«Хейт біженців дорівнює диверсії». Психолог Спартак Суббота про те, чи нормально зараз радіти життю за кордоном і викладати фото
Спартак Суббота — лікар-психотерапевт і медичний психолог, що понад 5 років працював в одній з військових структур. Останнім часом він помітив хейт у соцмережах тих, хто виїхав за кордон. Тому вирішив написати колонку на DOU, чому звинувачення інших українців у тому, що вони живуть якісним життям — це диверсія, як це працює на руку ворогу.
Публікуємо найбільш яскраві цитати з його матеріалу.
Спартак Суббота — лікар-психотерапевт і медичний психолог, що понад 5 років працював в одній з військових структур. Останнім часом він помітив хейт у соцмережах тих, хто виїхав за кордон. Тому вирішив написати колонку на DOU, чому звинувачення інших українців у тому, що вони живуть якісним життям — це диверсія, як це працює на руку ворогу.
Публікуємо найбільш яскраві цитати з його матеріалу.
Право на життя
Спартак Суббота починає з банальних речей: життя дається для того, щоб його жити, і прожити якісно. Тож усі способи, якими користуються люди, щоб прожити якісне життя, не порушуючи закон, цілком допустимі.
Жити добре — не соромно. І не відчувати почуття провини за те, що ви живете своє життя, це нормально.
Якщо ми перебуваємо в локації, де наша нервова система постійно перебуває в напрузі, якість роботи постійно знижується. Тож створення й прагнення безпечного середовища — нормальна й логічна практика. Особливо під час війни.
Так, є багато спеціалістів (не лише зі сфери ІТ), які лишилися в Україні. Але це — або їхній вибір, який вони прийняли самостійно і несуть за нього відповідальність.
Чому хейт біженців = диверсія
За словами Субботи, коли українці засуджують своїх же співгромадян, які виїхали у безпечне місце за кордон і налагоджують своє життя там — це антиукраїнська позиція, що грає на руку ворогу.
Ми у своїй «зграї» засуджуємо тих, хто на нашому ж боці. Вносимо розкол і насаджуємо почуття провини.
Тобто чинимо, по суті, так само як російські військові, які лишали написи на кшталт «Хто вам дозволив гарно жити?». Це — точно така ж позиція.
Вона лише демонструє, що проросійські наративи настільки сильні й правильно пропрацьовані, що потрапляють на вдалий ґрунт і сварять між собою людей, а ті забувають, хто справжній ворог.
На подібні закиди є кілька причин:
відчуття незадоволеності життям;
відчуття себе кинутими;
відчуття себе та свого життя менш значущими.
Відтак люди відчувають масу болю, який вихлюпують на інших.
Чому це — не патріотизм
Часто під це звинувачення підкладають поняття «патріотизм». Але в самому визначенні патріотизму одразу в першій фразі йде слово «почуття». Патріотизм — це почуття. А для почуттів ще не створили шкали.
Тож не можна мірятися цим почуттями й називати меншим патріотом когось, хто виїхав. Це як звинуватити когось, що він менше любить свою дитину чи батьків.
Як відповідати на такі закиди
Дискутувати в таких випадках взагалі не потрібно. В таких звинуваченнях немає бажання дізнатися причину, там є мотив — звинуватити. Відтак, відповідаючи, ми лише посилюємо і підіграємо тому, хто звинувачує.
Реагувати на цькування інших людей не варто. Незалежно від того, хто й де перебуває, незалежно від того, хто і як працює, ніщо не дає права комусь хейтити когось іншого.
Чи можна викладати свої фото з-за кордону
Фото та статті про своє нове життя варто викладати, якщо ви цього хочете, вважає психолог.
Це — ваше життя і ваша відповідальність реалізовувати свої бажання. Але насамперед, це — ваше право писати чи публікувати.
Війна виснажує, і людина не може постійно жити в цьому стані. Тож ми маємо максимально акумулювати ресурси, щоб грати вдовгу. Як наші війська перегруповуються на сході й півдні, так і ми маємо перерозподілити наші емоційні ресурси, щоб не виснажитися й не почати «їсти» самих себе. Бо бої ведуться не лише на фронті.
Звідусіль ллється негатив і виникає тривожність? Як не стресувати і приймати максимально зважені рішення: поради лікаря-психіатра
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
«Я зіштовхнулася із провиною вцілілого — за кожне бажання випити кави я відчувала сором». 4 історії айтішниць, що ходять до психотерапевтів
Психотерапія — запорука заощадження ментального здоров’я для багатьох представників IT-галузі. Хтось йде «лагодити мізки» до фахівця після перевантаження на роботі, хтось працює над інтроверсією, а комусь просто складно даються взаємини в колективі.
dev.ua відновлює цикл матеріалів про Mental Health в IT. Сьогодні — історії чотирьох фахівчинь з Quarks, ELEKS та Parimatch Tech, які, окрім IT, увійшли й у терапевтичну практику.
«Коли відчуваєш, що застряг та ходиш по колу». Йти чи не йти до психотерапевта: відповідають айтішники SoftServe та MaxBill
Психотерапія — запорука заощадження ментального здоров’я для багатьох представників IT-галузі. Хтось йде «лагодити мізки» до фахівця після перевантаження на роботі, хтось працює над інтроверсією, а комусь просто складно даються взаємини в колективі.
dev.ua продовжує недільний цикл матеріалів про Mental Health в IT. Сьогодні — історії двох фахівців, один з яких практикує терапію давно, друга поки так і не дійшла до фахівця, але дуже активно про це думає.
Екс-продавці турів до Чорнобиля запустили сервіс психологічної допомоги. Він вже лікує душі десятків айтішників і не тільки
Рівно рік тому 23-річний студент University College London Олександр Бондарєв опинився в повній самоті. У зв’язку з навчанням, він переїхав до Праги, повністю нове місто без знайомих. «У цей момент в Чехії був введений повний локдаун, університет перейшов на дистанційне навчання, а студентські товариства закрилися, тому поговорити хоча б з кимось наживо виявилося неможливим», — розповідає він. Пандемія, карантинні обмеження, локдаун в чужій країні і відсутність близьких людей поруч призвели до того, що хлопець почав впадати в депресію.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
