Військовослужбовець Артем Перов паралельно ще й React Native Developer, який вміло поєднує службу й роботу в IT, аби не дати війні зірвати його плани. У LinkedIn він поділився своїм шляхом до розробки. Далі пряма мова Артема.
Військовослужбовець Артем Перов паралельно ще й React Native Developer, який вміло поєднує службу й роботу в IT, аби не дати війні зірвати його плани. У LinkedIn він поділився своїм шляхом до розробки. Далі пряма мова Артема.
Привіт, я військовий і хочу розповісти про свій цікавий шлях в ІТ. Вирішив я спробувати фронтенд розробку ще у 2019 році. Знайшов курс і пішов вчити Java, але виявилось, що вивчив Java Script, і став фронтенд розробником.
Але ні, це занадто ідеальна історія… Я пройшов тільки половину курсу, тому що був військовим. І поєднувати навчання з постійними відрядженнями та польовими виходами було дуже тяжко. Тож я швидко відстав від курсу і надалі просто не розумів, про що там говорять. Але мене це не зупинило. Мотивація стати незалежним не військовим була сильніша, ніж втома і брак часу. Тому я регулярно докладав зусиль до самостійного вивчення матеріалу: різні відео, література, документація і тд. Потім найняв особистого наставника. Він мене навчив Js і посвятив в магічний світ React.
І ось нарешті мій контракт закінчився. Знайти першу роботу в IT було надскладно і потребувало багато часу, тож я таксував та продовжував навчатися далі.
Знайшовши першу ІТ-роботу, я був дуже радий, хоч і отримував $300, тому так і продовжував таксувати. Потім був серйозніший проєкт, де я прокачав свої скіли по React до крутого рівня.
І тут цей день — 24 лютого 2022 року… 25 лютого я добровільно повернувся у свій підрозділ, і вже 10 березня ми обороняли Київ.
Але я чітко вирішив, що моє IT-життя не зупинилося, а тимчасово на паузі. У військовому рюкзаку мав з собою планшет, на якому, у вільний від військових завдань час почав придумувати сам собі завдання, щоб не забувати, як кодити. Інтернету не було, тож все робив по памʼяті. Навіть написав калькулятор.
Так було пів року. Тоді я зрозумів що війна буде тривати не 2–3 тижні, а трохи довше… Мені вдалося перевестися в інший підрозділ, який мав менше виїздів, і я почав шукати роботу, яка могла дати мені досвід… Я розумів, що війна рано чи пізно закінчиться, а кому буде потрібен старий джун, який випав з життя? Тоді мені вдалося знайти проєкт на React Native з парт-тайм графіком. І з того часу я почав писати код у вільний час. Бувало таке, що навіть без вихідних, коли все горіло.
Але в цьому є плюс — я кайфую від кодингу. Це допомагає відірватися від реальності, відправитись в паралельний світ, де все чудово, де головна проблема — це невиконана таска чи незалоганий час.
Наразі мій шлях в ІТ продовжується. У такому темпі я працюю вже 2,5 роки. Нещодавно одна рекрутерка запитала мене: «А як твоя менталочка?». А я навіть ніколи і не задумувався про це. Сімʼя, кодинг та армія — як три життя, які тяжко синхронізувати. Але стараєшся з усіх сил не прожити їх марно.
Але я вірю, що настане час, і я буду як заможні блогери, кодити десь на Мальдівах і попивати коктейльчик в готелі з видом на океан. А поки пахаю.
