Як dev.ua тестили болід айтішника — відео 🏎

«Я пропустив мітинг, де оголосили про створення Meta, мав багато роботи». Як айтішник-самоучка з Білої Церкви підкорив HBO, Twitter і Facebook

HBO, Twitter і Facebook — це назви лише деяких топових компаній, в яких починав свою кар’єру і продовжує працювати український айтішник Андрій Гриценко. Ми зв’язалися з ним, аби з’ясувати, як потрапити до HBO, яку зарплатню пропонує Twitter і що означає Meta Марка Цукерберга.

1 коментар
«Я пропустив мітинг, де оголосили про створення Meta, мав багато роботи». Як айтішник-самоучка з Білої Церкви підкорив HBO, Twitter і Facebook

HBO, Twitter і Facebook — це назви лише деяких топових компаній, в яких починав свою кар’єру і продовжує працювати український айтішник Андрій Гриценко. Ми зв’язалися з ним, аби з’ясувати, як потрапити до HBO, яку зарплатню пропонує Twitter і що означає Meta Марка Цукерберга.

«Переїхав працювати до Нідерландів і зрозумів, що складно з розмовною англійською. Почав її вивчати через серіали»

Андрію Гриценку 34 роки. Він родом з міста Біла Церква, що в Київської області. Хлопець навчався в Київському Національному авіаційному університеті, але його не закінчив.

«Я почав працювати після другого курсу й більше ніколи в універ не приходив. Досі не забрав документи з НАУ», — посміхається хлопець.

Спеціальність Андрія — комп’ютерні системи і мережі. Каже, що тоді це був не найсильніший курс: на другому році навчання розповідали про технології, які використовувался в 70–80-х роках. Айтішник додає, що це було нецікаво, і що часто говорили про речі, які не мали стосунку до повсякденної роботи.

Андрій влаштувався до компанії, яка підтримувала бази даних і працювала з авто і водіями. В 2007 році, на своїй першій роботі наш герой отримував близько $250. 

«Навчався на контракті, грошей ні на що не вистачало. Я не жив в гуртожитку й потрібно було винаймати квартиру».

Через якийсь час він перейшов до німецької компанії, яка займалася білінгом мобільних телефонів і була партнером тодішнього мобільного оператора life. Після неї потрапив до компанії Magento, головний офіс якої знаходився в США, але яка мала представництво в Україні. Magento купив американський гігант онлайн-торгівлі eBay. Там Андрій працював devopsом і на базах даних. Головний його проєкт стосувався e-commerce-напрямку: людина реєструвалася й отримувала хостинг зі своїм магазином.

Фото — Андрій Гриценко

«Всі ми стали дружньою родиною eBay, в цій компанії я пробув півтора року, а далі переїхав до Нідерландів — працювати в компанії TomTom, яка займалася розробкою навігації для автівок та навігаторів».

В новій країні український розробник зрозумів, що не знає на належному рівні розмовної англійської. І почав її вчити за допомогою… серіалів. Хоча ще в Україні попередня компанія надавала викладача для вивчення англійської. Але Андрій каже, що у нас викладання зосереджене навколо правил та граматики, і це не допомагає спілкуватися з носіями мови.

«Я вивчив розмовну англійську за допомогою серіалів. Це були „Офіс“, „Друзі“, „Як я зустрів вашу маму“. Мені подобаються саме комедійні, тому що у них легший рівень англійської й ти можеш багато зрозуміти з міміки персонажів».

В TomTom українець трудився над навігацією, компанія мала багато невеликих сервісів. Інструмент з яким працював, називався «puppet», він є в багатьох інших компаніях. Андрій відповідав за міграцію сервісів в єдиний менеджер конфігурацій.

Європейська компанія повністю допомогла з переїздом, розповів наш герой. TomTom закріплював свою людину за новим працівником, яка вирішувала всі юридичні тонкощі і допомогла знайти квартиру.

«На перші три місяці давали житло, тому було достатньо легко при переїзді. Та й взагалі Нідерланди дуже орієнтовані на еміграцію, особливо на айтішників. Країна має спеціальні програми для закордонних спеціалістів».

Фото — Андрій Гриценко

Хлопець наводить приклад. В 2012–13 роках, коли він працював в Нідерландах,  для працівників з інших країн був відсутній податок для 30% від зарплатні перші 10 років. За рахунок цього заробітня плата була трохи більшою. Андрій проживав в Гарлемі, офіс його компанії знаходився в Амстердамі, неподалік від центру міста.

Андрій — айтішник-самоучка. Припускає, що кар’єра так вдало складалася, тому що він приходив до нових команди, навчався по максимуму і розумів, що робити далі.

«В HBO потрапити відносно просто: я переїздив до нової країни і шукав нову роботу»

Наш герой мав переїздити до США — там вже жила і працювала графічним дизайнером його дружина. Андрій почав шукати роботи. Згадує, як зайшов на сайт HBO, зареєструвався, і його покликали на співбесіду. Роботу в компанії він отримав ще до повноцінного переїзду.

Українець каже, що під час найму до HBO не було практичних завдань, типу «сідай і пиши код». Але було технічне інтерв’ю, з яким не виникло складнощів.

«HBO — це не технічна компанія. Ця складова знаходиться на другому плані у порівнянні з іншими великими корпораціями. Але після технічного інтерв’ю була не одна розмова з менеджментом».

Фото — Андрій Гриценко

Всього було п’ять таких співбесід, включно з технічною. Наступні з них більше стосувалися soft skills — вміння поводитися в команді. Андрій займався роботою над додатком HBO, через який можна переглядати весь її контент. Спочатку це був менеджмент конфігурацій і його рефакторінг, надалі займався системою автоматичного деплоймента коду. До цього HBO орендувала фізичні сервери і це викликало свої незручності. Згодом в компанії прийняли рішення перейти на сервіс Amazon з віртуальними серверами. Саме над цим працював українець.

«Я стикався з серіалом „Гра престолів“. Щоразу, коли був початок або фінал сезону, ми мали шалені проблеми з серверами. Все „лягало“. Це було стабільно перші кілька сезонів».

Хоча хлопець пропрацював в компанії півтора року, але згадує, як одного разу всім працівникам довелося залишитися до 1-ї години ночі, аби «підняти» сервери. Тоді архітектура і кількість фізичних серверів в компанії не могла впоратися з  навантаженням від переглядів серіалу з усього світу. «Гра престолів» — один зі світових, телевізійних хітів компанії HBO. Серіал виходив в 2011 — 2019 роках. Середня кількість глядачів першого сезону складала 9,3 млн, останнього — 44,2 млн.

Фото — Андрій Гриценко

Андрій працював в офісі HBO в Нью-Йорку. Каже, що інших українців в компанії не зустрічав. Додає, що технічні спеціалісти трудилися відокремлено від інших і з продакшеном він не стикався. Наш герой зазначає, що HBO побудована навколо акторів та режисерів, вони були «first class citizen» цієї компанії. Це одна з причин, чому українець перейшов працювати до Twitter.

«Пройшов 8 інтерв’ю. В Twitter було 250 резюме на одну вакансію»

Спеціаліст відгукнувся на одну з вакансій Twitter в 2015 році. Згадує, що спочатку мав дзвінок з рекрутером. Потім було 2 технічних інтерв’ю, також через дзвінки. Після цього компанія приймала рішення про подальші кроки.

«Мене запросили до Сан–Франциско, до головного офісу Twitter. Компанія купує тобі квитки і бронює готель. В неділю вилітаєш, проходиш інтерв’ю, в понеділок летиш назад».

На відміну від HBO, Twitter — технологічна компанія, тому профільні інтерв’ю у ній важчі, згадує хлопець. Всього він пройшов 8 співбесід: 3 з них були телефоном, інші 5 — в офісі в Сан-Франциско. Офісні інтерв’ю тривали по 45 хвилин кожне, сам на сам з представником компанії. Розповідає, що після 4-го був виснажений. Тому що потрібно не просто розповідати про себе, а й постійно писати код на дошці.

«Кожне інтерв’ю приймала окрема людина. Потім вони пишуть фідбек і дають тобі оцінку: що було, на що відповів, фотографії коду і висновок. Якщо є „за“ і „проти“, починають голосувати. В такому випадку можуть знизити позицію, на яку ти прийшов».

Фото — офіс Twitter в Нью–Йорку

Далі всі фідбеки передають рекрутеру, який звітує перед комісією з найму. Там знову йде обговорення і приймається фінальне рішення. Після нього — домовленість про умови роботи і зарплатню. Андрій каже, що про суму заробітної плати запитують. Далі відбуваються «торги»: компанія намагається дати менше, а новий працівник — взяти  більше. Проте на кожну позицію є свій цінник і роботодавець намагається зрозуміти, на яку суму ти розраховуєш. 

«В переважній кількості випадків, Twitter дає більшу зарплатню, ніж ти хочеш. І в мене було саме так. Між ними і HBO заробітній скачок був більшим».

Шість років тому Андрій проходив тренінг на інтерв’юера в Twitter. Тоді йому сказали, що в компанії 250 резюме на 1 вакансію. За 1 тиждень хлопець пройшов всі інтерв’ю по телефону, через тиждень запросили до офісу, 5 інтерв’ю займають 1 день і ще 5 днів йде на оголошення фінального результату.

В час, коли працював Андрій, Twitter нараховував 4 000 людей. В офісі в Нью-Йорку  було близько 300 співробітників, в ньому наш герой зустрів лише одного українця за час роботи. Хлопець займався інтеграцією технологій куплених компаній до мережі Twitter. Розповідає, що була компанія, яка спеціалізувалася на машинному навчанню. Згодом її напрацювання стали ядром всієї соцмережі. До цього подібного, централізованого напрямку в  Twitter не було.

Фото — Андрій Гриценко

«Ми почали переносити їхній стек (напрацювання — ред.) до нашого. В це вкладається багато грошей. Для мене це був культурний шок: настільки інші компанії  й взагалі галузь тоді відставали від Twitter у цьому плані».

Одного разу українець мав зустріч із засновником компанії Джеком Дорсі. Каже, що якось до нього і колег прийшов асистент і повідомив, що Дорсі в Нью–Йорку і хоче їх бачити. Джек задавав різні запитання щодо машинного навчання. Зустріч тривала 30 хвилин, Андрій не встиг до кінця сформувати остаточне враження про главу Twitter, тому що зустріч була короткою. Лише зазначає, що це «нестандартний CEO», який відрізнється своєю поведінкою від інших топів.

Фото — Джек Дорсі

Компанія поділена на  відділи і намагається формувати їх так, щоб було не більше 8 людей. Якщо буде менше — менеджер відділу не матиме потрібного навантаження, якщо більше — не встигатиме. У відділі «машинного навчання» Андрій пропрацював близько півтора року, на той час у цьому напрямку було задіяно 40 людей. Далі хлопець перейшов до основної команди, так званої «core team». Там він займався сервісом користувачів. 

«Мені це було набагато цікавіше, тому що це складніша робота», — каже Андрій. Щоб перейти до нового відділу, українець поспілкувався з колегами, йому дали декілька завдань, щоб оцінити рівень знань і перевели на нові завдання.

«Я застав лише один раз, коли Twitter справді „ліг“. Українські ЗМІ тоді писали про це наче про якусь дичину, нібито соцмережу зламали. Справжня причина була банальною — інженер допустив помилку й „положив“ файєрвол на серверах».

Хлопець каже, що хоча той працівник був досвідченим, однак самі системи настільки складні, що з ними можна легко допустити помилку. Відмічає, що більшість інженерів зробили б так само на його місці. Проте того айтішника не звільнили. Після кожного подібного інцидента працівники пишуть детальний звіт. Потім збирається мітинг, де обговорюються причини допущеної помилки і як це виправити.

«Люди роблять помилки, і це нормально. Ти не можеш їх за це карати. Звичайно, якщо вони роблять це постійно та ігнорують всі процедури, тоді це проблема. Але якщо все виконано за протоколом, значить несправності в системі».

Для кожного інциденту складається список речей, які потрібно виправити, щоб цього не було в майбутньому. Андрій каже, що бувало і сам «партачив», але ніхто його не робив винним, всі намагаються знайти найкращий вихід з ситуації. В Twitter Андрій пропрацював 4,5 роки і каже, що ця компанія не схожа на жодну, в якій він був раніше: по відношенню, роботі та грошовій компенсації. 

«Я пропустив мітинг, на якому сказали, що Facebook стає Meta. Мав багато роботи»

В 2019 році наш герой перейшов працювати до Facebook. Розповідає, що компанія сама запропонувала йому роботу. 

«Я якраз закінчив у Twitter великий проєкт, над яким працював 2 роки, й не зовсім розумів, чим буду далі займатися. Нью-йоркське відділення було невеликим, і в ньому не було команди, яка б мене цікавила. З Facebook вчасно мені написали».

Хлопець каже, що інтерв’ю було дещо схожим, як і на попередньому місці роботи. Але якщо ти працював у Twitter, то співбесіду телефоном не проходиш — тебе відразу запрошують до офісу. 

«Мені в мережі LinkedIn періодично писали і з Google, і з Facebook. Повідомлення дуже прості: я ось з такої-то компанії, хочу вас запросити на інтерв’ю».

Андрій розповів, що не розраховував пройти співбесіду, бо знав, що у Facebook вони важкі. Але щоб підвищити свої шанси, готувався три місяці, попередньо домовившись з рекрутером про цей час. Українець поглиблював знання в напрямку алгоритмів і структури даних. І коли вже остаточно потрапив до компанії, то до кінця не розумів чи пройшов. 

Фото — Андрій Гриценко

Співбесіда складалася з трьох частин: власне, алгоритми і структури даних, архітектура, де потрібно спроєктувати певну систему і soft skills — як ти працюєш з командою, вирішуєш і розумієш проблеми. Питання про архітектуру відкриті, і на них немає правильної відповіді, тут потрібно мати досвід, каже Андрій. По їх вирішенню видно, наскільки глибоко ти працював з нею раніше і як мислиш. Також вони показують рівень знання технологій. 

«Цукерберга бачив одного разу, коли був біля центрального кампусу, але особисто ніколи з ним не спілкувався. Facebook — велика компанія, в якій 60 000 людей».

Сьогодні Андрій працює зі стрічкою новин Facebook, відповідаючи за її бази даних: це інформація машинного навчання, сама стрічка й різні оптимізації. Пояснює, що в мережі так часто змінюються алгоритми, тому всередині є багато експериментів. Хлопець зазначає, що Twitter культурно схожий на Google: свого часу в першу компанію перейшло багато працівників з другої. Обидві виважено й поступово впроваджують нові алгоритми, каже наш герой. 

Facebook працює за іншою логікою: побудуй щось нове і доведи, що воно працює, а далі ми повернемося до цього. В компанії Цукерберга мислення стартапу — швидко зробити і подивитися, чи це потрібно людям. Якщо потрібно, то ми все перебудуємо. В цьому є свої нюанси — в такому темпі перебудова може і не настати. 

Фото — Андрій Гриценко

Новину, коли Facebook перейменували на Meta, Андрій дізнався від дружини. Мітинг, на якому про це оголошували, він пропустив через велику кількість роботи. В його розумінні ця новина означає, що тепер сам Facebook відійде на другий план, а на першу роль вийдуть інші продукти корпорації — Instagram, WhatsApp і Oculus. Керівництво вирішило, що не варто прив’язуватися лише до одного продукту. Ребрендинг — це декларування зміни пріоритетів компанії, підсумовує хлопець.

«Я не планував таку кар’єру, особливо в IT. Технології змінюються дуже швидко, і ти не можеш сказати, де будеш через 5–10 років. Я працював як системний адміністратор, потім як системний інженер, девопс, і, зрештою, став софтвер-інженером».

Андрій не залишає зв’язку з Україною — щодня читає про неї новини і влітку прилітав до батьків у Білу Церкву. Каже, що найважче в США було адаптуватися під систему цінностей та історію. В Україні всі мають більш–менш один контекст життя. В Америці зовсім інші цінності та свої проблеми. Як наслідок — важче знайти однодумців та друзів. Хлопець каже, що потрібно цінувати ту спільну історію, яку ми маємо сьогодні.

«Успіх Гри в кальмара ніхто не міг передбачити». Одкровення львівянина який 4 роки працює в Netflix
«Успіх „Гри в кальмара“ ніхто не міг передбачити». Одкровення львів’янина, який 4 роки працює в Netflix
По темi
«Успіх „Гри в кальмара“ ніхто не міг передбачити». Одкровення львів’янина, який 4 роки працює в Netflix
«Я вже пів року айтішниця». Діана Кушнір-Писаренко увійшла в IT в 49 років. Розповідаємо історію найдорослішого джуна Ciklum
«Я вже пів року айтішниця». Діана Кушнір-Писаренко увійшла в IT в 49 років. Розповідаємо історію найдорослішого джуна Ciklum
По темi
«Я вже пів року айтішниця». Діана Кушнір-Писаренко увійшла в IT в 49 років. Розповідаємо історію найдорослішого джуна Ciklum
Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
Що робити, щоб ваші твіти не блокували кремлеботи. Інструкція
Що робити, щоб ваші твіти не блокували кремлеботи. Інструкція
Що робити, щоб ваші твіти не блокували кремлеботи. Інструкція
Соціальна мережа Twitter — один з головних майданчиків для поширення інформації про війну в Україні західній спільноті. Але де правда про війну, там відразу з’являються боти Кремля, які кидають страйки. Розповідаємо що робити, аби ваші твіти не блокували.
Панянка та код. Дівчина написала в Twitter, що буде кодити, бо її не кличуть на побачення. Ось, що їй відповіли
Панянка та код. Дівчина написала в Twitter, що буде кодити, бо її не кличуть на побачення. Ось, що їй відповіли
Панянка та код. Дівчина написала в Twitter, що буде кодити, бо її не кличуть на побачення. Ось, що їй відповіли
Український розробник створює гру про мемособак, які тролять росіян у Twitter: її вже можна протестувати
Український розробник створює гру про мемособак, які тролять росіян у Twitter: її вже можна протестувати
Український розробник створює гру про мемособак, які тролять росіян у Twitter: її вже можна протестувати
Жодних ігор у метавсесвіті: Facebook припинить підтримку свого сервісу для геймерів
Жодних ігор у метавсесвіті: Facebook припинить підтримку свого сервісу для геймерів
Жодних ігор у метавсесвіті: Facebook припинить підтримку свого сервісу для геймерів

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Stas25
Stas25 dev.ua, chief editor
0

классная история! вдохновляет