UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Марія БровінськаРобота
13 квітня 2026, 09:00
2026-04-13
Deepfake, ідеальні відповіді, імітація збоїв мережі та ще сім ШІ-фокусів кандидатів, які рекрутери розпізнають за хвилину
Кандидати дедалі частіше використовують штучний інтелект не лише для підготовки до співбесід, а й прямо під час інтерв’ю. Це вже не поодинокі випадки, а нова норма ринку.
Утім, як показує практика українських компаній, більшість таких «трюків» доволі легко зчитуються. dev.ua зібрав реальні кейси — від зачитування відповідей до AI-аватарів — і пояснює, чому це майже завжди помітно.
Кандидати дедалі частіше використовують штучний інтелект не лише для підготовки до співбесід, а й прямо під час інтерв’ю. Це вже не поодинокі випадки, а нова норма ринку.
Утім, як показує практика українських компаній, більшість таких «трюків» доволі легко зчитуються. dev.ua зібрав реальні кейси — від зачитування відповідей до AI-аватарів — і пояснює, чому це майже завжди помітно.
Зміст
«Ідеальні» відповіді без глибини
Перший і найпоширеніший сигнал — надто правильні, відшліфовані відповіді, які не відповідають реальному досвіду кандидата.
Head of Global Recruitment в Master of Code Global Наталія Єрісова пояснює: «Ми все частіше стикаємося з кандидатами, які використовують ШІ для підготовки або навіть під час співбесід. Це зазвичай помітно за надто шаблонними або „ідеальними“ відповідями, які не відповідають глибині реального досвіду».
За її словами, такі кейси швидко перевіряються. «У таких випадках ми ставимо уточнювальні та ситуативні запитання, щоб перевірити, наскільки кандидат дійсно розуміє те, про що говорить», — каже Наталія.
Завчені відповіді, які «ламаються» на уточненнях
Іноді кандидати не просто готуються з ШІ — вони буквально завчають згенеровані тексти.
Talent Acquisition Lead у PlantIn Наталія Мудрак згадує: «Кандидат писав та говорив точно як ШІ, тому відразу виникли сумніви щодо його щирості. Як результат, кандидат визнав, що ШІ допомагає йому готуватись до спілкування з рекрутерами та готує цілі відповіді, які можна завчити».
Проблеми, каже Наталія, починаються, коли сценарій виходить за межі підготовленого. «На питаннях, які не вдалось передбачити, кандидат дуже сильно губився та не міг сформулювати відповідь», — зазначає фахівчиня.
Читання з екрана і «допомога в реальному часі»
У багатьох компаніях уже фіксують спроби використовувати ШІ прямо під час розмови.
«У моєї колеги був випадок, коли кандидатка користувалася ШІ навіть під час першої HR-співбесіди й фактично зачитувала готові відповіді з екрана», — поділилася Talent Manager у Levi9 Тетяна Лобецька.
Вона наводить ще один типовий патерн — затримка перед відповіддю і різка зміна якості. «Кандидат не може одразу відповісти на запитання, але вже за мить дає непропорційно глибоку, ідеально структуровану відповідь», — розповідає Тетяна.
Рекрутерка Лілія Костишин з N-iX звертає увагу на ще один тип використання ШІ: «Деякі кандидати користуються транскрипторами або онлайн-перекладачами, щоби краще розуміти питання. Це дуже помітно: після запитання кандидат починає читати з екрана, його погляд змінюється». Для ролей із вимогами до англійської це критично, додає фахівчиня.
Олександра Толох, Talent Operations Director, SoftServe розповідає, що під час HR-інтерв’ю інколи помічає показові моменти: кандидат ніби відповідає на запитання, але контакт не складається — погляд постійно відводиться, з’являються паузи, складається враження, що людина не до кінця слухає співрозмовника.
«У таких випадках часто з’ясовується, що кандидат паралельно підглядає відповіді в ШІ або формулює запит, щоб отримати готовий текст. Це виглядає не стільки як ознака технологічності, скільки як підміна живої розмови, адже HR-етап для нас — це насамперед про мотивацію, досвід і реальний бекграунд, які складно автентично передати через згенеровані підказки», — каже Олександра.
Фейкові профілі та підміна особистості
З розвитком ШІ з’являються і складніші кейси — коли кандидати фактично видають себе за інших людей.
Senior Talent Manager у Railsware Уляна Терещенко розповідає: «Ми вже бачили, як люди використовують ШІ, щоб генерувати фейкові резюме. Ще один нерідкісний кейс — проходження інтро-колів скам-кандидатів, зокрема з використанням інструментів для зміни зовнішності або real-time генерації відповідей».
Іноді це набуває глобального масштабу. «Йдеться про кейси, коли за допомогою ШІ створюють фейкові особистості й проходять співбесіди, використовуючи фільтри для зміни зовнішності», — додає Уляна.
На співбесіду приходить інша людина
У EVO фіксують більш радикальні кейси. Chief People Team Олена Олексієнко розповідає, що інколи кандидати використовують чужі резюме або профілі, а на співбесіду приходить інша людина».
І це, за її словами, швидко стає очевидним. «Це видно вже під час перших 10 хвилин розмови через невідповідність досвіду й стилю комунікації», — каже Олена.
AI-аватари замість живих людей
У компанії N-iX стикнулися з ще більш радикальним сценарієм. «На одному з етапів скринінгу ми зіткнулися з ситуацією, коли на відеодзвінок підключилася повністю згенерована AI-модель людини. Вона виглядала вкрай неприродно: губи рухалися розсинхронізовано зі звуком, а очі були зафіксовані в одному напрямку», — розповіла рекрутерка Лілія Костишин.
Такі кейси, за її словами, викриваються дуже швидко й одразу завершують процес.
У SoftServe також фіксують подібні випадки. «У професійних мережах дедалі частіше трапляються профілі, створені або суттєво „підсилені“ за допомогою ШІ. Особливо це помітно серед кандидатів з інших ринків, які адаптують свої профілі під український контекст. У результаті може складатися враження, що спеціалістів із потрібними компетенціями на ринку багато, однак на практиці „живий“ пайплайн кандидатів — тих, із ким можна якісно поспілкуватися і хто відповідає стафінговим потребам, — часто є значно меншим. Це своєю чергою впливає на коректність оцінки ринку як рекрутерами, так і hiring-менеджерами», — каже Олександра Толох.
У EPAM діляться майже кінематографічною історією.
«Бували випадки, коли наприкінці співбесіди з кандидата злітала маска і виявлялося, що він зовсім не та людина, за яку себе видавав. Так, „українець“ виявився хлопцем з Азії», — розповідає Ольга Макарова, менеджерка департаменту пошуку талантів ЕРАМ Ukraine
Іноді, додає вона, це поєднується з «командною роботою»: кандидату ще й допомагає інша людина.
Підказки, які не видно під час screen sharing
Ще один новий рівень «хитрощів» — інструменти, які працюють непомітно навіть під час демонстрації екрана.
«Є програми, які можуть непомітно працювати навіть під час screen sharing: вони зчитують голос інтерв’юера, формують рішення і підказують його кандидату в окремому вікні», — каже Delivery Director Intetics Іван Рєзнік.
Утім, навіть у таких випадках проблема стає очевидною. «Людина може написати правильний код, але не розуміє, що саме вона написала. Коли починаєш ставити уточнюючі питання — кандидат просто не може пояснити», — пояснює він.
«Живу в Києві», але не знаю жодної станції метро
Head of Global Recruitment в Master of Code Global Наталія Єрісова поділилася ще одним показовим кейсом: «Один із кандидатів, який стверджував, що проживає в Києві, не зміг назвати найближчу станцію метро, що одразу викликало сумніви щодо достовірності інформації».
Просте уточнення іноді працює краще за будь-які технічні перевірки.
Друкує відповідь перед кожною реплікою
У Ciklum помічають новий патерн. «Ми часто бачимо, що кандидат довго друкує перед кожною відповіддю або буквально зачитує сформований текст», — розповіли у компанії.
У таких випадках рекрутери змінюють хід інтерв’ю. «Ми можемо попросити вимкнути бекграунд, поставити уточнювальні питання і подивитися на реакцію в реальному часі», — діляться лайфхаком у Ciklum.
«Зник інтернет», щоб підглянути відповідь
Іноді кандидати намагаються виграти час, імітуючи технічні проблеми.
Тетяна Лобецька з Levi9 описує показовий кейс: «Був кейс, коли кандидат після складних запитань імітував проблеми зі зв’язком, виходив із дзвінка, а потім повертався з уже сформульованими відповідями. Після трьох таких „проблем зі зв’язком“ ми вирішили не продовжувати співбесіду».
Компанії не воюють із ШІ як явищем
Попри всі ці кейси, компанії не виступають проти ШІ як такого. Навпаки — вміння працювати з ним дедалі частіше стає необхідною навичкою. У Capgemini Engineering зазначають, що підготовка із ШІ — це нормально, але ключове — здатність підтвердити знання в розмові. У Ciklum підкреслюють: важливо не те, чи використовує кандидат ШІ, а чи він розуміє межі цього використання. А в EVO додають, що співбесіди вже змінюються у відповідь на нову реальність — стають більш практичними, персоналізованими й орієнтованими на живу взаємодію.
ШІ змінює правила гри на ринку праці — як для кандидатів, так і для компаній. Але поки що головний принцип залишається незмінним: співбесіда — це про людину, а не про інструмент.
Рекрутери швидко адаптуються до нових викликів: змінюють формат інтерв’ю, додають більше практичних задач і уважніше дивляться на логіку мислення кандидата.
І головне — майже всі сходяться в одному: використання ШІ саме по собі не є проблемою. Проблемою стає спроба підмінити ним власні знання, досвід і здатність мислити.
«Пастка початківця». 5 найпоширеніших помилок джунів на співбесідах та як їх уникнути
Напевно, кожен хоч раз у своєму житті переживав ситуацію, коли після співбесіди замість запрошення на роботу приходила відмова. «Як же так? Це несправедливо!», — чимало з нас корили долю і не розуміли, що пішло не так. Катерина Нікітіна, SoftServe IT Academy Recruiter, розповіла про п’ять найпопулярніших помилок кандидатів-початківців на співбесідах.
Два місяці пошуків, 80 відгуків, 12 співбесід і два офери. Як айтішник з Козятина із сертифікатом Google та двома пет-проєктами роботу шукав
Айтішник-початківець Максим Наталчук поділився в LinkedIn власним досвідом пошуку роботи. Хлопець, згідно профілю, працює National Information Management Officer (Data Analyst) в компанії iMMAP. Але омріяному оферу передував непростий шлях. З дозволу автора dev.ua публікує історію Максима про пошук роботи в IT.
У 18 років «захантив» SoftServe, у 21 — відкрив власну компанію. Історія львівського IT-вундеркінда
Гліб Щур — випускник кафедри систем штучного інтелекту НУ «Львівська політехніка». На молодших курсах його запросила на роботу IT-компанія SoftServe, де він працював майже 3 роки розробником у R&D-відділі. А вже у 2021 році Гліб заснував власну компанію та став CSO у 21 рік. Розповідаємо історію львівського «самородка».