Тема зарплат в українському IT — найбільш обговорювана в спільнотах програмістів. Як її розрахувати, на що звертати увагу і при цьому залишатися на ринку, не досягаючи «скляної стелі»?
Тема зарплат в українському IT — найбільш обговорювана в спільнотах програмістів. Як її розрахувати, на що звертати увагу і при цьому залишатися на ринку, не досягаючи «скляної стелі»?
dev.ua — більше, ніж ЗМІ. Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, LinkedIn і Twitter
Останнім часом пожвавилися дискусії навколо оплати праці висококваліфікованих фахівців, які ось-ось можуть досягти так званої скляної стелі — граничної цифри в зарплаті, вище якої вже не стрибнути.
Про те, якою «стеля» для програмістів є зараз, ми писали тут. Але виявляється, в компаніях існують спеціальні формули, які задають зарплатні планки для фахівців.
CEO і президент компанії Intetics Борис Концевой поділився з dev.ua алгоритмом, за яким зарплати розраховуються в галузі.
За основу розрахунку беруть середню зарплату американського роботодавця на локального програміста і коефіцієнт продуктивності кожного окремого спеціаліста.
Виходячи з цих показників розраховується, власне, зарплата (білабле рейт), яка складається з максимальної середньої зарплати українського програміста і оверхедів компанії (додатковий час на розробку або запуск продукту).
Отже, формула виглядає як співвідношення вартості локального програміста для американської компанії в співвідношенні до коефіцієнта продуктивності кожного конкретного фахівця.
Billable rate = Середня витрата американського роботодавця на локального програміста / Коефіцієнт продуктивності
Billable rate — це і є максимальна середня зарплата українського програміста з урахуванням оверхедів (допвитрат) фірми. При цьому відхилення такої середньої зарплати можуть бути значними як в одну, так і в іншу сторону.
Середня витрата — це середня зарплата локального програміста плюс накрутки (зарплатні податки + бенефіти + робоче місце).
Коефіцієнт продуктивності — хитра величина, що показує наскільки американський роботодавець вірить, що продуктивність американського програміста вища за продуктивність українського фахівця.
Якщо розраховувати зарплату для програміста рівня senior, то, згідно з формулою, вона складе близько $5 000.
Розберемо поетапно.
Середня витрата = Середня зарплата локального програміста з податками, преміями і робочим місцем становить приблизно $125 000 + 20% = $150 000
Цю суму варто розділити на коефіцієнт продуктивності — в нашому випадку 2.
Отримуємо $75 000. І це максимальний Billable rate (заробіток, можливий для сеніора) в Україні, якщо розраховувати його за формулою Intetics.
Оверхед у фірм зараз, за словами Концевого, $800- $1 800, середнє значення — близько $1 300 або приблизно $15 000 на рік.
Отже, максимальна зарплата складе $75 000 (білабл) — $15 000 (оверхед-витрати компанії) = $60 000 на рік або $5 000 на місяць.
Але, каже Концевой, це не аксіома — зарплатні варіації можуть бути різними, адже цифри можуть відрізнятися.
ДОПОВНЕНО. Після публікації матеріалу Борис Концевой вирішив роз’яснити свою формулу та доповнити відповідь. Публікуємо текст цитатою без коректив.
«Як відомо, якщо ви висловили свою думку досить чітко, вас все одно у кращому випадку зрозуміють на 50%. Тому — алаверди!
Може здатися, наче Intetics розраховує заробітну платню за допомогою зазначеної вище формули. Як би не так! Немає нічого спільного взагалі. Не існує жодної фірми, яка б використовувала подібний метод. Заробітні плати визначаються перш за все скілами співробітника та багатьма іншими факторами.
Питання ж було поставлене таким чином: коли перестануть зростати зарплатні і який буде максимум. Тому я намалював формулу, яка враховує всі змінні у цьому процесі.
Тут треба зробити акцент на двох речах. Перше — це середні величини, тому можемо додати-відняти від результату сигму, а то й всі три, аби отримати можливий діапазон.
Друге — це коефіцієнт продуктивності. Мій досвід підказує, що американський роботодавець вважає програміста у себе в офісі вдвічі більш продуктивним, ніж розробника, що працює віддалено.
Гадаю, що ця величина наразі зменшується, перш за все після пандемії. Мені було б дуже цікаво дізнатися думки інших! І нагадую, що мова йде не про реальну продуктивність клієнта (ми її все одно не вміємо вимірювати!), а про сприйняття (perception) клієнта».
