Ігор Вишневський Навколо IT
4 серпня 2026, 09:00
2026-08-04
«Сьогодні не працює підхід, коли достатньо просто надіслати резюме й чекати на дзвінок». Нова керівниця DXC Luxoft Олена Григорко — про своє призначення, стиль управління, найм і пріоритетні кроки
Трохи більше місяця тому Олена Григорко стала новою керівницею одного з найбільших українських ІТ-аутсорсерів DXC Luxoft, змінивши на посаді Managing Director Олену Самборську. Остання, тим часом, перейшла в mono, де зайняла посаду HR Director.
Олена Григорко працює у Luxoft майже 20 років. Перед тим, як очолити український бізнес компанії, вона займала посаду Regional Department Manager, керуючи двома локаціями — Дніпро та Одеса.
Трохи більше місяця тому Олена Григорко стала новою керівницею одного з найбільших українських ІТ-аутсорсерів DXC Luxoft, змінивши на посаді Managing Director Олену Самборську. Остання, тим часом, перейшла в mono, де зайняла посаду HR Director.
Олена Григорко працює у Luxoft майже 20 років. Перед тим, як очолити український бізнес компанії, вона займала посаду Regional Department Manager, керуючи двома локаціями — Дніпро та Одеса.
Ми запитали у пані Олени про подробиці її призначення на посаду, її стиль управління і заплановані перші кроки; на якому етапі перебуває процес злиття з материнською компанією DXC Technology; про нюанси співпраці з іноземними замовниками та те, яких спеціалістів зараз потребує як конкретно компанія, так й ІТ-індустрія в цілому. Олена Григорко згодилась відповісти на наші питання у своєму першому інтерв’ю у новій ролі.
«Призначення стало не несподіванкою, а природним наступним кроком»
— Розкажіть, будь-ласка, про своє призначення на керівну роль у компанії DXC Luxoft. Як саме це відбулося?
— З 1 липня 2026 року я офіційно очолюю DXC Luxoft в Україні.
Моя історія з компанією почалася ще у 2007 році. За цей час я пройшла значний шлях в операційному управлінні, була залучена до ключових процесів — від розвитку бізнесу до забезпечення безперервності роботи компанії в Україні. Тому це призначення стало не несподіванкою, а скоріше природним наступним кроком.
Чи були сумніви? Відповідальність — велика, особливо в нинішніх умовах. Але коли ти знаєш компанію зсередини, знаєш людей і процеси — це дає впевненість, що справишся.
Хочу висловити щиру подяку Олені Самборській за її значний внесок у розвиток DXC Luxoft в Україні, професійне лідерство та багаторічну підтримку бізнесу. Бажаю їй усіляких успіхів.
Що важливо: структура управління бізнесом в Україні залишається незмінною. DXC Luxoft продовжує стабільну роботу, виконує зобов’язання перед клієнтами, а Україна залишається важливою локацією для компанії. Ми тут — і ми продовжуємо зміцнювати свою присутність.
— Як пройшов процес передачі справ від Олени Самборської? Чи отримували якісь поради і настанови від попередньої керівниці компанії?
— Процес передачі справ відбувався досить природно, адже ми багато років співпрацювали разом і були залучені до спільних процесів.
Це дозволило забезпечити плавний перехід без суттєвих змін для бізнесу чи команд. Я вдячна Олені Самборській за багаторічну співпрацю та цінний досвід, який мала можливість перейняти протягом цих років.
— Злиття з материнською структурою DXC Technology — доволі тривалий і складний процес для Luxoft. Скажіть, на якому етапі цей процес перебуває зараз?
— Інтеграція DXC Luxoft та DXC Technology — це частина глобального розвитку компанії, і вона вже на досить зрілому етапі. Суть у тому, щоб поєднати інженерну експертизу DXC Luxoft із масштабом і технологічними можливостями DXC Technology. Для наших клієнтів це означає доступ до значно ширшого спектра сервісів та компетенцій — по суті, вони отримують можливості великої глобальної компанії з фокусом на інженерну якість.
Для команд — це нові горизонти розвитку в межах міжнародної організації. А в Україні ми продовжуємо працювати у штатному режимі: зміни не вплинули ні на виконання зобов’язань перед клієнтами, ні на щоденну роботу команд.
— Якими є ваші перші пріоритетні кроки на посаді?
— Мій пріоритет сьогодні — забезпечити стабільність бізнесу, підтримку наших команд і подальший розвиток української локації. Більшість напрямів, за які я зараз відповідаю, добре знайомі мені з попереднього досвіду співпраці з компанією, тому мова йде не про різку зміну курсу, а про його послідовне продовження.
— Як ви можете описати власний стиль управління і чи змінився він за останні роки?
— Я б описала свій стиль управління як відкритий, партнерський і дуже людяний. Для мене завжди були важливими повага до людей, чесність у комунікації та готовність брати відповідальність.
За останні роки мій стиль лідерства дійсно змінився. Якщо раніше я більше концентрувалася на процесах, то сьогодні набагато більше уваги приділяю людям. Останні роки навчили нас, що за кожним проєктом, дедлайном чи бізнес-рішенням стоять люди зі своїми викликами, переживаннями та обставинами.
Війна змінила багатьох із нас. Вона навчила більше слухати, більше підтримувати і водночас не втрачати здатність приймати складні рішення. Тому сьогодні для мене лідерство — це не про контроль, а про довіру, відкритий діалог і спроможність об'єднувати людей навколо спільної мети.
— Чи є процеси і завдання, які є для вас принципово новими, порівняно з попередньою посадою?
— Більшість напрямів, за які я відповідаю сьогодні, добре знайомі мені з попереднього досвіду, як я це прокоментувала раніше. Протягом багатьох років я працювала з питаннями операційної ефективності, безперервності бізнесу, розвитку інфраструктури та підтримки діяльності компанії в Україні. Тому для мене це не стільки зміна професійного фокусу, скільки розширення масштабу відповідальності.
Основна відмінність нової ролі полягає у більшій залученості до стратегічних питань розвитку бізнесу та представлення компанії на всеукраїнському рівні. Раніше я активно взаємодіяла із зовнішніми професійними спільнотами, освітніми та бізнес-ініціативами переважно в регіонах. Сьогодні цей досвід відкриває нові можливості — представляти компанію на рівні всієї країни, брати участь у важливому для галузі діалозі та разом з іншими учасниками ринку працювати над майбутнім української ІТ-індустрії. Для мене це не лише нова роль, а й новий масштаб відповідальності, довіри та можливостей.
Про ринок праці, іноземних клієнтів та зміни у Luxoft за 20 років
— Як зараз реагують іноземні замовники на співпрацю з українськими офісами Luxoft? Чи відбувається поступовий приріст клієнтів після перших шокових років війни?
— На початку повномасштабного вторгнення для багатьох клієнтів головним питанням була здатність українських команд продовжувати працювати в умовах війни. За ці роки український ІТ-сектор довів свою стійкість, здатність адаптуватися та забезпечувати безперервність сервісів навіть у найскладніших умовах.
Безумовно, воєнні ризики залишаються частиною нашої реальності. Але за цей час і люди, і бізнес, і клієнти навчилися працювати з цими ризиками. Ми суттєво інвестували в бізнес-безперервність, резервну інфраструктуру та операційну стійкість. Найкращим підтвердженням ефективності цих рішень є те, що протягом усіх років війни наші команди продовжували стабільно працювати та виконувати свої зобов’язання перед клієнтами.
Ринок сьогодні залишається конкурентним для всіх учасників індустрії, але Україна й надалі зберігає сильні позиції як одна з провідних локацій. Наші основні переваги — це висока технічна експертиза, якість спеціалістів, глибоке розуміння доменів та здатність працювати в складних умовах. Саме ці фактори допомагають нам підтримувати довіру існуючих клієнтів та брати участь у нових можливостях для бізнесу.
— У нинішній складних умовах як компанія балансує між збереженням українського фахового ядра та запитом клієнтів на релокацію / розподілені команди?
— Для нас це ніколи не було питанням вибору між Україною та іншими локаціями. Це питання диверсифікації ризиків і побудови стійкої моделі роботи для клієнтів.
Українська експертиза залишається важливою складовою нашого глобального бізнесу, а поєднання сильної української команди з можливостями міжнародної компанії дозволяє нам забезпечувати необхідний рівень стійкості та гнучкості для клієнтів.
Сьогодні це вже не історія про релокацію. Це історія про глобальні команди, диверсифікацію ризиків і здатність бізнесу ефективно працювати в будь-яких умовах.
— Ринок праці зараз є дуже складним не тільки для спеціалістів рівня Junior, а й для досвідчених фахівців. На яких спеціалістів ви зараз звертаєте увагу найбільше і які компетенції для айтівців на сучасному етапі є, на вашу думку, першочерговими?
— Дійсно, ринок праці сьогодні суттєво відрізняється від того, яким він був до повномасштабного вторгнення. Кількість вакансій загалом менша, конкуренція за відкриті позиції вища, і це стосується не лише початківців, а й досвідчених спеціалістів.
Разом із тим ринок продовжує працювати, нові проєкти та вакансії з’являються. На мою думку, сьогодні роботодавці цінують не лише сильну технічну експертизу, а й здатність швидко адаптуватися до змін. Технології розвиваються дуже швидко, тому готовність постійно навчатися та освоювати нові інструменти стає однією з ключових компетенцій.
Окремо я б відзначила важливість кросіндустріального досвіду. Сьогодні все більше клієнтів шукають не лише технічних експертів, а фахівців, які можуть переносити найкращі практики між різними галузями, розуміти бізнес-контекст і знаходити рішення на стику технологій та бізнесу. Саме такі навички часто стають додатковою конкурентною перевагою.
Також дедалі більшого значення набувають AI-компетенції. Йдеться не лише про фахівців, які безпосередньо працюють з AI-рішеннями, а й про здатність використовувати сучасні інструменти для підвищення власної ефективності та створення додаткової цінності для клієнта.
Водночас я б порадила фахівцям займати більш проактивну позицію у пошуку роботи. Сьогодні вже не завжди працює підхід, коли достатньо просто надіслати резюме й чекати на дзвінок. Важливо самостійно шукати можливості, підтримувати контакт із рекрутерами та представниками компаній, відвідувати професійні заходи, розширювати мережу знайомств і не боятися нагадувати про себе. Дуже часто нові можливості з’являються саме завдяки професійним контактам, рекомендаціям та особистій активності кандидата.
— Наскільки розуміємо з вашого профілю на LinkedIn, ви віддали Luxoft без малого 20 років. Які основні зміни, на вашу думку, можна виділити у розвитку компанії за цей тривалий період?
— Наступного року буде вже 20 років, як я співпрацюю з компанією, тому мені справді пощастило спостерігати, як вона змінювалася протягом цього часу.
Якщо говорити про найпомітніші зміни, то насамперед це масштаб бізнесу. Компанія значно виросла, розширила географію присутності та стала частиною глобальної екосистеми DXC Technology, зберігши при цьому власну культуру та експертизу.
Також суттєво змінився характер роботи. За ці роки зросла складність проєктів, технологічних рішень та очікувань клієнтів. Сьогодні успіх визначається не лише технологіями, а й здатністю поєднувати інженерну експертизу з розумінням бізнесу та потреб клієнта. Найбільше мене вражає те, як змінилася роль українських команд. Сьогодні українські спеціалісти є важливою частиною глобальної експертизи компанії та працюють над складними рішеннями для клієнтів по всьому світу.
Останні роки стали серйозним випробуванням для всіх нас і водночас показали, наскільки багато можуть досягти люди, які віддані своїй справі та відповідально ставляться до своєї роботи. Саме тому я особливо пишаюся українськими командами, їхнім професіоналізмом, здатністю адаптуватися до змін і продовжувати рухатися вперед навіть у дуже непростих обставинах.
Для мене особисто, ці майже двадцять років — це насамперед історія постійного розвитку. Разом із компанією змінювалися ролі, відповідальність і виклики, але незмінним залишалося головне — люди. Саме професійні команди, взаємна довіра та культура співпраці завжди були фундаментом, на якому будувався розвиток компанії.
«Клієнти забувають, що у нас війна, адже для них це виглядає як business as usual. І це найвища оцінка, яку може отримати наша локація». Велике інтерв’ю керівниці Luxoft Ukraine Олени Самборської
«Не женіться за топчиком, який ви зможете придбати колись потім». Program Manager Luxoft не мислить свого життя без велопокатушок. Ось його поради бажаючим долучитися
«Навколо IT» — нова рубрика, в якій ми збиратимемо все корисне для життя айтішника, яке не стосується його роботи. Виявляється, у айтішників різні хобі. Ми вже писали про айтішників-бігунів, плавців, художників, музикантів, танцівників, а також заводчиків собак.
Герой сьогоднішнього матеріалу ― Максим Мох, Program Manager, який захоплюється велоспортом і знає про нього майже все. dev.ua Максим розповів, як обирав своє захоплення та дав поради, як і де краще займатися велоспортом.
Manual QA з Luxoft Ukraine вже три роки приборкує вітер на воді та кайфує від цього. Ось його історія та поради для тих, хто мріє про море та віндсерфінг
«Навколо IT» — нова рубрика, в якій ми збиратимемо все корисне для життя айтішника, яке не стосується його роботи. Виявляється, у айтішників найрізноманітніші хобі. Ми вже писали про айтішників-бігунів, плавців, художників, музикантів, танцівників, і навіть заводчика собак. Сьогодні розповідаємо про програміста, який навчився приборкувати вітер. 39-річний Сергій Костюченко — Manual QA у Luxoft Ukraine — розповів про своє захоплення віндсерфінгом та можливості займатися цим видом спорту для всіх бажаючих.
Джун шукає роботу? 10+ роботодавців про можливості для молодих спеціалістів в українському IT
Тисячі джунів — близьке майбутнє IT-індустрії, адже через війну чимало людей, що втратили роботу, вирішили переквалфікуватися і стати айтішниками. Чи буде для всіх робота? Не факт. Оскільки не всі компанії співпрацюють с початківцями. Та навіть ті, хто готує для себе кадри самостійно, з початку року зафіксували небувалий наплив бажаючих вчитися. Зокрема, тільки в EPAM Univercity заявки на навчання подали 18 000 охочих. Вже відновилися і перевершили довоєнні показники і IT-школи: кількість студентів в IT-школі Mate academy зросла вдвічі до 550 слухачів на навчанні повного дня, у GoIT — на 40% до 5000 студентів.
dev.ua розпитав роботодавців, які можливості вони мають для джунів та чи готові вони ростити собі кадри.
