«Не відповідаєш цим принципам – не увійдеш в тусовку інвесторів». Навіщо компаніям КСВ?

Зареєструватися на безкоштовну конференцію

Навіщо бізнесу раптом знадобилася КСВ? Це про нові цінності або про тиск суспільства? 

Чи прибутково впроваджувати принципи сталого розвитку в бізнес-стратегії компаній?

Азіза: Це факт. По-перше, суспільний запит. Люди вже цікавляться, яким чином виробляються товари, і готові бойкотувати неетичні бренди: які використовують дитячу працю, шкодять екології тощо. По-друге, це сфера інновацій. Коли ми шукаємо, як зменшити соціальну нерівність або вирішити якусь екологічну проблему, розробляються нові технології, які в цілому рухають сферу вперед. Раніше люди з інвалідністю по зору практично не могли користуватися комп’ютером. Потім виникли запити на різноманітність, рівність і стійкість — і стали з’являтися інновації в коді, клавіатурі, шрифтах, підходах.

Є прогноз, що через 50 років може статися енергетична криза, і тут нам теж потрібні інновації — і заради благополуччя планети в цілому, і заради успішного ведення бізнесу. Тому ми вже говоримо про «зелений» код, енергозберігаючі пристрої тощо. По-третє, це доступ до інвестиційного капіталу. Якщо компанія хоче отримати інвестиційний капітал (навіть не розміщуючись на біржі, а просто для стартапу), це must have. Ти навряд чи увійдеш в тусовку до серйозних інвесторів, якщо не відповідаєш індексам ESG (Environmental and Social Governance). 

Але ж IT-сфера не має відношення до сміття в океані: ви не виробляєте пластик і порівняно мало його використовуєте. Що означає сталий розвиток для IT?

Олег: Не можна сказати, що IT-сфера екологічна. Всі обчислювальні потужності світу (яких взагалі-то безліч) споживають енергію, а більшість енергії виробляється неекологічно. Найчастіше електрика виробляється з викопного палива — нафти, газу, вугілля. Ми споживаємо багато енергії, і це призводить до великих викидів CO2. Тобто сталий розвиток — це те, про що потрібно задуматися, в тому числі, й IT. Я бачу, що великі компанії (наприклад, Microsoft, Google) вже говорять про свій карбоновий слід і хочуть привести його до нуля для своїх дата-центрів і паблік-клаудів. Зараз бізнеси все частіше зберігають свої дані в хмарних сховищах, використовують хмарні обчислювальні потужності Microsoft і Google, і класно, що ці великі корпорації замислюються над тим, щоб користуватися поновлюваними джерелами енергії.

EPAM на волонтерських засадах розробив карбон-калькулятор — програму, яка підраховує карбоновий слід звичайних людей. Ти в напіврозважальній формі відповідаєш на питання — і отримуєш приблизну цифру свого сліду. 

Азіза: ООН виділяє 17 цілей сталого розвитку, для програми КСВ EPAM актуальні 5 з них:

• гендерна рівність,
• якісна освіта,
• боротьба зі зміною клімату,
• гідна робота й економічне зростання,
• індустріалізація,
• інновації та інфраструктура.

Розповім про те, як ми працюємо за деякими з цих напрямків.

Щоб надихнути дівчаток і дівчат розвиватися в IT-сфері, спеціалістки EPAM організовують профорієнтаційні зустрічі для школярок, де розповідають про професію на особистому прикладі. Записи зустрічей доступні в мережі. 

В Індії, наприклад, досить складна ситуація з освітою для дівчаток і жінок. Там є департамент EPAM, і наші волонтери працюють зі школами для дівчаток, впроваджують в програму IT-навчання.

Є програми EPAM eKids і EPAM University. З моменту запуску програми в 2004 році компанія підготувала понад 23 500 студентів з 40 університетів. Вона інтернаціональна, але найсильніше присутня в Україні, Білорусі,  Угорщині, Польщі та Індії. В Україні ми також передаємо комп’ютери університетам, школам і соціальним центрам. Працюємо над наданням підтримки й лікарням.

Азіза: Зараз ми вже переходимо від КСВ до ESG (environmental and social governance). Це включає і недискримінацію ЛГБТ, і енергозбереження в офісі, і відповідальний ланцюжок поставок. Всі постачальники EPAM проходять відповідний аудит, щоб на кожному рівні наша робота відповідала індикаторам ESG.

Держави готові вкладати гроші? Чи легко вченим отримати фінансування, щоб використовувати технології у своїй роботі?

Олег: У нашій країні цього поки що немає. Є рідкісні випадки, коли держава залучає до розробки чогось. Найяскравіший приклад — це «Дія», якою ми всі зараз користуємося, і яку розробили волонтери EPAM. Так, зараз подібних проєктів не так багато, але на конференції Devoxx Ukraine буде багато крутих спікерів, які працюють на стику технологій, сталого розвитку, урбаністики.

Наприклад, Том ван Арман, засновник компанії Tapp, команда якого працює в Амстердамі. У Тома це вже поставлено на рейки: у нього багато замовлень, є спільнота, у якій народжуються ідеї, а потім продаються місту, державі, приносять прибуток. Розповім на прикладі боротьби з коронавірусом. 

У місті було кілька ініціатив, спрямованих власне не на медицину, а на урбаністику. Є програми, які розпізнають, чи є на людині маска. Додаток, який використовує вуличні камери і аналізує скупчення людей, щоб можна було на це реагувати: вводити обмеження, ставити попереджувальні знаки.

Чи змінила пандемія комунікацію, активність та ставлення до сфери сталого розвитку?

Олег: Пандемія змінила дуже багато, безумовно. Питання в тому, які висновки люди з цього роблять. Часто думки суперечливі. Коли був жорсткий локдаун, і я ходив  порожніми парками, було відчуття, що прийшов кінець світу. Починаєш жити по-іншому, більше бачити природу. Я відчув це на собі. Гуляючи в лісі, я чув спів птахів, і було відчуття, що люди зникли, і завдяки цьому природа оживає. Для мене це було приводом ще більше думати про те, що ми всі з точки зору екології робимо.

Азіза: Зазвичай ми всі разом організовано займалися весняною посадкою дерев. Через пандемію централізовано зібратися не вдалося. Тоді ми запропонували колегам вибрати і оплатити саджанці, якщо вони готові самостійно з’ясувати, де дозволена посадка, і зробити це. Таким чином було висаджено 476 дерев по Україні. Люди самі це робили — ми тільки оплатили саджанці та їх доставку.

Як особисто ви стали працювати з темою сталого розвитку? Чому для вас це важливо?

Азіза: Я за освітою маркетолог, і коли дізналася про концепцію соціально відповідального маркетингу, то загорілася цим. Вступила до аспірантури, вирішила писати дисертацію Про соціально відповідальний маркетинг — і це визначило мою зону професійних досліджень. Я сама здобувала знання. Це був 2007 рік, і тоді навіть у світовому досвіді кейсів було порівняно небагато. В Україні тема і зовсім лише зароджувалася.

Для мене важливо, щоб мотивовані люди могли успішно розвиватися в IT незалежно від свого життєвого старту, щоб дівчатка й жінки бачили для себе перспективи у цій сфері.

Олег: Не зовсім правильно говорити, що я вибрав цю сферу як професійну діяльність. Я solution-архітектор, до цього багато років був розробником. Тобто моя діяльність — це IT, розробка програмного забезпечення. Сталий розвиток — це просто тема, яка мене зачепила. Не те, щоб я прямо експерт в ній, але в кінці минулого року, коли я став думати про свій подальший розвиток, я зрозумів, що хочеться якогось глобального сенсу. 

Я з дитинства любив природу, і мене засмучує пластикове забруднення, величезні звалища, злидні, бідність. Через те, що я багато подорожую, я бачу, що, наприклад, зараз відбувається з океанами. Хочеться не просто говорити про це, а спробувати вплинути на ситуацію, хоча б на своєму рівні. 

Скільки на рік український департамент EPAM витрачає на КСВ?

Азіза: Насправді, це не якісь захмарні для бізнесу суми. По-перше, наші проєкти, пов’язані з освітою для школярів і студентів, допомагають залучати таланти в індустрію. Хіба що чималий фінансовий ресурс вимагає напрям забезпечення матеріально-технічної бази для студентів, створення навчальних лабораторій. По-друге, багато проєктів не вимагають великих фінансових витрат, тому що колеги реалізують їх на волонтерських засадах. Зараз, на мій погляд, вже не потрібно роз’яснювати людям, чому sustainability-цінності важливі — компанії часто досить створити середовище для реалізації волонтерського потенціалу команди.

Чи задають лідери думок тренд на сталий розвиток? 

Олег: Мені дуже подобаються люди типу Ілона Маска. Я не знаю усього про його діяльність, тому не можу за нього підписуватися, але ті інновації, які він просуває, його широкий погляд на речі — це круто. Він вкладає гроші в амбітні проєкти, покликані щось глобально поліпшити. Я не знаю про якісь його великі ініціативи у сфері сталого розвитку, кліматичних змін, але зовсім не здивуюся, якщо вони з’являться. Думаю, що саме такі люди можуть багато чого змінити. У них є не тільки гроші і вплив, бачення й інновації. 

— Чи немає у тебе відчуття, що такі великі проєкти на зразок освоєння космосу можуть, навпаки, допомагати виправдовувати шкоду, що наноситься людям і планеті? Ностальгія по Союзу багато в чому тримається на цьому. Мовляв, так, у нас був хліб за картками, зате був і Юрій Гагарін. Так, був ГУЛАГ, але зате був Байконур. 

Олег: Так, польоти в космос — це прорив, гордість країни, але, я вважаю, що краще б такі зусилля і гроші вкладалися в те, що відбувається у нас на землі.

Я захоплююся скандинавськими країнами, де розвивається відновлювана енергетика, ідеї єднання з природою. Мене особисто це захоплює більше, ніж польоти на Марс. Якщо для польоту в космос ми спалюємо мільярди кубометрів газу, то це факап. Випробування ядерної зброї теж можна назвати справою, яка важлива для науки, але я вважаю, що це неприпустимо.

Розвиток технологій змінює те, як ми розуміємо роботу. Якісь професії зникають, якісь — трансформуються. Як виглядатиме ринок праці у найближче десятиліття? 

Олег: Тут можна довго філософствувати, краще під бокал вина (сміється). Якщо відповісти коротко, то я сподіваюся, що з часом праця розробника стане більш творчою й інтелектуальною, стане менше того, що ми називаємо monkey job. Штампувати нескінченні сайти, генерувати або переносити величезні обсяги якихось даних без особливого сенсу, соціальні мережі, ті ж онлайн-казино — це досить рутинно.

Відбиття хакерських атак, боротьба з фейковою і безглуздою інформацією, розробка етичних норм застосування технологій (особливо це актуально для робототехніки) — це перспективні області, які вимагають інтелектуальної, нерутинної праці. Я не вірю, що роботи буде менше, але вона буде іншою.

І що стосується цінностей, то, думаю, розробники більше замислюватимуться про наслідки того, що вони роблять. Цей тренд вже простежується, і на конференції Devoxx Ukraine ми будемо говорити про це.

Чому конференція для джавістів взагалі включає порядок сталого розвитку?

Олег: Я сподіваюся, що більшості ця тема зайде, а не відлякає.

Наприклад, спрощувати логістику під час коронавірусу, допомагати дотримуватися соціальної дистанції, створювати трекери еко-звичок тощо. Хочеться робити щось таке, чим будеш пишатися, чим будуть пишатися твої діти. Якщо ти працюєш над проєктом, який, наприклад, допоможе зупинити COVID-19, очистити океани, врятувати коралові рифи — це вже так.

Хто ЦА конференції?

Олег: У нас будуть виступи, орієнтовані на розробників, починаючи від джуніорів і закінчуючи техлідами. Є що послухати і девопсам, особливо працюючим на Java. Є кілька доповідей, пов’язаних з автоматичним тестуванням. Оскільки програма охоплює різні рівні підготовки слухачів, вона буде цікава й для тих, хто тільки починає кар'єру, і сеньйорам, менеджерам і архітекторам, які хочуть бути в тренді. 

Сталий розвиток — це не основне, звичайно, а така родзинка. Про це ми будемо говорити як про бізнес-домен і перспективу розвитку в майбутньому. 

На яких спікерів конференції важливо звернути увагу?

Олег: У нас будуть і зірки, які беруть участь в Devoxx з року в рік, і нові імена. Джош Лонг, Саймон Ріттер, Хайнс Кабутц, Бруно Суза, Адам Б'єн — я впевнений, всі Java-розробники їх знають. Вони часті гості і на конференції Devoxx, і на  Java Days, які проходили в Україні до Devoxx.

Безумовно, для мене найважливіша інновація цього року — це сталий розвиток.

Будуть круті спікери, які розкажуть про особистий досвід реалізації проєктів на цю тему. Буде і доповідь про «зелений» код — тобто про те, як айтішникам безпосередньо у своїй роботі можна бути більш екологічними. Не буду розкривати сюрпризи, але скажу, що доповідь цікава. Бруно Суза розповідатиме про sustainable-кар'єру, що теж дуже актуально для девелоперів, які зацікавлені в зростанні. Також буде одна панельна дискусія, де я планую зібрати 4-5 спікерів, які матимуть нагоду поговорити про те, як ІТ-спеціалісти можуть внести вклад в реалізацію цілей сталого розвитку. 

Зареєструватися на безкоштовну конференцію