Співвласник та СЕО компанії ZONE3000 Сергій Скуріхін 20 лютого 2022 року повернувся з відрядження з Дубая. Дружина Сергія разом із сином поїхала до Львова ще на початку лютого, бо мала нехороші передчуття. «Вона дуже просила, переживала, хоча я не вірив у те, що щось станеться», ― згадує Сергій.
Співвласник та СЕО компанії ZONE3000 Сергій Скуріхін 20 лютого 2022 року повернувся з відрядження з Дубая. Дружина Сергія разом із сином поїхала до Львова ще на початку лютого, бо мала нехороші передчуття. «Вона дуже просила, переживала, хоча я не вірив у те, що щось станеться», ― згадує Сергій.
24 лютого Скуріхін мав повертатися до Харкова зі Львова. «Ну й от 24-го зранку я прокинувся від пілікання месенджерів. У мене зазвичай месенджери не пілікають. Якщо щось термінове, то о 5-й ранку мені зателефонують. А так не пишуть мені зазвичай», ― згадує Сергій. Він каже, що в компанії не вірили в те, що буде вторгнення, але до нього готувалися.
Нині CEO ZONE3000 здебільшого перебуває у Львові, часто навідує Харків та команду у столиці. dev.ua поспілкувався з бізнесменом про бізнес під час війни, виклики та плани. Ось ключові інсайди з розмови.
У нас був план безперебійної роботи бізнесу на випадок форс-мажору, зокрема, війни. Десь половина того плану спрацювала. Ми вже проходили це у 2014 році, коли війна почалася ― відправляли людей на вахту або тимчасовий релокейт у Київську та Тернопільську область. Для мого бізнесу дуже важливо, щоб він працював 24/7. Тому ми підготували нашу локацію у Львові, на «вахту» відправили десь 100 людей ще у лютому, до вторгнення. Ми домовилися з двома готелями у Львові — вони були повністю для нас заброньовані на випадок евакуації команди. Ще ― купили генератори для офісу у Львові ― у Харкові вони давно вже були встановлені.
Старлінків не було, вони з’явилися згодом, але старлінки не врятують, я вам чесно скажу. Оптоволокно ― так, але не старлінки. На той момент у вас вже було оптоволокно скрізь, де треба.
Ми почали негайну евакуацію спеціалістів та їхніх близьких з Харкова до львівської локації, а звідти бажаючих евакуювали за кордон (тих, хто мав законне право виїжджати). У нас у Харкові в одній з локацій є бомбосховище, але воно було доволі сильно занедбане. Там було кілька десятків саморобних ліжок з палет.
На той момент люди в представництві не працювали. До вторгнення був карантин через COVID й команда працювала віддалено, а робочі простори планували відкрити у березні 2022. Але ми так і не відкрили їх.
Бомбосховище використовували для тимчасового прихистку всіх, кому це було потрібно. У перші тижні вторгнення там жили близько 300 людей. Тому довелося докупити палети, матраци, необхідні побутові речі. У бомбосховищі був певний запас їжі й води, міні-кухня — готували всі разом. Жартівливо ми називали їх «дітьми підземелля». Від ворожих обстрілів там переховувалися наші колеги, їхні родичі, тваринки (навіть рибки були).
В цілому вже в перші тижні вторгнення нам вдалося швидко евакуювати частину команди до Львова, надати безпечний прихисток тим, хто залишився в Харкові, а також забезпечити безперебійність операційних процесів й виконання партнерських зобов’язань перед нашими клієнтами.
Згодом, коли команда роз'їхалася по різних містах України, для забезпечення безперебійної роботи спеціалістів ми почали відкривати хаби для роботи в різних регіонах.
На сьогодні відкрито 15 хабів у Кривому Розі, Тернополі, Вінниці, Одесі, Черкасах, Рівному, Луцьку, Хмельницькому, Полтаві, Сумах, Івано-Франківську, Кременчуці, Дніпрі, Києві та Чернівцях, також до відвідування відкрити наші представництва у Львові та Харкові.
Зараз відвідуваність цих хабів низька ― блекаутів немає, все відносно спокійно і всі працюють вдома. Найбільший наш хаб в Києві — там близько 120-130 посадкових місць. Він відкритий для всіх бажаючих, але станом на зараз, за відсутності жорсткої необхідності, там зазвичай працює 5-7 людей.
Також минулого року разом із нашим партнером, американським доменним реєстратором Namecheap, ми відкрили хаб для роботи й проживання у Болгарії. Туди ми евакуювали наших людей після 24 лютого 2022. Загалом було кілька автобусів — це наші колежанки, їхні діти, батьки. Хаб працює й надалі, але кількість людей, що там перебувають, невисока. За майже два роки повномасштабної війни люди роз'їхалися по інших країнах або повернулися до України.
Більшість наших співробітників ― це ФОПи. Спочатку ми їх бронювали ― загалом дуже небагато, близько 60 людей (приблизно 2,5% від загальної чисельності команди). Але потім, коли процедуру змінили, ми не змогли податися на бронь.
Сам я в Україні, сьогодні в Харкові. Я не заброньований. Бронюють багато категорій, не тільки «Дія.Сіті». В «Дія.Сіті» є можливість бронювання для айтівців, але там складна процедура. Я не граю в ці ігри — вважаю, що держава повинна забезпечити рівні умови для всіх гравців на ринку. І коли ці рівні умови забезпечені, тоді ринок сам все врегулює.
ZONE3000 — міжнародна компанія, ми працюємо в Україні, але зареєстровані в Еміратах. Ми не вступали в «Дія.City», тому що, як на мене, це колгосп для айтівців. Тобто держава намагається кудись їх загнати і вигадує якісь режими, правила, привілеї. Я не дуже довіряю нашій державі. Я люблю свою країну, але якщо я тут зареєструюсь, то це буде прямий важіль впливу на те, що я роблю.
Чому я залишаюся в Україні й часто буваю в Харкові? Бо тут мій дім. Родина нині в Польщі. Виїжджати за кордон усім військовозобов’язаним заборонили. Маємо те, що маємо. У нас є такі правила. Ми не підтримуємо порушення цих правил і не можемо вигадати нові.
Наразі в компанії мобілізовано близько 30 людей. За мобілізованими фахівцями та тими, хто пішов захищати країну у добровольчі формування, ми зберігаємо виплату доходу, соціальний пакет та робоче місце.
Можливо, це може «аукнутися» компанії після війни, тому що спочатку було так, що військовослужбовець не міг працювати десь ще.
Для всіх працівників у нас є соціальний пакет, але тим, кому це необхідно, ми допомагаємо додатково. Наприклад, з 24 лютого 2022 компанія допомагала виїхати з гарячих місць, компенсувала витрати на переїзд, забезпечувала тимчасовим житлом на період, доки людина не знаходила собі житло. Також ми підтримували фінансово тих, хто звертався за такою допомогою, адже з початку повномасштабного вторгнення багато людей опинилися в критичному становищі. Також ми переглянули виплату доходу й за потреби фахівці можуть звертатися за авансовими виплатами.
Перед вторгненням ми буквально «випихували» членів команди з Маріуполя, з Донецької та Луганської області в цілому, з прикордонних міст. Ми досить сильно наголошували на необхідності переїзду, адже стояло питання безпеки й життя людей. Десь відсотків 70 погодились.
У нас є ідея повернути команду до роботи з локацій у жовтні. Ми зараз працюємо, аби зрозуміти, чи зможемо ми це зробити. Поки точно щось казати зарано. Проте клієнт натякає, що було б непогано, якби команди працювали пліч-о-пліч з однієї локації.
Всі наші хаби й представництва забезпечені усім необхідним для безперебійної й безпечної роботи. У Львові стоять два надпотужних генератори.
Через війну ми нікого не звільняли. Ми навіть тримали доволі довгий час прибиральниць у наших локаціях, які на той час не працювали.
Я не думаю, що з алфавіту будуть викреслені літери V, Z, О та Х. Я не думаю, що є сенс змінювати усі назви, в яких є ці літери.
Наша назва стара, наша ненависть до кацапів доволі велика, буква Z і О жодного впливу на нашу позицію не мають.
Ми змінили логотип на початку вторгнення, зробили тимчасовий. Можливо, після перемоги ми повернемо старий логотип.
Старих клієнтів ми зберегли, вони, звісно, налякані, але ми працюємо, продовжуємо працювати, і в нас є доволі суттєвий рівень довіри, тому тут все більш-менш нормально. Нових доволі складно знайти зараз, тому що, по-перше, війна, по-друге, рецесія, це не додає оптимізму. Нових клієнтів у нас поки не з’явилось. Але ми нещодавно найняли нового директора з продажів, тому працюємо в цьому напрямку.
У нас є кілька замовників, з якими ми працюємо майже 20 років. У нас ніколи не було відділу продажів, тому ми його тільки будуємо. Ми постійно розробляємо, грубо кажучи, один напрям продуктів для одного клієнта вже багато років. У цього клієнта є близько 20+ продуктів, але усі вони розроблені разом в партнерстві й ми підтримуємо їхню експлуатацію. Це реєстрація доменних імен і хостинг.
У нас завжди були дуже високі вимоги до кандидатів. Вони значно вищі, ніж норма по ринку. І ринок висококваліфікованого спеціаліста не дуже сильно змінився. З початком вторгнення він трохи охолонув, але, наскільки я знаю, зараз він знову підігрівається.
В певному сенсі ми продуктова компанія. Ми пиляємо продукт, і самі його експлуатуємо. Це напряму впливає на успіх самої компанії.
Українське IT не лусне. Найбільша небезпека зараз для нас, для цього бізнесу, походить від AI, ну окрім війни. Але AI — одночасно і прогрес. Його зупинити неможливо. Усі, хто будуть пручатися, залишаться на узбіччі. Тому треба його використовувати, щоб покращувати свої можливості.
Ми почали використовувати AI ще у 2020 році під час ковіду. Зараз його покращуємо. У нас є контракт з OpenAI.
Я в цьому бізнесі 25 років, а в самій галузі — близько 30. За цей час я пережив вже кілька криз. Кожна криза починається, і все — IT нібито нікому не потрібно. Проходить пару років ― і ой, всім треба IT, треба девелоперів, джунів шукають, пропонують якісь шалені гроші. Це циклічно. І воно так буде завжди. Поки існує ця галузь, воно так і буде працювати. Це як літо: чекаєш ти його чи не чикаєш, воно прийде.
Розвиток економіки й IT зокрема більше залежить не стільки від війни в Україні, скільки від загальносвітової ситуації. Є якась світова криза — бізнес втрачає. Є якийсь світовий підйом, війна, не війна — пофігу, в Україні бізнес буде, ну, IT-бізнес точно буде зростати.
Ми пов’язані з хостингом і сайтами, тому ми зазвичай допомагаємо в цьому плані. Ми не купуємо міномети, тепловізори, іноді ми збираємо гроші на дрони. Але здебільшого постачаємо й підтримуємо ІТ-інфраструктуру, бо військовим теж необхідна допомога в цьому напрямі. Це те, що я знаю, де можна дешево придбати, як завезти, вже є досвід, канали, купа замовників (військові частини), потребуючих сторін.
Я можу донатити або купую сам, коли до мене звертаються військові за певною допомогою. Але окрім цього в компанії є й багато інших ініціатив допомоги військовим та цивільним. У нас є волонтери, які вже виросли у благодійні фонди — ми підтримуємо їх всередині компанії та анонсуємо їхні збори на зовнішню авдиторію. Вони допомагають як військовим, так і цивільним, медикам, переселенцям. До цього зазвичай підключаються наші фахівці, і так разом робимо добрі справи.
Окрім цього наші спеціалісти щомісяця проводять близько 50+ зборів — це збори як для окремих військових формувань, так і для родичів чи друзів, які захищають країну. Є різні волонтерські ініціативи від фахівців, які ми, як компанія, підтримуємо інформаційно й операційно.
