Зазирнули в майбутнє. Яку долю пророкують українському IT у найближчі роки топи EPAM, Ciklum, Luxoft, Intetics, Mate academy та інші

Юрій Антонюк, віцепрезидент, голова EPAM CEE

Після завершення будь-якої війни наступає період відбудови. І в 21 столітті відновлення неможливе без цифрової складової. Україна вже зазнала суттєвих руйнувань у транспортній, житловій, енергетичній, військовій, соціальній сферах тощо. Обсяги цих втрат вражають — ідеться про мільярди доларів. І, на жаль, війна ще не завершена.

Але завдяки сучасним технологіям відновлення може відбуватися динамічно.

 Уже зараз є передумови для певних трендів:

• У майбутньому економіка країни розвиватиметься завдяки відбудові, що потребуватиме залучення цифрових ресурсів. Це може сформувати підвищений попит на ІТ-рішення для внутрішнього ринку та призвести до зміни структуру ІТ-ринку. Водночас експорт ІТ-послуг не зупиниться, його роль залишиться важливою, але ринок розвиватиметься в тому числі й завдяки внутрішньому попиту на цифровізацію.
• Україна все більше інтегруватиметься до західної екосистеми на шляху до ЄС, що спричинить подальший розвиток продуктової складової ІТ-галузі. Цей напрям потребує більш досконалого законодавства та підтримки з боку держави й іноземних інвесторів.
• Наразі деякі великі ІТ-гравці, які не мали представництв в Україні до повномасштабного вторгнення, допомагають країні на волонтерських засадах. У подальшому є ймовірність відкриття нового бізнесу в Україні з їхнього боку для реалізації вже комерційних проєктів у багатьох сферах, у тому числі й у напрямі military tech. Він може покривати потреби країни в подальшій обороні та захисті, як, наприклад, це відбувається в Ізраїлі, а також мати експортну складову.

Андрій Оксенюк, CFO в Ciklum

Останні кілька років, за які нам довелося зіткнутися і з пандемією, і з повномасштабною війною, укотре довели, що українці можуть впоратися з будь-якими труднощами. Це стосується й цифрової галузі. За девʼять місяців цього року ІТ-індустрія вже зросла на 13% та принесла близько 50 млрд грн у податках. Ці цифри продовжують зростати, незважаючи навіть на постійні ракетні обстріли та періодичні вимкнення світла.

Навіть у турбулентному 2022 році ІТ-експорт продовжує зростати. Міжнародні партнери не тільки зберігають уже наявні контракти з українськими компаніями, але й готові до укладання нових, щойно ситуація з інфраструктурою стабілізується. Цей потенціал ІT-індустрії допоможе втримати економіку країни на плаву, а після перемоги сприятиме потужному відродженню України.

Але, звичайно, варто зважати й на загальний стан світової економіки. Великі ІТ-бізнеси нині зіткнулися з уповільненням свого стрімкого зростання, уможливленого пандемією та тотальною цифровізацією. Яскравий приклад — Zoom, чия капіталізація злетіла під час коронакризи, а нині відкочується на попередні показники. З іншого — глобальні економічні складнощі, зростання інфляції та відсоткових ставок центробанків, коливання на ринках змушують компанії вдаватися до скорочень своїх витрат, щоби зберігати динаміку бізнесу.

Утім, запит на диджиталізацію нікуди не зникає: усім очевидно, що майбутнє — за «цифрою». Попит на фахівців також зберігається: на це впливає, зокрема, і брак талантів, який виник через де-факто втрату ринку праці країн-агресорок, оскільки бізнеси відмовляються від послуг багатьох тисяч фахівців із росії та білорусі.

Переконаний, що з поточної непростої ситуації українське ІТ вийде ще сильнішим. Окремі сигнали цього вже помітні: українські технологічні компанії продовжують наймання та докладають чимало зусиль для розвитку талантів. Ідеться й про поточні кадри, і про майбутні: інвестиції в освіту, у професійний розвиток і набуття важливих нині хард- і софт-навичок.

Такий підхід дає змогу досить оптимістично сприймати найближче майбутнє ІТ-бізнесу в горизонті найближчих двох років. Звісно, чимало залежить і від ситуації на фронті, і від успішності подолання викликів поточної зими. Проте українці — й українські айтішники зокрема — уже довели свою стійкість і неймовірну резильєнтність. І, як і рік тому, я переконаний, що на Україну чекає доля європейського ІТ-тигра.

Сергій Скуріхін, CEO & Founder ZONE3000.

Доволі важко зараз щось прогнозувати. Наприклад, мої прогнози щодо повномасштабного вторгнення не виправдались, тож трек-рекорд «такий собі». Наразі близько 15% спеціалістів компанії залишили територію України та перебувають здебільшого в Західній Європі. Якщо ми зможемо зберегти працездатність (світло, тепло, зв’язок) цієї зими та здобудемо перемогу наступного року — більшість із тих, кому є куди повертатися, — повернуться. У такому випадку індустрія відновиться доволі швидко. Я би сказав, що нам знадобиться кілька місяців після перемоги для того, щоби знов почати «перегрівати» ринок праці.

Євген Ковалевський, Chief Product Officer міжнародного холдингу TECHIIA

Передусім усе дуже залежить від того, наскільки швидко ми переможемо. Припустимо, що це станеться до наступного літа. 

Який у нас глобальний контекст? Світова економіка на спаді. У горизонті рік-півтора — глобальна криза. На прикладі Meta й інших глобальних корпорацій бачимо, як вони оптимізовують штати співробітників, прикручують проєкти з туманними перспективами, шукають продукти, які дадуть швидкий приріст доходів за умови стриманих витрат. Падіння болюче, і, можливо, ми лише на самому його початку.

Болюче падіння сильно пригальмує гонку за кадрами, попит і пропозиція знайдуть нову точку балансу. Саме завдяки цьому з’являться гарні можливості для запуску нових продуктів і компаній. 

Якщо ми говоримо про Україну, то картина буде тією самою, тільки з глибшим дном.

Ми вже спостерігали це за часів ковідних локдаунів, але тепер війна, найімовірніше, поглибить ситуацію.

Але плюси я теж бачу, і вони фундаментальні. 

По-перше, після нашої перемоги в українську економіку буде багато інвестицій. Країна стане місцем великих очікувань і можливостей. Уже є, але ми все ж таки маємо спершу викинути агресора з наших земель і на ходу відновлювати руйнування, тому стримані в реалізації інвестиційного потенціалу.

По-друге, така важка подія, як війна, тренує та навчає все населення працювати невпинно. І це буде наша професійна конкурентна перевага. Я вважаю, що люди, які пройшли загартування війною — на будь-якій позиції — будуть ефективнішими за тих, хто не пройшов.

По-третє, у нас буде велике поле для створення справді корисних продуктів. Бо потрібно не просто працювати та заробляти гроші, а й відновлювати країну. Багато хто перестане робити проєкти просто заради того, щоби проїсти інвестиції. Буде складно робити щось прохідне, неважливе та некорисне, бо попит буде на інше, те, що розв’язує справжні проблеми.

По-четверте, IT може стати дуже класним фундаментом на відновлення країни. Щоб перезапустити реальний сектор, потрібно порівняно більше часу, подекуди сильно більше, зважаючи на руйнування, мінування тощо. 

А з іншого боку, вивільнені під час кризи кадри інтелектуальної праці шукатимуть собі застосування. Так, хтось погодиться на дешевші пропозиції, хтось перейде в іншу професію. Але велика кількість людей будуть працювати над чимось новим і запустять круті глобальні речі, які допомогатимуть відновлювати українську економіку у продуктовому та фінансовому сенсі.

Валентин Коряко, Delivery Center Director в Levi9 Ukraine

За 9 місяців повномасштабної війни українські ІТ-компанії, які й так були доволі адаптовані до роботи в нестабільних умовах, змінили вектори розвитку. Ми все ще продовжуємо шукати нові можливості. Наприклад, у Levi9 останні роки ми рухалися в бік архітектурної розробки, складних і цікавих проєктів. Зараз же саме час подумати над створенням інших конкурентних переваг. Для нас поки нічого не змінилося, ми як і раніше співпрацюємо з компаніями середнього розміру та стартапами. 

Ситуація в ІТ поступово повертається до довоєнного рівня, хоча ІТ-ринок перерозподілився. Поменшало гравців на ІТ-арені, переважно серед малого й середнього ІТ-бізнесу та стартапів. Відкритих позицій стало менше, натомість побільшало кандидатів в активному пошуку, особливо серед розробників із досвідом до 2 років. І все ж компанії шукають нових клієнтів і доводять, що вести діяльність в Україні можна, ми стабільні та вміємо нівелювати ризики. Водночас вони виходять і на міжнародні ринки, відкривають там офіси й обирають, зокрема, близькі до України країни — Польщу, Румунію та країни Балтії. І це стосується не лише ІТ. Задача українського бізнесу сьогодні — спонукати спеціалістів лишалися чи повертатися, розвивати ринки та компетенції в Україні. ІТ-бізнес має докладати зусиль і будувати комфортні умови для роботи в межах і за межами країни. 

В українських компаніях інвестори вбачають перспективи та потенціал для розвитку, а отже, вкладають в ІТ, e-commerce, фінтех, інші інноваційні індустрії й експортноорієнтовані галузі.  

Попит на українські ІТ-рішення стабільний, попри всі труднощі та ризики, тож навіть із цієї точки зору майбутнє українського технічного сектора оптимістичне. Водночас державні структури мають цьому сприяти та забезпечувати безпечні умови, і тоді інвестиції надходитимуть самі по собі. І все ж варто бути реалістичним під час будування планів і мати декілька сценаріїв розвитку ситуації — це дає змогу бізнесу міцніше стояти на ногах, якщо наступає криза, і передбачити наступні кроки.

Ольга Прихно, COO/CFO в Innovecs: 

Українська IT-сфера вкотре доводить свою життєстійкість, а спеціалісти галузі демонструють вміння працювати у найнеймовірніших умовах. Обсяги замовлень та продажів в індустрії глобально продовжують тримати темп зростання, й український «шматок пирога» не зменшується.  

Думаю, продуктові компанії відчувають на собі тяжкість випробувань бізнес-моделі, клієнтських переваг і масштабованості. Для аутсорсу, як і раніше, попит випереджає пропозицію, і я не бачу передумов зміни тренду. Глобальні потрясіння, стагнація та рецесія змушують переглядати економіку бізнесу, отже аутсорс-партнер — це одне з основних рішень для глобальних технологічних компаній. Тому ми відчуваємо, що є ключовим рішенням для наших клієнтів: сьогоднішніх та завтрашніх.  

Не приховую, частину замовлень на 2022 рік було переглянуто, й основний мотив — перегляд параметрів продукту нашими клієнтами та відмова від цікавого функціоналу, який не є ключовим. Концентрація на головному функціоналі та відмова від другорядних фіч — характерна поведінка бізнесів у кризовий період. Зауважу, що ці зміни не торкнулися основних команд, скоріше частина розробників була переорієнтована на нові задачі або посилила наявні команди. 

Частина клієнтів настільки цінують співпрацю з українськими розробниками, що навіть на пропозицію розглянути інші регіони для найму відповідають так: «Не проти, якщо це будуть українські розробники». Але є замовлення і на стафінг команд у Європі, звісно. Критерій хайрінгу — професіоналізм, і якщо кандидати — українці, клієнти не проти. 

Звісно, не хочу малювати утопічну картину, є складнощі. Перебої зі світлом, інтернетом, теплом та водою, зриви у проведенні інтерв’ю та дзвінків, затримки релізів та постійний стрес — все це лягає на плечі операційних департаментів. Тепер менеджери додатково прораховують план А, Б та В для підтримки життєздатності бізнесу. Окрім того, сьогодні всі менеджери в компанії показують себе як справжні лідери, демонструючи команді присутність, підтримку теплим словом і завзятий дух. 

Я впевнена, що ми витримаємо. Ступінь підтримки в командах вийшов на новий рівень, кожен бізнес-центр нагадує фортецю із запасами їжі та води, спальних місць та індивідуальними системами життєзабезпечення. Ми знаємо, що 2023 рік може бути непростим з точки зору відновлення систем у країні, навіть якщо повномасштабна війна закінчиться в найближчому майбутньому. 

Якими б не були події, ми прийматимемо рішення та діятимемо відповідно до обставин і докладатимемо максимум зусиль, щоб адаптуватися. Клієнти отримають розробки та рішення на вищому рівні, а попит на наші «незламні послуги» зросте ще більше. Ми вистоїмо. 

Борис Концевой, CEO та President Intetics

Українська IT-індустрія буде працювати. Вона не залежить ані від рецесії, ані від воєнних злочинів, які кояться на території України. Єдиний чинник, якого я не знаю, чи можливо на 100% зруйнувати електрогенеруючу інфраструктуру. Якщо так, на жаль, це буде мати великий (негативний) вплив на галузь. Хочу зазначити, що більш критична «прийдешня» [Дійсно? Чому? Хтось може пояснити? :)] рецесія в США та ЄС. Якщо це відбудеться насправді, то слід чекати затухання розвитку галузі. (Я не кажу про ядерну війну. У цьому сценарії у всіх нас будуть більш важливі проблеми, ніж програмування й інновації).

І рішення це має бути дуже оперативним. Якщо цього не станеться, української IT-індустрії не стане. І ще я маю сумніви, що залучення розробників ПЗ на полі битви ефективне. Набагато краще, щоб вони продовжували підтримувати, жертвувати та витрачати. Тільки наша компанія середнього розміру в Україні надала допомогу, розміром більш ніж $200 000. Перемагаємо! Слава Україні! 

Макс Лисак, співзасновник і CGO at Mate academy

Найближчі 12–18 місяців будуть непростими. Це не час для масштабування. Завдання № 1 для бізнесів — вижити будь-якою ціною. 

34 000 техпрацівників звільнили тільки в США в 2022-му. Це індикатор, що компанії готуються до найгіршого розвитку — глобальної рецесії. Компанії будуть менше інвестувати в R&D-проєкти та зосереджуватися на оптимізації витрат і проєктах, що вже генерують кошти. 

ІТ-Аутсорсинг. Попри згадане вище, я не вірю в масові скорочення в українській техіндустрії. Скорочення відбуваються у Growth технологічних компаніях насамперед. Українські інженери рідко працюють у таких проєктах.

Венчурні Інвестиції. Якщо попередні 10 років підхід венчурних фондів був «Ріст попри все», зараз ситуація змінилася. Фонди хочуть проєкти, які почали отримувати доходи. Vision first змінився на Revenue first. Це буде тривати ще щонайменше кілька кварталів. 

Стартапи. Рецесія — найкращий час для старту нових проєктів. Одні з найпотужніших техкомпанії, як AirBnB, Stripe та багато інших стартували під час складних економічних часів. Складні часи дають кілька років фору, щоб коли хороші часи почнуться, бути готовими до масштабування. Тому засмучуватися приводу немає. Закочуємо рукава та працюємо. Фокусуємося на розв’язанні проблем користувачів, змінюємо North Star-метрики з Growth на Revenue та будуємо компанії. Погані часи завжди змінюються хорошими. Усе в цьому світі циклічне. Time to build.

Валерій Красовський, СЕО та співзасновник Sigma Software

З усіх галузей економіки українська IT індустрія, напевно, є найбільш інтегрованою в міжнародну економіку. Світова рецесія неминуча. А в умовах рецесії завжди виживають та підсилюються найгнучкіші та найшвидші бізнеси. 

Потреба в диджиталізації не зменшиться навіть за найважчої рецесії. Навпаки, економічний спад завжди мотивує до пошуку нових рішень, оптимізації процесів. І знову дциджиталізація може допомогти в цьому консервативним індустріям. 

Тому українські IT-компанії зберігають і підсилюють свою конкурентоспроможність. Репутація та професіоналізм роблять свою справу. Ми бачимо нові українські стартапи, продукти, ідеї. Web Summit ще ніколи не бачив стільки українців. Світ бачить те, наскільки добре Україна диджиталізована та яку стійкість демонструє.

Українські компаніїї стають зараз більш глобальними, відкривають нові представництва в усьому світі, і це підсилює знання про нас. Також нам допомагатиме лояльність прогресивного світу до українців, нашої сміливості, відданості принципам і прагнення кращого майбутнього.

Роман Кучерявенко, Global Head of Service Delivery for Digital Engineering в Luxoft

Потрібно розуміти, що рецесія — це явище глобальне та циклічне, тобто час  від часу воно виникає в економіці. Як правило, ті компанії, які до цього моменту були сильні та підготовлені, мали хороші пропозиції для клієнтів та певний запас міцності — вони, в результаті рецесії стають більшими, слабкі ж компанії гинуть. Найбільші компанії, які присутні на українському ринку IT, мають досвід проходження через рецесії кілька разів і досвід показує, що вони щоразу зростали. По суті, без фактора війни світова рецесія практично не мала б впливу на розвиток української IT індустрії. Можливо, знизяться якісь тимчасові параметри, але цей фактор не буде катастрофічним.

Єдиний чинник, який справді впливає на стан української  IT-індустрії сьогодні — це фактор війни.

Основний ризик тут — це втрата замовників, оскільки без ринку збуту індустрія не може існувати. Для клієнтів важлива надійність постачання. В умовах війни ми інвестуємо в цю надійність таким чином, щоб мати стійкість до настання негативних факторів, тобто інвестуємо в Business Continuity Plan. Віра клієнтів тримається на досвіді — так, вони усвідомлюють ризики, але за рахунок прозорої комунікації розуміють, що ми їх постійно відпрацьовуємо і не дивлячись на всі зміни, продовжуємо видавати потрібний обсяг та якість — це те, що тримає клієнта зараз. Тимчасове скорочення індустрії можливе, якщо всі ризики матеріалізуються і клієнти почнуть йти, але така перспектива є малоймовірною. Українське IT — це унікальний симбіоз технічної експертизи, вартості виробництва та обсягів, які ми можемо дати (capacity). Наприклад, Індія дає обсяги часто в обмін на якість; європейські країни, Америка — експертизу в обмін на вартість. Україна ж — це золота середина, заміни якої на сьогоднішній день немає. Поки ми тримаємо цей баланс, показуємо свою стійкість та бажання боротися до кінця, замовники будуть з нами.

Більше того, є велика ймовірність того, що непрофільні компанії почнуть розміщувати свої IT-департаменти в Україні. Це, з одного боку, складе конкуренцію на ринку праці традиційних IT-компаній, з іншого — дасть хорошу можливість працевлаштувати більшу кількість талановитих українських програмістів. На тлі зруйнованої економіки, великого безробіття та негативного зовнішньоекономічного балансу, індустрія дасть великий приплив валюти, причому інвестицій від держави при цьому не потрібні. Все, що знадобиться — це таланти, яких у нас вистачає.

Так чи інакше, IT індустрія відновлюватиметься швидше за всі інші галузі і залишатиметься головним острівцем стабільності для розвитку економіки країни в цілому.

Сергій Токарєв, Founding Partner у Roosh

Звичайно, що сьогодні є труднощі, з якими зіткнулося та намагається впоратися українське ІТ. Зокрема, із залученням інвестицій. Західні партнери вимагають зрозумілих речей: це повна релокація ключових команд (core teams) у більш безпечне місце, тому що ніхто не хоче ризикувати своїми грошима, віддаючи їх у компанію, яка завтра просто може перестати існувати. Що стосується продуктивності, то можна спостерігати некритичний, але деякий спад продуктивності. 

Щодо майбутнього, важко на нього дати однозначну відповідь. Тому що, з одного боку, ми бачимо, яка величезна кількість людей повернулася в Україну в цілому та до Києва, щойно з’явилася така можливість улітку. Це, звісно, дає надію на повернення більшості українців додому. Мені б хотілося, щоб так і сталося, і я в це щиро вірю. Але також я розумію, що як тільки знімуть заборону на виїзд чоловікам, то деяка кількість людей може релокуватися з України. Це насамперед може стосуватися тих спеціалістів, компанії яких відкрили офіси в інших країнах і ще під час війни релокували свої core-команди та вже повноцінно будуть переносити свої офіси.

Водночас я спостерігаю ще одну важливу тенденцію. Ми маємо представників попередньої хвилі міграції — українців, які виїхали ще в 90-х роках і на початку 2000-х. Якраз ці люди, думаю, і почнуть повертатися, адже я бачу чітке бажання в цих людей дуже сильно допомогти Україні. Не тільки віддалено, а й у момент, коли закінчиться війна, повернутись до України та почати втілювати свою допомогу на місці.

Це досить серйозне прагнення, яке видно неозброєним оком. Я також вважаю, що до України приїде дуже багато західних фахівців, які захочуть зробити свій внесок у відновлення країни. У мене на це величезна надія.

І це, мабуть, найбільша перспектива, яка в нас є: велика кількість дуже розумних людей, десятки тисяч таких людей, які приїдуть і почнуть ділиться своїми знаннями та досвідом з українцями. Жодна країна у світі за останні сто років не мала такого потенціалу, який буде мати Україна.

Після війни співпрацювати і взаємодіяти з Україною та українськими компаніями буде трендом, соціально значущим, до якого всі прагнутимуть доєднатись. Усередині України, звісно, зростатиме кількість продуктових компаній і посилюватиметься співпраця українських ІТ-компаній із державою. Держава розуміє, що потрібно буде зробити дуже багато ініціатив, які можна втілити тільки у взаємодії з приватним бізнесом. Особливо у сфері military tech і штучного інтелекту (AI) ця співпраця буде потужною. 

У світі буде дуже багато скорочень в ІТ-сфері. Це неминуче, і ми це вже всі бачимо. В України в цьому сенсі є гігантська перевага, тому що ми маємо досі не дорогу за світовими мірками робочу силу.

На них точно чекають величезні скорочення, спроба заміни дешевшою робочою силою та штучним інтелектом. Тому в українців дуже великі шанси наступного року зайняти позиції звільнених співробітників у США.

В індустрії є нестача якісних і кваліфікованих інженерів і продактів. Продакт-менеджери завжди будуть потрібні, їх загалом у світі не вистачає. Якісних інженерів також не вистачає, усіх типів розробників, особливо hardware-інженерів. В Україні це також буде одна з найпотрібніших спецалізацій.

Нова CEO Petcube Анастасія Кухар: «Розчарована, що в ТОП-100 CEO лише декілька жінок»

По темi

Нова CEO Petcube Анастасія Кухар: «Розчарована, що в ТОП-100 CEO лише декілька жінок»

Топ Intellias: «Моє відео показали Зеленському — черги з розмитненням автівок на кордоні зникли»

По темi

Топ Intellias: «Моє відео показали Зеленському — черги з розмитненням автівок на кордоні зникли»

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram