«Чоловіків, які втекли з України, повернуть додому», — таку заяву в ефірі єдиного телемарафону наприкінці березня зробив речник Держприкордонслужби України. Як це буде відбуватись? Військовий адвокат Ярослав Жукровський розповів в інтерв’ю «Громадському» розповів, як має працювати система «вилову» втікачів і скільки таких є серед військовозобов’язаних українців.
«Чоловіків, які втекли з України, повернуть додому», — таку заяву в ефірі єдиного телемарафону наприкінці березня зробив речник Держприкордонслужби України. Як це буде відбуватись? Військовий адвокат Ярослав Жукровський розповів в інтерв’ю «Громадському» розповів, як має працювати система «вилову» втікачів і скільки таких є серед військовозобов’язаних українців.
Платформа Opendatabot порахувала, скільки дозволів на перетин кордону чоловікам видали з початку повномасштабної війни: станом на 1 березня 2023 року — 1,27 млн за «загальною процедурою». Наразі 9373 чоловіків не повернулись із закордону. Це 11,1% від загальної кількості тих, хто виїхав за цей період. Найбільше не повернулось мешканців Харківської, Тернопільської та Волинської областей.
З 24 лютого до 31 грудня 2022 року заявки на виїзд за кордон через систему «Шлях» подали 96 442 чоловіків призовного віку, з них 66 374 — таки поїхали за межі України. Про це йдеться у проміжному звіті ТСК, яка перевіряла цільове використання гуманітарної та іншої допомоги.
Закордонні дипломатичні установи в межах військового обліку мають чотири блоки ключових повноважень:
Стати на військовий облік у країні перебування повинні всі військовозобов’язані українці. Це стосується й жінок, які є військовозобов’язаними — мають медичну або фармацевтичну спеціальність. Інші жінки можуть стати на військовий облік за кордоном за власним бажанням — така можливість у них є.
Закордонні представництва не можуть вручати повістки за українським законодавством. Адже повістка — це документ, яким людину запрошують до територіального центру комплектування для уточнення військових облікових даних або проходження військово-лікарської комісії.
Українське законодавство вимагає від громадян призовного віку, які стають на тимчасовий консульський облік, ставати й на військовий. Якщо цього не зробити, це можна вважати ухиленням виконання від військового обов’язку.
Чи можна українця в іншій державі покарати за це — питання складне й невизначене. Щоб притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності, мають бути факти, що людина умисно порушує правила військового обліку. Це довести складно.
Військовий облік у закордонних дипломатичних установах — це, ймовірніше, декларативний механізм з’ясування даних громадян України. Ігнорування цієї норми не є підставою для депортації. Правових підстав у дипломатичних установ на це немає.
Детальнішу інформацію про взяття на військовий облік за кордоном варто шукати на сайтах посольств України.
