🚀 Trustee Plus - картка європейського банку і криптогаманець. Встанови додаток 👉
Наталя ХандусенкоСтартап
3 січня 2025, 09:00
2025-01-03
GitHub на мінімалках: український розробник створив відкриту вебплатформу SplineCloud для обміну та менеджменту знань в інженерії та науці. Як працює сервіс
Інженер, а з часом розробник програмного забезпечення, Вадим Пасько започаткував вебплатформу SplineCloud для обміну й менеджменту знань в інженерії та науці. Ідея, яка народилася у 2015 році, пройшла багаторічний шлях. Наразі платформою користуються близько 500 інженерів і науковців із різних куточків світу, які за допомогою безоплатних репозиторіїв можуть полегшити собі процес реалізації інженерних проєктів, не витрачаючи місяці на повторні відкриття та переосмислення наявних знань і даних. Вадим розповів dev.ua про розвиток стартапу попри усі виклики: від народження ідеї до співпраці з НАУ та участі у WebSummit 2024, а також про залучені інвестиції.
Інженер, а з часом розробник програмного забезпечення, Вадим Пасько започаткував вебплатформу SplineCloud для обміну й менеджменту знань в інженерії та науці. Ідея, яка народилася у 2015 році, пройшла багаторічний шлях. Наразі платформою користуються близько 500 інженерів і науковців із різних куточків світу, які за допомогою безоплатних репозиторіїв можуть полегшити собі процес реалізації інженерних проєктів, не витрачаючи місяці на повторні відкриття та переосмислення наявних знань і даних. Вадим розповів dev.ua про розвиток стартапу попри усі виклики: від народження ідеї до співпраці з НАУ та участі у WebSummit 2024, а також про залучені інвестиції.
Вадим Пасько, інженер із багаторічним досвідом, помітив одну тенденцію — його колеги можуть витрачати місяці або навіть роки на повторні відкриття та переосмислення наявних знань і даних через брак доступу до них або незручну форму, у якій вони представлені. До прикладу, щоб спроєктувати ракету, проводиться побудова її математичної моделі з урахуванням законів фізики, емпіричних та статистичних даних. За відсутності доступу до таких знань інженери часто спираються на застарілі неповні дані, що не враховують нові матеріали та технології виробництва, що призводить до конструювання неконкурентних виробів. Або інша ситуація — потрібно спроєктувати БпЛА, але наявні дані по обтіканню крил і інших елементів планера представлені у вигляді фізичних альбомів, оцифровування яких потребує купу часу. Ось в таких випадках інженерам може допомогти вебсервіс SplineCloud, який спростить їм шлях від ідеї до валідації методами математичного моделювання та містить формалізовані знання, які зручно використовувати в розрахунках.
Ідея Вадима створити платформу для обміну знань і даних для інженерів з усього світу пройшла багаторічний шлях від формування концепції до розробки MVP сервісу наприкінці 2021 року. Попри війну, яка стала на заваді розвитку проєкту, зараз нею користуються спеціалісти з США та Європи.
Вадим Пасько, засновник SplineCloud
У якомусь сенсі до активних дій зі створення SplineCloud мене підштовхнув буткемп Exosphere, який я проходив в 2015 році в Угорщині, і який був присвячений темі космічного ліфта. В ті роки я займався дослідницькою роботою спрямованою на пошук рішень і технологій для забезпечення можливості створення космічного ліфта — масивної просторової орбітальної структури, що може радикально змінити і здешевити доставку вантажів на навколоземну орбіту і міжпланетні траєкторії. Участь у буткемпі мотивувала мене змінити фокус з розв’язання технічних проблем на пошук можливостей втілення своїх ідей. Там я вперше потренував elevator pitch з ідеєю створення платформи для обміну формалізованими знаннями в інженерії та науці. З того часу у вільний від роботи час я займався аналізом, валідацією, та тестуванням різноманітних рішень для створення прототипу платформи.
У 2019 році Вадим Пасько змінив кар’єру аерокосмічного інженера на розробника програмного забезпечення. Цього ж року почав займатися розробкою сервісу у вільний час. У 2021 році знайшов кофаундера Дениса Бабака, з яким брали участь у різних бізнес-програмах, щоб реалізувати проєкт. Серед них — Virtual Incubation Program від Ukrainian HUB, яка дала поштовх розвитку проєкту. Стартап отримав грант CRDF Global, що дозволив довести розробку платформи до релізу альфа-версії. У вересні 2021 виступали на Pitch contest в рамках U Tomorrow Summit, де привернули увагу інвесторів.
«На весну 2022 була запланована поїздка на StartupGrind за сприянням CRDF Global, проте через повномасштабне вторгнення рашистів вона для мене не відбулась. З Денисом нам теж довелося розійтися через ряд непорозумінь. Перемовини з потенційними інвесторами теж призупинилися, і стало зрозуміло, що проєкт доведеться поставити на паузу, або перейти на бутстрапінг», — сказав Вадим.
Досвід роботи у фінському стартапі Equel як бекенд-розробник змусив Вадима передивитися свої погляди щодо маркетингової компанії, стратегії, підходів до формування і управління командою
«Влітку 2022 року я почав пошуки інженерів для роботи над контентом і розробки демо проєктів. Моє співробітництво з Equel скінчилося в травні 2023 року, і з того часу ми з командою сфокусувалися на роботі над SplineCloud», — додав Вадим.
Демо проєкт, співпраця з НАУ та WebSummit 2024
Восени 2023 року команда розробила демо проєкт — вебзастосунок з відкритим кодом для генерації 3D моделі крила безпілотника. Основною задачею було протестувати нові та перспективні технології у поєднанні зі SplineCloud — високорівневого програмного СAD фреймворку CadQuery та Python бібліотеки для генерації вебзастосунків Streamlit. У результаті вийшов додаток Wing Console Generator, завдяки якому користувач може вказати тип аеродинамічного профілю та розмір консолі прямокутного крила, а застосунок згенерує 3D модель каркасу (кесонного типу) і оболонки, порахує аеродинамічні характеристики (підйомну силу і супротив), масу елементів конструкції та оцінить міцність і жорсткість крила. Усі дані, на яких базуються розрахунки підтягуються зі SplineCloud через відкритий API платформи.
SplineCloud привернув до себе увагу: команда почала долучатися до різних програм та івентів, отримала перші інвестиції від початку великої війни (від Seeds of Bravery) та підписали меморандум про співпрацю з Національним Авіаційним Університетом. Цьогоріч SplineCloud було відібрано для участі у складі української делегації на WebSummit 2024. Члени команди Дарія Проказа і Максим Валин презентували платформу на найбільшій у світі IT конференції 13 листопада в Лісабоні, Португалія.
Що таке SplineCloud і яка користь від платформи інженерам та науковцям
SplineCloud — це відкрита вебплатформа для обміну та менеджменту знань в інженерії та науці. Її основа — це відкриті репозиторії, які створюються користувачами (фізичними особами або організаціями) і містять технічні дані та описи методів, якими вони отримані: чисельне моделювання, експеримент тощо. При цьому SplineCloud має певну ієрархічну структуру даних, що дозволяє робити деталізований пошук специфічних параметрів або залежностей.
На відміну від типового підходу, що використовується багатьма платформи з відкритими науковими даними, репозиторій SplineCloud це не просто директорія в хмарі. При завантаженні даних в репозиторій SplineCloud очікує від користувача певні дії: виокремлення датасетів, залежних рядів даних, побудова функціональних залежностей, додавання топіків, опису та вікі. У сукупності, при виконанні цих дій і свідомому підході репозиторій стає формалізованою одиницею знань, що відображає намір і результат дослідження.
Завдяки топікам, опису і Wiki його стає легко знайти та зрозуміти як отримані дані, при яких умовах і для яких задач їх варто використовувати. При цьому самі дані і функціональні залежності стають доступними для перевикористання в програмному коді завдяки API платформи. У якості функціональних залежностей використовуються параметричні сплайни. Їхня гнучкість та універсальне представлення дозволяє апроксимувати залежності довільної складності. Звідси і походить назва сервісу.
Для перетворення «сирих» даних на перевикористовуємі користувачу надається декілька інструментів, вбудованих у наш хмарний сервіс. Наразі це інструмент диджиталізації графіків та інструмент побудови функціональних залежностей (підгонки кривих або curve-fitting англійською). Завдяки відкритому API і бібліотекам-клієнтам, SplineCloud суттєво спрощує процес перевикористання даних в математичних моделях, написаних на різних мовах програмування.
Один із прикладів використання платформи Вадим Пасько описує так: «При підготовці до воркшопу з проєктування літальних апаратів я шукав емпіричну залежність розподілу приросту коефіцієнта підйомної сили крила по його довжині для різних геометрій. Як виявилося, такі залежності були побудовані ще в 60–80-х роках на основі обробки експериментальних даних, але лише для обмеженого набору геометрій. Тому, замість використання невідповідних моделей, я вирішив побудувати власні залежності на основі методу чисельного аналізу: за допомогою open-source програми OpenVSP я провів чисельні експерименти і отримав значення приросту коефіцієнта підйомної сили крила для різних геометрій крила по його довжині. Ці дані я завантажив в окремий репозиторій SplineCloud і побудував там функціональні залежності, які кожен тепер може використовувати для проєктування стрілоподібних крил не проводячи повторні чисельні експерименти».
Аналогічний підхід може бути використаний стосовно багатьох інших проблем. По факту, SplineCloud дозволяє формалізувати і робити загальнодоступними (або обмежено доступними при використанні приватних репозиторіїв) результати чисельних чи фізичних експериментів у вигляді так званих метамоделей.
«Наразі я проводжу дослідження можливостей, які надають метамоделі при побудові генеративних алгоритмів проєктування аерокосмічної техніки. Результати цих досліджень допоможуть розширити функціонал SplineCloud та покращити підходи у автоматизації проєктування», — додав Вадим Пасько.
Завдяки SplineCloud університети, дослідницькі центри та лабораторії можуть спростити і пришвидшити дослідницьку роботу, покращити процеси обміну знаннями, покращити навчальні процеси.
Виробники компонентів і деталей можуть розглядати SplineCloud як маркетинговий майданчик, і створювати репозиторії з технічними даними продуктів на заміну незручних datsheets.
Науковці і інженери зможуть створювати приватні репозиторії для роботи з чутливими даними, якими вони не бажають ділитися на широкий загал (приватні репозиторії у розробці).
Усі публічні репозиторії є безплатними
«Ми не заробляємо на цей момент. Наша стратегія передбачає першочергове збільшення аудиторії безплатних користувачів. У планах запровадити платні репозиторії для персонального використання або для дослідницьких команд. Такими репозиторіями можуть користуватися тимчасові робочі групи у рамках взаємодії університетів і індустрій, міжінституційні дослідницькі групи для покращення обміну і управління знаннями. Окрім того, розглядаємо можливість запровадження B2B підписок для організацій, а також Promo підписок для виробників деталей компонентів. Вартості підписок ще не встановлені, тому озвучувати не буду», — зазначив засновник стартапу.
Станом на сьогодні на платформі близько 100 репозиторіїв і майже 500 користувачів, більшість яких із США та Європи.
Основою спільноти SplineCloud є науковці та інженери, які прагнуть відкрито публікувати результати досліджень, моделювань чи розрахунків. SplineCloud не висуває вимог до своєї аудиторії, а також діє політика інклюзивності. Для ранжування репозиторіїв запроваджена система оцінки якості контенту, проте ця оцінка ніяк не залежить від статусу авторів чи їх афіліації.
Наразі стартап орієнтується на аспірантів і студентів технічних спеціальностей, наприклад у галузях аерокосмічної інженерії, робототехніки, енергетики тощо, які працюють над інноваційними підходами для вирішення нетривіальних задач, і розуміють важливість відкриття доступу до своїх напрацювань.
«Також, серед нашого ядра спільноти ми бачимо і професійних інженерів-дослідників, які працюють над розробкою наукомістких виробів. Це можуть бути як і члени команд хардверних стартапів, так і ентузіасти. Також серед наших користувачів є працівники більших компаній і підприємств, які вмотивовані і мають можливість відкрито ділитися своїми напрацюваннями», — додав Пасько.
Географія стартапу — це вся цивілізована частина планети, як каже засновник, проте першочерговий фокус — це країни ЄС, США, Канада, Австралія і Нова Зеландія.
«Річ у тім, що у розвинених країнах проблема відкритості знань добре освітлена. І саме через те, що вона підігрівається в академічних колах в цих країнах, ми і розглядаємо їх студентів, аспірантів і інженерів, як першочергових користувачів SplineCloud», — пояснює засновник стартапу.
Які переваги української платформи перед іноземними конкурентами
Існує декілька платформ для відкритого доступу до академічних робіт у форматі FAIR (що розшифровується як Findable, Acessible, Interoperable, Reusable), такі як EOSC, Dimensions, Zenodo, Figshare, Open Science Framework та інші. Однак, ці платформи не спеціалізовані (вони про науку в цілому), і тому не вирішують проблему обміну, менеджменту і перевикористання даних у якійсь певній галузі належним чином. У них відсутні інструменти обробки даних, інтеграції з іншими системами тощо. Щобільше, архітектура цих сервісів побудована навколо наукових публікацій, що є певним бар’єром для користувачів, які не бажають або не мають змогу писати статті.
Про команду
Команда формувалась поступово. Наразі вона складається з 6 осіб: окрім засновника, full-stack розробниця Олена, інженери та розробники контенту — Аліна та Максим, комунікаційна спеціалістка Дарія та маркетингий лідер Тарас.
«Аліна приєдналася до SplineCloud восени 2022 року. Вона відповідає за розробку початкового контенту, тестування нових функцій і написання статей. Вона також бере участь у розробці сценаріїв використання та маркетингових матеріалів. Олена займається розробкою платформи з 2023 року. Тарас є CMO в стартапі Claspo, і допомагає в якості радника, аналізує та корегує нашу маркетингову стратегію. Грантова допомога від Seeds of Bravery дозволила залучити нових членів команди — Максима та Дарʼю, а також найняти SEO спеціалістів. Розширення команди наразі не відбувається, хоча сподіваємося, що по завершенню грантової програми це зміниться», — розповідає Вадим про команду.
Платформа вже залучила інвестиції, але більша частка вкладених ресурсів і коштів — це час команди і власні заощадження засновника
У 2021 році стартап отримав грант $10 000 від CRDF Global, який допоміг завершити розробку MVP.
«Період бутстрепінгу ми проходили за рахунок моїх власних коштів. За цей час основну увагу приділяли розробці та покращенню сервісу, розробці початкового контенту, оптимізації, налагодженню комунікації з першими користувачами», — каже Вадим.
Грант від Seeds of Bravery 50 000 євро, отриманий у жовтні цього року, та акселераційні програми Booster допоможуть стартапу посилити маркетингові активності і спрямувати зусилля на залучення нових клієнтів, налагодити контакти з Європейським академічним середовищем, підготуватися до інвестиційного раунду, і, за сприятливих умов, отримати перших B2B клієнтів.
«За період з 2022 року по зараз (кінець 2024-го) ми отримували декілька різних пропозицій із залучення фінансів — від приватних інвестицій від американського венчурного фонду, до участі в акселераційних програмах під частку компанії, та пропозицій покупки іншим стартапом. Участь в інкубаторі EO дала чітке розуміння якості інвестицій і потенційний вплив на майбутнє стартапу, тому від невигідних та ризикових пропозицій я відмовлявся», — зауважив засновник SplineCloud.
Плани на майбутнє
У планах — пошук інвесторів і подача на акселератор EIC, що дозволить стартапу масштабуватися, розширити функціонал, та запровадити нові бізнес-моделі.
«Ми уважно ставимося до ролі інвестора у майбутньому SplineCloud, тому нас цікавлять фонди, які вже співпрацюють з impact стартапами, розуміють і розділяють наші цінності і нашу візію, та, в ідеалі, дотичні до інженерної індустрії, або співпрацюють з європейськими науковими установами», — зазначає Вадим Пасько.
Також стартап планує розширити співпрацю з українськими технічними університетами. Наразі першим партнером є Національний Авіаційний Університет, з яким команда має чіткий план взаємодії для розширення освітніх програм і використання передових підходів в автоматизації проєктування.
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі.
Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року.
