Хочете будувати кар’єру в Data Science та AI? Vodafone Big Data Lab відкриває новий набір —>
Ігор Вишневський Зброя
18 вересня 2026, 09:00
2026-09-18
Коли дрони TAF Industries попливуть, а діпстрайки — полетять на росію? Велике інтерв'ю з CEO Володимиром Зіновським про нові партнерства і розробки, проблеми deftech і конкуренцію за цінних спеціалістів
TAF Industries давно застовбила за собою лідерські позиції у виробництві FPV-дронів, а її "пташки" "Колібрі" — одні з найпопулярніших на фронті. Але нинішні амбіції групи компаній набагато ширші — в її продуктовій лінійці вже є НРК, а незабаром мають додатися і водні дрони. Таким чином, зі слів СEO Володимира Зіновського, безпілотні рішення TAF Industries покриють всі домени — повітря, землю та воду. Також планується виготовляти мідлстрайки, діпстрайки, швидкісні перехоплювачі та нові розвідники на додачу до "Бабки", що вже теж набрала популярності серед військових.
TAF Industries давно застовбила за собою лідерські позиції у виробництві FPV-дронів, а її "пташки" "Колібрі" — одні з найпопулярніших на фронті. Але нинішні амбіції групи компаній набагато ширші — в її продуктовій лінійці вже є НРК, а незабаром мають додатися і водні дрони. Таким чином, зі слів СEO Володимира Зіновського, безпілотні рішення TAF Industries покриють всі домени — повітря, землю та воду. Також планується виготовляти мідлстрайки, діпстрайки, швидкісні перехоплювачі та нові розвідники на додачу до "Бабки", що вже теж набрала популярності серед військових.
Окрім всього іншого, TAF Industries чи не найактивніше з українських deftech-виробників проявляє себе у міжнародному позиціонуванні — підписані меморандуми про створення спільних підприємств з низкою європейських оборонних компаній, а деякі JV вже готові до запуску роботи і випуску продукції.
У великому інтерв’ю з СЕО TAF Industries Володимиром Зіновським dev.ua по-максимуму розпитав про нові розробки, спільні підприємства, нинішню модель експорту озброєнь і її недосконалості, внутрішню структуру групи компаній і розподіл керівних обов’язків між CEO і засновником Олександром Яковенком.
Окрім того, ми запитали у Володимира Зіновського, на яких умовах TAF Industries заходить у партнерство з невеликими українськими виробниками і чому це вигідно обом сторонам; як працює її власна система "ЄБалів"; за яким цінником вони готові брати на роботу найбільш затребуваних спеціалістів та на що можуть претендувати кандидати, які приходять у deftech з класичного ІТ. Про все це та інше — у інтерв’ю.
Зміст
Про засіб проти реактивних "шахедів"
— Пане Володимир, давайте почнемо з того, що зараз болить всім українцям. TAF Industries працює над перехоплювачами реактивних “шахедів”? Адже “шахедний” терор останніх тижнів “закошмарив” всю Україну.
— Так, насправді працюємо. Ми перебуваємо в процесі розробки власного перехоплювача, покращення його технічних характеристик, зокрема основної — швидкості. Наша початкова розробка трошки видозмінилася і зараз ми продовжуємо тестування для того, щоб мати подібний засіб.
Ми вирішили, що на ринку і так достатньо перехоплювачів, які розвивають швидкість близько 300 км/год, потреба у них закрита. Тому ми відмовилися від ідеї робити черговий звичайний перехоплювач, а працюємо над рішенням, яке дозволить розвивати швидкість більш як 450 км/год.
Продукт ще в розробці, тому багато про нього розповідати не буду. Він пройшов успішні польотні випробування. Але випробування — це одне, а ми прагнемо отримати стабільне рішення, яке буде показувати ефективність від вильоту до вильоту. Над цим ведеться робота. Скільки часу для цього ще буде потрібно — важко загадувати. Але до кінця року ми сподіваємося запустити його у масове виробництво.
— Це надихає, бо всім нам хочеться, аби це відбулося пошвидше. Хотів би спитати також про інше — ви очолили TAF Industries в ролі CEO з початку року, але чи значить це, що засновник компанії Олександр Яковенко повністю відійшов від операційного управління? Як ви з ним розподіляєте обов’язки, які рішення все ж залишаються за ним?
— Якщо взяти операційне управління, то він дійсно повністю відійшов від цього. На початку року ми з ним домовилися, що він займається, в першу чергу, питаннями стратегічних партнерств, зокрема створенням нових можливостей для нашої компанії на міжнародній арені. За ним також залишаються і деякі наші взаємодії всередині країни, зокрема — щодо безпосередньої комунікації з керівництвом військових підрозділів. Бо це також його контакти і дуже багато партнерств і кооперацій з військовими побудовані саме на його досвіді і зв’язках та ініційовані особисто ним.
Але якщо мова йде про управління нашим основним бізнесом і core-продуктами групи компаній TAF Industries, то це дійсно зона моєї відповідальності і щоденної роботи.
— Скільки взагалі компаній у TAF Industries? Минулоріч Олександр Яковенко казав, що 5. Їх більше?
— Так, їх більше. Бо крім тих компаній, які постійно перебувають у публічній площині, є ще інші компанії, пов’язані з локалізацією компонентів. Це окремий напрям розвитку і ми не виносимо ці компанії в публічність через безпекові питання. Окрім того, деякі компанії просто не потребують публічності. Одна справа, якщо компанія створює певний продукт — публічність їй потрібна для того, щоб успішно цей продукт продавати і будувати свій бренд. Але у питанні локалізації компонентів зайва публічність скоріше йде в “мінус”, ніж у “плюс”.
Що гальмує роботу спільних підприємств за кордоном
— TAF Industries зовсім нещодавно підписала черговий меморандум щодо створення спільного підприємства — з данською Upteko. Та і до цього у вас уже була низка меморандумів з іншими західними оборонними компаніями. Водночас, наскільки розумію, жодне з анонсованих спільних підприємств поки не випускає продукцію. Яке з них перебуває до цього етапу найближче?
— Максимально близько до цього перебуває наше перше спільне підприємство в Німеччині з місцевою компанією Wingcopter. Там готові абсолютно всі документи, які зараз очікують просто кінцевого підписання міжурядової угоди між нашими двома державами. Це одразу розблокує нам отримання дозволу на експорт технологій.
Кожного місяця я кажу, що це відбудеться саме в цьому місяці, але трапляються якісь завади і все відкладається. Востаннє це сталося через цей “перехідний період” у Міноборони при зміні уряду. У міністерстві було багато питань, які вони мали врегулювати через зміну керівництва і без цього, тому наше питання було трошечки на паузі. Зараз ми бачимо, що робота відновилася, тому я все-таки сподіваюся, що найближчим часом ми отримаємо підписані на державному рівні договори і наше спільне підприємство розпочне повноцінну роботу.
Наступним, як я бачу, буде ще одне україно-німецьке JV по дронам-перехоплювачам з компанією THYRA, а після цього буде запущена наша данська кооперація. Ми сподіваємось, що там все буде по фаст-треку. По-перше — тому що у нас вже буде досвід цих процесів і ми чітко знатимемо, що маємо зробити для того, щоб все стало можливим. А, по-друге, ми отримали максимум підтримки з боку данського уряду і чітке бачення того, що вони вбачають в цій співпраці також велику користь для себе.
— Хотіли би зрозуміти такий нюанс — наскільки сильно відрізняються умови роботи спільних підприємств у всіх цих випадках? Зокрема, який обсяг продукції буде повертатися в Україну для наших Збройних сил, а який ці держави зможуть закуповувати для себе? Як це врегульовано?
— Що стосується цих перелічених мною трьох спільних підприємств, які мають запрацювати у найближчій перспективі і з найбільшою долею успіху, то по ним є чітке розуміння — перше замовлення на 100% повертається в Україну. Адже всі вони запускаються в межах рамки Build with Ukraine і перше замовлення, відповідно, повертається сюди.
Це проговорено з партнером і з представниками місцевих Міністерств оборони. А про наступні замовлення в межах цих же спільних підприємств — будемо далі розмовляти.
Зараз весь фокус уваги у межах цих спільних підприємств — як наш, так і партнерів — направлений на те, щоб виробляти продукцію для Сил оборони України.
— А що ви можете сказати про ту модель експорту, яка існує поза спільними підприємствами? Бо більшість представників галузі стверджують, що виробникам виставлені такі умови, що експорт, по суті, втрачає сенс.
— Маю сказати, що цей “трансферний” період щодо зміни керівництва Міністерства оборони вплинув і на цю експортну постанову, і на весь процес врегулювання проблематики по експорту.
Після того, як опублікували текст документу, у якому викладений фаст-трек для експорту в рамках drone deal, вся індустрія одразу консолідувалася для того, щоб сформувати свої пропозиції — як покращити цей процес.
Втім, по часу це якраз припало на цей “трансферний” період зміни керівництва у Міноборони, і наші пропозиції не були враховані.
Зараз можемо констатувати, що ми знову повернулися до цього діалогу з Міноборони. Наша мета — внесення тих змін, які індустрія вважає необхідними, щоб це повноцінно працювало. Наскільки ми можемо оцінити цей процес — уряд нас чує.
Є буквально один пункт, з якого у нас досі є розбіжності в поглядах, але, сподіваюся, що і по ньому буде досягнуто порозуміння.
— Що саме це за пункт?
— Він, у першу чергу, пов’язаний з розміром мита, яке має сплачуватись виробниками при експорті.
— Податковий режим Defenсe City ввели спеціально для українського deftech, але не всі компанії поспішають до нього доєднуватися. Раніше робили до вас запит на цю тему, і у вашій групі компаній відповіли, що зважують всі “за” і “проти”, але поки що доєднуватися наміру не мають. Ваше бачення не змінилося?
— На даному етапі все лишається в тому вигляді, в якому є. Поки ми прийняли для себе рішення не доєднуватися до цього режиму. Звісно, там є і позитивні речі, але не всі вони для нас є до кінця релевантними. Особливо враховуючи ті можливості, які ми втратимо, переходячи з нашого поточного статусу.
Ми і так почали працювати і зі спецекспортерами, і через внутрішній експортний відділ отримувати повноваження по загальній процедурі експорту, тому наразі для нас це неактуально.
Не "ЄБалами" єдиними: скільки і чого передано за програмою TAF Bonus
— Щодо вашої програми TAF Bonus, яка є своєрідним аналогом державних “Є-Балів” — наскільки вона розвинулася з моменту запуску? Скільки продукції передано підрозділам?
— Розвинулася ця програма досить суттєво, бо до нашої системи наразі получилися більш як 250 підрозділів. До речі, нещодавно був якраз рік відтоді, як ми її запустили. За цей рік ми отримали більш ніж 10 000 відео підтверджених уражень. Найчастіше військові через програму TAF Bonus обмінюють бонуси на обладнання, необхідне для виконання бойових задач з безпілотними системами.
Як результат, за рік існування програми ми передали військовим в обмін на бонуси 15 носіїв ретрансляторів, 10 систем РЕБ, понад 250 пультів різних типів та понад 50 окулярів для FPV.
Великий попит мають і комплектуючі — зокрема, камери різних типів. Тобто, військовим потрібні не лише готові рішення, а й компоненти для модернізації, відновлення техніки і стабільної роботи власних майстерень. Наразі загальна сума передач складає сотні тисяч доларів.
Також є підрозділи, які накопичують бонуси для обміну на наші БпАК “Бабка”. За рік TAF Bonus чітко бачимо цінність і необхідність у цій програмі. Вже працюємо з командою над тим, щоб додати й наші НРК до переліку винагород.
Але важливо наступне — ми активно дослухалися до того, що підрозділи хочуть отримувати за ці бали, тому з місяця до місяця змінювали перелік продукції, яку можна на них обміняти. Запити ж військових часто змінювалися в залежності від того, як змінювалася сама ситуація на полі бою. Намагаємося по максимуму взаємодіяти з енд-юзерами, щоб ця бонусна програма була для них максимально корисною.
До речі, хотів також нагадати, що у нас є окрема програма Babka Bonus — вона ще тільки розвивається. До неї доєдналися вже декілька підрозділів. Це для того, аби отримувати бали не тільки за успішні ураження нашими FPV-дронами або перехоплювачами, а і за успішно проведену розвідку нашим дроном-розвідником “Бабка”. Тільки замість відео уражень за цією програмою нам скидають відео розвідки. Можливо, окрема програма у нас буде запроваджена і для НРК.
— Раз ви вже згадали про “Бабку”, то хотів запитати — чи працює TAF Industries і над іншими розвідниками, аби розширити свою лінійку? Тим більше, ви позиціонуєте “Бабку” як найдешевший БПЛА-розвідник — можливо, працюєте і над розвідником, у якому вам не доведеться економити, аби запропонувати саме найнижчу ціну?
— У місії TAF Industries зазначено, що будь-яке наше рішення має бути максимально масштабованим і доступним.
“Бабку” ми в будь-якому випадку будемо робити далі у великій кількості. Але варто розуміти, що за останній рік вона теж суттєво змінилася в технічному плані, за цей час була велика кількість технічних покращень.
Зараз наша R&D-команда напрацювала ще низку, які суттєво покращують технічну складову, але й роблять засіб трохи дорожчим. Він не стає настільки дорожчим, як стандарті загальновідомі вітчизняні рішення у розвідці, але все ж дорожчим порівняно з нинішньою версією.
Дрон-розвідник "Бабка"
Тому ми, з одного боку, продовжуємо покращувати “Бабку”, але і ведемо роботу над новим продуктом. Він є зовсім іншим за класом по технічних характеристиках, але, зрозуміло, і суттєво дорожчим за “Бабку”.
Випуском нового розвідника ми дамо більше варіативності в тому, щоб під різні задачі можна було обрати саме той засіб, який буде максимально ефективним.
Але при цьому новий розвідник теж буде дуже конкурентним по ціні, як для тих характеристик, які ми закладаємо.
Повітря, земля і вода: безпілотні рішення TAF Industries — у всіх доменах
— У якійсь статті читав про те, що ви маєте намір зайти і у сегмент далекобійних дронів. Начебто хотіли придбати компанію-виробника таких дронів, але з цим не зрослося. То все ж таки — коли і за рахунок яких засобів ви розширите лінійку продукції і далекобійними дронами? Чи буде це ваша власна розробка?
— Щодо статті, про яку ви згадуєте, то мова йшла про виробника middle strike, але вже на фінальному етапі перемовин наше партнерство скасувалося через те, що хтось когось начебто “недооцінив”. Таке було, і тоді, на превеликий жаль, ми просто втратили час.
Але паралельно у нас все одно велася розробка власного рішення. Тому в найближчому майбутньому ми готові будемо презентувати власні рішення і по мідлстрайкам, і по діпстрайкам.
По діпстрайкам ми теж намагалися знайти певні компанії з готовими рішеннями або вже існуючими напрацюваннями. Але або ці виробники пропонували технічно нецікаві рішення, або виробники з технічно цікавими рішеннями не були готові заходити у партнерство. Тому тут, як і у випадку з мідлстрайками, у нас весь цей час, поки тривали перемовини, паралельно велася власна робота. У найближчому майбутньому ми вийдемо з анонсами цих нових продуктів.
— Найближче майбутнє можна окреслити умовним строком у півроку?
— Я би сказав — до півроку.
— Можете назвати ще якісь напрямки, які для TAF Industries є доволі новими, але над якими ви працюєте вже зараз?
— Ми прийняли стратегію покрити абсолютно всі домени безпілотних систем. У повітрі у нас уже або є всі рішення в усіх можливих виконаннях і конфігураціях, або ми до цього наближаємося — якщо говорити про швидкісні перехоплювачі, мідлстрайки та діпстрайки.
На землі ми теж вже маємо рішення в різних виконаннях і стабільні продукти, які задовольняють запит військових. Ми ці рішення масштабуємо, і коли пройдемо етап масштабування існуючих засобів, то у R&D-команди нарешті вивільниться час на роботу над новими модифікаціями НРК — можливо, з новими форм-факторами і так далі.
Досі ми поки не зачепили такий домен, як вода. У нас є потенційний партнер, з яким ми вже насправді і так взаємодіємо, бо постійно приймаємо участь у різних військових тестуваннях. Найближчим часом, я думаю, ми можемо також формалізувати ці наші партнерські відносини і офіційно заявити, що водні засоби теж з’являються у лінійці нашої продукції, окрім повітряних дронів і НРК.
— Наскільки розумію, що з водними дронами ви підете тим же шляхом, що і з НРК “Тесля”, придбавши готове рішення. Що це за компанія?
— Поки не готовий озвучувати.
Чому TAF Industries розширює свою лінійку за рахунок готових рішень
— Які плюси і мінуси стратегії, коли ви орієнтуєтесь на вже готовий продукт, який зробила певна команда і просто купуєте це рішення, а потім масштабуєте? Чи мінусів немає, є тільки плюси?
— Ми для себе бачимо тільки плюси. Але ми точно не позиціонуємо це як “просто купуємо якесь рішення”. Ми позиціонуємо, що заходимо в партнерство і доєднуємо це рішення до нашої екосистеми.
У чому основна логіка подібної моделі? У тому, що зараз є два найбільш дорогих ресурси. Це час загалом і час людей, які працюють над цими розробками, зокрема.
Ми дуже активно масштабуємося і можливості менеджменту просто не дозволяють у наявному складі команди постійно відкривати нові напрямки, в які ми хочемо зайти. У цій історії до нас доєднується партнер — він є експертом в тій ніші, в якій працює, а також він зацікавлений в розвитку власного продукту.
Але при цьому у нього, наприклад, немає експертизи в масовому виробництві чи supply, а ми даємо цю експертизу. Таким чином, ми в межах цього партнерства дійсно підсилюємо один одного тим, в чому ми є експертами.
Ми зі свого боку виграємо час, бо нам не треба розробляти цей засіб з “нуля”, і отримуємо одразу компетентну команду саме в цьому домені.
А партнер не витрачає час на те, щоб іти в масштабування власним ресурсом, не маючи досвіду і “набиваючи шишки” на тих етапах, які ми самі вже декілька разів проходили. Тому ця синергія вигідна для обох сторін.
— А як це партнерство виглядає юридично і організаційно? Можна це пояснити на прикладі команди, яка розробила НРК “Тесля”. Ви купили цю компанію, але вся команда розробників залишається і продовжує працювати над продуктом? Просто під парасолькою групи компаній TAF Industries?
— Абсолютно. Знову ж таки — ми не купуємо повністю.
Ми заходимо в більшості випадків або мажоритарною долею, або 50/50. Тут — як вже домовимось з партнером. Але однозначно вся команда залишається.
Ми зі свого боку одразу надаємо той адмінресурс, який маємо у себе — тобто, рекрутинг, компетенцію по всім напрямкам, юристів, бухгалтерію. Але наша логіка одразу формувати це все всередині конкретного юніта, тому “в моменті” ми надаємо цю підтримку за рахунок нашого інвентарю, але з ходу наймаємо потрібні кадри і на це підприємство.
НРК "Тесля"
Ми маємо розуміти, що там на компанії одразу є і кодифікація цього виробу, тому все це лишається в межах цього підприємства, адже це було би дуже складно переоформлювати. Це по-перше, а, по-друге, враховуючи що з кожним з партнерів у нас різні домовленості по частках і інших умовах, то набагато легше і прозоріше для партнера, якщо ми будемо взаємодіяти по конкретному продукту в межах цього підприємства. Тоді не виникає питань, у кого яка доля прибутку і так далі.
Хоча, якщо чесно, про долю прибутку ми можемо говорити лише в якомусь далекому майбутньому. Бо зараз абсолютно на усіх наших підприємствах ми зосереджені на тому, щоб весь прибуток переінвестовувати в розвиток і масштабування. Але в будь-якому випадку “домовляємось на березі”, щоб потім не було конфліктів і непорозумінь.
"У напрямку РЕБів ми бачимо величезний потенціал в міжнародній співпраці": що на (радіо)горизонті
— Стосовно РЕБів. Це теж, якщо можна сказати, не ваша “профільна” продукція, але вони з’явилися у вас якийсь час тому. Ви вже “відкусили” якийсь шматочок ринку РЕБів? Як плануєте масштабувати лінійку конкретно по цій продукції?
— РЕБи у нас з’явилася ще у 2024 році, тож точно не можна сказати, що це для нас щось нове. Так чи інакше, РЕБи теж залишаються у фокусі уваги, продукт розвивається, лінійка розширюється. У нас після “Квазару 3М” був “Квазар А”, який передбачений конкретно для автотранспорту.
Ведеться робота і в межах “направленого” РЕБу, шукаємо певні рішення по протидії використанню mesh-зв’язку, в цій ніші також рухаємося вперед.
Якщо казати за якусь частку ринку, то тут потрібно оперувати даними закупівель. Але скажу простіше — продажі є і від року до року вони зростають.
Крім того, у напрямку РЕБів ми бачимо величезний потенціал в міжнародній співпраці.
Скоро у нас буде публічне підписання угоди з досить відомою компанією, яка займається РЕБами.
Також ведуться перемовини з різними великими виробниками, в тому числі виробниками бронетехніки, про інтеграцію наших РЕБів.
— Уточнення щодо закупівель — чи приймаєте ви участь у великому тендері на закупівлю оптоволоконних дронів, навколо якого розгорівся великий конфлікт з іншим deftech-виробником “Генералом Черешнею”. Чи правильно розуміємо, що закупівля відбудеться попри намагання оскаржити її хід в суді?
— Так, тендер відбудеться. Перший тур уже пройшов, зараз чекаємо результати другого туру, який є фінальним і за підсумками якого мають визначатися переможці. Далі відбудеться складання необхідних контрактів і паралельно буде проходити процес підтвердження ТТХ. Там була можливість подаватися на цей тендер з виробом, який не повністю відповідає ТТХ, але виробник бере на себе зобов’язання підтвердити ТТХ в рамках випробувань.
Тому процедура буде виглядати так: після оголошення переможців ті виробники, у кого немає кодифікованого засобу, але які подавалися на ці ТТХ, матимуть пройти випробування, підтвердити їх, і після підтвердження вже будуть безпосередньо укладатися контрактні документи.
Чим дрон-ждун відрізняється від міни і де межа автономності
— За останній час було кілька гучних матеріалів в медіа, які стосувалися повної автономності дронів. Зокрема — можливості дронів з ШІ самостійно обирати ціль. Начебто, подібні рішення є і у нас, і у ворога, але вони не масштабуються виключно через побоювання, що ШІ може вразити своїх солдатів, обрати не ту ціль і т. д. Що ви можете сказати про це з досвіду власних розробок і власного бачення?
— Цю тему треба розбирати комплексно. Наприклад, у нас є рішення по дронам-ждунам, які перебувають у засідці, і автономно вражають ціль. Це рішення публічне, ми його показували.
У нашому баченні такий дрон-ждун, який спрацьовує на рух і сам обирає ціль — за принципом дії фактично ідентичний до міни. Ми закладаємо міни в певній ділянці і по факту не знаємо, кого ця міна уразить, але міна має певний тригер до спрацювання.
Ми чомусь не вбачаємо якихось моральних дилем при мінуванні, хоча різниця тільки в тому, що міни лежать на землі і це “прийнятно”, а дрон, який лежить певний час на землі, але злітає у потрібний момент і вражає ціль — це для когось “неприйнятно”.
Якщо ж казати за повністю автономне ураження дроном, який засилається в певний сектор за умовні 10-20 чи більше км, і сам обирає там собі ціль, то наразі такі рішення ми не реалізуємо і не продаємо. Хоча технічна можливість — є. Але тут якраз виникають ті самі “моральні питання”, бо зараз ніхто не знає, що робити з дроном, який сам кудись полетів, перебуває в іншому місці і сам “приймає рішення” про ураження.
Для дронів, які виконують такі місії, автономність обмежується технологією Last Mile, де оператор захоплює ціль, але вже після захоплення цілі дрон повністю автономно рухається до неї і здійснює ураження самостійно. Такі рішення у нас є і активно заохочуються державою до використання. Але не більше.
Про ринок праці і практику перекуповування спеціалістів у deftech
— Хочу поставити ще кілька запитань стосовно ринку праці. У defence-tech шалений попит на вузькопрофільних спеціалістів. Кого ви готові забирати “з руками- ногами”, яку би зарплату кандидат не виставив?
— Дещо маніпулятивне питання, бо все одно є певні межі — і по зарплаті в тому числі. Але якщо казати загалом, то на сьогодні одна з найкритичніший проблем — це справді брак людських ресурсів. Притому це стосується фахівців по дуже багатьом позиціям: нам бракує як менеджерського складу, так і технічних спеців.
Зараз ситуація така — якщо людина має певний рівень компетенції і проходить всі наші безпекові перевірки, то ми намагаємося забирати абсолютно всіх.
— Чи трапляється, що інші виробники забирали дуже важливих для вас людей, умовно, просто “перекуповуючи” їх, збільшуючи цінник до якогось захмарного рівня?
— Були подібні ситуації, але зазвичай це питання не тільки грошей. Іноді люди також просто мають бажання попрацювати у іншій компанії над якимось іншим продуктом. Але такі випадки стосувалися швидше минулого року — останнім часом подібної практики “перекуповування” спеціалістів з боку інших виробників не було.
Можливо, це також пов’язано з тим, що не так просто когось “перекупити” з нашим доволі високим по ринку рівнем фінансової компенсації.
За що цінують людей, які приходять з класичного ІТ, і чи всім айтівцям знайдеться місце
— Хочу також запитати про спеціалістів, які приходять до вас з класичної “айтішки”. Чи готові вони за своїми скілами одразу влитися в повноцінну роботу? Адже deftech має свою специфіку — навіть якщо ти і далі працюєш з софтом, то, швидше за все, цей софт так чи інакше все-таки пов’язаний “з залізом” і його фунціонуванням.
— З того максимально корисного, що люди приносять з класичної “айтішки” — це, в першу чергу, менеджерський досвід. Бо ці люди чудово розуміють, як в цілому треба працювати з продуктом, всі етапи процесу, мають високу культуру проєктного менеджменту і так далі.
Дуже корисно, що багато проєктних менеджерів з класичного ІТ знаходять зайнятість у deftech.
Якщо казати саме за технічних спеціалістів-інженерів, то є певні продукти, які пов’язані суто з софтвером, де іде розробка певних алгоритмів і так далі. Тут начебто теж нема питань, бо люди продовжують працювати з тим, до чого звикли.
Але в більшості ми наймаємо софтвер-інженерів у вже існуючі команди, де є техлід, який займається тим, щоб правильно “подружити” хардвер і софтвер, щоб це працювало разом.
Тому коли софтвер-інженер з класичного ІТ приходить у таку команду, йому просто дають чіткі задачі і розуміння, що він має зробити для того, щоб ця синергія між хардвер і софтвер склалася, і він влився в цей процес. Тут же головне правильно поставити технічне завдання.
Якщо говорити, умовно, що людина має прийти з класичної “айтішки” і відразу стати техлідом в deftech-команді для якогось кінцевого продукту, то зараз я собі такого не уявляю.
Таке було можливе в 2023-му році, коли всі приходили за принципом “хлопці, давайте зберемося і будемо щось робити”. Зараз же, коли в deftech всі процеси організовані і вибудувані, така ситуація видається неможливою. Якщо ж мова про звичайного софтвер-інженера, то його скіли мають бути задіяні правильним менеджментом з боку техліда, і це точно не є чимось невирішуваним.
— Держава зараз змушена робити максимум для того, щоб deftech розвивався, бо від цього залежить саме виживання держави. Втім, безхмарно все не буває — у будь-якій галузі. Тож які найбільші блокери для deftech на даному етапі?
— Однозначним “мінусом” є те, що дуже часто змінюються правила гри — це може бути як на рівні законодавства, так і на рівні керівництва профільних структур. Через це ми постійно потрапляємо в “трансферні зони”, де незрозуміло — а хто зараз взагалі приймає рішення? І чи можемо ми взагалі рухатися далі тим шляхом, який був узгоджений попереднім керівництвом?
Це призводить до суттєвих “лагів” по часу, і тут ми повертаємось до того, що час зараз — це найдорожчий ресурс. Це так само пов’язано із закупівлями, тому що за умови таких змін у керівництві на місяць-півтора сповільнюється закупівля, бо теж незрозуміло, хто там приймає ключові рішення.
Це все створює “гепи”, які все одно потім треба буде якось наздоганяти. Тому, з одного боку, найбільша перевага українського miltech — це гнучкість і вміння швидко змінювати свій продукт, але все ж ми розуміємо — для того, щоб розвиватись, все одно потрібна прогнозованість. Бо коли тобі треба одночасно змінювати і продукт, і постачання, і загальне бачення у стосунках з державою, це все разом створює забагато складнощів для менеджменту цього всього процесу.
Для того, щоб розвертати цей корабель кожен день в інший бік, робиться забагато зайвої роботи. Хотілося би цього уникнути.
У TAF Industries «надихнулися» власним FPV-дроном Kolibri при створенні нового перехоплювача. Які характеристики виробу, що вже отримав кодифікацію від МО
23 школи дронів, які допоможуть навчитись керувати безпілотником. Куди звернутись, щоби стати оператором БПЛА
Про важливість безпілотників та, відповідно, операторів вже говорять дуже багато та скрізь. Військові чекають, що штати БпЛА в бригадах мають розширити, особливо після оголошення створення «Сил безпілотних систем».
До переліку із зібраних нами закладів, які навчають операторів БПЛА, додалась ще одна 23-тя в цьому списку школа. Додаємо школу операторів USMT та оновлюємо інформацію по іншим закладам.
Якщо ви знаєте, хто ще навчає пілотів для безпілотників, пишіть на пошту [email protected].
(оновлений текст від 22 липня 2022)
Атлас зброї: Україні передали шведські танки Stridsvagn 122. Які ще танки отримали захисники та від кого
Швеція передала Україні 10 танків Stridsvagn 122 з українськими екіпажами, навченими у Швеції, пише «Європейська правда», посилаючись на пресслужбу Збройних сил Швеції.
Раніше ми збирали, які ще танки Україні вже передали інші країни.
(текст від 29 липня 2022)
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Імовірно, 7 таких транспортних засобів прибудуть до України до кінця цього року, вони призначені для евакуації поранених. Інші очікуються у 2023 році — їх будуть використовувати для очищення доріг. Нагадуємо, що це за зброя і що вона вміє.
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.
Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.
(Текст від 26 липня)
