💰🚀 USDT, BTC, ETH - це все просто купляється в Trustee Plus в пару кліків. Встановлюй 👉
Олексій ДзюбаІсторії
13 лютого 2024, 09:01
2024-02-13
«Magic 7» Петра Чернишова. Як експрезидент «Київстара» та його однодумці почали реформувати НАУ
Петро Чернишов у 2006–2014 роках очолював Carlsberg в Україні і був президентом «Київстара» у 2015–2018 роках. Нещодавно він став главою Наглядової ради Національного авіаційного університету. Топменеджеру допомагають 6 інших однодумців, які ввійшли до новосформованого органу. Всі вони представляють різні галузі: оборонну, дронну, бізнесову, авіаційну, маркетингову та політичну. Разом «Magic 7» (як називає її Петро) готує грандіозні зміни в університеті, який останні роки погруз у корупції та скандалах.
Ми зустрілися з Петром Чернишовим і депутатом Романом Грищуком («Слуга народу»), який входить до Наглядової ради, та розповідаємо про всі деталі пілотного проєкту, який може змінити вищу освіту України.
Петро Чернишов у 2006–2014 роках очолював Carlsberg в Україні і був президентом «Київстара» у 2015–2018 роках. Нещодавно він став главою Наглядової ради Національного авіаційного університету. Топменеджеру допомагають 6 інших однодумців, які ввійшли до новосформованого органу. Всі вони представляють різні галузі: оборонну, дронну, бізнесову, авіаційну, маркетингову та політичну. Разом «Magic 7» (як називає її Петро) готує грандіозні зміни в університеті, який останні роки погруз у корупції та скандалах.
Ми зустрілися з Петром Чернишовим і депутатом Романом Грищуком («Слуга народу»), який входить до Наглядової ради, та розповідаємо про всі деталі пілотного проєкту, який може змінити вищу освіту України.
Освітні питання
— Цікаво поговорити про бекграунд, чому ви займаєтесь освітою. Ви свого часу 4 роки викладали математику. Були суворим викладачем?
— Петро Чернишов: Я закінчив механіко-математичний факультет Уральського державного університету, це місто Єкатеринбург колишнього СРСР. Це той самий факультет, який заснував мій дідусь. Він був професором, доктором наук і відомим математиком в Союзі. Моя мама була викладачкою математики в іншому університеті, а бабуся викладала фізику в педагогічному університеті.
«Я з освітянської родини. Планувалося, що я маю піти в освіту, захистивши докторську дисертацію, і стати професором математики. А я вирішив інше в житті».
Водночас 4 роки викладав математику для суперталановитих дітей у ліцеї при університеті. З одного боку я був суворим викладачем, а з іншого — мої учні писали твори з математики. У мене був свій підхід до викладання. Зараз я вже не можу викладати предмет, багато забув із тих часів, але можу вирішити квадратне рівняння.
Фото — Петро Чернишов
Після цього я пішов у бізнес і керував трьома великими компаніями. Carlsberg у рф, Carlsberg в Україні і «Київстар». У «Фармак» я був у Наглядовій раді, але не керував компанією. Крім цього, останні 7 років я член Наглядової ради Київської школи економіки, це мій досвід роботи з приватною освітою. Наразі там 750 студентів, заклад швидко розвивається, але ще невеликий. Якщо порівняти з НАУ, то тут 15 000 студентів. Також маю особистий проєкт — Kontora Pi.
Ексглава «Київстару» Петро Чернишов став радником міністра освіти з питань розвитку Київського авіаційного інституту. Що далі
— Ви назвали проєкт у честь дідуся.
— Петро Чернишов: Так, прізвище діда було КонторОвич. Kontora Pi — це мій проєкт для шкільних вчителів. Ми розвиваємо їхні скіли у викладанні, психології та репетиторстві. Наприклад, один з останніх курсів — «Як вчителю заробляти гроші, займаючись репетиторством». Якщо можна так сказати, ми допомагаємо їм «стати на ноги». Вважаю, що це дуже корисно.
«Починаючи з 2018-го року, Kontora Pi навчила сумарно понад 1200 вчителів».
— Скільки на сьогодні коштів ви вклали в цей проєкт?
— Петро Чернишов: Два останніх роки я не вкладаю власних коштів в проєкт, це роблять мої друзі-бізнесмени, і є американський грант в $50 000, який я залучив.
«Kontora Pi в середньому в рік коштує нам $75 000».
Нещодавно ми надрукували перший підручник із теорії ймовірності для школярів 5–7 класів. В Україні до цього не було нічого подібного. Підручник написаний просто і цікаво, на прикладах з реального життя. Це було зроблено на кошти «Нової пошти» і «Біофарми». Зараз займаємося підготовкою такого самого підручника для 9–11 класів. Тут також знайшли спонсора, який допоможе з виданням.
— Перейду до Романа. Ви навчалися в КПІ, це конкурент НАУ. В одному з нещодавніх інтерв’ю ви сказали, що свого часу хотіли йти на вибори до Київської міської ради, але тоді не вийшло, а вийшло вже потім зі «Слугою народу» до Верховної Ради. Що це була за історія?
— Роман Грищук: Тоді не я йшов. Це була ідея студентських рад КПІ і НАУ. Той випадок, коли була не конкуренція, а співпраця, щоб провести студентських кандидатів до міської ради. Я тоді не був кандидатом, але допомагав голові студентської ради КПІ, який балотувався. З НАУ балотувався один із сьогоднішніх членів Наглядової Ради Ігор Кравчишин. Він був студентським лідером Авіаційного університету. Тоді дві команди КПІ і НАУ об’єдналися.
Фото — Роман Грищук
— Ви представляєте в Раді Солом’янський район Києва. НАУ і КПІ входять до нього?
— Роман Грищук: Так. Я завжди кажу, що представляю в парламенті найбільший студентський округ України, тому що найбільша кількість студентів прописана і проживає в гуртожитках цих двох університетів.
— Ви — член Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради. Це дуже широке питання, але окресліть 3 головні проблеми освіти в Україні сьогодні?
— Роман Грищук: Перше — система управління університетами. Друге — відсутність фінансової автономії. Третє — мережа — українська мережа університетів побудована на втричі більшу кількість студентів, які є. Утримуючи її, ми неефективно використовуємо кошти і не можемо надати якісний розвиток жодному з університетів. Це якщо ми говоримо саме про вищу освіту. Відтік студентів за кордон сьогодні і низькі зарплати — це наслідок зазначених причин.
— Петро Чернишов: Я б ще додав відсутність науки в Україні. Наука в нас — це карго-культ. Тому що насправді наука потребує великої кількості грошей, а вони відсутні. В Україні розвинулася велика проблема з плагіатом. Багато українських вчених покинули давно країну і працюють в закордонних університетах. А університет — це завжди про освіту і науку.
— Часто науковці в західних університетах — це бізнесмени…
Петро Чернишов: Це в Америці. В Європі вчені не завжди бізнесмени, але також іноді бувають.
— Роман Грищук: Я навпаки хочу віддати належне українським науковцям, які попри брак фінансування, все одно займаються наукою, іноді навіть світового рівня.
«Я не погоджуюсь з Петром, в Україні є наука. Але велика її частина — справді імітація. Це наука заради нікому не потрібних тез».
І наука, яка не може робитись, тому що немає адекватного обладнання і фінансування для того, щоб молода людина, яка цікавиться предметом, могла працювати в Україні. Це відбувається зокрема через проблеми, про які я згадував раніше.
Реформа
— Переходячи до теми Наглядової ради НАУ, як утворився цей орган?
— Роман Грищук: В один момент у трьох людей зійшлося прізвище «Чернишов». Коли було погоджено, що в НАУ потрібні реформи, у нас, міністра освіти Оксена Лісового та віцепрем'єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайла Федорова Петро Чернишов виник як кандидат.
— Петро Чернишов: Це щасливе співпадіння (посміхається).
— Петро, в одному з дописів в Facebook ви зазначили, що працюєте на громадських засадах і не отримуєте коштів у Наглядовій раді. Там же додаєте: «вважаю, що це не дуже правильно». Поясніть детальніше.
— Петро Чернишов: У мене немає проблеми з грошима. Я не хочу заробляти гроші в НАУ і щоб хтось щось казав, що я сюди прийшов за гроші. Але будуть члени Наглядової ради, для яких це буде важливо. Вони будуть витрачати багато свого часу.
«Ми б мали щось платити членам Наглядової ради, як це робиться в нормальних країнах. Але ми не маємо права їм платити. Я вважаю, що це неправильно».
— Роман Грищук: Погоджуюсь, що якісна робота Наглядової ради — це не просто, щоб твоє прізвище весіло на сайті університету. Це справді про приділення значної кількості часу. Ми це зрозуміли по першим засіданням. Два засідання, які вже відбулися, зайняли 7,5 годин. Збираємося раз в два тижні. Це лише саме засідання, а ти ще маєш вивчити матеріали до них.
Фото — Частина Наглядової ради
— Петро Чернишов: Я готую багато матеріалів, щоб члени Наглядової ради їх вивчали.
— Роман Грищук: По оплаті не буде сприйняття. Щоб було адекватне корпоративне управління (університетом — ред.), потрібно щоб було велике фінансування. Велике фінансування робить абсолютно негативним ставлення до корпоративного управління. Тому я проти оплати роботи членів Наглядової ради.
Наглядова рада НАУ:
— Петро Чернишов, ексглава Carlsberg Україна (2006-2014), експрезидент «Київстар» (2015-2018).
— Роман Грищук, член комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.
— Володимир Цой, співвласник і президент групи компаній «MTI», Intertop та інших.
— Ігор Кравчишин, засновник інвестиційної компанії, що допомагає українським брендам в сфері ритейл і HoReCa розвивати свої магазини, зокрема компанії Rozetka.
— Ганна Гвоздяр, заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості.
— Наталія Кушнерська, керівниця кластеру оборонних технологій Brave1.
— Владислав Власик, генеральний конструктор ДП «Антонов».
— Виходить, що з Петром поталанило, в нього є гроші і він може працювати безкоштовно. Але коли є талановита людина, яка ще не заробила свої кошти, вона не піде працювати безкоштовно.
— Роман Грищук: Тому у кожного з членів Наглядової ради є основна робота, за яку вони отримують кошти. Враховуючи, що це пілотний проєкт, нам потрібно зрозуміти і показати суспільству та міністерству, що ось так воно працює і проаналізувати, зробити висновки — як має виглядати ідеальна модель роботи Наглядової ради.
— Петро, ви обіймали високі посади у великих компаніях. Чим ви зараз заробляєте на життя?
— Петро Чернишов: У мене є пасивний дохід. Також я консультую кілька компаній на комерційній основі. До того ж я інвестував у низку стартапів і там маю опціони.
UPD. Петро Чернишов став ангельським інвестором стартапу, який аналізує медлітературу для фармацевтів. Як він працює
— Ви писали про статистику НАУ. Це 15 000 студентів, 4 000 співробітників, і 25% студентів, які навчаються авіаспеціальностям. Які проблеми має університет?
— Петро Чернишов: Останні кілька років НАУ не дуже добре керували.
— Був ректор Максим Луцький, який свого часу входив до «Партії регіонів».
— Петро Чернишов: Наприклад. Це не лише Луцький і хто був з ним. НАУ втратив багато талановитих викладачів, деканів, престиж в очах майбутніх студентів, науковців.
— Роман Грищук: Ті проблеми, які є в українській вищій освіті, тут накладені на проблему заробити на університеті. Університет як ресурс для збагачення оточення, а не для розвитку науки і освіти. З цього випливають забудови університету, які ми бачимо. Університет віддає свою землю, там будується житловий комплекс. З нього університет отримує певну частину квартир, потім частина з них виходить через приватизацію в оточення ректора. Адекватні викладачі, які не згодні з такою політикою, звільняються або їх звільняють.
Попри це, ми дякуємо людям, які залишаються в НАУ. Зараз спілкуємося з ними і знаходимо «діаманти». Вони на собі тягнуть університет і його показники, які все ще зберігаються.
— Ректор НАУ Максим Луцький різко пішов у ЗСУ, але за ним зберігається посада ректора. Наразі — голова комісії з реорганізації НАУ, в. о. ректора — Володимир Шульга. Де гарантія, що коли Луцький повернеться, то не «відкатить» вашу реформу назад?
— Роман Грищук: Наразі НАУ керує реорганізаційна комісія. Тому що відбувається розділення Льотної академії в Кропивницькому і Київського авіаційного інституту (КАІ). Максим Луцький зберігає робоче місце. Є голова реорганізаційної комісії, тому що відбувається розділення на 2 університети. КАІ — це інша юридична особа, ніж та, в якій він був керівником.
— Петро Чернишов: В Україні, звичайно, все можливо, але це буде дуже складно для нього.
Фото — Ректор НАУ Максим Луцький, який зараз служить в ЗСУ
— Петро, фраза з одного з ваших дописів: «Ректор буде призначатися і звільнятися нашою радою». Як цей механізм буде влаштований?
— Петро Чернишов: Це мета нашого експерименту. Міносвіти і Мінцифри зараз пропонують для 5-ти університетів України реформу. НАУ — один з них. І постановою Кабміну, яка, я сподіваюсь, буде дуже скоро прийнята, розпочнеться цей експеримент.
«Один із принципів — це фінальне рішення з призначення та звільнення ректора буде прийматися Наглядовою радою кожного з п’яти університетів. Це не для всіх університетів країни».
Ми не можемо назвати всю п’ятірку, оскільки це буде некоректно з нашого боку щодо МОН, яке ще не виходило в паблік з цією інформацією.
Відповідь dev.ua від Міносвіти про стан Льотної академії в Кропивницькому:
«Льотна академія Національного авіаційного університету була відокремленим структурним підрозділом (філією) НАУ. У червні минулого року колектив закладу повідомив, що академія опинилася на межі виживання не лише через повномасштабну війну, а й неефективний зовнішній менеджмент, непрозорість, несамостійність в ухваленні управлінських рішень, а також через невідповідність статусу академії до вимог чинного законодавства.
Відсутність статусу юридичної особи ускладнює укладання прямих договорів з іноземними партнерами, участь в грантових програмах.
Абсолютна більшість учасників зборів колективу (96,6%) підтримала пропозицію про надання Льотній академії статусу державної юридичної особи через виділення зі структури НАУ зі збереженням цілісного майнового комплексу, що є на її балансі. Планується, що рішенням КМУ буде запроваджено управлінський експеримент у 5 ЗВО України, з першочерговим упровадженням у ДУ «КАІ». Суть експерименту полягатиме в новій системі управління, за якої ключову роль відіграватимуть наглядові ради, які отримають розширені повноваження».
— Роман Грищук: Одна з проблем освіти, це те, що в діючому законі з 2014-го року ректора обирає колектив. Такою була реформа. Логіка її правильна, але ми бачимо результати. Десь це добре, проте в більшості випадків ректор обирає колектив, який потім обере його. Запобіжник у 2 терміни, який ставили 10 років тому, зараз не виконується ректорами, вони його обходять. Назріло питання про управління університетами і обрання їх керівників.
«Ми не можемо змінити закон, тому що не знаємо наразі альтернативної моделі. Тому потрібен пілотний проєкт на кількох закладах освіти. Побачити плюси та мінуси такого підходу».
Це відбувається через постанову Кабміну, без зміни діючого законодавства і щоб «не шокувати» всю систему. На 90% ми впевнені, що правильне корпоративне управління піде на користь.
Наглядова рада
— Скільки потрібно коштів на реформу НАУ і де їх брати?
— Роман Грищук: Жодного додаткового фінансування на ці університети не йде. Окремої графи в бюджеті «на пілот» не буде, все в рамках діючих бюджетів цих ЗВО.
— Петро Чернишов: Але. Багато американських університетів фінансуються на кошти їхніх випускників.
«Ми зараз будуємо потужну Асоціацію випускників НАУ. Лише в XXI столітті університет має 50 000 випускників».
Ми хочемо знайти більшість з них, об’єднати в Асоціацію з членськими внесками і потім з цих грошей фінансувати лабораторії, доплати тощо. У нас вже є керівник цього проєкту і навіть намір одного з наших випускників бути представником Асоціації в Австралії. Я написав про пошук випускників в Facebook і отримав багато повідомлень від них.
Фото — На зв’язку з випускником НАУ, який мешкає в Австралії
— Роман Грищук: З того, що готується в постанові, представник випускників має бути серед членів Наглядової ради. Нам потрібно залучати їх досвід і фінансовий ресурс.
— Поговоримо про членів Наглядової Ради. Їх 7. Один з них — Володимир Цой, засновник MTI, Intertop та інших бізнесів. За що він буде відповідати?
— Петро Чернишов: Є багато способів збудувати Наглядову раду. Є система, коли кожен з її членів за щось відповідає — фінанси, маркетинг тощо. Я не хочу діяти таким чином. Хочу, щоб це було коло однодумців, які прислухаються до менеджерів університету, до Асоціації випускників, до інвесторів і дискутують. Кожен із членів Ради має досвід у певній галузі. Наприклад, Володимир Цой збудував ряд відомих бізнесів.
— Але ось Ганна Гвоздяр, заступниця міністра з питань стратегічних галузей і Наталія Кушнерська, глава defense tech акселератора Brave1, це вже відверто військовий напрямок.
— Петро Чернишов: Раніше я не був з ними знайомий. З Наглядової ради знаю лише Володимира Цоя багато років. Про те, що ви говорите, це дронові галузі. Ми вважаємо, що кооперуватися з розробниками і конструктурами БПЛА дуже корисно для держави.
Фото — Наглядова рада НАУ з міністром освіти і науки Оксеном Лісовим
Відповідь dev.ua від заступниці міністра з питань стратегічних галузей промисловості Ганни Гвоздяр щодо роботи в Наглядовій раді:
«Головна наша зацікавленість полягає в тому, щоб продовжити життя авіаційної галузі й отримати новий виток розвитку — як традиційної, так і сучасної (безпілотної) авіації.
НАУ для нас такий стратегічно важливий ЗВО (заклад вищої освіти — ред.), оскільки там є унікальні навчальні простори, унікальні спеціальності, яких більше ніде немає серед українських вишів. Нам важливо підготувати нову генерацію фахівців, щоб було кому підхопити тих, хто працює у цій сфері зараз.
Оскільки авіація — це досить складний профіль, який вимагає академічної освіти, інженерних навичок, тому ми дуже розраховуємо на НАУ — що він повернеться на своє місце одного з найкращих ЗВО Європи саме в авіаційній галузі. Плюс поповниться новими спеціальностями по технологіям, які сьогодні дуже потрібні Україні — маю на увазі безпілотники.
Наша стратегічна мета у цій сфері — це локалізація виробництва безпілотників в Україні. І основою цього я вважаю підготовку потужних освічених кадрів, які матимуть фахові знання та інноваційне бачення, яке дозволить галузі рухатися вперед. НАУ ми бачимо як осередок цієї підготовки та джерело нових фахівців. В майбутньому ми сподіваємось, що це буде виш набагато сучасніший, ніж той, який бачили ще минулого року. і розширить перелік напрямів підготовки згідно із запитами сьогоднішнього дня та стратегіями розвитку галузі в цілому».
Ред. Відповідь була отримана за кілька тижнів до інтерв’ю з Петром Чернишовим та Романом Грищуком.
— Роман Грищук: Коли ми говоримо про університет, то він має готувати інженерів. У нас зараз війна. Навіть після нашої перемоги велике значення для економіки матиме оборонна промисловість і, зокрема, виготовлення дронів. Це той напрямок, де Україна може показувати приклад для світу. Тому ми свідомі того, що це вектор, на який має працювати університет.
— Також до Ради входить Владислав Власик.
— Петро Чернишов: Це очевидний вибір. Він випускник НАУ і генеральний конструктор ДП «Антонов».
— Про розділення НАУ. Тепер це буде Державний університет «Київський авіаційний інститут» та Українську державну льотну академію (м. Кропивницький). Розділення вже відбулося?
— Роман Грищук: Зараз відбувається процес реорганізації. Був запит від Льотної академії. Раніше було складно його опрацювати, задовольнити. Це різні університети, заборгованість по заробітній платі і неможливість спільного розвитку. На прохання Кропивницької міської ради та профсоюзу Академії відбувається її відділення в окрему інституцію.
— Як викладачів поділили?
— Роман Грищук: Вони і так були поділені, оскільки це різні міста.
— Чи буде скорочення викладацького складу?
— Роман Грищук: В процесі реорганізації відбудеться переведення штату з однієї юридичної особи на іншу. Зараз не стоїть питання про скорочення. Але ми розуміємо, що є ті, хто числиться, а по факту їх немає…
— «Мертві душі»?
— Роман Грищук: Умовно так. Який сенс їх переносити, якщо ми будуємо нову інституцію? Якщо ви не входите до цієї категорії, то на даному етапі переживати немає сенсу. Звичайно, коли ми говоримо про фінансову автономію і ефективність університету, то маємо розуміти, скільки один спеціаліст, який працює в ньому, приносить користі для загального результату.
«Загальний місячний зарплатний бюджет університету становить 50 млн грн».
Підсумовуючи, на даному етапі можуть бути точкові зміни, але не загальні.
— Яка реакція студентів і викладачів на реорганізацію? Була інформація, що викладачів обурило те, що забираються приставку «національний»?
— Роман Грищук: Думаю, що реформованому університету нічого не буде вартувати через якийсь період часу знову отримати цю приставку. По суті вона зараз нічого не значить.
Відповідь НАУ на запит dev.ua щодо ставлення до реорганізації:
«Субʼєктивна оцінка Університету не є допустимою та правозастосовною, тому щодо ефективності проведення процедури реорганізації вданому випадку доцільно провести опитування серед здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних працівників, випускників Національного авіаційного університету, стейкхолдерів та інших зацікавлених осіб для забезпечення обʼєктивності та отримання інформації щодо очікувань та рівня задоволення вищезгаданих осіб.
Оцінку ефективності реорганізації слід здійснювати тільки після завершення даної процедури, оскільки цей період часу має бути достатнім для тощо, щоб зробити остаточний висновок про рівень результативності процедури».
— Петро, ви шукали проректора з навчальної роботи для університету. Як успіхи?
— Петро Чернишов: Зараз є 2 цікавих кандидати. Скоро будемо їх обговорювати під час чергового засідання Наглядової ради. Там вирішимо, кого з них, а можливо — нікого, брати на роботу.
Фото — Частина Наглядової ради
— Як рішення приймаєте під час голосування — 4 на 3 чи за вами, як головою Ради, фінальне слово?
— Петро Чернишов: 4 на 3.
— Хто кандидати на посаду проректора?
— Петро Чернишов: Це дуже несерйозне питання. Я ж з бінесу, там неможливо відповідати на такі питання.
— Але ми вже в освіті, то можливо можна. Це викладачі інших університетів?
— Петро Чернишов: Так.
— Ви писали, що грошей немає під це, але ви знайдете. В скільки оцінюєте роботу проректора?
— Петро Чернишов: Теж не коментую. Це те саме, що ви б прийшли до президента «Київстар» і запитали, скільки він платить директору з продажів. Він вам на таке питання не відповість.
Час і мета
— Скільки часу вам потрібно на реформу НАУ?
— Петро Чернишов: Мінімальний час, після якого можна говорити про короткострокові досягнення, це мінімум 2 роки.
— Роман Грищук: Я б додав, що мінімум 2 роки після обрання керівника університету.
— Петро Чернишов: Для цього потрібен керівник університету, команда проректорів, можливо оновлення команди деканів. Я планую, що буду головою Наглядової ради мінімум два роки.
— Що будете вважати успіхом реформи?
— Петро Чернишов: У НАУ має з’явитися наука. Також мають бути конкурси серед студентів.
«Крім цього, в мене є ідея про потужний інжиніринговий університет, один із найкращих на рівні Східної Європи».
Щоб НАУ міг конкурувати з польськими чи угорськими технічними університетами. Звичайно, залишається питання війни. Але після її завершення, я б хотів, аби ми були однією з можливих опцій на рівні з польськими, чеськими чи угорськими ВНЗ.
— Роман Грищук: Перше — щоб корпоративна система управління показала результат. І ми кажемо, що змінивши систему управління, можна показувати швидкі результати.
Друге — менша залежність від державного бюджету. Щоб спецфонд — додатково залучені гранти, кошти від випускників тощо — переважали в бюджеті університету. Щоб НАУ не залежав від держави. Враховуючи військовий стан, в певний момент може стати важче від держави отримувати кошти.
Фото — НАУ
Третє — щоб до нас приходили вмотивовані студенти, які розуміють, що вони хочуть отримати на виході. Якщо мова про інженерів, то це якісні кадри, які будуть працювати на оборонну галузь і не лише на неї. Паралельно ми створюємо конкуренцію і до нашого університету мають приїжджати навчатися студенти зі Східної Європи мінімум. Інтегруючись в ЄС, нам потрібно буде конкурувати на рівні вищої освіти.
— Ще є історія з цивільною авіацією.
— Роман Грищук: Зараз цивільна авіація 2 роки на паузі. Це дуже погано не лише для пілотів і стюардес. Це про управління аеропортами та інші речі. Люди зі сфери або переїхали за кордон, або втратили кваліфікацію чи пішли захищати Україну. Велике питання, хто після нашої перемоги буде відновлювати цивільну авіацію. Воно ніби далеко, але ми маємо про це думати вже сьогодні.
— Ви хочете, щоб випускники НАУ долучилися до процесу відновлення цивільної авіації?
— Петро Чернишов: Так.
«Також я хочу, щоб випускники НАУ мали подвійні дипломи з достатньо відомими університетами світу».
Для цього потрібно постійно працювати і довести, що ми серйозний університет, в якому немає хабарів і плагіаторів, а є наука. Поки не коментую детально, але ми зараз в перемовинах з двома університетами на цю тему і будемо говорити ще з двома.
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
23 школи дронів, які допоможуть навчитись керувати безпілотником. Куди звернутись, щоби стати оператором БПЛА
Про важливість безпілотників та, відповідно, операторів вже говорять дуже багато та скрізь. Військові чекають, що штати БпЛА в бригадах мають розширити, особливо після оголошення створення «Сил безпілотних систем».
До переліку із зібраних нами закладів, які навчають операторів БПЛА, додалась ще одна 23-тя в цьому списку школа. Додаємо школу операторів USMT та оновлюємо інформацію по іншим закладам.
Якщо ви знаєте, хто ще навчає пілотів для безпілотників, пишіть на пошту [email protected].
(оновлений текст від 22 липня 2022)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
