Про своє повернення на посаду CEO засновник криптобіржи Kuna Михайло Чобанян повідомив 18 квітня, як пише Forbes із посиланням на слова бізнесмена, щоб справитися з «турбулентними часами» та «прискорити трансформацію». Як він це планує зробити, та що вплинуло на зміну стратегії ми обрали далі.
Про своє повернення на посаду CEO засновник криптобіржи Kuna Михайло Чобанян повідомив 18 квітня, як пише Forbes із посиланням на слова бізнесмена, щоб справитися з «турбулентними часами» та «прискорити трансформацію». Як він це планує зробити, та що вплинуло на зміну стратегії ми обрали далі.
Kuna — одна з найбільших і найстаріших українських криптобірж, заснована у 2014 році. За оцінками Forbes за 2021 рік її оцінювали у $50–100 млн, а річний оборот у крипті склав до $220 млн.
З початку повномасштабного вторгнення KUNA відключила торгові пари в рублях, закрила можливість введення/виведення рубля та втратила до 60% виторгу.
Крім того, на початку 2023 року через обмеження, введені НБУ, криптовалютні біржі призупинили платежі по Україні.
Все це негативно вплинуло на фінансовий стан Kuna.
Чобанян заявив, що курс розвитку Kuna буде відходити від роздрібних клієнтів і концентруватись на продуктах для бізнесу, уряду та банків.
«У B2C перспектив дуже мало у зв’язку з обмеженнями Нацбанку», — акцентує він.
Новий продукт, назву якого Чобанян поки не розкриває, буде націлений на власників й топменеджерів корпоративних клієнтів криптобіржи.
«Для цього сегменту багатих людей розвиватимемо криптобанкінг», — розповідає Чобанян.
Крім України криптобіржа працює у Великій Британії, Канаді й Литві. Засновник планує змістити фокус з України на Європу та країни «великої двадцятки», але освоювати Японію та США поки не буде.
Програмні рішення для операцій з криптовалютами, які планує створювати Чобанян, будуть працювати за європейським законодавством.
Що стосується програмних продуктів для банків, то це буде софт для роботи з цифровими валютами центробанків (CBDC), що допомагатиме створювати гаманці, вести облік, генерувати звіти.
«У нас є модулі для податкової, щоб податкова могла в автоматичному режимі збирати податки з транзакцій у стейблкоїнах чи CBDC», — наводить приклад Чобанян.
Крім того, він зазначає, що можуть надати податковій службі інфраструктуру, яка дозволяє збирати податки автоматично з транзакцій.
Софт для бізнесу буде забезпечувати обслуговування в криптобанках, для держави — національний криптогаманець.
