Програміст Національного банку України, якого скоротили у 2018 році, судився з НБУ, вимагаючи поновлення на роботі. І йому це майже вдалося. Просто поновлюватися було нікуди. Розповідаємо деталі історії.
Програміст Національного банку України, якого скоротили у 2018 році, судився з НБУ, вимагаючи поновлення на роботі. І йому це майже вдалося. Просто поновлюватися було нікуди. Розповідаємо деталі історії.
У червні 2021 року колишній програміст звернувся у суд із позовом, у якому просив скасувати наказ Національного банку України від 26 квітня 2021 року № 859-к, за яким його звільнено, а також поновити чоловіка на посаді начальника відділу інтернет-технологій управління мережевих технологій Департаменту інформаційних технологій НБУ. Крім того, чоловік вимагав стягнення з Нацбанку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня ухвалення судом рішення у справі включно.
Програміст пояснив, що з 29 серпня 2011 року працював у НБУ. З 8 серпня 2014 року обіймав посаду начальника відділу інтернет-технологій управління мережевих технологій Департаменту інформаційних технологій.
Утім, наказом НБУ від 18 квітня 2018 року чоловіка звільнили у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників.
У листопаді 2018 року Печерський районний суд Києва скасував наказ банку і поновив програміста на роботі. Проте, як зазначає позивач, до фактичного виконання обов`язків за посадою він допущений не був, бо посаду вивели зі штатного розпису.
НБУ, своєю чергою, пояснював позивачу, що поновити його на тій же посаді неможливо. Йому пропонували інші посади, зокрема, працевлаштування на некваліфікованих роботах або роботах з нижчою кваліфікацією, або працевлаштування за строковим трудовим договором чи в іншій місцевості. Зокрема, йому пропонували посади охоронника, прибиральника, старшого касира, провідного фахівця відділу платіжних систем, провідного фахівця управління менеджменту проєктів, процесів та активів ІТ департаменту, провідного фахівця відділу систем автоматизації управління підтримки банківських інформаційних систем.
Від таких пропозицій позивач відмовлявся, а також просив надати йому вичерпні переліки посад, на яких він може бути працевлаштований з урахуванням кваліфікації та досвіду роботи. Проте НБУ, йдеться в матеріалах справи, жодного разу відповідних переліків програмістові не надав.
26 квітня вдруге іншим наказом звільнив позивача з роботи у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників.
Позивач вважає своє звільнення незаконним, проведене всупереч чинному законодавству, і тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
У січні 2022 року рішенням Печерського районного суду міста Києва позов програміста задоволено знову — за ним НБУ мав би працевлаштувати чоловіка, поновивши на посаді програміста.
Не погоджуючись із рішенням суду, НБУ подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати незаконне та необґрунтоване рішення районного суду та ухвалити нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позову програміста.
Банк обґрунтував скаргу тим, що районний суд неправильно оцінив докази надані сторонами, оскільки публікація в інтернеті не є документом, що підтверджує наявність у роботодавця вакантних посад, а НБУ наголошував на тому, що оголошення про пошук спеціалістів певної категорії розміщується в мережі для формування резерву кадрів.
Також в НБУ повідомили, що оскільки структурний підрозділ, у якому працював програміст, був виключений зі структури НБУ, а тому він не може посилатися на наявність переважного права на залишення на роботі, зокрема, у зв`язку з тривалою роботою в банку та наявністю статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Урешті, проаналізувавши матеріали справи, суд 3- травня вирішив задовольнити апеляційну скаргу Національного банку України й скасувати попередні рішення судів про поновлення програміста на роботі.
Тепер програміст маж сплатити НБУ витрати, пов`язані з оплатою судового збору в сумі 2724 грн.
Постанова суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
