Українські винахідники навчилися виготовляти безпілотні літальні апарати, які за якість не поступаються закордонним. Крім того, вони дійсно рятують життя українським військовим і допомагають у війні проти окупантів.
Але на шляху до виробництва вітчизняних дронів стоять обмеження, введені на державному рівні. Про це пише «Економічна правда». Ми обрали основне
Українські винахідники навчилися виготовляти безпілотні літальні апарати, які за якість не поступаються закордонним. Крім того, вони дійсно рятують життя українським військовим і допомагають у війні проти окупантів.
Але на шляху до виробництва вітчизняних дронів стоять обмеження, введені на державному рівні. Про це пише «Економічна правда». Ми обрали основне
Відповідно до Постанови з «Питання оборонних закупівель», вартість безпілотника розраховується як «витрати на виробництво плюс відсоток прибутку». Він може бути 1=3% від собівартості компоненів і 30% — від його збирання.
Але формула не враховує витрати на модернізацію наявних моделей і потужностей, а також розробку нових.
Дотації на виробництво безпілотників не передбачувані, тому аналогічні проблеми спостерігає в себе навіть державний концерн «Укроборонпром», про що вони повідомили ЕП.
Але введені правила поширюються лише на вітчизняних виробників. Іноземні в такому випадку мають конкурентну перевагу з точки зору фінансового забезпечення. Кілька виробників в розмові з ЕП повідомили, що думають про те, щоб перевести виробничі потужності за кордон.
«Обмеження прибутків оборонних компаній — складне етичне питання. З одного боку, ніхто не має наживатися на війні, а з іншого — прибуток для приватних компаній є їхнім головним інструментом для нарощування потужностей».
ЕП посилається на проєкт постанови, який потрапив до них, в якому розміщені пропозиції Мінцифри та Мінстратегпром дозволити вітчизняним виробникам отримувати прибуток до 25% від собівартості на державних закупівлях. Але Міноборони може бути проти, бо тоді вартість їхніх закупівель виросте значною мірою.
Прийняті Верховною Радою у лютому законопроєкти № 8360 та № 8361-д, звільнили від ПДВ та мита ввезення коптерів, тепловізорів, коліматорів і приладів нічного бачення та рацій. Але водночас ці податки залишились для складників БПЛА і тому українські дрони стають вагомо дорожчими за імпортні.
Виробники можуть отримати відшкодування на деякі запчастини для дронів, використані для держконтрактів, згідно з законом. Але це не розповсюджується на договори з благодійними та волонтерськими фондами.
Крім того, виробникам не завжди вдається довести митникам свою відповідність критеріям, тоді у відшкодуванні їм відмовляють. Та під таку пропозицію підходить лише приблизно половина всієї номенклатури. Інші деталі доводиться розмитнювати та сплачувати податок в повному обсязі.
Малі виробники найчастіше не мають ресурсу для оформлення угод з великими постачальниками, а також не можуть робити закупівлі за гуртовими цінами.
Цю проблему міг ти вирішити спеціальний хаб із запасом критичних деталей, про який зазначали в Мінцифри, але у відомстві повідомили ЕП, що проєкт досі розробляють.
Процедура бронювання існує, але вона не розповсюджується на дефіцитних для фронту спеціалістів. Такими є зокрема інженери або оператори БПЛА, та вони ключові в компаніях з виробництва дронів.
Державна служба експортного контролю (ДСЕК) дуже ускладнювала процес закупівлі компонентів для дронів, вважаючи їх товарами подвійного та військового призначення. Питання про це неодноразово підіймали активісти та волонтери, щоб спростити процедуру доставлення компонентів і дронів.
У лютому імпортний контроль спростити відповідною Постановою, але є побоювання, що Закон «Про державний контроль за міжнародними передачами стратегічних товарів», зареєстрований в парламенті, може відновити бюрократичного волокніту.
Складнощі для виробників БПЛА викликає й посилений фінансовий моніторинг, через який гроші не переводяться між банком та продавцем компонентів.
Немає прозорої процедури бронювання тестових майданчиків. У такому випадку деяким малим виробникам важко отримати доступ на полігони для проведення випробувань із застосуванням систем РЕБ та боєприпасів.
Відсутня прозора система фінансування розробників, через яку інженери не можуть масштабувати виробництво та реалізувати свої розробки.
