Видання Wired опублікувало великий матеріал про соціальну мережу Telegram і її засновника Павла Дурова. Автор матеріалу поспілкувався з дев’ятьма колишніми й трьома теперішніми працівниками компанії. Головний герой лонгріду — Еліс Кампо, який обіймав посаду голови відділу росту та партнерств в Telegram. dev.ua переказує найголовніше.
Видання Wired опублікувало великий матеріал про соціальну мережу Telegram і її засновника Павла Дурова. Автор матеріалу поспілкувався з дев’ятьма колишніми й трьома теперішніми працівниками компанії. Головний герой лонгріду — Еліс Кампо, який обіймав посаду голови відділу росту та партнерств в Telegram. dev.ua переказує найголовніше.
У світі соціальних медіа Telegram створює особливі дива. Часто входячи в ТОП-10 найбільших світових платформ, мережа налічує лише близько 30 основних співробітників і донедавна не мала джерела постійного доходу. В той час, коли технологічні компанії стикаються зі зростаючим тиском, пов’язаним з боротьбою проти ворожих висловлювань та дезінформації, Telegram практично цим не займається. За винятком видалення незаконної порнографії та закликів до насильства.
«Для нас Telegram — це ідея, що кожен на цій планеті має право бути вільним», — сказав Павло Дуров, російський засновник Telegram. Зараз кількість користувачів застосунку наближається до 200 мільйонів, які надсилають 70 мільярдів повідомлень на день. Telegram став феноменально популярним в Азії, Латинській Америці і все більше стає в Європі.
В січні 2021 року конкурент Telegram, WhatsApp, оновив політику конфіденційності та умови обслуговування. Заплутані формулювання створили у багатьох користувачів хибне враження, що їм доведеться почати ділитися більшою кількістю своєї інформації з Facebook, материнською компанією WhatsApp, якій дедалі більше не довіряють.
Нова політика фактично не вимагала від користувачів ділитися більше даними, ніж вони передавали техгіганту роками (їх номер телефону, імена профілю, певні метадані). Але багато з 2 млрд власників акаунтів WhatsApp все одно були налякані, і мільйони втекли перейшли до Telegram.
Одна з «вкрай ненормальних речей» в компанії: Еліс Кампо, колишній голова відділу росту та партнерств в Telegram, ніколи не міг переглядати необроблені дані користувачів. «Я не бачу жодної внутрішньої приладової панелі з усіма цифрами», — сказав він автору статті в травні 2021 року.
Це різко контрастує зі стандартною операційною процедурою на попередньому місці роботи Кампо — компанії WhatsApp. Тому якщо генеральний директор сказав, що «ультраправа діяльність у США була миттєвим спалахом» (мається на увазі штурм Капітолію 6 січня 2021 року — ред.), то Кампо мав повірити йому на слово. І в Telegram це було далеко не єдине, що спиралося на слова Павла Дурова.
В США погано розуміють Telegram. Переважна більшість журналістів досі називають його «зашифрованим додатком для обміну повідомленнями». Цей опис турбує багатьох експертів з безпеки. Вони попереджають, що, на відміну від месенджерів Signal чи WhatsApp, Telegram не має наскрізного шифрування за замовчуванням. Користувачі повинні самостійно вмикати функцію «секретних чатів», що мало хто насправді робить.
З автором статті її герой Еліс Кампо спочатку спілкувався через Telegram, але потім несподівано вирішив перейти до іншого месенджера. Коли журналіст запитав, чи можуть співробітники Telegram відстежувати чуже спілкування, Кампо відповів: «Технічно це можливо. Але я не знаю, відбувається це чи ні». Зробити щось подібне у великих масштабах буде складно, але шифрування між користувачем та сервером хмари потенційно може бути відключено для цільового облікового запису.
Telegram особливо добре підходить для активізму. Поєднання приватних повідомлень і публічних каналів робить його ідеальним інструментом організації:. «Я називаю це удар двієчка. Ви можете проводити як пропаганду, так і планування в одному додатку», — каже американська професорка Меган Сквайр, яка вивчає Telegram. Це було життєво важливо для продемократичних протестувальників від Білорусі до Гонконгу.
Але, схоже, світові праві сили вважають Telegram «своєю мережею». Так, в Німеччині рух проти обмежень COVID використовував додаток для організації величезних демонстрацій у центрі Берліна в 2020 році, що призвело до штурму сходів парламенту натовпом екстремістів. У Бразилії ультраправий президент Жаїр Болсонару також прийняв Telegram, який завантажили приблизно на половину телефонів країни.
37-річний Павло Дуров став одним із наймогутніших і найзагадковіших технологічних магнатів світу. Після багатьох років кочування він і Telegram тепер офіційно базуються в Об’єднаних Арабських Еміратах. Дуров завжди одягає чорне, за що преса часто називає його Нео з «Матриці». Він майже завжди взаємодіє з громадськістю через свій Telegram-канал, де грає роль короля-філософа та генерального директора з питань свободи слова.
Всередині Telegram, за словами Кампо, найближче оточення компанії переважно російських розробників дивиться на свого керівника «майже як на божественну фігуру», ніколи не заперечуючи йому. За словами колишнього співробітника Антона Розенберга: «Це — секта». Попри рекомендації Кампо, Дуров роками не давав інтерв’ю і не виступав на публіці. Співробітники також здебільшого неймовірно закриті.
У Павла Дурова є старший на 4 роки брат — Микола Дуров. В дитинстві він відрізнявся від інших дітей. У 3 роки Микола читав майже як дорослий, у 8 розв’язував кубічні рівняння. І до того часу, коли став підлітком, представляв Росію на міжнародних олімпіадах з математики та інформатики. Так Микола Дуров став дворазовим чемпіоном світу з програмування. Павло не відставав від брата. Почав кодити в 10 років під опікою Миколи, — але старший Дуров був «генієм серед геніїв», — каже Антон Розенберг, який познайомився з Миколою в математичному гуртку ще хлопчиком.
Проте Микола став чоловіком, який так і не виріс. Роками він залишався надзвичайно залежним від матері, каже Розенберг. «Вона контролює майже кожен його крок, — писав пізніше Розенберг, — де їсти, куди йти, і на якому таксі їхати». Павло був близький до матері по-іншому. «Я був неслухняною дитиною, яка часто конфліктувала з вчителями», — писав він у своєму публічному каналі Telegram. Як згадує про Павла Андрій Лопатін, який познайомився з братами на змаганнях з математичних клубів у 11 років, «здавалося, що він хлопчик, який хоче, щоб все було по його».
Обидва брати навчалися в Санкт-Петербурзькому державному університеті, де їхній батько був професором філології. Микола вивчав математику. Павло вивчав філологію, писав вірші й, здавалося, загалом йшов по стопах свого батька — поки не почав створювати вебсайт. Він створив онлайн-бібліотеку, де студенти його кафедри могли ділитися конспектами та іншими навчальними матеріалами. Сервіс став настільки популярними, що деякі студенти почали пропускати лекції, розповів Ілля Перекопський. однокурсник та друг Павла.
Потім Павло створив онлайн-форум, де називав себе «Архітектором» і організовував дискусії на різні теми, починаючи від лібертаріанства — він сам був противником «соціалістичних диктатур» — до того, чи можливо щоб дівчата і хлопці були друзями. «Він навмисно спровокував дискусії на дуже різні теми, — каже Перекопський. Павло також створив акаунти під псевдонімами, щоб викликати суперечки та залучити користувачів, каже Перекопський.
Університетські портали Павла привернули увагу колишнього однокласника В’ячеслава Мірілашвілі. Мірілашвілі, який переїхав до США, щойно побачив, як там злетів Facebook, і подумав, що щось подібне може спрацювати в Росії. На гроші, які Мірілашвілі заробив, працюючи на свого батька, заможного грузино-ізраїльського магната нерухомості, вони з Павлом переосмислили вебсайт університету як інструмент для пошуку однокласників і друзів дитинства.
Мірілашвілі також взяв на роботу російсько-ізраїльського друга, на ім’я Лев Левієв. Восени 2006 року тріо стало співзасновником соціальної мережі «ВКонтакте». Павло Дуров спочатку кодував сайт самостійно. Завдяки простому дизайну та синьо-білій колірній гамі «ВКонтакте» виглядав як один із багатьох клонів Facebook, які з’являлися по всьому світу.
Кілька років тому в Telegram намагалися побудувати нову блокчейн-платформу під назвою Telegram Open Network разом зі своєю криптовалютою під назвою gram. За цим стояв Микола Дуров, який був описаний у документах TON як «гуру в розподілених системах». Система, яку спроєктував Микола, обіцяла бути швидшою за поточну технологію блокчейн. В той час як Bitcoin і Ethereum були обмежені сімома і 15 транзакціями в секунду відповідно, білий документ TON обіцяв мільйони транзакцій в секунду.
Це звучало як утопічний сюжет, який змінив би принцип роботи самих грошей. Ідея полягала в тому, щоб використати величезну базу користувачів Telegram для забезпечення «критичної маси, щоб підштовхнути криптовалюти до широкого поширення». Досі криптовалюта була обмежена тими, хто в ній хоч якось розбирався, вмів налаштувати цифрові гаманці та зареєструватися на біржах криптовалют. Але в 2019 році, коли все було готово до запуску, Комісія з цінних паперів і бірж США все зупинила.
Экосистема утопия. Будет явно интереснее телеги.