У вівторок, 28 лютого, у Коломенському районі Підмосков’я, було виявлено залишки безпілотника, у якому в росії впізнали нібито ударний БПЛА UJ-22 Airborne. І хоч останнє офіційно так і не було підтверджено, це показує, що безпечних місць у росії стає дедалі менше, а ударні можливості ЗСУ зростають.
У вівторок, 28 лютого, у Коломенському районі Підмосков’я, було виявлено залишки безпілотника, у якому в росії впізнали нібито ударний БПЛА UJ-22 Airborne. І хоч останнє офіційно так і не було підтверджено, це показує, що безпечних місць у росії стає дедалі менше, а ударні можливості ЗСУ зростають.
Безпілотник приземлився за 10 м від паркану компресійної станції «Газпрому», повідомили представники російської держкомпанії.
За інформацією ЗМІ, з усіх недавніх атак безпілотників на території рф щонайменше один БПЛА вразив мету — нафтобазу компанії «Роснефть» у Туапсі (Краснодарський край). Місто розташоване майже за 500 км від українського кордону.
Інформації про БПЛА UJ-22 Airborne не так уже й багато. Ця розробка української компанії «Укрджет» і вперше була представлена на виставці озброєнь у 2021 році.
Утім, удар по передмістю російської столиці став знаковим, але не єдиним, що підтверджує силу та можливості ЗСУ. Розповідаємо все, що наразі відомо, про українські дрони, які вражають цілі в тилу ворога.
Тепер вже культову розробку можна використовувати для:
До речі, у польоті UJ-22 Airborne можна керувати в автоматичному, напівавтоматичному та ручному режимах.
Опубліковані характеристики UJ-22 Airborne в цілому дозволяють говорити, що йому під сили виконати політ не те що до Москви, а й на значно більші дальності. Зокрема максимальний радіус дії розробники декларують на рівні 800 км, тобто в один бік це дрон може подолати 1600 км. І це звісно без можливості керування БПЛА з наземної станції, яка обмежена позначкою у 100 км.
А цього вистачає для того, щоб дістатися й доволі віддалених об'єктів у рф, а не лише її європейської частини. Тобто передати «привіт» цим дроном можливо у районах Санкт-Петербурга, Архангельська, Пермі та Оренбурга.
Зв’язок між наземним пунктом управління та літальним апаратом по цифровому шифрованому двосторонньому НВЧ-каналу передачі даних та цифровому двосторонньому шифрованому УВЧ-каналу передачі даних.
БПЛА може літати на висоті до 6000 метрів зі швидкістю 140–200 км/год і триматись у повітрі до 14 годин. Складніше визначення дальності, яку може діяти UJ-22 Airborne. Керування комплексом виконують дві особи — пілот та оператор корисного навантаження. Їхні робочі місця розташовані на автомобілі підвищеної прохідності із системами кондиціювання, опалення та кліматконтролю.
Якщо повернення БПЛА не заплановано, то він може пролетіти 1600 км в один бік та атакувати як дрон-камікадзе з 20 кг вибухівки, скажімо, Перм, де також є військовий аеродром.
Водночас представник компанії-виробника у 2021 році стверджував, що бойовий радіус дрона обмежується 150 кілометрами. Тепер же виробник заявляє, що ударний дрон може пролетіти 800 км із корисним навантаженням до 20 кг.
UJ-22 на екрані радарів видно значно гірше — у його конструкції застосовують вуглепластик, та й сам апарат, що летить досить повільно на невеликій висоті, погано бачать наземні локатори.
У арсеналі безпілотного літального апарату некеровані авіаційні бомби для ураження живої сили противника та бронетехніки. Некеровані авіабомби — це доопрацьовані для скидання з БПЛА 82-мм міни, а проти бронетехніки — головна частина реактивної гранати адаптована для скидання з дрона.
Окрім боєприпасів безпілотний апарат може брати з корисного навантаження фотоапарат, оптико-електронну станцію.
Антенна система зв’язку — автоматична відстежувальна із забезпеченням двох незалежних дубльованих каналів передання даних.
Окрім точкових, ЗСУ завдають масованих ударів БПЛА по території рф. Так, масований удар безпілотників 27 лютого в кількох областях росії став найбільшою подібною подією від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Три безпілотники впали чи були збиті в Бєлгороді, ще один — над Суражським районом у Брянській області.
Уночі внаслідок удару дрона стався вибух на нафтобазі в Туапсе, і ще один апарат упав в Адигеї. Уранці 28 лютого з’явилася інформація про те, що неподалік газокомпресорної станції в Коломенському районі Московської області впав ще один дрон. Російські ЗМІ навіть написали з посиланням на силовиків, що він ніс певний бойовий заряд. Судячи з фото з місця падіння безпілотника в Адигеї, він був оснащений турбореактивним двигуном — на знімку добре видно лопатки турбіни.
Крім того, повітряний простір у Ленінградській області перекрили на деякий час через невідомий об'єкт у небі, передає російське видання «Фонтанка» з посиланням на свої джерела.
Різні джерела повідомляли, що російські військові передали до «Єдиної системи організації повітряного руху» умовний сигнал «Килим», що означає спробу перетину повітряного державного кордону рф, пише BBC. Після такого сигналу зазвичай усім цивільним повітряним суднам наказують негайно залишити район чи приземлитися.
Офіційні представники Збройних сил України не коментують ці події, а атаки дронів і зовсім заперечують.
«Україна не завдає ударів по території рф. Україна веде оборонну війну з метою деокупації всіх своїх територій. Це аксіома. У рф наростають процеси паніки й розпаду, проявом яких є збільшення внутрішніх атак невстановлених літальних об'єктів на об'єкти інфраструктури», — написав у Twitter радник голови офісу президента України Михайло Подоляк.
Крім того, на початку грудня по кількох аеродромах у Саратовській і Рязанській областях завдали ударів безпілотними літальними апаратами. Міноборони рф звинуватило в них Україну, заявивши, що вона використала старі радянські розвідувальні безпілотники, перероблені в ударні.
Єдиним подібним апаратом, що може долетіти до цих цілей, був Ту-141, запаси яких має Україна. Якщо ці удари справа рук ЗСУ, то, найімовірніше, ці реактивні дрони були переробленими радянськими безпілотниками Ту-141. Україна вже застосовувала їх під час ударів по аеродромах дальньої та стратегічної авіації у грудні.
Про жертв нічого не повідомляють. Руйнування є внаслідок вибуху в Туапсе. Крім того, пошкоджено багатоповерхові будинки в Бєлгороді. Про те, чи всі дрони мали бойову частину з вибухівкою та чи спрацювали ці вибухові пристрої, також точно не відомо.
Цікаво, що випадок з UJ-22 Airborne — перший, коли безпілотник долетів до підмосков’я. Це означає, що, по-перше, потенційно під ударом може опинитись і російська столиця.
Мабуть, саме тому на дахах московських висоток встановлюють системи ППО. Крім того, що ця атака була масованою та скоординованою, вона була ще й виконана за допомогою різних засобів.
Достеменно наразі невідомо, з якою метою хто і з якою метою намагався вразити цілі на території рф, проте одне беззаперечно — це точно змусило росіян боятися.
