Київська компанія BeesAgainstMines працює над модульними платформами на базі дронів, які призначені для очищення територій від наслідків війни. dev.ua поспілкувався з CEO стартапу Олександром Пляхтуром і дізнався більше про те, як працює модель штучного інтелекту та SWARM-система BeesAgainstMines.
Київська компанія BeesAgainstMines працює над модульними платформами на базі дронів, які призначені для очищення територій від наслідків війни. dev.ua поспілкувався з CEO стартапу Олександром Пляхтуром і дізнався більше про те, як працює модель штучного інтелекту та SWARM-система BeesAgainstMines.
За словами Олександра, дрони компанії поетапно виконують такі операції як підготовка поверхні (наявність високих рослин є перешкодою), пошук і ідентифікація об’єктів (мін, снарядів, тіл, інших предметів — металевих, дерев’яних, пластикових), знешкодження ідентифікованих мін і снарядів та прибирання залишків.
«Наша система дозволяє знешкодити й зібрати все що було встановлено за стандартними методиками та вказати саперам координати проблемних місць, наприклад снаряди які ми не можемо винести дронами. Наразі відбуваються етапи тестування роботи системи в умовах різних ґрунтів», — говорить очільник BeesAgainstMines.
Основна команда стартапу складається з людей. До неї входить: діючий сапер, інженер, програміст, фінансовий директор, керівник проєктів та маркетинговий менеджер. «Оскільки для створення рішення використовуються технології ЧПК (числове програмне керування), маркування даних, то залучаємо, за потреби, спеціалістів», — пояснює Пляхтур.
Він розповів, що в BeesAgainstMines розробили свою модель ШІ, основна особливість якої в тому, що вона імітує роботу сапера і навчена приймати рішення так, як це робить він. Збір даних є найважчою частиною, бо дані збираються на «вихолощених реальних об’єктах», в різних типах ґрунтів, в різних температурних і погодних умовах.
Олександр Пляхтур говорить, що оскільки очищення території полягає в послідовності певних дій, SWARM-система — це «робота дронів в єдиному інформаційному середовищі». Пошукові модулі надають інформацію про ідентифіковані предмети, їх координати, глибину залягання і положення в просторі, і ця інформація розподіляється по модулях для знищення. Після успішного знищення інформація надається дронам-прибиральникам, що проводять екскавацію і винос залишків в певну зону.
Очільник BeesAgainstMines також розповів звідки походить назва стартапу. За його словами, команда досліджувала можливість застосування навчених бджіл, щурів, мишей, свиней на виявлення вибухівки.
«Основна проблема втому, що при розриві снаряда навколо утворюється поле з різним ступенем протікання вибуху, а поверхня, наприклад пластикових мін може не мати жодних слідів вибухівки. Тварини чітко визначають місця розривів снарядів і вкрай погано визначають активні міни. Бджоли в назві походять, від звуку, що видають дрони, який чимось схожий на звук бджіл», — пояснив Пляхтур.
За словами гендиректора компанії, розробка такої технології коштує чимало, і чималий поштовх для її створення надав «Український фонд стартапів».
В BeesAgainstMines не планують продавати сам продукт, а натомість надаватимуть послуги з очищення територій. Наразі проходить тестування для початку пілотного проєкту.
«Наразі готуємо рішення для пілотного проєкту з одним клієнтом, від успішності проходження пілотного проєкту і буде залежати можливість подальшої співпраці», — говорить Олександр Пляхтур.
Він розповів, що BeesAgainstMines активно співпрацює з гуманітарними організаціями, і зазначив, що наразі продукт не дуже підходить для військового застосування, бо «дрони великі та повільні». Поки в стартапі сфокусовані на гуманітарному очищенні територій.
«Наразі рішення готується переважно для очищення аграрних територій, але дозволяє прибирати відкриті території там, де можуть літати важкі дрони», — пояснює CEO стартапу.
За його словами, можливість масштабування закладена в основу системи стартапу. Різна площа території та різний ступінь забруднення потребують швидкого перерозподілу ресурсів й кількості систем, і використання SWARM дозволяє ефективно балансувати навантаження.
«Плани на найближчі роки — вичистити як можна більше того небезпечного мусора, який принесла війна та зробити території придатними до вирощування врожаю», — підкреслив Олександр Пляхтур.
