«Зараз плюси по податках — це як радіти тому, що зарізав молочну корову заради м'яса». Директорка Kharkiv IT Cluster розповіла про стан IT-галузі в регіоні

Про учасників кластера

Харківському IT-кластеру цьогоріч виповнилося вже 8 років, його створили якраз після 2014 року, коли розпочалась війна. Тоді щоб адвокатувати та захищати галузь обʼєдналися 6 компаній у Харкові. Вже за пів року їх стало 15, до кінця року — 25, а на початок широкомасштабного вторгнення IT-кластер харківського регіону налічував 140 учасників та партнерів. Після 24 лютого 2022 року обʼєднання короткостроково переорієнтувалось з освітніх, нетворкінгових та піар-активностей на допомогу ІТ-бізнесу, айтівцям, їх родинам та співдію в благодійності для захисту країни. Це дало поштовх компаніям приєднуватись до кластера, і на поточний момент кластер обʼєднує 270 учасників і партнерів.

У липні 2023 року кластер запустив проєкт за підтримки програми «Конкурентоспроможна економіка України» від USAID, який спрямований саме на підтримку малих і середніх компаній, які так чи інакше релокували своїх людей. Завдяки проєкту доступ до підтримки та кластерних сервісів зможуть отримати більше ІТ-компаній, без обмеження з регіонального розташування.

Про наслідки війни

З початку повномасштабної війни тільки одна компанія з Харківського IT-кластера закрила бізнес, і жодна компанія не втратила своїх людей при евакуації. За статистикою кластера до початку повномасштабного вторгнення в Харкові було близько 50 000–55 000 фахівців. І хоч на перше півріччя 2023 спільнота втратила приблизно 6% айтівців через перереєстрацію ФОП, але загальна кількість зросла. Зараз спостерігається тенденція до повернення людей та навіть відкриття офісів, зокрема, в Харкові. Але підсумовувати цей показник в кластері планують за два воєнні роки, як відносно людей, так і відносно кількості компаній екосистеми.

Найсильніше постраждали офіси компаній, які були розташовані в центрі Харкова за військовою адміністрацією під час прильоту навесні минулого року. Загалом від обстрілів постраждали близько 20 компаній регіону, але, як акцентувала пані Ольга, вони не втратили людей. Найбільше, мабуть, постраждала компанія Nix, один з офісів якої майже був повністю зруйнований. Але наразі вони повністю відновили свою роботу і навіть відкрили офіс в Будапешті. Загальні суми збитків в кластері ще не рахували. Вони планують зробити це восени разом з юристами, але за словами пані Ользі, мова йде про мільйони доларів. І на вересень-жовтень спеціалісти кластера планують вебінар для постраждалих компаній з інформацією про те, яку компенсацію вони могли б отримати від держави.

Про мобілізацію

Серед основних болючих місць IT-компаній одну з головних позицій займає важкість бронювання від мобілізації фахівців. Зараз у всій галузі заброньовано десь 0,5%, воює приблизно 7% айтішників регіону. Кластер бере активну участь у співпраці з Міністерством цифрової трансформації та з Мінекономіки для того, щоб удосконалити процес бронювання. Але за статистикою більшість галузі в регіоні складається з дефіцитних фахівців, яких не можливо забронювати. 

За словами керівниці Харківського кластера, необхідно:

• Надати можливість для прозорого оновлення військових документів, наприклад, через ЦНАПи;
• Дати можливість ФОПам з IT-галузі самостійно бронюватися за прозорих умов визнання критичності для економіки. 
• Знайти рішення з бронювання фахівців «дефіцитних» ВОС без реального досвіду їхнього використання.
• Мобілізовувати айтішників за професійним спрямуванням — до ІТ, military-tech або інших технічних підрозділів ЗСУ, щоб люди могли бути максимально корисні для Перемоги.

Про працевлаштування

Якщо говорити про види договорів, за якими співробітники можуть працювати з компаніями, то вибір між ФОПами, гіг-контрактами та штатним наймом часто стає ще одним болем. У Харківського кластера немає єдиного вектора, який він пропонує компаніям-учасницям, але є кілька тенденцій і складнощів, які присутні.

Іноді вибір не на користь найму у штат відбувається у фахівців тому, що вони не завжди готові повністю інтегруватись в компанію, ФОП дає можливість співпрацювати з кількома різними компаніями. З іншого боку — це питання ще радянського трудового кодексу, який точно не відповідає ситуації, яка зараз склалася.

Про клієнтів

Зараз компанії намагаються не тримати великий бенч, бо дуже важко продавати додатково. Дуже важко залучати нових клієнтів, бо немає можливості виїжджати короткостроково в відрядження. Крім того, деякі клієнти диверсифікують ризики і хочуть мати гарантії, що фахівець буде працювати в команді 6–9 місяців, а через відсутність неможливості бронювати дефіцитних фахівців галузі, таких гарантій компанії дати не можуть. 

Своєю чергою, Харківський IT кластер створює масивну промо-кампанію, щоб показати клієнтам, що насправді Україна має інтелектуальний капітал, який готовий працювати. Але, за словами пані Ольги, робити це стає все важче.

Інші болючі питання

Серед інших критичних факторів — скасування пільг ПДВ і блокування податкових накладних створює додатковий тиск на компанії та змушує їх переводити бізнес за кордон. 

Багато клієнтів всередині країни заморозили проєкти, бо ПДВ, по суті, це плюс 20% на послуги продуктових ІТ-компаній, а не всі фірми реального сектора готові до цього. Це сповільнює темпи диджиталізації всієї економіки країни, і мова тут не про сервіс «Дія», та, як наслідок, ще більше сповільнює економіку.

У бізнесі є певна інертність, відповідно, якщо IT-компанії втрачають клієнта та далі вирішують проблему — треба попрацювати близько 9 місяців, щоб клієнт повернувся.

Про вклад у розвиток галузі

У кластері понад 160 освітніх партнерів по всій країні й кластер активно працює, щоб зберегти освітянську спільноту, крім айтішної. Цю візію в організації розпочали ще до початку повномасштабної війни, коли після пандемії питання працевлаштування початківців в IT було дуже критичним. До повномасштабного вторгнення в Kharkiv IT Cluster було понад 40 освітніх проєктів та ініціатив, зараз — всі вони продовжують працювати, зокрема, понад 200 освітньо-професійних програм в українських університетах знаходяться під супервізією Харківського ІТ Кластера. 

Тож стратегічні складники освітніх проєктів та ініціатив Kharkiv IT Cluster:

1. Фокус на академічну освіту. На думку пані Ольги, фахівці, які йдуть працювати після першого-другого курсу, швидко опановують ключові навички професії, але втрачають фундаментальну складову, яка дозволяє їм надалі зростати професійно. Це зрозуміли і компанії, які вже менше беруть «нулячих» співробітників, яких навчають в себе, а переводять фокус на тих, які вже мають фундаментальний пласт знань та навичок.
2. Розширення спектра навичок. Це напрям витікає з попереднього, і кластер організовує програми підвищення кваліфікації для студентів та новачків.
3. Отримання практичного досвіду. Подібні програми, які також дають можливість напрацювати кейси у портфоліо, діють в організації на постійній основі.
4. Прокачування софтскілів. Недостатність навичок роботи в команді, вміння синхронізуватись в проєктах та інших практичних якостей, які допомагають, за словами Ольги, «робити роботу», також не дозволяє декому з новачків отримувати офер.
5. IT зі шкільної лави. До підготовки карʼєрної воронки в організації підходять ще зі школи, щоб діти мали розуміння, як будуть будувати свою карʼєру, що айтівець — це не тільки програміст, а технології — вже частина роботи будь-кого — від лікаря до вчителя.

Кілька нових проєктів в окреслених напрямах кластер буде готовий презентувати напочатку нового навчального року. Але подробиці поки не розкривають.

Про дуальну освіту

Крім того, в Харківському регіоні практикують дуальну освіту, починаючи ще з 2010 року. Перші програми виникли в політехнічному університеті ще тоді, коли це не було визначено на законодавчому рівні. У кожному університеті регіону від 50 до 60% студентів третього-четвертого курсу по суті, проходили дуальну форму навчання, відвідуючи заняття зранку й опановуючи прикладні предмети після обіду і до вечора, хоча формально це не називається дуальною освітою.

Наразі кластер співпрацює з Міністерством освіти для того, щоб формат дуальної освіти став таким, який відповідає сучасності.  85% учасників Харківського IT-кластера, так чи інакше, беруть участь в проєктах, які по суті мають елементи дуальної освіти, як ІТ-гіганти, так і невеликі компанії. Основний вклад кластера в тому, що всю адміністративну роботу за цими проєктами фахівці кластера забирають на себе.

Про IT-Generation

Харківський IT кластер надсилав свої пропозиції на перших етапах формування проєкту IT Generation, але до участі в проєкті залучений не був.

Одним з основних векторів, який треба змінити в схожих програмах, за її словами, додати можливість перекваліфікації IT-фахівців, що вже працюють.

Керівниця кластера запевнила, що в майбутньому організація готова долучатися до подібних програм, бо вони потрібні, але за умови розуміння, які саме фахівці потрібні і які компанії готові взяти участь і дати людям роботу. Низький показник працевлаштування в IT Generation не повинен бути стопером для того, щоб не робити такі програми.

Про перспективи та прогнози українського IT

Глобально, за словами Ольги Шаповал, є 3 сценарії, за якими може розвиватись українська IT-галузь:

1. Інертний — якщо нічого не робити IT, звісно, не зникне, але Україна вже точно не лідером сервісного ІТ-бізнесу в Європі та країною народження глобальних ІТ-продуктів.
2. Нейтральний — якщо прибрати заборони і дати можливість фахівцям і ІТ-компаніям працювати, то акумульовані від диверсифікації ризиків кошти вони зможуть спрямувати на те, щоб призупинити падіння і потроху відновлюватись. 
3. Позитивний — коли держава швидко сфокусується на збереженні ІТ-галузі, підтримає діджиталізацію реального сектору економіки, надасть гарантії для клієнтів, механізми страхування їхніх ризиків і підтримку для галузі в постраждалих регіонах — тоді ІТ-індустрія зможе розгорнути тренд та повернутись до звичних темпів на рівні 25% зростання кожного року вже з 2025. 

Серед конкурентних переваг, які завжди мали українці — це потужні фундаментальні математичні знання, а також гнучкість щодо робочого часу, яка не дуже притаманна європейським фахівцям.  

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

IT-кластери направили уряду пропозиції щодо бронювання айтішників: пропонують резервувати 75% працівників IT-компаній

По темi

IT-кластери направили уряду пропозиції щодо бронювання айтішників: пропонують резервувати 75% працівників IT-компаній

Як Львівський IT-кластер прагне перетворитися на українську Silicon Valley і що стримує IT-підприємців від інвестицій

По темi

Як Львівський IT-кластер прагне перетворитися на українську Silicon Valley і що стримує IT-підприємців від інвестицій

10% IT-компаній в Україні щороку закриваються — голова харківського IT-кластера

По темi

10% IT-компаній в Україні щороку закриваються — голова харківського IT-кластера