Згідно з новим дослідженням, проведеним дослідниками з Гавайського університету (UH) у Маноа, до 2100 року на земній кулі буде приблизно на 5% більше днів з веселками, ніж на початку 21 століття.
Згідно з новим дослідженням, проведеним дослідниками з Гавайського університету (UH) у Маноа, до 2100 року на земній кулі буде приблизно на 5% більше днів з веселками, ніж на початку 21 століття.
Причина, кажуть дослідники, проста — це зміна клімату. Причому, як вважають вчені, найбільше веселок буде з’являтися у північних широтах та на висотах, де потепління призведе до зменшення снігу та збільшення дощу. А от місця, де кількість опадів скоротиться, втратять свої райдужні дні.
Веселка виникає, коли краплі води заломлюють сонячне світло. Тому сонячне світло та опади є важливими складовими веселки. Діяльність людини, наприклад спалювання викопного палива, нагріває атмосферу, що змінює структуру та кількість опадів і хмарного покриву.
«Проживаючи на Гаваях, я відчувала вдячність за те, що приголомшливі ефемерні веселки стали частиною мого повсякденного життя, — каже провідна авторка дослідження Кімберлі Карлсон, яка працює на факультеті вивчення навколишнього середовища Нью-Йоркського університету. — Мені було цікаво, як зміна клімату може вплинути на веселки».
Каміло Мора з факультету географії та навколишнього середовища Гавайського університету був заінтригований цим питанням і поставив його в центрі проєкту для одного зі своїх випускних курсів.
За словами Мора, «ми часто досліджуємо, як зміна клімату безпосередньо впливає на здоров’я та засоби до існування людей, наприклад, через виникнення теплового удару під час хвиль спеки, викликаних зміною клімату».
Однак лише кілька дослідників вивчали, як зміна клімату може вплинути на естетичні якості нашого середовища, і ніхто не потрудився скласти карту веселок, тим більше під час зміни клімату.
Команда, до якої входили студенти Гавайського університету, переглянула фотографії, завантажені на Flickr, платформу соціальних мереж, де люди діляться фотографіями. Вони відсортували десятки тисяч фотографій, зроблених по всьому світу і позначених словом «веселка», щоб ідентифікувати веселки, які утворюються в результаті заломлення світла краплями дощу.
«Нам довелося відсортувати фотографії веселкових творів мистецтва, веселкових прапорів, райдужну форель, райдужний евкаліпт і різнокольорову їжу, щоб знайти справжню веселку», — каже співтавторка статті Аманда Вонг.
Потім вчені навчили модель прогнозувати веселки на основі місць розташування та карт опадів, хмарного покриву та кута нахилу сонця. Нарешті, вони застосували свою модель, щоб передбачити сьогоднішню та майбутню появу веселок в усьому світі.
Як виявилось, «гарячими точками» веселок є острови.
«Острови — найкращі місця для перегляду веселок, — каже Стівен Бюзінгер, професор атмосферних наук Гавайського університету. — Це тому, що острівна місцевість піднімає повітря під час щоденного морського бризу, створюючи локальні зливи в оточенні чистого неба, яке пропускає сонце, створюючи величні веселки».
За прогнозами, на Гавайських островах, які нещодавно назвали «райдужною столицею світу», додасться ще кілька днів із веселками на рік.
А от у густонаселених і, ймовірно, задимлених районах, а також у районах, де очікується більше сухих днів і менша загальна кількість опадів, буде менше веселок — це серйозне нагадування про те, що ми всі можемо втратити.
«Зміна клімату призведе до всеосяжних змін у всіх аспектах людського досвіду на Землі. Зміни в нематеріальних частинах нашого середовища, таких як звук і світло, є частиною цих змін і заслуговують на більше уваги з боку дослідників», — каже Кімберлі Карсон.
