Владислав Чухрай

Свята закінчилися, а значить настав час корисних інсайтів про те, як витримати останній квартал кожного року й вийти з нього в плюсі. Так, це не тільки час, коли ви плануєте бюджети, бігаєте на корпоративи та в грудні кажете «ну давайте вже після свят». Четвертий квартал — це час, коли треба конкретно попрацювати, адже такої концентрації свят і розпродажів немає за весь рік. Свята та сейли = більші продажі, а більше продажі = прибуток. Наче звучить круто, правда? Але за плюсики у звітності треба заплатити стрес-тестом для всіх бізнес-процесів — у тому числі флоу платежів.

У своєму минулому блозі я розповідав, що і як працює у процесі платіжного роутингу (payment routing). Нагадаю, в попередній серії: payment routing — це процес конструювання шляхів (routes, тому й routing), у межах яких максимальна кількість платежів (бажано всі) успішно пройдуть найбільш надійним та швидким шляхом. Щоб уявити, як це відбувається, просто проведіть аналогію з необхідністю пропустити десятки поїздів, що рухаються на різні напрямки. По одній колії це займе багато часу, якщо ж колій три, процес пройде швидко — але куди направити який поїзд? Графік та маршрутка карта слідування — це і є routing. А ось інструкція з того, куди прямувати поїздам, якщо сталася аварія чи проходять технічні роботи у світі платежів називається smart retry. Про нього і поговоримо сьогодні. 

Мене звуть Влад Чухрай, я проєктний менеджер fintech-компанії bill_line, і сумніваюся, що скажу вам щось нове, але головна мета кожного бізнесу —  це заробляти більше. З цієї загальної core-мети вже починаються конкретні цілі. У випадку з ecommerce важливою метою буде підтримка максимального рівня конверсії та мінімального дропу кошиків. Цю мету повністю розділяють усі без винятку фінтех-компанії. Їхня мета — щоб якомога більше платежів (бажано всі) пройшли найбільш надійним та швидким шляхом. Розбудова цих шляхів — це і є payment routing.

Мене звати Влад Чухрай, і до того, як стати проєктним менеджером fintech-компанії bill_line, я обіймав посаду в бізнес-саппорті. У випадку платіжних сервісів провайдерів саппорт вирішує не проблеми з оплатами конкретних клієнтів — цим займається мерчант, із яким ми працюємо. Команда саппорту, яка веде процесинг, дивиться на більш стратегічний рівень: як розв’язати конкретну проблему мерчанта в розрізі повного циклу обробки транзакції та як уникнути протиправних дій із грошима людей. Сьогодні я хотів би розповісти про власний досвід на основі кейсів та правил, які є в компанії.