Редакція dev.ua знайшла місце в Києві, де сервіси доставки «Нова пошта» і «Укрпошта» живуть буквально через стінку. Ми вирішили провести експеримент напередодні Дня закоханих: хто з компаній швидше доставить валентинку в наш офіс. Ось що з цього вийшло. Спойлер: в тексті багато любові і самоіронії.
Редакція dev.ua знайшла місце в Києві, де сервіси доставки «Нова пошта» і «Укрпошта» живуть буквально через стінку. Ми вирішили провести експеримент напередодні Дня закоханих: хто з компаній швидше доставить валентинку в наш офіс. Ось що з цього вийшло. Спойлер: в тексті багато любові і самоіронії.
Понеділок, лютий, дощова погода. Що може бути гірше для настрою? Мені доручили почесну місію — провести експеримент зі швидкістю доставки валентинок. Пробираюсь на таксі через терени Дарницького району Києва:
Плаче не лише моя невиспана душа, але і погода за склом та деякі панельні будинки:
15 хвилин на авто від метро Чернігівська в бік Дарницької площі і я майже на місті. Ось як виглядають навколишні краєвиди:
А ось так виглядає місце майбутнього експерименту. Тут компанії «Нова пошта» і «Укрпошта» буквально живуть через стінку:
Це дещо пробуджує мене від ранкової сплячки. Потираю руки в надії на «розривний» репортаж. Одна з валентинок — «Батько наш Бандера» — також додає сил та енергії:
Розпочинаю «місію Валентинка» з «Укрпошти».
Ввійшовши до середини, помічаю двох бабусь. Але те вікно, яке мені потрібно, вільне. Усе ж таки ранок понеділка. Я вмикаю таймер — хочу визначити на якому з відділень мене швидше обслуговуватимуть.
Підходжу й кажу, що хочу відправити по Києву валентинку. Читаю на бейджику, що працівницю «Укрпошти» звати Олена. Судячи з виразу обличчя дівчини, її жодним чином не дивує такий незначний багаж.
Поки оформлюємо замовлення, я кажу, що проводжу експеримент і хочу визначити, вони чи їхні сусіди швидше доставлять валентинку. Запитую Олену, вона лише посміхається у відповідь.
Оплачую конверт і лише зараз розумію, що не пояснив відразу свій запит. Дівчина подумала, що це має бути як звичайний лист.
Експеримент пішов дещо не в тому напрямку. Навчений гірким досвідом, я кажу, що хочу доставку як звичайну посилку. Поки оформлюємо нове замовлення, я запитую про бабусь, які стоять поруч.
Мовляв, є така асоціація, що до «Укрпошти» більше старших людей ходить. Олена каже, що це відбувається, бо у них вони можуть отримати пенсію. Але це не значить, що відділення відвідують лише літні люди.
Я забуваю зупинити таймер й почати новий відлік. Тому не можу до секунди сказати скільки тривало оформлення посилки. За відчуттями — ± 1,5 хвилини, включно з моїми підписами.
Під час оформлення мене запитали поштовий індекс. В цей момент, я подумав, що експеримент може зазнати фіаско, тому що не знаю жодного індексу. Натомість назвав адресу, і це спрацювало.
Поки оформляли посилку, запитую що по зарплатні. Якщо захочу влаштуватися вантажником до «Укрпошти», чи буду отримувати 10 000 — 15 000 грн. Дівчина не назвала точної цифри, але припустила, що зарплатня менша.
Виявилося, що індекс значить доставку на відділення. Я заплатив за неї 29 гривень і відправився до сусідів.
Кілька секунд — і я в гостях у «Нової пошти». Понеділок, ранок, людей на відділенні немає крім двох працівників. Зі мною працює дівчина на ім’я Анастасія.
Підходжу і кажу, що хочу відправити валентинку, починаємо оформлювати замовлення.
Тут я вже не вмикаю секундомір, тому що на попередньому відділенні забув його вчасно вимкнути. Тому орієнтуюся виключно на відчуття часу. Ті самі ± 1,5 хвилина разом з моїми підписами.
Кажу Анастасії, що проводжу експеримент. Запитую, чия листівка дійде швидше — «Нової пошти» чи «Укрпошти». Вона відповідає, що їхня прийде цього ж дня.
Запитую у дівчини яку зарплатню отримуватиму, якщо влаштуюся вантажником до її компанії. Вона каже, що в них немає такої вакансії, а є позиція «оператор-універсал», який працює і з клієнтами, і з вантажем.
Зарплатня на 8–годинний робочий день складає приблизно 15 000 грн, розповіла Анастасія. Також можна брати додаткові зміни чи працювати на вантажному відділенні, якщо хочеш отримувати більше. Дівчина додала, що у відділеннях можна за реквізитами оплачувати комуналку.
Коли я цього разу продиктував адресу, то це автоматично означало доставку кур'єром, і я заплатив за доставку валентинки 70 гривень.
Тому довелося лізти на сайт «Нової пошти» та перераховувати в релевантну доставку «відділення–відділення». В такому випадку ціна 32 грн. Різниця з «Укрпоштою» — 3 грн:
Повідомлення про валентинки ми отримали. Хоча і не всі встигли забрати.
Посилка від «Укрпошти» прийшла на відділення наступного дня, у вівторок:
А доставка кур'єром від «Нової пошти» також відбулася наступного дня, у вівторок:
Символічно, що повідомлення про доставку від обох компаній співпали майже похвилинно.
Вважаю, що експеримент вдався, і я недаремно в понеділок зранку блукав Дарницьким районом під дощем. Тепер моє серце зігрівають відправлені до офісу мною ж самим валентинки.
вот это история любви)