Ринок військової оптики адаптується до нових реалій фронту: вимоги до камер тепер диктує коротке «життя» дрона. Як зазначає представник Brave1 Денис Логвиненко, дорогі системи втрачають актуальність, адже безпілотники тепер працюють значно менше часу. Це стимулювало попит на бюджетніші рішення. Найчастіше — китайські.
Ринок військової оптики адаптується до нових реалій фронту: вимоги до камер тепер диктує коротке «життя» дрона. Як зазначає представник Brave1 Денис Логвиненко, дорогі системи втрачають актуальність, адже безпілотники тепер працюють значно менше часу. Це стимулювало попит на бюджетніші рішення. Найчастіше — китайські.
Точної статистики щодо попиту на камери немає, зазначив Логвиненко в коментарі для DOU. Проте, враховуючи, що потреба в FPV-дронах може становити приблизно до 200 000 одиниць на місяць, то відповідно такий же попит може бути і в камерах. Але в Україні небагато виробників, які можуть швидко наростити такі обсяги.
Українські виробники розробляють як денні, так і тепловізійні камери. Слід зауважити, що камера — найдорожчий елемент дрона.
Денні камери потрібні для розвідки. Їх здебільшого в Україні не виробляють як окремий продукт, зокрема через складність виробництва матриць.
Тепловізійні ж дають змогу бачити цілі за рахунок теплового контрасту. Їх використовують і вдень, і в темну пору доби.
Щобільше, такі обсяги не можуть забезпечити і європейські виробники. За словами Андрія Таганського з компанії Odd Systems, щомісяця в Україні використовують 100 000 і більше тепловізійних камер, тим часом усі виробники ЄС разом узяті виробляють не більш ніж 40 000.
Окрім питання змоги покрити попит, існує питання вартості. Китайські камери у 4–5 разів дешевші за рішення на європейських чи американських компонентах і при цьому не поступаються їм за якістю, каже Таганський.
«Дешевизна» китайських виробників сформувалась завдяки довготривалому розвитку електронної індустрії, де утворилася повноцінна екосистема компонентів і рішень. Це дозволяє масштабувати виробництво і знижувати вартість кінцевих продуктів.
Водночас використання китайських камер має безпекові ризики та виклики на рівні експлуатації та якості.
Компанія «Око Камера» з самого початку свідомо відмовилася від китайських компонентів у своїх серійних виробах.
«Це ускладнює логістику і підвищує собівартість, але на виході ми маємо повний контроль якості, безперебійний ланцюжок і чіткі терміни постачання. Результатом є надійніший продукт»», — зазначив СЕО компанії Денис Ніколаєнко.
Поетапну стратегію зменшення залежності від китайських складників пропонує й директор бізнесу камер в Odd Systems Андрій Таганський: «Короткостроково — локалізувати інженерні рішення, програмно-апаратні інновації й експертизу, які створюють додану вартість і технологічну перевагу. Довгостроково — вибудовувати ланцюги постачання критичних компонентів: виробництво в Україні або у партнерстві з країнами-союзниками; будувати універсальну, сенсор-агностичну архітектуру продукту, щоб не залежати від одного вендора чи країни».
Нагадаємо, що Odd Systems разом з The Fourth Law та Odd Systems запускають перше в Україні підприємство для серійного виробництва сенсорів для камер і тепловізійних систем.
Компанія Seek UAV, що виготовляє тепловізійні модулі, планує запуск виробництва лінз, що має зменшити залежність від імпорту оптики. У 2026 році Seek UAV хоче виробляти лінзи для однієї моделі тепловізійної камери, а згодом поширити рішення на інші моделі.
У перспективі Seek UAV розглядає можливість замінити майже всі імпортні компоненти у своїх камерах. Виняток — тепловізійні матриці: їх виробляє обмежена кількість компаній у світі. Інвестувати у власне виробництво таких сенсорів компанія не планує.
