22 листопада сервісу MEGOGO виповнилося 10 років. Редакція dev.ua вирішила створити таймлайн розвитку компанії, щоб зрозуміти, як їй вдалося стати великим гравцем на медіаринку України.
22 листопада сервісу MEGOGO виповнилося 10 років. Редакція dev.ua вирішила створити таймлайн розвитку компанії, щоб зрозуміти, як їй вдалося стати великим гравцем на медіаринку України.
Історія MEGOGO розпочалось з фінансової кризи 2008-го року. На той час 28-річний Володимир Боровик, майбутній засновник компанії, працював у правлінні «Правекс Банку» і відповідав за корпоративний бізнес.
«До мене регулярно приходили підприємці та багато розповідали про особливості своєї справи, щоб можна було прийняти рішення про кредитування», — розповідав в 2020 році Боровик.
Потім банк продали італійцям, підприємець трохи попрацював з новими акціонерами, але у 2009 році вирішив піти з банківської сфери. Вона різко просіла після кризи, і він розумів, що найближчим часом банки не розвиватимуться.
Боровик каже, що йому хотілося робити щось своє. Завдяки роботі в банку він багато знав про різні види бізнесу, але тільки в теорії. Вирішив втілити свої знання на практиці.
Спочатку Володимир займався різними закупками й продажами. А у 2010 році загорівся ідеєю створити в Україні легальний онлайн-кінотеатр. Підприємець слідкував за тогочасними трендами: особливо за США, де набирав популярність Netflix і захотів зробити щось подібне в Україні.
«Перших інвесторів я знайшов майже відразу серед знайомих. Вони вклали пару мільйонів доларів, але суму ми сильно недооцінили — виявилося, що цього недостатньо, щоб зробити сайт з відео.
Планувалося, що це буде сервіс підписок, який працюватиме на одну-дві країни. Проте після запуску з’ясувалося, що дешевше і простіше купувати права на показ на території відразу всього колишнього СРСР. І що ринок не готовий до платного продукту — за підписку тоді ніхто не хотів платити. Тому MEGOGO мімікрував під піратів.
До речі, сама назва компанії нічого не значить. Про це розповідав Іван Шестаков, сьогоднішній директор зі стратегічного розвитку:
«Спочатку ми хотіли придумати якусь легенду. Але насправді наша назва нічого не означає. Просто сиділи за столом, перебирали доменні імена і обрали ось цю дивну назву».
В травні 2012 року, через пів року після запуску MEGOGO, СКМ Ріната Ахметова оголосила про запуск відеосервісу з ліцензійним контентом OLL.TV. Як і MEGOGO, новий гравець на тоді ще сирому ринку, вважався невеликим додатком до провайдерів інтернет-послуг. OLL.TV тоді відразу отримав ексклюзивні права на показ ЄВРО–2012, яке проходило в Україні.
Боровика в тому році запитали як він ставиться до конкурента і чому на його платформі немає футболу. Він, посміхаючись, відповів:
«Я позитивно ставлюся до конкуренції. Всі онлайн-кінотеатри завжди у пошуку цікавих продуктів. І трансляція чемпіонату Євро 2012 — одна з таких можливостей, не більше. Щоб ви розуміли, ми активно працюємо у Росії. Ось там конкуренція. У нас в Україні тільки-но запустився другий онлайн-кінотеатр. Але в Росії вже працює понад десяток таких проєктів. Напевно тому до нового українського конкурента від СКМ ми ставимося спокійно».
Щодо представництва MEGOGO в Росії. На старті компанія відкрила офіси в Україні, Росії, Казахстані, Білорусі, Молдові, країнах Балтії, на Кавказі. Найважливіші з них були в Києві та Москві. Перший є центром усієї компанії, а другий працює автономно і юридично відокремлений. Хоча зв’язок все одно є. В Україні бенефіціаром ТОВ «Мегого» є особисто Володимир Боровик. Але так було не завжди. До 2017 року замість нього цей статус був у зареєстрованої на Кіпрі компанії «Сенсейра Трейдінг Лімітед».
Саме ця компанія була також засновником ТОВ «Мегого» в Росії, поки у 2018 році поступилась місцем іншій кіпрській компанії «Маґавін Ентерпрайзес Лімітед». У обох різні директорки (у «Сенсейри» це Марія Ніколаіду, а у «Маґавін» — Світлана Іваніду), при цьому компанії поєднують структури, що ведуть їхні справи — Romanos Secretarial Limited та Romanos Office Services Limited відповідно. Склад ради директорів обох збігається на 80%.
«Це окрема структура, яка працює на тому ринку, і ми ніяк не перетинаємося. Це самостійна і незалежна комерційна структура, яка продає інвентар у тому сегменті. За законодавством у нас інфраструктури навіть різні», — розповідав нам в інтерв’ю в серпні 2021 року Іван Шестаков.
На ринку говорять про причетність до бізнесу Степана Черновецького — сина колишнього мера Києва Леоніда Черновецького. Саме Леонід був засновником «Правекс Банку», в якому працював та виріс у топменеджера у нульових Боровик. Прямого зв’язку між Черновецьким-молодшим та MEGOGO немає. Проте він є між його промоутерською компанією Elite Boxing (бокс — пристрасть Черновецького-молодшого) та відеосервісом — вони співпрацювали ще у 2013 році.
Боровик ще в перший рік роботи MEGOGO відмовлявся називати інвесторів, додаючи, що за компанію повинен говорити продукт. Також він заперечував зв’язок з власниками порталу EX.UA, перша спроба закриття якого збіглася з першими місяцями роботи компанії. Цієї лінії дотримується і Шестаков.
Перелом на ринку OTT–сервісів, якими є MEGOGO, OLL.TV, SWEET TV та інші відбувся у 2017 році. Нагадаю, що це онлайн-платформи, які пропонують користувачам інтернету пакети телеканалів та доступ до фільмів. Закриття сайтів з неавторизованим контентом FS.to та EX.ua, а також блокування соцмережі VK.com із піратськими відео створили нове вікно можливостей для місцевих OTT-провайдерів.
«Ми почали цікавитися футболом у сезоні 2017/2018. З невідомих для нас причин, не могли домовитися з Медіа Групою Україна (належить Рінату Ахметову — ред.) щодо футбольного контенту. Тоді ми вирішили напряму спробувати себе в тендерах і отримати цей контент», — говорив в інтерв’ю dev.ua Іван Шестаков.
Найгучніший виграш тендеру стався в листопаді 2020 року. Тоді MEGOGO виграв права на трансляцію єврокубків у 2021-2024 роках. Сума тендерної пропозиції коливалася в районі 20-30 млн євро, рекордних для України. Проте в компанії відмовилися коментувати ці цифри й взагалі, не люблять говорити про гроші.
Онлайн-сервіс конкурував з каналами «Футбол 1 2 3» («Медіа Група Україна»), «Воля — Кабель», SWEET TV, Setanta Sports та «1+1». Тут варто згадати 2012 рік і запитання щодо прав на показ ЄВРО, якими володів виключно OLL.TV. Цього разу першим став MEGOGO, який не захотів ділитися субліцензією з каналами Ахметова.
Компанія більше заробляє завдяки підпискам, але і від реклами не відмовились повністю, тому що «має мільйони користувачів щодня». Після виграшу тендеру, MEGOGO змінив тарифні плани. На сьогодні існує три види підписки: Легка (99 грн/міс), Оптимальна (199 грн/міс), Максимальна (299 грн/міс). До останньої входять ексклюзивні покази єврокубкових матчів, але виключно на них можна підписатися окремо, заплативши ті самі 199 грн/місяць.
Зараз в MEGOGO працює 730 людей. Це у декількох країнах. Серед них — 152 розробники. В обробці контенту залучено близько 100 спеціалістів. В Україні сервісом користується 12 млн глядачів. На платформі — понад 150 000 годин контенту: 320 українські й закордонні телеканали, 22 000 фільмів, 10 000 аудіокниг та близько 1000 подкастів.
Якщо все ж спробувати поговорити про гроші MEGOGO, то компанія вийшла на самоокупність у 2019 році, на 8-й рік свого існування. І Боровик, і Шестаков кажуть, що зароблене реінвестують назад в бізнес, бо хочуть рости швидше за ринок. Приблизна кількість аудиторії щомісяця становить близько 60 млн глядачів.
Актуальних офіційних даних по доходах компанії немає — Боровик лише зазначав, що «якщо сервіс не працює 10 хвилин в будь-який час доби, то ми втрачаємо півмільйона доларів». Тому хто саме «вливав» в компанію значні суми до самоокупності і, можливо, продовжує це робити, сьогодні залишається загадкою.
В 2012 році, через півроку після запуску, власник MEGOGO розповідав, що вони наблизилися до 5 млн унікальних користувачів на місяць. 50% глядачів — це Україна, 25% — Росія та ще 25% — інші країни колишнього СРСР. У 2013 році в MEGOGO говорили про річний дохід в $700 000. На той час місячна аудиторія сервісу складала понад 20 млн користувачів. Більша частина (понад 70%) цієї аудиторії розділилась приблизно порівно між двома країнами: Україною та Росією. Розподіл сил зберігся до сьогодні.
Восени 2020 року з’явилась інформація, що 100% акцій MEGOGO хоче купити міжнародна телеком-група VEON, яка володіє українським мобільним оператором «Київстар» та російським «ВымпелКом». Нещодавно Василь Лацанич, голова телеком-напрямку компанії NEQSOL Holding, якій належить Vodafone, розповів, що телекому потрібна власна медіаплатформа. Це один з варіантів, куди може рухатися MEGOGO. Проте там говорять, що на ринку періодично з’являються чутки про їх купівлю, але нічого конкретного.
«В найближчі пару років ми зможемо стати мільярдним бізнесом. За два, три роки — це цілком реально», — сказав нам Іван Шестаков.
Що ж, тоді чекаємо на нового українського «єдинорога».
интересно, сколько денег в него еще вольют?