UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Марія БровінськаРобота
2 липня 2026, 09:21
2026-07-02
«Подивимось, що вийде»: український розробник перетворив своє резюме на супер довгий тред у Threads
Поки більшість кандидатів надсилають рекрутерам PDF-резюме або посилання на LinkedIn, український iOS-розробник Дмитро Голованов вирішив розповісти про свій професійний шлях у зовсім іншому форматі.
Поки більшість кандидатів надсилають рекрутерам PDF-резюме або посилання на LinkedIn, український iOS-розробник Дмитро Голованов вирішив розповісти про свій професійний шлях у зовсім іншому форматі.
Він опублікував своє CV у вигляді треда в Threads, який розтягнувся на 34 окремі публікації. Сам автор жартує, що планував написати лише три-чотири дописи, але в підсумку вийшла ціла історія його кар'єри.
У треді Голованов згадує, як починав із HTML, PHP, Linux і власного сервера на балконі, чому свого часу обрав iOS-розробку, працював системним адміністратором, доріс до позиції iOS Tech Lead, займався проєктами у сфері eCommerce, AR, eHealth, викладав iOS-розробку та виступав ментором на хакатоні для Apple Vision Pro.
Окремі пости присвячені повномасштабному вторгненню, роботі харківської команди після початку війни, переходу з аутсорсу в продуктову компанію та нинішньому пошуку нових можливостей на IT-ринку.
Наприкінці треда розробник пояснює, що через складну ситуацію на українському ринку iOS-розробки вирішив розширити свій технічний стек і повернутися до backend-, frontend-розробки, Linux та роботи над власними продуктами.
Цитуємо резюме креативного розробника.
Тред-резюме
2026 рік: Я більше 9 років займаюся розробкою під Apple та інші платформи. Мій основний напрямок — iOS-додатки, але за цей час був різний досвід. Наразі я шукаю для себе нові можливості з огляду на ринок та «потребу» в якісних рішеннях.
Далі буде довгий тред ностальгії за власним сервером на балконі, вивченням LAMP та різними проєктами.
P. S. назв компаній і проєктів не буде з моральних та юридичних міркувань.
Мотивація. Я починав з веброзробки ще у часи, коли майже не поділяли на Frontend і Backend (думаю, це було ще до 2013). Тоді люди іноді писали «HTML-програміст». У мене була мета — «навчитись робити сайти». На щастя, в моїй родині та оточенні були гарні приклади того, куди треба рухатись. Вони ж і дали мені теоретично-практично-матеріальну базу для початку. Головне було розуміння: «там є робота, перспектива, гроші».
Основи. Я починав з «бази»: HTML, LAMP (Linux Apache MySQL PHP), SQL тощо. Виглядало все дуже цікаво і незрозуміло — як все працює і чому. Apache і MySQL, мабуть, стали основою, а далі за потреби методом спроб та помилок ішли експерименти. Ох вже ці мегасайти на локалхості. Певний час я думав, що все будують на CMS типу Joomla та WordPress, і пробував їх використовувати.
Linux. Певним етапом «шо це таке» став Linux. Після Windows це було щось на кшталт «тут має бути інтерфейс і папочки». А потім я дізнався, що таке Debian, Ubuntu, навіщо з GUI і без GUI та, загалом, структуру системи і як там жити. Через те що не розумів, що воно таке, переінсталював систему я багато разів — не так багато, як Windows з їхнім синім екраном, але багато. Ну і суперечка, що краще — Debian чи Ubuntu — серед оточення, це окрема тема.
Мрії. У 2014 в мене була одна думка: «Мені потрібна мета. Класний Harley-Davidson! Скільки коштує? $28 000? Так, скільки треба зробити сайтів на фрілансі, щоб його купити? А зможу я це зробити за півроку?». Чомусь я вважав, що один сайт коштує $500–$1000, і $28 000 — це всього 30–50 сайтів, що не проблема зробити за ПІВРОКУ, чи не так? На жаль, виявилось, не все так просто, а школяру взагалі ніхто не хоче давати замовлення на фрілансі.
Свій сервер. Колись мені у спадок дістався сервер 1U-формату з ДУЖЕ гучним охолодженням, тому існував він на балконі, щоб хоч якось його не чути. Тоді зрозумів, чому сервери існують ізольовано. Пізніше ще отримав тихіший 2U разом із платою на Intel Xeon (чи на двох). Фактично домашня «серверна стійка» на балконі, під'єднана до локалки і з відкритими портами на статичному IP. Пізніше я дізнався, що таке хостинг і купівля доменів.
Навчання. Новим етапом у 2015 для мене став Національний аерокосмічний університет «ХАІ» і кафедра «Комп’ютерних систем і мереж». З ними мене пов’язувало багато чого, тому я розумів, куди йти. Спочатку було багато теорії з комп’ютерних систем, базові науки, різні мови програмування тощо. Незважаючи на всі нюанси, все ж таки теоретично-практична база була здобута. А далі — закриваєш мінімум і вивчаєш, що цікаво.
Навчання (в деталях). Цікаво було вивчати та порівнювати різні мови і напрямки: C, Assembler, C++, C#, JavaScript, PHP, Java тощо. А ще бази даних, мережі, FPGA і багато всього. Тоді розумієш, що треба обирати напрямок, бо все не вивчиш. Майже усі починали навчатись самостійно, дехто йшов на курси або Trainee/Intern-позиції, і вже там «добивав» стек. Більшість — Java, .NET, DevOps, QA. За весь час навчання я був єдиним iOS-розробником, ще й «самоучкою».
Hello, Apple. 2015 рік: Apple презентує Swift як заміну Obj-C та C++ — і в мене з’являється iPhone 6 (був ще iPad Mini, але його вкрали). Ігор Голованов тоді порекомендував вивчати Swift та iOS-розробку як перспективний напрямок і мову, на яку будуть переходити. Вивчити мову — не проблема, а ось зібрати додаток і запустити — потрібен Xcode та macOS (тоді OS X), що взагалі окрема задача.
Перший iOS-додаток. Перший мій iOS-додаток був простим привітанням для @slavko18, яке я встановив на iPhone і дав йому. Там була пасхалка — вже не пам’ятаю що саме, щось не дуже пристойне. З цього почався шлях спроб і помилок у iOS-розробці.
Окремий світ Apple development. З часом я зрозумів, що більшість іде у веброзробку, тестування та/або DevOps-напрямки. iOS-розробників зі знайомих майже не було, а в університеті не дуже вітали розробку на платформі й мові, в яких не розумілись. Але я бачив у цьому можливість для розвитку і певну відсутність конкуренції. На жаль, зі сторони це виглядало як безкорисні потуги у невідомому напрямку. На щастя, воно дало результат з часом, хто б що не казав.
Перша робота. Як не дивно, першою роботою стала не біг-тех компанія, не маленька IT-студія, а державна установа і робота системним адміністратором, а точніше — старшим лаборантом. Фактично задачі сисадміна: налаштовуєш та доглядаєш за обладнанням і мережею, фіксиш «тут все зламалось» та розбираєшся з локальними розробками для системи освіти (база студентів). Тоді з @slavko187 набрались системного та мережевого досвіду.
Перші роки в IT. Першими проєктами були споживчі iOS-додатки на різних етапах — від стартапів до вже існуючих екосистем. Наприклад: IoT-додаток для керування системою опалення та сервіс бронювання з інтерактивним меню (щось на кшталт ChoiceQR та Expirenza, задовго до них). Одна спільна риса — всюди я був єдиним iOS-розробником. Без ментора, без колег з напрямку, без прикладів. Все самостійно. Моя гордість — кастомні анімовані UI-«крутилки», написані на CA/CG з нуля.
Junior → Senior. У 2018–2019 цікаво було чути від знайомих, як їх «продають» клієнтам як Senior, хоча там Junior–Middle. І бачити вакансії, де Senior iOS — від 3 років досвіду. Якось тоді з другом (і керівником команди) жартома обговорювали: «Давай, ми тобі робимо резюме, ти проходиш в компанію на Senior за моєю рефералкою, а бонус 50/50». Цікаві були часи — можна було пройти співбесіду без досвіду і знань, просто вміючи красиво говорити й оформлювати CV.
Side project #1. 2018–2019: робота стабільна, але хотілось більше досвіду. Я відкрив для себе різні проєкти, частіше некомерційні. Першим став iOS-додаток для студентів з розкладом занять і новинами. Його створив один зі студентів у 2015, а потім закинули. Я ним користувався сам, тому у 2019 запропонував переписати iOS-версію, а знайомі зайнялись бекендом і Android. На жаль, реліз не відбувся — і з COVID-19 це втратило актуальність.
Side project #2. eHealth MIC. Другим side project став науково-дослідницький проєкт МІС (Медична інформаційна система) для пацієнтів та медичних закладів для української eHealth. Ми виконували дослідження відповідності систем до вимог HIPAA та FDA (стандарти США; у ЄС тоді ще не було), а також розробку прототипів на платформах. Відповідно, я розробляв iOS-додаток. Healthcare — один із найбільш регульованих сегментів IT, особливо в США. Цікавий досвід.
Великий досвід. Новим етапом стала компанія з eCommerce-розробки. Великі й довгі проєкти з легасі-кодом та окремими командами. Мені бракувало теорії на різних співбесідах, але ця компанія дала можливість відповідно до практичного досвіду. Починав я як iOS Dev, а завершив як iOS Tech Lead кількох команд. Я долучився до Mobile Team, де були 2 iOS та 1 Android. Потім команда змінювалась, але проєкт рухався. За цей час ми написали і переписали дуже багато.
WebKit. Відкриттям став WebView — вебконтент замість UI. Так, на цьому підході побудовані Flutter та React Native, але коли це умовно сайт на Magento, який має виглядати і працювати як мобільний додаток — це квест. А ще більший квест — поєднання кількох WebView в єдиний контекст разом із нативним UI та кастомною координацією між ними. Синхронізація cookies між WebKit та URLSession — це окрема історія.
Startup MVP. На початку 2020, ще до ковідних обмежень, знайомий запропонував долучитись до розробки стартапу. Від клієнта — дизайн та вимоги, від мене — команда. Цікавий досвід не тільки сформувати команду (що не вперше), а й стати технічним рушієм. Ми все обговорили, прорахували, спроєктували, узгодили й за кілька місяців розробили iOS MVP з документацією і прорахунком подальших дій для розвитку проєкту. З цим MVP клієнт презентувався на інвесторському заході.
iOS Technical Lead. Керівництво поступово закладало мені ідею «лідити команду». А коли я залишився єдиним iOS-розробником, фактично за правилами компанії я став відповідати за напрямок, а пізніше — і офіційно. Ми сформували нову команду з менторингом, код-рев’ю, розподілом задач, перформанс-рев’ю тощо. До відповідальності за iOS-частину додались дзвінки з клієнтом, узгодження рішень між платформами, естімейти, дедлайни, беклоги і купа всього.
Команда. На щастя, ми встигли попрацювати разом в офісі в часи послаблення карантину COVID-19 та ще до повномасштабного вторгнення росії. Нашу кімнату (Mobile Team) знали всі поверхи та команди. Ми були дружні, гучні, часто просто реготали з чогось, але рішення були найкрутіші. Неофіційна назва — «Toxic Rats Squad». А коли потім хтось ішов, ми дарували іграшкового щура (у мене золотий). Потім були зміни і розширення, але основний склад… Я досі дружу з ними.
Augmented Reality. Гарним досвідом є моменти, коли клієнт дає свободу дій для експериментів. Одним із таких була спроба розробити AR-рішення для проєкту. Довгі дні і вечори штудування документацій та прикладів, робота з 3D-об'єктами та простором. Як результат — демо-фіча з використанням AR, яка мала стати однією з перших у цьому сегменті на той час. Але фінанси клієнта і необхідність перебудови бізнес-процесів не дали можливості для цього.
Side project #3. Augmented Reality Art. Одним із side projects став науково-дослідницький проєкт Augmented Reality Art — дослідження і розробка в галузі мистецтва. Метою проєкту було поширення в мистецтві доповнення витворів змістом через AR-контент. Це був міжнародний проєкт, в якому моя сторона відповідала за технічну частину, а інша — за аналітичну. Тоді мені вдалось реалізувати iOS-додаток, який доповнював витвори мистецтва при їх розпізнаванні через камеру iPhone/iPad.
Війна. Повномасштабне вторгнення росії застало більшість команди і мене — обстрілами. Наш офіс був у першій лінії прольотів у Харкові. На певний час ми зупинили роботу: хтось пішов у ТрО, хтось евакуювався, а хтось залишився в окупації. У багатьох були «проєкти», які досі краще не розголошувати. У Харкові було пошкоджено систему оповіщення. Були думки про додаток, але його швидко зробила одна з IT-компаній. Я намагався долучитись до проєкту, але коли отримав відповідь — його вже завершили.
Експерт в компанії. З певного часу мене почали долучати до інших проєктів компанії як експерта з iOS та/або iOS Tech Lead. Наприклад: проєктування та розробка iOS SDK з нуля для одного з продуктів (який використовували й інші проєкти); проєктування та розробка внутрішньої платформи для швидкого розгортання проєктів на основі розроблених внутрішніх рішень; інтерв’ю кандидатів на інші проєкти. Це було одночасно приємно і складно, але це досвід.
Пошук перспектив. Влітку 2022 я почав шукати для себе перспективи розвитку через перехід в іншу компанію. Мабуть, тоді я відчував, що рухатись вже нікуди і нема розвитку — «сам собі ментор». На одній з перших співбесід я отримав офер в українську продуктову компанію, але через особисті причини відмовив. Хоча ті майже вісім годин співбесіди — це було жорстко. Кілька співбесід по тому я відклав ці плани, але тоді ж мене запросили викладати iOS-розробку (про це далі).
iOS Development Lecturer. Знайома написала, що в них іде курс з iOS-розробки, але лектор не може продовжувати. Пройшовши співбесіду — яку, як виявилось, частково проводила знайома з 2018 (допомагала з налаштуванням APNS) — почався мій шлях «лектора». Матеріалів майже не було, довелось 80%+ готувати з нуля за планом курсу. Група — 20 студентів рівня Trainee, курс — у партнерстві з IT-компанією для подальшого найму. Не без нюансів, але курс ми завершили. Дехто досі на зв’язку.
Великий реліз. Одним з факторів стримування від співбесід були фіча-релізи, які хотілось віддати — і бути спокійним. На початку 2023 ми задоставляли великий реліз, якого чекав клієнт разом з усією командою. На той час я вже знав, що буду «йти». Незадовго до цього побачив вакансію там, де раніше отримав офер. Написав їм, що хочу знов спробувати і маю новий досвід. Ми поспілкувались, і з новим офером та спокоєм за старий проєкт я погодився. Так почався мій шлях у продуктовій розробці.
Продукт. Мене часто питають, чому я з Tech Lead ішов на Senior-позицію. Основним для мене були зацікавленість у продукті, можливість технічного розвитку та сильна команда. І все це я отримав — а особливо розвиток і досвід. Команда — топ, досвідчені інженери. Інколи почувався студентом, хоча і сам ділився досвідом. Продукт — класний. Але, як казав лід: «ти перестанеш ним користуватись як завжди» — так і є. Компанія — найкраща за процесами і організацією. Це було як свіже повітря.
Hackathon. Одним з прикольних досвідів була організація Apple Vision Pro Hackathon у 2024 в Києві. Наша компанія була одним з організаторів, а я — спікером з прикладом адаптації додатку під visionOS та ментором для команд-учасників. Захід проходив у коворкінгу, де частково був офіс компанії, тому я відійшов на перерву і «вписався» у мітинг-рум до колеги з одягненим Vision Pro — це було весело.
Side project #4. Я долучався до одного науково-дослідницького парамілітарного проєкту, який мав за мету дослідження просторів у складних умовах задимлення або інших факторів прямого впливу на людину. Як приклад — дослідження зруйнованих та замінованих будівель за допомогою сенсорів та безпілотних систем для зменшення ризиків для ДСНС, медиків, поліції та військових. Моя частина — LiDAR-сканування, аналіз та обробка. Але через попит на «освіту» участь була обмежена.
Нові перспективи. З грудня 2025 шукаю для себе нові можливості. Було кілька цікавих співбесід на позиції різного рівня, але з тих чи інших причин — без оферу. Була класна технічна співбесіда, яку ми затягнули на півгодини, щоб обговорити погляди на архітектуру і тренди розробки (якщо ти це читаєш — було топ). З 2026 IT-ринок наче здурів: вакансій все менше, фідбеки коротші, а вимоги дивніші.
Проєкти. У 2026 почав займатись короткостроковими проєктами в ролі експерта з iOS/Apple. Один — під NDA, але можна описати так: «Apple іноді виправляє свої помилки і ховає це в документації». Інший — відновлення мого старого проєкту з частково втрачених архівів, оновлення до вимог Apple 2026 року, багфіксинг та підвищення перформансу. Це ностальгія, яку не передати, коли бачиш свої коміти восьмирічної давнини і той «гімнокод». Чесно? Я кайфонув!
Новий напрямок. Через відсутність перспектив у iOS/Apple-напрямку на IT-ринку України почав розглядати різні варіанти. Складність у тому, що навіть при володінні технологією чи мовою — без комерційного досвіду рекрутери навіть не відповідають. Тому я вирішив розширити обрій знань, спираючись на свій ранній досвід, і побудувати з нуля кілька продуктів з довгого списку ідей у нотатках — заразом вивчаючи та згадуючи все необхідне: БД, SQL, Backend, Frontend, Linux тощо. Подивимось, що вийде.
Рекрутерка з 10-річним досвідом заявила, що адаптувати резюме під кожну вакансію — безнадійно застаріла порада. Чому і які лайхаки для пошуку роботи працюють на сучасному ринку?
CV чи резюме — ось у чому питання. Що кажуть рекрутери про ці документи для пошуку роботи в IT
Junior Manual QA Tester Юрій Ситніков шукає роботу вже майже рік. У його практиці — більше 100 відправлених резюме, 40 співбесід і стільки ж відмов, та майже в кожному з них обіцянки залишатися на зв’язку. Але, як розповідає герой, одного разу рекрутер, ознайомившись із резюме кандидата, попросив надіслати його CV. Судячи з коментарів під постом, небагато айтішників знають, чим відрізняються ці два документи. А деякі навіть вважають, що рекрутер із таким запитом вирішив повипендрюватися.
dev.ua розбирався, в чому різниця між CV (curriculum vitae) і резюме, в яких випадках і в яких компаніях потрібні ці документи, і чи можуть вони замінювати один одного.
«Розіслала 200+ резюме, фідбек поки негативний». Як вінницька лікарка тимчасово застрягла на порозі входу в IT
Софія Тимошенко — сімейна лікарка в одній із приватних лікарень Вінниці. Зі своїх 25-ти років 8 вона присвятила навчанню медичній справі та подальшій роботі у сфері. Проте сьогодні в дівчини є нова ціль — стати айтішницею. Наскільки можливо новачку безболісно «ввійти в IT» — читайте в нашому матеріалі.
Як скласти ідеальне IT-резюме для іноземного роботодавця: поради кар'єрної консультантки
Кар'єрна консультантка Юлія Шишенко в LinkedIn зауважила, що часто отримує запит від українських кандидатів із проханням створити резюме для конкретної країни. «Дуже часто кандидати вірять, що у конкретних країнах є власні суворі вимоги до резюме, і кандидату без них відмовлять, навіть якщо він підходить на вакансію», — повідомляє вона.
«Відмовили, навіть не глянувши в резюме, без жодної співбесіди». Розробник обурився рішенням GlobalLogic щодо його кандидатури. Історія з LinkedIn на 100+ коментарів
На ринку IT-рекрутингу новий скандал. Engineering Manager, Tech\Team Lead Владислав Михайлишин кілька днів тому написав обурений пост у LinkedIn щодо стандартів компанії GlobalLogic у спілкуванні з кандидатами.
Річ у тому, що Владислав отримав відмову від рекрутера, який, за словами інженера, не бачив резюме та не провів жодної співбесіди із кандидатом.
Айтішник поділився скріном листування з рекрутером GlobalLogic.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі