Український ІТ-сектор переживає складні часи, та попри це, помітні позитивні тенденції. Після падіння до чотирирічного мінімуму в січні, експорт ІТ-послуг поступово відновлюється, набирає темпів і розвиток оборонних технологій. Однак загальна невизначеність дедалі більше ускладнює стрімке зростання галузі.
Український ІТ-сектор переживає складні часи, та попри це, помітні позитивні тенденції. Після падіння до чотирирічного мінімуму в січні, експорт ІТ-послуг поступово відновлюється, набирає темпів і розвиток оборонних технологій. Однак загальна невизначеність дедалі більше ускладнює стрімке зростання галузі.
Яка ситуація в українському ІТ та за яких умов можлива стабілізація й зростання — обговорили учасники дискусії «Що чекає на український ІТ-ринок». Захід об'єднав аналітиків, економістів, представників громадськості та IT-бізнесу, зокрема до події долучився CEO ІТ-команди NIX Віктор Шальнєв.
Економісти зазначають, що зростання частки ІТ в експорті послуг є радше наслідком спаду в інших галузях.
Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії: «Частка IT в експорті саме послуг зросла вже до понад 42%. Але це скоріше не заслуга галузі, а спад в інших сферах. Наприклад, Україна фактично перестала бути транзитною державою, зокрема ми не транспортуємо російський газ у європейські країни. Де є дійсно помітне зростання, так це стартапи. Інвестиції в них минулого року більш ніж подвоїлись та перевищили $462 млн. Втім, це все одно це ще не цифри все того ж 2021 року».
Це свідчить про необхідність диверсифікації та пошуку нових точок зростання.
Ринок праці в ІТ переживає період стагнації, хоча кількість вакансій поступово зростає порівняно з 2022-2023 роками. Значно зросла тривалість пошуку роботи (понад 2 місяці проти 1-3 тижнів раніше), що змушує фахівців знижувати свої зарплатні очікування. Водночас компанії натрапляють на труднощі в пошуку кваліфікованих кадрів (рівня Middle / Senior). Майже 80% українських ІТ-компаній не можуть знайти працівників, які відповідають їхнім вимогам, і тут головною проблемою називають недостатні професійні та «м’які» навички. В умовах обмежених ресурсів, компанії віддають перевагу найму досвідчених спеціалістів, що створює бар'єри для початківців в ІТ.
Віктор Шальнєв, CEO NIX, наголосив на зміні моделі найму:
«Раніше ми кожні три місяці набирали сотні студентів і навчали до необхідного рівня. Це була наша модель. Але зараз таке неможливо. Ми наймаємо людину під конкретні вимоги та обмеження проєкту та замовника. Якщо раніше був широкий пошук, сьогодні це дуже ретельний відбір. Так, вакансій більшає, але для мідлів і сеньйорів. А прошарок джунів залишається. Їх дуже багато, вони намагаються знайти роботу. Проте в цьому шквалі резюме треба просто виловлювати золоті крупинки».
Відчутний в Україні й вплив світових тенденцій: технологічні «гіганти» масово скорочували тисячі розробників впродовж останні двох років. До 80% продуктових та сервісних ІТ-компаній у світі вдалися до скорочення штату за останні 24 місяці.
Олександр Медовий, президент AltexSoft та голова Наглядової ради Kharkiv IT Cluster, виділяє тут наступні причини:
«Ми маємо системну економічну ситуацію, яка в чомусь гірше за 2022 рік. Тобто проблеми ж є не тільки через війну. По-перше, є негативні економічні тренди, як ті ж тарифи США чи ризики рецесії. А по-друге, штучний інтелект змінює правила гри. І так, як ми цього ще навіть не розуміємо! Тут мова не про навички. Просто те, що раніше робило 100 людей впродовж року, вже зовсім скоро буде виконувати 25 фахівців усього за чотири місяці. Єдине: ми в Україні ще цього так не відчуваємо, бо у нас є певний лаг, але це також буде».
Війна залишається головним викликом для українського ІТ. Закордонні клієнти обмежують співпрацю з місцевими розробниками через безпекові ризики, а випадки зупинки проєктів через мобілізацію ключових фахівців вже стали досить поширеними. Можливість бронювання 50% працівників повноцінно не розв’язує проблему із залученням нових контрактів. Як наслідок, це стимулює замовників усе частіше вимагати перебування частини команди в безпечніших регіонах (країни Європи, США). Поряд із цим, війна стимулює зростання окремих ІТ-напрямків, зокрема miltech. Спостерігається збільшення частки проєктів із розробки інтелектуальних систем для оборонної галузі — від дронів до складних аналітичних комплексів.
Віктор Шальнєв, CEO NIX, вказує на принципово важливий момент задля укріплення галузі та подальшого зростання:
«Ми контактуємо та спонсоруємо чимало miltech-стартапів, зокрема в рідному для нашої команди Харкові, але їхній розвиток гальмується через відсутність достатніх обсягів держзамовлення та обмеження щодо експорту продукції. Тож чимало крутих проєктів переїжджає, наприклад, до Литви. Там вони зростають і, як не дивно, імпортують продукцію в Україну. Треба змінювати це. Я бачу, як держава нарощує замовлення, але внутрішньому milltech-ринку потрібно більше держзамовлень. Це стане справжнім бустом для зростання цієї галузі».
Українські айтівці знані на весь світ своїми інноваціями та здатністю нестандартно підходити до розв’язання складних технічних задач. Попри численні труднощі, наші фахівців і сьогодні пропонують конкурентні рішення на міжнародному ринку ІТ-послуг і навіть більше — формують нові тренди в miltech. Тож із чим згодні всі експерти: потенціал українського ІТ невичерпний і ще чекає свого часу, щоб повноцінно представити себе на міжнародній арені.
