«Цифрова» вже не в тренді: тепер держава має бути «агентивною». Як Мінцифри планує зробити ШІ основою держави та чому питань поки більше, ніж відповідей

Що таке агентивна держава?

Почнемо з головного, на WINWIN Summit Михайло Федоров анонсував перехід держави від уже звичної діджиталізації до агентивної. Для цього впродовж шести місяців Мінцифри разом з іноземними партнерами розробляли дорожню карту з чіткими KPI, які треба досягти до 2030 року та увійти в трійку світових лідерів з впровадження ШІ, про що неодноразово повідомлялося раніше.  

«Зараз ми знаходимося на етапі, коли трансформуємо концепцію з Digital state до Agentic state. Ми вже є першою країною, яка запустила агентивні послуги. І це тільки початок», — заявив очільник Мінцифри зі сцени WINWIN Summit.

Але що таке ця агентивна держава і чим вона відрізняється від цифрової? За словами Федорова, в діджіталізації акцент зосереджений на цифровізації певних етапів процесу надання цінності, а в агентизації — на переосмислення самої цінності шляхом використання штучного інтелекту. Якщо спростити пояснення Федорова цифрова держава просто робить старі послуги зручними й онлайн, а агентивна держава — створює нові способи допомагати людям за допомогою ШІ, щоб держава сама розуміла, що їм потрібно.

Як виглядає стратегія Мінцифри з ШІ

Керівник центру розробки та впровадження ШІ-рішень у Мінцифри Данило Цвьок зазначив, що реалізація стратегії ґрунтується на трьох фундаментальних стовпах: 

• широке впровадження ШІ в ключових для держави сферах;
• створення якісного та доступного базового ШІ;
• розвиток «активаторів» — даних, людського капіталу та інфраструктури.

Попри те, що автори стратегії заявили про впровадження ШІ в усіх сферах, зараз у фокусі перш за все оборона й освіта. З оборонним напрямом усе зрозуміло, в Україні триває екзистенційна війна з росією, яка дала поштовх розвитку інновацій, зокрема ШІ-рішень. 

«Сьогодні увага прикута до оборони. І це не лише тому, що це ключовий виклик для України, а й тому, що обсяг талантів та ресурсів, зосереджені саме там. Очевидна короткострокова мета полягає у збереженні світового лідерства України в галузі оборонного штучного інтелекту», — розповів радник міністра з питань ШІ Луукас Ільвес.

Яким чином Україна збереже це лідерство, автори не пояснили, а обмежилися лише загальними словами про мобілізацію ресурсів і про те, як Україна потім допоможе союзникам своєю експертизою. Наголошуючи на важливості оборони, спікер приділив більше часу питань етичного використання ШІ на полі бою, тому що комусь у Нідерландах не подобаються відео з fpv-дронів. 

Допустимо, небагатослівність представників Мінцифри можна пояснити чутливістю теми, щоб не бовкнути зайве для всюдисущих вух ворога, але наступний ключовий сектор, який виокремила Мінцифри, теж залишає багато питань без відповідей.

«Зараз дуже важко сказати, яким буде майбутнє освіти через 10 років. Сьогодні ми можемо лише розпочати процес трансформації освіти у щось, що керується штучним інтелектом», — розповів радник міністра з питань ШІ.

Результати дослідження рівня цифрової грамотності українців на замовлення Мінцифри вказують, що 75,6% підлітків віком від 10–17 років використовують ШІ для ухвалення рішень (це майже на 25% більше, ніж у дорослого населення). Зловживання в навчанні, академічна недоброчесність і зниження рівня критичного мислення найбільше турбують вчителів, коли йде мова про використання ШІ дітьми. Тобто неконтрольоване використання ШІ дітьми в освіті вже присутнє, є конкретні проблеми, результати НМТ щороку погіршуються. Дійсно, важко сказати, яким буде майбутнє освіти через 10 років.

Якщо за понад 40 хвилин детальної панельної дискусії (правильніше сказати виступу) в питанні двох ключових напрямах лунають такі відповіді, то що ж говорити про такі не менш важливі сфери, як енергетика, медицина та агросектор? Наступна цитата пана Ільвеса частково відповідає на це запитання. 

«Ми експериментуємо з використанням штучного інтелекту скрізь, де це можливо. І в процесі цього виявимо сфери, де, на нашу думку, автоматизація не потрібна. Нам не потрібен штучний інтелект скрізь. Єдиний спосіб це з’ясувати — спробувати», — додав Луукас Ільвес.

Українська відповідь ChatGPT. Як «Київстар» із Мінцифри будуватимуть національну LLM для України: інсайти й міжнародний ШІ-досвід VEON

По темi

Українська відповідь ChatGPT. Як «Київстар» із Мінцифри будуватимуть національну LLM для України: інсайти й міжнародний ШІ-досвід VEON

Одним із проявів таких експериментів є рекомендація створити при кожному міністерстві посаду «Головний офіцер із питань даних ШІ», який би займався інтеграцією ШІ в основу кожного міністерства. Мабуть, пану Луукасу не донесли до відома, що ШІ має скоротити кількість чиновників, а не навпаки.

Які показники планує досягти Мінцифри 

Міністерство заклало амбітні KPI до 2030 року:

• 75% приватного сектору має використовувати ШІ.
  
  
• 90% населення — регулярно користуватися ШІ у житті й роботі.
  
  
• Кадри: з 5000 до 50 000 ML-фахівців.
  
  
• Освіта: щонайменше 4 млн сертифікатів із ШІ.
  
  
• 100% сервісів у «Дії» — через ШІ-агентів.
  
  
• Суверенна інфраструктура: до 200 млн GPU-годин для дослідників.
  
  
• Мінімум 500 українських ШІ-компаній на глобальному ринку.
  
  

Чи реалістично? По першому пункту в Мінцифрі розповіли, що тут діятимуть з аналогією «Дія.Бізнес», коли створюватимуться спільноти для просування ШІ в приватному секторі шляхом надання преференцій. 

Те, що 90% населення користуватиметься ШІ, ймовірно, буде не заслуга Мінцифри, а банальне поширення і покращення технології. 

Перша агентивна послуга, про яку згадував пан Федоров — це ШІ-асистент у «Дії». Наразі віртуальний помічник спромігся надати 23% довідок про доходи в перший день роботи. Нещодавно AI CTO Мінцифри Дмитро Овчаренко в одному з технологічних подкастів заявив, що для досягнення 100% результату ШІ-асистент повинен обробляти від 42 000 до 70 000 запитів громадян у «Дії» щомісяця або ж 120 000 на рік.  

Станом на квітень 2025 року в Україні 243 компанії, що займаються розробкою ШІ-рішень (+34 за останні 4 роки). Подвоїти показник буде складно, але реалістично, а це своєю чергою викличе потребу в необхідних кадрах. 

Про інфраструктуру сам Луукас Ільвес промовився, що цифра у 200 GPU годин — це пальцем у небо (оригінальна фраза We’ve set a goal of 200 million GPU hours, that is a bit a shot in the dark). Попри це, він розповів, що за планами стратегії, до кінця десятиліття Україна стане хабом для 20–30% обчислювальних потужностей для всього ШІ, а big tech компанії будуватимуть тут свої дата-центри. 

Замість висновку

Міністерство певною мірою перестрахувало себе тим, що це лише драфт версія стратегії. Зараз вже готується доопрацьоване публічне бачення з подальшими громадськими обговореннями. 

А поки ми маємо амбітні цілі: агентивна держава, сотні ШІ-компаній і місце серед трьох світових лідерів. Але щоб цілі стали реальністю, потрібна не лише гарна презентація, а конкретні кроки, як ця стратегія буде реалізована. 

Дія.AI нині працює на Gemini, але Мінцифри готує перехід на власну українську модель: що зміниться і як захищають дані

По темi

Дія.AI нині працює на Gemini, але Мінцифри готує перехід на власну українську модель: що зміниться і як захищають дані

Хто формуватиме мозок українського ШІ: Мінцифри та «Київстар» зібрали команду керівників для LLM

По темi

Хто формуватиме мозок українського ШІ: Мінцифри та «Київстар» зібрали команду керівників для LLM

Мінцифри планує впровадити «Дія.Офіс», «ЦНАП 2.0» та електронний суд: проєкт програми дій уряду

По темi

Мінцифри планує впровадити «Дія.Офіс», «ЦНАП 2.0» та електронний суд: проєкт програми дій уряду

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram