UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Вікторія ГорбікВійна
24 квітня 2025, 09:00
2025-04-24
«Можна цілий день просидіти марно». Як впливають заборони польотів на приватні школи дронів, і чи дійсно це може частково зупинити навчання
Днями в своєму пості Ігор Луценко, військовослужбовець ЗСУ і співзасновник Центру підтримки аеророзвідки, заявив, що великі навчальні центри в низці областей України протягом тижня можуть стикатися з великою кількістю заборон на польоти від командування Повітряних сил ЗСУ. І через це, за його словами, в Україні частково зупинене навчання операторів БПЛА.
dev.ua дізнався в українських приватних шкіл дронів, чи торкнулась їх заборона польотів, які проблеми це несе для самих закладів та для підготовки курсантів, і чи є рецепт, який зможе розвʼязати це питання.
Днями в своєму пості Ігор Луценко, військовослужбовець ЗСУ і співзасновник Центру підтримки аеророзвідки, заявив, що великі навчальні центри в низці областей України протягом тижня можуть стикатися з великою кількістю заборон на польоти від командування Повітряних сил ЗСУ. І через це, за його словами, в Україні частково зупинене навчання операторів БПЛА.
dev.ua дізнався в українських приватних шкіл дронів, чи торкнулась їх заборона польотів, які проблеми це несе для самих закладів та для підготовки курсантів, і чи є рецепт, який зможе розвʼязати це питання.
Про контекст
З 24 лютого 2022 року повітряний простір України закрили для цивільних користувачів повітряного простору, включаючи й безпілотні повітряні літальні апарати (БПЛА).
Заходи щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору з початком повномасштабного вторгнення регламентується:
Попри те, що держава для навчання операторів безпілотників створює власні навчальні центри в системі Сухопутних військ і Національної гвардії, без приватних шкіл дронів, які також навчають військових, не обійтись. Це підтверджує і Юрій Домбровський, виконавчий директор Української Асоціації Операторів Безпілотних Апаратів (УАОБА). «Навчання операторів безпілотних систем — це процес безперервний, і він тривав і триватиме, щонайменше допоки йде війна», — підкреслює він, зауважуючи, що школи не мають як фінансової підтримки з боку держави, так і централізованих замовлень щодо підготовки операторів дронів.
Керівник асоціації ж, наряду з іншими представниками шкіл, зауважує, що заборони на польоти існують і для когось можуть сприйматись як утиск з боку держави, проте Юрій Домбровський вважає їх необхідним інструментом для захисту нашого неба і контролю використання повітряного простору.
Причина, як пояснює Юрій Домбровський, проста: якщо в повітрі ворожий безпілотник, то, звісно, є заборона на польоти для навчальних центрів, адже стоїть пріоритетне завдання виявити його точні координати й знищити. І для цього в повітрі не має бути інших об'єктів, які можуть відвернути увагу наших засобів РЕР/РЕБ і ПВО.
Відповідно, він додає, що, чим більше поблизу стратегічних об'єктів та/або чим ближче локація до лінії бойового розмежування, то зі зрозумілих причин, частіше з’являються такі «заборони на польоти». «Мова про життя і безпеку, що є найвищим пріоритетом», — заявляє керівник УАОБА.
Проте він же пояснює, що в цілому, якщо говорити про столицю та її околиці, то тут вже вправно налагоджена система дозволів на навчальні польоти та контроль за ними.
Проте інші представники шкіл зауважують, що проблема заборони польотів під час фахової підготовки операторів БПЛА стоїть для закладів надзвичайно гостро. Це підтверджує Тетяна «Руда», керівниця R&D департаменту АКАДЕМІЇ «ДРОНАРІУМ».
«Якщо на повітряну тривогу не можуть вплинути ані СБС, ані Міноборони — і безпека людей під час навчань, безумовно, є пріоритетом — то більшість інших причин заборон можна врегулювати чіткими, простими та регламентованими правилами. На жаль, таких правил досі немає», — підкреслює вона.
Разом із тим складнощі для шкіл під час заборон польотів бачить на прикладі власного закладу й засновник та керівник школи пілотів-квадрокоптерів «Блакитне небо» Андрій Людчин.
«Заборони запроваджують навіть тоді, коли в цьому немає потреби», — говорить він і припускає, що, можливо, так засобам ППО спокійніше працювати, але додає, що «так було завжди».
На практиці школи «Блакитне небо», її засновник говорить, що в таких умовах дуже важко вивозити людей за межи міста та чекати по декілька годин дозволу на зліт. «Можна цілий день просидіти марно», — додає він.
Крім того, серед інших складнощів, з якими стикається Андрій Людчин, він згадує жителів сусідніх з полігонами селищ, яких він називає «містечковими героями». Вони, за словами засновника школи, «штурмують» поліцію, СБУ та інші установи та скаржаться на те «що десь щось жужжить», за наявності у школи всіх дозволів і відстані у пару кілометрів від місця польотів.
«А яку шкоду може завдати той мавік на висоті 5 або 10 метрів, тим паче, що повітряний контроль знає: у цьому квадраті тривають навчання?» — запитує засновник «Блакитного неба».
Засновники Центру підготовки та перепідготовки операторів БПЛА Sky Spies UA також підкреслюють значний вплив, який мають заборони на польоти для закладу. За їхніми словами, спочатку вони дуже дратувалися та злились щодо такого рваного ритму роботи через це, але згодом зрозуміли, що з певної сторони це правильно.
«Для чого ми будемо ризикувати великою авіацією і життям пілота?», — запитує засновник Центру.
Він пояснює, що дрон, навіть знижуючись на невелику висоту, може «відв’язатися» від пульта, піднятися на тисячу і більше метрів вверх і просто випадково пошкодити борт літака авіації, який в цей момент виконує маневри. Крім того, за його словами, на процес польоту також впливає зв’язок, навігаційні системи та багато інших чинників. До того ж, як згадує засновник центру, трапляються й зовсім незрозумілі ситуації: спершу дають дозвіл, за десять хвилин надходить заборона, потім — відбій, а ще за п’ять хвилин — знову заборона. Інколи можуть не давати дозвіл на польоти з незрозумілих причин.
Резюмуючи наявну ситуацію для приватних центрів з навчання операторів БПЛА, один із представників шкіл дронів, який побажав залишитись анонімним, підкреслив, що заборони сильно впливають на організацію процесу у закладах. У тих, хто планує польоти на значній відстані від столиці, заборон менше, ніж в Києві, але вони можуть бути кожного дня багато разів.
«Чим більше заборон — тим менше нальоту. Особливо паршиво, коли політик приїжджає в місто і заборона на весь день. На щастя таке буває раз в пару місяців», — додає він.
Співзасновник Центру підтримки аеророзвідки: «В Україні частково зупинене навчання операторів БПЛА»
Що відбувається з навчальним процесом
Основною проблемою заборон на польоти, яку підіймав у своєму пості Ігор Луценко, він називав те, що курсанти, котрі навчаються використовувати дрони, не мають змоги практикуватися і «не можуть освоїти засоби належним чином». Відповідно, за його словами, оператори не мають змоги повноцінно навчатися протягом визначених курсом строків і потрапляють на фронт недонавченими.
І з цим погоджується Тетяна «Руда» з «ДРОНАРІУМУ». Вона говорить, що під час навчальних курсів військові часто не встигають налітати достатню кількість практичних годин через обмеження, пов’язані з польотами авіації, роботою підрозділів РЕБ, або через незрозумілі «рішення» без чітко озвучених причин.
«Звичайно, це впливає негативно на навчальний процес. Навчання триває два тижні, час, який під забороною для польотів, ми забиваємо лекціями, або даємо інженерку, якщо це FPV, чи начитуємо теорію, але льотного часу курсантам не вистачає», — зауважує керівник Центру операторів БПЛА «КРУК» Віктор Таран. Він пояснює, що військових на навчання відправляють за відрядженням від частини на обмежений строк і подовжити його може тільки його частина. Фактично, це вже буде нове відрядження, за яким військовий має їхати сам.
«Телефоном або новою поштою це не вирішується», — додає Віктор Таран.
Крім того, як згадує Андрій Людчин із «Блакитного неба», курсанти дуже критично реагують на затримки у звʼязку з заборонами польотів, бо в багатьох є обмеження по часу. «Багато хто негативно реагує на те, що бюрократія із заборонами з’їдає весь навчальний процес», — додає він.
Проте школи дронів продовжують навчати операторів і намагаються знайти вихід із ситуації. Зокрема, як говорить один із представників закладів, школи роблять бази біля полігонів, щоб не втрачати час під час заборони польотів і завантажувати курсантів вивченням теорії та плануванням місій.
Навчилися підлаштовувати навчальний процес і у Центрі Sky Spies UA. Як наводить приклад засновник Центру, якщо їхні БПЛА літають на дальній висоті до 2–3 км і йде заборона, в операторів є 5–10 хвилин, щоб посадити дрон. У такому випадку вони або встигають повернути БПЛА, або саджають його одразу в безпечному місці та потім забирають автівкою. І після цього вирішують, як скорегувати далі навчальний процес, зокрема, можуть завантажити курсантів теоретичними або практичними заняттями, наприклад, з планування виходу, згортання-розгортання антен. Відповідно, курсанти центру будуть працювати інколи після зняття заборони.
Як розповідає засновник Sky Spies UA, у них це відбувається наступним чином: наприклад, якщо заняття на полігоні повинно тривати з 10 до 4, але в процесі діє заборона на польоти 2 години, то інструктори працюють з курсантами після її зняття, тобто до 6 або більше. Графік та завантаженість вони обговорюють разом.
«На мою думку, процес навчання залежить від інструкторів і керівника школи, як він вирішить, чим займати своїх студентів під час паузи у польотах, бо заборона може тривати від кількох хвилин до кількох годин», — додає засновник Sky Spies UA. І зауважує, що недонавченими своїх курсантів не відпускає. Хоча підкреслює, що працювати з цивільними в такому випадку легше, бо їх можна перенести на наступний день.
Юрій Домбровський резюмує, що заборони на польоти наразі є об’єктивним чинником, з яким доводиться просто змиритися. Тому школи підлаштовуються під ці умови й працюють гнучко.
«Не думаю, що цей чинник є ключовим у визначенні якості підготовки операторів. Ні, він лише ускладнює процес і якщо є заборони на польоти, то практика розтягується на додаткові дні, щоб врешті курсанти мали змогу достатньо отримати льотної практики», — підкреслює керівник УАОБА.
Global Drone Academy: Як волонтерський проєкт перетворився на лідера ринку та підготував понад 6300 операторів БПЛА
Як розв’язується проблема
На жаль, зараз всі опитані школи погоджуються, що централізованого рішення для розв’язання цієї проблеми немає. І кожному закладу доводиться викручуватися самотужки. Ось, яке рішення бачать представники різних шкіл-дронів.
Юрій Домбровський, виконавчий директор Української Асоціації Операторів Безпілотних Апаратів (УАОБА)
Виходячи з базових принципів радіоелектроніки, бортових систем безпілотників і алгоритмів РЕР/РЕБ, я наразі не бачу альтернативи до наявної моделі. Так, частково це можна вирішити організувавши навчання в закритих павільйонах чи ангарах. Але таке рішення підходить лише для FPV дронів і лише для напрацювання базових навичок. Проте, так чи інакше, щоб стати майстром-оператором, необхідно літати і на більших висотах, і на серйозні відстані, і за умов вітру чи навіть опадів. Тож, все одно потрібні польоти на відкритих летовищах. І знову ми повертаємося тоді до чинника «заборони на польоти» та працюємо адаптивно.
Багато виробників БПЛА та навчальних центрів просто перемістили свої бази географічно у локації, скажімо так, менш стратегічно важливі ніж великі міста чи наша столиця. Там повітряних тривог менше, ризиків менше, заборон на польоти менше. Це питання логістики і ресурсів. Але якщо бажаєш працювати в Києві, з тим, щоб потенційні курсанти з-поміж цивільних могли легко дістатися до навчального центру, то, очевидно, доведеться підлаштовуватися під загальну систему повітряної безпеки в Києві та субурбані. Нічого не вдієш.
Для системного розв’язання питань дозволів на навчально-тренувальні польоти та подальшої розбудови сфери навчання операторів безпілотників ми створили професійне об'єднання — Українську Асоціацію Операторів Безпілотних Апаратів. UAUVO. Ця платформа надає можливість усім, хто бажає стати оператором або вже ним є, здійснювати навчально-тренувальні польоти в передмісті Києва.
Тетяна «Руда», керівниця R&D департаменту АКАДЕМІЇ «ДРОНАРІУМ»
Цю ситуацію можна розв’язати шляхом встановлення зрозумілих правил: регулювання висоти й радіусу польотів, введення локальних дозволів у межах навчальних полігонів з усвідомленням важливості підготовки операторів, адже ми воюємо у війні дронів. Часто дуже складно вирвати бійців на навчання з фронту, і кожна хвилина, яку ми маємо, — на вагу золота. Вона має бути максимально ефективно використана для передачі знань і навичок.
Крім того, деякі типи БПЛА можуть здійснювати тренувальні польоти у критих приміщеннях — ангарах, паркінгах тощо. Було б доцільно, щоб держава почала системно підтримувати навчальні центри, зокрема у створенні таких інфраструктурних рішень.
Запровадження зонального поділу повітряного простору, регулювання висот польотів та конструктивна взаємодія між навчальними центрами й Службою безпілотних систем здатні розв’язувати проблему дефіциту навчальних годин. Але це має стати питанням державної політики, а не спрощеним підходом із постійними заборонами.
Віктор Таран, керівник Центру операторів БПЛА «КРУК»
Ми з представниками асоціації шкіл багато разів ходили та дискутували з представниками генерального штабу з приводу того, що можна зробити в цьому напрямі. Принаймні для тих шкіл, які пройшли верифікацію та отримали дозвіл від Головного управління державної авіації України (МО), варто запровадити спрощену систему видачі дозволів на польоти — бодай у межах 30-кілометрової зони навколо Києва.
Представник однієї зі шкіл дронів, що побажав залишитись анонімним
Виходом могло б бути, якщо розбити територію на малі сектори, щоб рубати не великий шматок, а малий. У деяких випадках літак летить високо і можна дати БПЛА працювати до певної висоти. Зручно було б мати нарешті софт, а не вирішувати все в телефонному режимі. Щоб видно було, що скоро заборона твого сектора, наприклад, чи скільки часу ще буде тривати заборона. У деяких команд є декілька майданчиків в різних локаціях — можна було б переміщатись.
Приватні школи дронів — на межі. Не вистачає фінансів на навчання військових. Ось що відбувається і чи допоможе сертифікація розвʼязати складнощі. Розбір
23 школи дронів, які допоможуть навчитись керувати безпілотником. Куди звернутись, щоби стати оператором БПЛА
Про важливість безпілотників та, відповідно, операторів вже говорять дуже багато та скрізь. Військові чекають, що штати БпЛА в бригадах мають розширити, особливо після оголошення створення «Сил безпілотних систем».
До переліку із зібраних нами закладів, які навчають операторів БПЛА, додалась ще одна 23-тя в цьому списку школа. Додаємо школу операторів USMT та оновлюємо інформацію по іншим закладам.
Якщо ви знаєте, хто ще навчає пілотів для безпілотників, пишіть на пошту [email protected].
(оновлений текст від 22 липня 2022)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
