Увійти в IT — 5 книжок про геймдев українською 🔫

«Хейт біженців дорівнює диверсії». Психолог Спартак Суббота про те, чи нормально зараз радіти життю за кордоном і викладати фото

Спартак Суббота — лікар-психотерапевт і медичний психолог, що понад 5 років працював в одній з військових структур. Останнім часом він помітив хейт у соцмережах тих, хто виїхав за кордон. Тому вирішив написати колонку на DOU, чому звинувачення інших українців у тому, що вони живуть якісним життям — це диверсія, як це працює на руку ворогу.

Публікуємо найбільш яскраві цитати з його матеріалу.

Залишити коментар
«Хейт біженців дорівнює диверсії». Психолог Спартак Суббота про те, чи нормально зараз радіти життю за кордоном і викладати фото

Спартак Суббота — лікар-психотерапевт і медичний психолог, що понад 5 років працював в одній з військових структур. Останнім часом він помітив хейт у соцмережах тих, хто виїхав за кордон. Тому вирішив написати колонку на DOU, чому звинувачення інших українців у тому, що вони живуть якісним життям — це диверсія, як це працює на руку ворогу.

Публікуємо найбільш яскраві цитати з його матеріалу.

Право на життя

Спартак Суббота починає з банальних речей: життя дається для того, щоб його жити, і прожити якісно. Тож усі способи, якими користуються люди, щоб прожити якісне життя, не порушуючи закон, цілком допустимі.

Жити добре — не соромно. І не відчувати почуття провини за те, що ви живете своє життя, це нормально.

Якщо ми перебуваємо в локації, де наша нервова система постійно перебуває в напрузі, якість роботи постійно знижується. Тож створення й прагнення безпечного середовища — нормальна й логічна практика. Особливо під час війни.

Так, є багато спеціалістів (не лише зі сфери ІТ), які лишилися в Україні. Але це — або їхній вибір, який вони прийняли самостійно і несуть за нього відповідальність. 

Чому хейт біженців = диверсія

За словами Субботи, коли українці засуджують своїх же співгромадян, які виїхали у безпечне місце за кордон і налагоджують своє життя там — це  антиукраїнська позиція, що грає на руку ворогу.

Ми у своїй «зграї» засуджуємо тих, хто на нашому ж боці. Вносимо розкол і насаджуємо почуття провини.

Тобто чинимо, по суті, так само як російські військові, які лишали написи на кшталт «Хто вам дозволив гарно жити?». Це — точно така ж позиція.

Вона лише демонструє, що проросійські наративи настільки сильні й правильно пропрацьовані, що потрапляють на вдалий ґрунт і сварять між собою людей, а ті забувають, хто справжній ворог. 

На подібні закиди є кілька причин:

  • відчуття незадоволеності життям;
  • відчуття себе кинутими;
  • відчуття себе та свого життя менш значущими.

Відтак люди відчувають масу болю, який вихлюпують на інших. 

Чому це — не патріотизм

Часто під це звинувачення підкладають поняття «патріотизм». Але в самому визначенні патріотизму одразу в першій фразі йде слово «почуття». Патріотизм — це почуття. А для почуттів ще не створили шкали.

Тож не можна мірятися цим почуттями й називати меншим патріотом когось, хто виїхав. Це як звинуватити когось, що він менше любить свою дитину чи батьків. 

Як відповідати на такі закиди

Дискутувати в таких випадках взагалі не потрібно. В таких звинуваченнях немає бажання дізнатися причину, там є мотив — звинуватити. Відтак, відповідаючи, ми лише посилюємо і підіграємо тому, хто звинувачує.

Реагувати на цькування інших людей не варто. Незалежно від того, хто й де перебуває, незалежно від того, хто і як працює, ніщо не дає права комусь хейтити когось іншого.

Чи можна викладати свої фото з-за кордону

Фото та статті про своє нове життя варто викладати, якщо ви цього хочете, вважає психолог.

Це — ваше життя і ваша відповідальність реалізовувати свої бажання. Але насамперед, це — ваше право писати чи публікувати. 

Війна виснажує, і людина не може постійно жити в цьому стані. Тож ми маємо максимально акумулювати ресурси, щоб грати вдовгу. Як наші війська перегруповуються на сході й півдні, так і ми маємо перерозподілити наші емоційні ресурси, щоб не виснажитися й не почати «їсти» самих себе. Бо бої ведуться не лише на фронті.

Психологічна терапія: добірка платформ і сервісів які допоможуть під час війни
Психологічна терапія: добірка платформ і сервісів, які допоможуть під час війни
По темi
Психологічна терапія: добірка платформ і сервісів, які допоможуть під час війни
Звідусіль ллється негатив і виникає тривожність? Як не стресувати і приймати максимально зважені рішення: поради лікаря-психіатра
Звідусіль ллється негатив і виникає тривожність? Як не стресувати і приймати максимально зважені рішення: поради лікаря-психіатра
По темi
Звідусіль ллється негатив і виникає тривожність? Як не стресувати і приймати максимально зважені рішення: поради лікаря-психіатра
Зарплата працівників сфери IT в Україні — одна з найвищих.

Дізнавайтеся, куди під час війни айтішники витрачають гроші.

Читайте також
Як зрозуміти, що співробітник хоче звільнитися. Пояснює психолог
Як зрозуміти, що співробітник хоче звільнитися. Пояснює психолог
Bubble
Як зрозуміти, що співробітник хоче звільнитися. Пояснює психолог
«Коли відчуваєш, що застряг та ходиш по колу». Йти чи не йти до психотерапевта: відповідають айтішники SoftServe та MaxBill
«Коли відчуваєш, що застряг та ходиш по колу». Йти чи не йти до психотерапевта: відповідають айтішники SoftServe та MaxBill
«Коли відчуваєш, що застряг та ходиш по колу». Йти чи не йти до психотерапевта: відповідають айтішники SoftServe та MaxBill
Психотерапія — запорука заощадження ментального здоров’я для багатьох представників IT-галузі. Хтось йде «лагодити мізки» до фахівця після перевантаження на роботі, хтось працює над інтроверсією, а комусь просто складно даються взаємини в колективі.  dev.ua продовжує недільний цикл матеріалів про Mental Health в IT. Сьогодні — історії двох фахівців, один з яких практикує терапію давно, друга поки так і не дійшла до фахівця, але дуже активно про це думає. 
Екс-продавці турів до Чорнобиля запустили сервіс психологічної допомоги. Він вже лікує душі десятків айтішників і не тільки
Екс-продавці турів до Чорнобиля запустили сервіс психологічної допомоги. Він вже лікує душі десятків айтішників і не тільки
Екс-продавці турів до Чорнобиля запустили сервіс психологічної допомоги. Він вже лікує душі десятків айтішників і не тільки
Рівно рік тому 23-річний студент University College London Олександр Бондарєв опинився в повній самоті. У зв’язку з навчанням, він переїхав до Праги, повністю нове місто без знайомих. «У цей момент в Чехії був введений повний локдаун, університет перейшов на дистанційне навчання, а студентські товариства закрилися, тому поговорити хоча б з кимось наживо виявилося неможливим», — розповідає він. Пандемія, карантинні обмеження, локдаун в чужій країні і відсутність близьких людей поруч призвели до того, що хлопець почав впадати в депресію. 
Криза сенсів, тривожність, самооцінка, прокрастинація. З якими проблемами айтішники звертаються до психотерапевтів
Криза сенсів, тривожність, самооцінка, прокрастинація. З якими проблемами айтішники звертаються до психотерапевтів
Криза сенсів, тривожність, самооцінка, прокрастинація. З якими проблемами айтішники звертаються до психотерапевтів
Айтішники люблять повторювати, що вони інтроверти. Ще частіше таку характиристику кодерам дають рекрутери і HR-фахівці. В реальності ж, як і в будь-який інший галузі, тут безліч й інтровертів, й екстравертів, і вони часто потребують допомоги фахівців, які вміють відновлювати чужі думки і психіку. В Україні є фахівці, серед клієнтів яких превалюють айтішники. Хтось, правда, не виділяє IT-фахівців в окрему групу, називаючи їх перш за все людьми. Комусь же очевидні відмінності психологічного стану людей, які більшість часу проводять в «мовчазній бесіді» з комп’ютером від тих, хто веде активне соціальне життя. dev.ua поспілкувався з фахівцями і з’ясував, з якими проблемами звертаються до психологів айтішники, і як їм допомагають.  

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.