу на діалог, але поки їхні листи не мають жодної реакції.
«Можливо ми будемо, як в Бразилії, також працювати над якимсь одним кейсом і доведемо його до такої межі, коли Telegram вже не зможе нам не відповісти. Все-таки, ми повинні пам’ятати, що у нас війна, тому одних красивих демократичних жестів, якими ми зараз обходимося, замало. У нас все-таки діє закон про воєнний стан», — додала голова Нацради.
З 1 жовтня, згідно з законом «Про медіа», повинні створюватися майбутні органи співрегулювання, і у співпраці з ними Нацрада має напрацювати критерії, за якими будуть визначати, що є дискримінаційним висловом, закликом до підбурювання, ворожнечі. До цих органів мають увійти представники усіх медіа.На даний час Нацрада чекає заяви, щоб формувати їх разом із громадськістю.
У законі визначені засоби та межі регуляції щодо мови ворожнечі, визначені відповідні штрафи, але над конкретними критеріями кваліфікації порушень ще працюють, зокрема, із представниками усіх релігійних конфесій, ветеранською спільнотою.
«Ці критерії необхідні для того, щоб ми могли якось орієнтуватися, коли до нас будуть надходити такі скарги. Але ніяких радикальних рухів ніхто не визначав. Те, що зараз здійнявся якийсь галас у „телеграмах“, говорить лише про те, що ми правильною дорогою йдемо», — говорить Герасим’юк.
Також є інша проблема, окрім анонімних каналів, з’являються канали, які маскуються під офіційні: «Нещодавно була така історія, коли раптом поширилося повідомлення, що створюється телеграм-канал місцевих громад і на ньому ще й стояв логотип Нацради. Ми про цей „фейк“ повідомили публічно, щоб люди про це знали, але поки що інших інструментів, окрім як працювати публічно, у нас немає».
